-
1 прихотничать
(капризничать) вигадувати, примхати, вередувати; (причудничать) витребенькувати, перебендювати химерувати. [Почне він примхати (М. Вовч.). Я не вередую, не перебираю женихами (Котл.). Як почала вигадувати: і те недобре, і се не гаразд, дайте такого, що й не знаю якого (Грінч.). Ви певне думаєте, що я химерую (Л. Укр.)]. Прихоть - (каприз) примха; (праздная затея) вигадка (ум. вигадочка); (вздорное хотение) забаг (-гу), забаганка, захтінка, прибаг; (причуда) химера. -хоти - примхи, вереди (-дів), вередування, норови, вигадки, витребеньки (вульг. витребаси), забаги, забаганки, прибаги, химери. [Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи (М. Вовч.). А з молодого віку, славлять, вигадочки були чималі і в неї (М. Вовч.). Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками (Шевч.)]. Барские -ти - панські витребеньки (примхи, вигадки, химери). Не думайте, что это моя -хоть - не думайте, що це моя примха, забаганка. Надоела ты мне своими -тями - увірилась ти мені своїми вередами (своїм вередуванням). Не -знает меры своим -тям - не знає міри своїм примхам, забагам. Она все его -ти знает - вона всі його норови знає. Давать и отнимать места по своей -ти - давати і відбирати місця по своїй уподобі. Поступать по своей -ти - чинити по своїй уподобі.* * *при́мхати; ( привередничать) вередува́ти, вига́дувати, витребе́нькувати, химерува́ти, химе́рити -
2 heed
1. n1) увага, піклування2) обережністьto take heed — бути обережним; остерігатися
take heed! — обережно!, бережися!
take heed of what you say! — вибирайте слова!, думайте, що ви говорите!
3) предмет уваги (піклування)4) те, чого остерігаються2. v1) брати до уваги, враховувати; остерігатися; уважно стежити; зважати на (щось)2) помічати3) піклуватися* * *I [hiːd] n1) увага; турбота; обережність2) предмет піклування, уваги; icт. те, що враховують; те, чого остерігаютьсяII [hiːd] v1) звертати увагу, враховувати; остерігатися2) icт. зауважувати, помічати; піклуватися -
3 not
1. nбезрога вівця2. adjбезрогий, комолий3. advне, ніprobably not — мабуть, ні
not so — це не так; ніскільки
not a bit — зовсім ні, анітрохи
not at all — нітрохи, аж ніяк; нічого, нема за що (дякувати)
not half bad — непогано; дуже сильно, жахливо
not once nor twice — не раз і не два, часто
not too loud, please! — будь ласка, тихіше!
it is warm, not to say hot — тепло, щоб не сказати жарко
not on your life — ні в якому разі; і не думайте
not all there — не всі дома, клепки не вистачає
* * *adv3)not at all — анітрошки, нітрохи; аж ніяк; зовсім не; не варто ( подяки)
not but, not but that, not but what — хоча; не те, щоб; все-таки; проте
not... but that, not... because — не тому, що... a
not half — зовсім не; дуже сильно, жахливо
not in the least — анітрошки, нітрохи
not once — жодного разу; не раз, неодноразово
not that — не те, щоб; наскільки
not... till /until/ — тільки після, до
not too — не надто, досить
not to speak of — не кажучи вже про...
as soon as not — настільки ж імовірно; скоріше так, ніж ні
-
4 thought
1. n1) думка, ідеяto collect (to compose) one's thoughts — зібратися з думками
to read smb.'s thoughts — читати чиїсь думки
2) мисленняto be deep in thought — замислитися, заглибитися в роздуми
3) уява4) намір5) піклування, увага; думиto take (to show) thought for smb. — піклуватися про когось
6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато7) тривога; смуток; прикрість, досада8) розм. причина тривоги (занепокоєння)as quick (as swift) as thought — з швидкістю блискавки, умить
to take thought — задуматися, замислитися
second thoughts are best npuai. — сім разів відміряй, а раз відріж
2. past і p.p. від think* * *I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
-
5 town
1. n1) місто; містечкоboom town — амер. місто, що швидко виникло (що швидко розвивається)
chief town — головне місто (округу, департаменту)
2) діловий (торговельний) центр містаI am going down town to do some shopping — я їду в центр (міста) за покупками
3) адміністративний центр (району, округу тощо); найбільше з навколишніх міст; найближче місто4) столиця (звич. про Лондон)out of town — а) у селі; б) у від'їзді (звич. з Лондона)
town and gown — населення Оксфорда (Кембриджа) з професурою і студентами
7) амер. муніципалітет; міська громада8) село, в якому є базар (тж market town)9) світське товариство (звич. Лондона)11) розм. група будинків; село12) скупчення нір степових собак13) місце гніздування пінгвінів6) який займається крадіжками (проституцією тощо); в) амер. який одержує допомогу як безробітний; г) амер., розм. який проводить багато часу в театрах (нічних клубах)to go to town — розм. а) вправно працювати; б) пити-гуляти; в) процвітати, гараздувати
to paint the town red — а) бешкетувати, скандалити; б) мазатися, фарбуватися
