Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

и+отрицанием

  • 1 беспокоить

    турбувати, непокоїти, бентежити, клопотати кого.
    * * *
    1) ( нарушать покой) турбува́ти, непоко́їти, триво́жити; ( заботить) клопота́ти
    2) ( внушать тревогу) турбува́ти, непоко́їти, триво́жити; ( волновать) хвилюва́ти, бенте́жити; (касаться - с отрицанием "не") обхо́дити

    Русско-украинский словарь > беспокоить

  • 2 благоприятствовать

    сприяти, спорити, щастити, погоджати (сов. погодити), пособляти, фортунити. [Нехай вам доля сприяє. Хай вам бог спорить. Щасти вам боже на всяке добро]. Не благоприятствовать (кроме названных с отрицанием) - непутити. [Наша дочка добре береться до науки, дак що непутить - те що здоров'я немає].
    * * *
    сприя́ти, бу́ти сприятливим; погоджа́ти

    Русско-украинский словарь > благоприятствовать

  • 3 ввек

    повік, навіки.
    * * *
    нареч.
    1) ( всегда) завжди́ и за́вжди, уві́к, вік
    2) (при глаголе с отрицанием; никогда) дові́ку; пові́к, пові́ки, вік, уві́к, по́ки ві́ку (життя́)

    Русско-украинский словарь > ввек

  • 4 заладиться

    ( обычно с отрицанием) пола́дити (з ким), піти на лад (що), задатися

    Русско-украинский словарь > заладиться

  • 5 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 6 запоминать

    запомнить
    1) (забывать) забувати, забути що;
    2) (сохранять в памяти) затямлювати, затямити, сов. запам'ятувати и запам'ятати, закмі[е]тити що. [Він одразу все затямив, та й затямлювати власне не було чого (Черкасенко). Школяр добре запам'ятував кожне слово (Основа 1862). Мати вмерла - я ще малесенька була, добре й не запам'ятаю (М. Вовч.). Зима люта, що й найстарші люди такої не затямили (старожилы не запомнят) (Бордуляк). Я й закметив їх зараз, скоро почув, як він читав (Г. Барв.)]. Никто не -мнит такой суровой зимы - ніхто не зазнає (не запам'ятає, не затямить) такої лютої зими, нікому не в помку (не в помки), щоб була така люта зима. -мни это себе - затям собі це, візьми собі в помку, в тямки, запам'ятай це.
    * * *
    несов.; сов. - зап`омнить
    1) ( сохранять в памяти) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; затя́млювати, затя́мити, сов. узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) втямки́
    2) (сов.: помнить - преим. с отрицанием) пам'ята́ти несов.; зазна́ти

    Русско-украинский словарь > запоминать

  • 7 интересовать

    цікавити, інтересувати кого. [Кожного цікавило, про що вони говорять (Черкас.)]. Меня это не -сует - мене це не цікавить, не інтересує; мене це не обходить; я цим не цікавлюся; мені це не в голові. [Мені не в голові театри та концерти, инше цікавить мене (Харківщ.). Мене пісні й пророцтва не обходять (Л. Укр.)].
    * * *
    ціка́вити, інтересува́ти; (преим. с отрицанием) обхо́дити, -дить

    меня́ э́то не \интересовать су́ет — мене́ це не ціка́вить (не обхо́дить, не інтересу́є)

    Русско-украинский словарь > интересовать

  • 8 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 9 кое-какой

    (некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.
    * * *
    1) де́який
    2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який

    Русско-украинский словарь > кое-какой

  • 10 обходиться

    обойтися
    1) обходитися, обіходитися, обійтися, перебуватися, перебутися. [Обходимося тим, що маємо. Якось перебудемося без грошей, поки заробимо];
    2) поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися з ким. Хорошо -ться с кем, с нем - гарно поводитися з ким, з чим, шанувати кого, що. Плохо -ться - негарно поводитися з ким, з чим, не шанувати, кривдити кого, що. Жестоко -ться с кем - збиткуватися з кого, жорстоко поводитися з ким. [Він з неї збиткується, що вона йому не вінчана жінка];
    3) (стоить) коштувати, вийти, стати в що. Сапоги обошлись мне в пять рублей - чоботи вийшли (стали) мені в п'ять карбованців. Постройка дома обошлась очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийшло.
    * * *
    несов.; сов. - обойт`ись
    1) (обращаться с кем-л.) обхо́дитися, обійти́ся, пово́дитися, повести́ся
    2) (стоить, требовать определённых затрат) обхо́дитися, обійти́ся, несов., сов. ко́штувати и коштува́ти; диал. вихо́дити, ви́йти
    3) (удовлетворяться, довольствоваться) обхо́дитися, обійти́ся; ( изворачиваться) оберта́тися, оберну́тися
    4) (о деле, событии - происходить) обходи́тися, обійти́ся; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (несов.: с отрицанием "не") бува́ти
    5) строит. (несов.) обхо́дитися; обхо́дитися, обмина́тися; обхо́дитися; обганя́тися, випереджа́тися; обду́рюватися

    Русско-украинский словарь > обходиться

  • 11 переваривать

    -ся, переварить, -ся
    1) переварювати, -ся, переварити, -ся;
    2) (о желудке, съеденной пище) перетравлювати, -ся, перетравити, -ся, травити, -ся, стравити, -ся. [Ці вареники хіба волячий шлунок перетравить]. Переварённый -
    1) переварений;
    2) перетравлений. -ная вода - гріта (переварена, варена) вода.
    * * *
    несов.; сов. - перевар`ить
    1) перева́рювати, перевари́ти и поперева́рювати
    2) фиоиол. перетра́влювати, перетрави́ти, несов. трави́ти
    3) (перен.: усваивать) перетра́влювати, перетрави́ти
    4) (выносить, терпеть с отрицанием "не") перено́сити, перенести́, несов. зно́сити, терпі́ти

    Русско-украинский словарь > переваривать

  • 12 переставать

    перестать переставати, перестати, вгавати (обычно с отриц.), кидати, кинути, покидати, покинути, облишувати, облишити, залишити, (о крике, шуме, ветре, дожде и т. п.) ущухати(ся), ущухнути, угавати (только с отриц.), унишкнути(ся), занишкнути. [Не за нас це стало, не за нас і перестане. Гула всюди тая слава, та вже перестала (Л. Укр.). Про тебе, ненько, думати не кину. Книжки читати залишив. Вітер, дощ ущух. Дитина кричить, не вгаваючи. Уже пора-б дощеві й внишкнутися]. -ть делать что - перестати, спинитися робити що. [Спинився писати і став думати]. -тать болеть, печалиться, плакать и т. д. - переболіти кого що, пережуритися (пересумувати), переплакати. -тать сердиться - пересердитися, відсердитися, відійти, (безлично) відійти від серця. -тать бояться - перебоятися. Дождь -тал - дощ ущух или (безлично) передощило. Не -ставая - не переста(ва)ючи, не вгаваючи, без перестан(к)у, безперестанно, без[не]настанно, одно, в-одно. Срв. Безостановочно. [Тяжко йому: одно стогне та й стогне. Я її пужалном лущу в-одно (Щог.)]. Перестань, -те! - годі тобі! Годі вам!
    * * *
    несов.; сов. - перест`ать
    перестава́ти, переста́ти; (перед инфинитивом: прекращать что-л. делать) ки́дати, ки́нути, покида́ти, поки́нути и поки́дати; (прекращаться: о дожде, ветре, шуме) ущуха́ти, ущу́хнути, несов. угава́ти ( только с отрицанием)

    Русско-украинский словарь > переставать

  • 13 плачивать

    многокр.
    1) [ча́сто; часте́нько; не раз] плати́ти
    2) (с отрицанием: никогда не платить) плати́ти

    Русско-украинский словарь > плачивать

  • 14 повезти

    и Повезть
    1) повезти. [Повезли її до лікаря];
    2) -ти кому (безл.) - пощастити, поталанити, повестися, пофортунити, спосудитися, попайдити, (образно) піти рукою кому в чому, з чим. Ему не -зло - йому не поталанило (не пощастило, не повелося и т. д.).
    * * *
    1) повезти́
    2) перен. безл. пощасти́ти, поталани́ти, пощасти́тися; пофорту́нити; диал. спосу́дитися; (обычно с отрицанием "не") повести́ся

    Русско-украинский словарь > повезти

  • 15 погасать

    погаснуть
    1) погасати, погаснути, згасати, згаснути (во множ. позгасати), (диал.) тахнути, потахнути, тухнути, потухнути, чахнути, перечахати, перечахнути. Срв. Гаснуть, Загасать. [Пішов по масло та й в печі погасло (Номис). Уже зорі погасають, ранок наступає (Федьк.). І довго, довго світло те не згасне (Самійл.). Лямпа чахне. Полум'я перечахає (Липовеч.)]. В печи уже совершенно -сло - в печі вже зовсім погасло, в печі вже ні хуху, ні духу. День -сает, -гас - день гасне (згасає), згас, погасає (погас). Гнев -гас - гнів погас, гнів занімів;
    2) (о боли: униматься) ущухати, ущухнути, угамовуватися, угамуватися, заніміти, (с отрицанием) угавати. [Зуб болить, не вгаває].
    * * *
    пога́снуть погаса́ти, пога́снути; ( затухать) загаса́ти, зага́снути; ( угасать) згаса́ти, зга́снути и позгаса́ти, вигаса́ти, ви́гаснути

    Русско-украинский словарь > погасать

  • 16 подлюбливать

    полюбля́ти, ( с отрицанием) недолю́блювати

    Русско-украинский словарь > подлюбливать

  • 17 понимать

    понять
    1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;
    2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);
    3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;
    4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - пон`ять
    1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати
    2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)
    3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)
    II несов.; сов. - пон`ять
    ( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти

    Русско-украинский словарь > понимать

  • 18 пошатывать

    пошатать и пошатнуть похитувати, хитати, похитати, похитнути, схитнути, хитнути, (обыкновенно с отрицанием) ухитнути кого, що; (покачнуть) хибнути, схибнути, похибнути що. Срв. Шатать. -тать гвоздь - похитати гвіздок. -нуть веру, несокрушимость духа - похитнути, схитнути віру, незломність духа. -нуть авторитет чей-л. - захитати чий авторитет. Пошатанный и пошатнутый - похитаний, похитнутий, схитнутий.
    * * *
    похи́тувати

    Русско-украинский словарь > пошатывать

  • 19 пошатываться

    пошататься, пошатнуться
    1) похитуватися, хитатися, похитатися, похитнутися, схитнутися, хитнутися, (обыкновенно с отрицанием) ухитнутися; (покачиваться) хилитатися, похилитатися, хилитнутися, коливатися, поколиватися, коливнутися, хибатися, хибнутися, схибнутися, похибнутися, (только о людях нетвёрдо стоящих на ногах) заточуватися, заточитися, точитися, поточитися куди, до чого. -ваясь подходить, подойти к кому, к чему - підточуватися, підточитися до кого, до чого. [Пішла злегка похитуючись, мов п'яна (Черкас.). Гнат, коливаючись мов п'яний, поплентавсь додому (Коцюб.). Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Гр.). Пливе човен води повен, коли-б не схитнувся (не схибнувся) (Чуб.). Ой оре міщанин та й заточується (Чуб.). П'яний поточився і впав (Грінч.)]. Этот удар заставил его -нуться - цей стусан примусив його схитнутися (похитнутися, схибнутися, заточитися, поточитися). Его вера -нулась - його віра схитнулася, похитнулася, захиталася. -нуться в вере - схитнутися, похитнутися, захитатися у вірі. -нуться на трудном пути (переносно) - схибнутися (схибити) на непевній дорозі. Здоровье -нулось - здоров'я упало, занепало, схитнулось, похитнулось. -нувшийся авторитет - захитаний авторитет;
    2) пошататься - (пошляться) повештатися, потинятися, пошалатися, помотатися. [Повештався я тутечки чимало на своєму віку (Сторож.). Поміж людьми помотається, - звичаїв набирається (Гр.)].
    * * *
    похи́туватися; ( о человеке) пото́чуватися

    Русско-украинский словарь > пошатываться

  • 20 прекословить

    кому чему перечити (-чу, -чиш), суперечити кому, чому, перекорятися з ким, (преимущественно с отрицанием) накриво слова кому не сказати, не промовити. [Як ти смієш мені перечити? (Рудч.)]. Не -словя - не перечачи; накриво й слова не сказавши; срв. Беспрекословно.
    * * *
    пере́чити, супере́чити

    Русско-украинский словарь > прекословить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Отрицание Холокоста — Часть серии статей о Холокосте Идеология и политика Расовый антисемитизм · …   Википедия

  • ОТРИЦАНИЕ —         филос. категория, выражающая опре дел. тип отношения между двумя последоват. стадиями, состояниями развивающегося объекта. О. является необходимым моментом процесса развития. Диалектика в «...позитивное понимание существующего... включает …   Философская энциклопедия

  • ВЕК — Атомный век. Публ. Современная эпоха, время научно технической революции. Мокиенко 2003, 13. Большой век. Сиб. Очень долго. ФСС, 23. В век по веки (с отрицанием). Сиб. Никогда. ФСС, 23. Век Астреи. Книжн. Устар. 1. О счастливой, радостной поре. 2 …   Большой словарь русских поговорок

  • ОТРИЦАНИЕ. — ОТРИЦАНИЕ. 1. В естественном языке в зависимости от местоположения различают внешнее и внутреннее отрицание.     Внешнее (пропозициональное) служит для образования сложного высказывания из другого (не обязательно простого) высказывания. В нем… …   Философская энциклопедия

  • Немецкая литература — Литература эпохи феодализма. VIII X века. XI XII века. XII XIII века. XIII XV века. Библиография. Литература эпохи разложения феодализма. I. От Реформации до 30 летней войны (конец XV XVI вв.). II От 30 летней войны до раннего Просвещения (XVII в …   Литературная энциклопедия

  • Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… …   Литературная энциклопедия

  • Хурритский язык — Самоназвание: Ḫurwoḫḫe/Ḫurroḫḫe Страны …   Википедия

  • Хурритский — язык Самоназвание: Ḫurwoḫḫe/Ḫurroḫḫe Страны: Митанни Регионы: Северная Сирия, Северное Междуречье Вымер: к началу 1 тысячелетия до н. э …   Википедия

  • Уголовное преследование отрицания Холокоста — Страны, где отрицание Холокоста преследуется в уголовном порядке по состоянию на 2009 год Уголовное преследование отрицания Холокоста система криминализации отрицания Холокоста в рамках …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»