-
1 -ста
част. диал. -
2 Лукаш з Нового Міста
Лукаш з Нового Міста (?, Нове Місто побл. Самбора - бл. 1542) - укр. філософ, педагог. Вчився у Краківському ун-ті (1513 - 1515). Згодом там же працював викладачем: від 1517 р.- бакалавром, від 1521 р. - доцентом філософії та магістром вільних мистецтв. В останні роки життя залишив викладацьку роботу і виїхав із Кракова, продовжуючи підтримувати контакти з Краківським академічним середовищем і гуманістичним гуртком, очолюваним Русином. 1522 р. Л. видав укладений ним для студентів ун-ту підручник з епістолографії, написав також філософський трактат, який залишився неопублікованим. Про філософські погляди Л. відомо небагато З. наємо лише, що він, викладаючи вчення Аристотеля у Краківському ун-ті, критикував бездумне схиляння перед його авторитетом, що вже само по собі мало велике значення для пробудження самостійного мислення у слухачів. Головною рушійною силою історичного розвитку і суспільного прогресу Л. вважав людей діяльних, творчих, розумних і освічених. -
3 двоїста бікатегорія
дво́йственная бикатего́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста бікатегорія
-
4 двоїста діаграма
дво́йственная диагра́ммаУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста діаграма
-
5 двоїста категорія
дво́йственная катего́рияУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста категорія
-
6 двоїста система
дуа́льная систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста система
-
7 двоїста формула
дво́йственная фо́рмулаУкраїнсько-російський політехнічний словник > двоїста формула
-
8 несамодвоїста функція
несамодво́йственная фу́нкцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > несамодвоїста функція
-
9 самодвоїста функція
самодво́йственная фу́нкцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > самодвоїста функція
-
10 берёста
луб (березовий).* * *тж. бер`естабе́рест, -у, [бере́зовий] луб -
11 старость
ста́рість, -рості; ( старые лета) ста́рощі, -щівглубо́кая \старостьть — глибо́ка ста́рість
по \старостьти лет — через ста́рощі, через ста́рість
под \старостьть — під ста́рість, на схи́лі ві́ку
\старостьть не ра́дость — посл. ста́рість не ра́дість
-
12 статься
ста́тися (ста́неться)что с ним \статься лось? — що з ним ста́лося?
от сло́ва не ста́нется — погов. від сло́ва нічо́го не ста́неться
мо́жет \статься ться — (вводн. сл.) мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во
с (от) него́ ста́нется — він мо́же
-
13 конюшенный
стаєнний. [На стаєннім порозі з'явився хурман (Коцюб.)].* * *1) прил. стає́нний, коню́шенний2) в знач. сущ. стає́нний, -ого, ста́йничий и стайни́чий -
14 заугрюметь
ста́ти (ста́ну, ста́неш) похму́рим -
15 прядь каната
ста́лка кодо́ли, ста́лка ли́нви -
16 станция управления
ста́нція управління, ста́нція керува́нняРусско-украинский политехнический словарь > станция управления
-
17 прядь каната
ста́лка кодо́ли, ста́лка ли́нви -
18 станция управления
ста́нція управління, ста́нція керува́нняРусско-украинский политехнический словарь > станция управления
-
19 стадо
ста́до; ( крупного рогатого скота) череда́; ( овец) ота́ра, диал. ту́рма; ( птиц) згра́яотби́ться от [своего́] \стадо да — перен. відби́тися від [свого́] ста́да (від гу́рту)
-
20 станция
ста́нціяэлектри́ческая \станция ция — електри́чна ста́нція, електроста́нція
См. также в других словарях:
СТА — средний торпедный аппарат СТА стенд [моделирования] тяжёлых аварий НИТИ им. А. П. Александрова СТА стартстопный телеграфный аппарат в маркировке, истор., связь Пример использования СТА 2М … Словарь сокращений и аббревиатур
СТА — СТА, сте, вост. частица, привесок, усиливающий слово, или в роде указательного: то, эт, от, или означающий вводную речь: де, мол. Хозяйка ста не хочет; она баит: я ста и в дом не пущу его. Здорово ста! Спасибо ста! Эко ста дело! Два ста бодаста,… … Толковый словарь Даля
ста́вень — ставень, ставня; р. мн.ставней и ставня, и; р. мн. ставен … Русское словесное ударение
ста́вня — ставня, и; р. мн. ставен и ставень, ставня; р. мн ставней … Русское словесное ударение
ста́тный — статный, статен, статна, статно, статны; сравн. ст. статнее … Русское словесное ударение
СТА — СТА, частичка (обл., старин.). употр. после слов для подчеркивания, усиления их варызительности. Все ли здесь? * * спросил незнакомец. « Все ли ста здесь? повторил староста. Все ста, отвечали граждане.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
ста́рить — старить, старю, старишь(делать более старым) … Русское словесное ударение
ста́риться — стариться, старюсь, старишься … Русское словесное ударение
ста́рый — старый, стар, стара, старо, стары; но: это старо как мир; сравн.ст. старее … Русское словесное ударение
ста́вленый — ставленый; ставленая грамота … Русское словесное ударение
ста́за — стаза, ы; мн. стазы, стаз(биол.) … Русское словесное ударение