2. v1) забудовувати містами2) перетворювати на місто* * *I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто -
6 thought
I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
-
7 town
I n1) місто; містечкоchief town — головне місто (округу, департаменту)
boom town — aмep. / росте/ місто, що швидко виросло
the upper [the French] town — верхня [французька]частина міста
town centre — міський центр, центр міста
town life [clothes] — міське життя [одяг]
town mains — міські магістралі /мережі/; town water supply міський водопровід
to walk to the outskirts of town — піти на міську околицю; aмep. містечко
he has an office at home and another in town — у нього є приймальна /контора/ вдома, ще одна в центрі міста
3) адміністративний центр (району, округу); найбільший з довколишніх міст; довколишнє містоout of town — у селі; поза містом; у від'їзді ( з Лондон)
he was out of town all last week — весь минулий тиждень його не було в місті; столиця ( про Лондон)
when he is in town he lives in Soho — коли він в Лондоні, він живе в Сохо
4) ( the town) жителі містаtown and gown — населення Оксфорда або Кембріджа, включаючи професуру, студентів; місто, університет, городяни, студенти; aмep. жителі містечка
5) ( the town) міське життя (протилеж. сількому)don't think I like the town — не думайте, що мені подобається міське життя
farmers often left the country in order to live in the town — фермери часто покидали сільську місцевість заради міського життя
6) aмep. міська община; муніципалітет7) село, в якому є базар ( market town)8) icт. світське суспільство (Лондон; man [woman]about town світська людина [світська жінка])9) дiaл. будинок, ферма з надвірними спорудами10) дiaл. група будинків; село11) скупчення норок степових собак; гніздів'я пінгвінів••on the town — що знаходиться в розважальній прогулянці по місту; що вдається до задоволень; у вихорі задоволень
to go out on the town — розважатися; гуляти; розпутствувати; що займається проституцією, крадіжкою; aмep. одержуючий посібник з бідності або безробіття; aмep.; cл. проводити багато часу в театрах, нічних клубах
to go to town — cл. гуляти; уміло, швидко робити що-н.
to go to town on the pie — грунтовно насісти на пиріг; досягати успіху; кинутися в що-н. з головою; пуститися у всіх тяжких
shes really going to town over the flat — вона нічого не жаліє, щоб обставити квартиру; вона всаджує в квартиру все, що у неї є
II vto paint the town red — гуляти, влаштувати гульню /пиятику/; загуляти
забудовувати містами; робити місто, перетворювати на місто -
8 нарушать
I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.* * *несов.; сов. - нар`ушитьпору́шувати, -шую, -шуєш, пору́шити; (слово, клятву) лама́ти, злама́ти, сов. поламати; ( тишину) ґвалтува́ти, зґвалтува́ти, сов. замути́ти, -мучу́, -му́тиш\нарушать ша́ть грани́цу — пору́шувати кордо́н
\нарушать ша́ть зако́н — пору́шувати, пору́шити (переступа́ти, переступи́ти) зако́н
\нарушать ша́ть обеща́ние — пору́шувати (лама́ти) обіця́нку
-
9 думаць
вважатигадатидумайтедуматимислитиміркуватиподумати
См. также в других словарях:
Думайте сами, решайте сами — Из стихотворения «Песня о собаке» (1976) поэта Александра Яковлевича Аронова (1934 2001): Когда у вас нет собаки, Ее не отравит сосед, И с другом не будет драки, Когда у вас друга нет. А ударник гремит басами, А трубач выжимает медь Думайте сами … Словарь крылатых слов и выражений
АУТОГИПНОЗ — Гипнотическое состояние, вызываемое субъектом по собственной инициативе. По мнению Шертока (Chertok L., 1972), А. может использоваться для упрочения эффекта симптоматического лечения, прежде всего осуществляемого с помощью гетерогипноза… … Психотерапевтическая энциклопедия
Метод фиксации взора — Пациента просят зафиксировать взор на определенной точке (блестящий металлический шар, яркая красная точка). Сформировавшееся в результате этого естественное утомление глаз побуждает желание их закрыть, как следствие наступает сон. В 1813 году… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
Пиф-паф, ой-ой-ой! (мультфильм) — Пиф паф, ой ой ой! Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин, Виталий Песков Автор сценария … Википедия
Ой-Ой-Ой! Пиф-Паф — Пиф паф, ой ой ой! Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин, Виталий Песков Автор сценария … Википедия
Пиф-Паф, Ой-Ой-Ой! — Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин, Виталий Песков Автор сценария … Википедия
Пиф-Паф Ой-Ой-Ой! — Пиф паф, ой ой ой! Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин, Виталий Песков Автор сценария … Википедия
Пиф-паф, ой-ой-ой! — Пиф паф, ой ой ой! … Википедия
Пиф-паф, ой-ой-ой — Пиф паф, ой ой ой! Тип мультфильма рисованный Режиссёр Гарри Бардин, Виталий Песков Автор сценария … Википедия
Пиф-паф — Пиф паф, ой ой ой! Пиф паф, ой ой ой! Тип мультфильма … Википедия
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия