Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

им+дали

  • 1 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за чтосм. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

  • 2 too

    adv
    1) (за)надто

    too good to be true — надто добре, щоб можна було повірити

    2) дуже, конче, украй

    that's too bad! — як шкода!, який жаль!

    3) також, теж

    I go there, too — я теж іду туди

    4) до того ж, крім того, більш того

    achieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого

    5) справді, дійсно

    I mean to do it, too — я справді збираюся зробити це

    to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко

    * * *
    I [tuː] adv

    too much [little] — дуже багато[мало]

    he ate /too much — він об'ївся

    this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою

    too good to lastзлитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися

    she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила

    you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще

    we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)

    I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий

    2) емоц.- посил. дуже; украй

    hes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться

    it's quite too!, it's too! — чудово!

    its too charming! — чудово!; як це мило!

    to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко

    it is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/

    II [tuː] adv
    1) також, теж

    to play and sing too, — грати, співати

    won't you come too — є чи не прийдете, виє

    the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того

    achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною

    the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити

    English-Ukrainian dictionary > too

  • 3 заседать

    засесть
    1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;
    2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;
    3) см. Застревать.
    * * *
    I II несов.; сов. - зас`есть
    засіда́ти, засі́сти, -ся́ду, -ся́деш и мног. позасіда́ти

    \заседатьть в голове́ (в го́лову) — запада́ти, запа́сти в го́лову (до голови́, на ду́мку), сов. засі́сти в голові́ (в го́лову), утелю́щитися в го́лову

    Русско-украинский словарь > заседать

  • 4 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 5 награда

    1) (действие) - см. Награждение 1;
    2) нагорода, (зап.) надгорода, (вознаграждение) винагорода, заплата, (від)дяка. [Душа не безсмертна, ніякої кари або нагороди їй немає (Крим.). Академія присудила за Грінченкового словника нагороду (Рада). Варті ми за все від Польщі надгороди, а не кар (Франко). Подружжя чесне матиме заплату на небесах (Л. Укр.)]. Первая -да - перша нагорода. Денежная -да - грошева нагорода, нагорода грошима. Достойная -да - гідна нагорода (винагорода). Надлежащая -да - належна нагорода (винагорода). В -ду за это ему дали - як нагороду (у віддяку) за це йому дали (дано). Вот тебе -да - ось тобі заплата (дяка). Это ли -да за мою преданность, службу? - чи це (так оце) заплата (дяка) за мою відданість, службу?
    * * *
    нагоро́да; ( благодарность) подя́ка; ( вознаграждение) винагоро́да

    в \награда ду — в нагоро́ду, як нагоро́ду; в подя́ку, як подя́ку

    Русско-украинский словарь > награда

  • 6 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 7 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 8 повреждать

    повредить
    1) что - (причинять физический вред) ушкоджати, ушкодити, увереджати и увереджувати, увередити, надвереджати и -джувати, надвередити, вражати, вразити що, (портить) псувати, попсувати, пошпетати що. [Чого ти сичиш? - Пучку вразила (Борз.). Ушкодив собі зуба, увередив руку. Вельми ввередите свою честь (Кліш). Град увесь хліб попсував или безл. Градом хліб попсувало. Гаврахи пошпетали пшеницю, позаїдали місцями]. -дить своё здоровье - увередитися, підвередитися, надвередитися. [Ще й кравці увередяться, шиючи на кожного по сто жупанів. Не дуже греби - підвередишся]. -дить рассудок кому - спричинити розум кому;
    2) кому, чему - пошкодити, зашкодити кому, чому, (помешать) завадити кому. [Це може пошкодити моїм інтересам. Щоб не зашкодити своїй фортуні (Куліш)]. -дить здоровью - зашкодити, завадити, (диал.) запротивити. Если не поможет, то и не -дит - як не поможе, то й не зашкодить (не завадить). Не -дит - не пошкодить, не зашкодить, не завадить. Повреждённый - ушкоджений, увереджений, надвереджений, уражений, попсований, пошпетаний. [У мене зуб ушкоджений, палець надвереджений (уражений). Ляхи мстились над Руссю за свою надвереджену славу (Куліш). У нас пшениця пошпетана місцями, позаїдали гаврахи]. -ное здоровье - підвереджене, надвереджене здоров'я. -ный живот - надвереджений, підірваний, порушений живіт. -ный ум - спричинений розум.
    * * *
    несов.; сов. - повред`ить
    1) ( что) ушко́джувати, ушко́дити, пошко́джувати, пошко́дити; ( портить) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти
    2) (несов.: причинить ущерб кому-чему) пошко́дити, зашко́дити; ( здоровью) зава́дити

    Русско-украинский словарь > повреждать

  • 9 поморить

    1) (некоторое время) поморити, (усилит.) попоморити. -ли нас, пока дали есть - попоморили нас, поки дали їсти;
    2) (всех) поморити, повиморювати, повигублювати. [Усіх мишей повиморювали в клуні]. Срв. Выморить. Поморённый - поморений, повиморюваний, повигублюваний.
    * * *
    1) помори́ти; ( долго) попомори́ти; ( заморить многих или всех) ви́морити, повимо́рювати
    2) кул. потушкува́ти

    Русско-украинский словарь > поморить

  • 10 поправка

    1) см. Поправление; (починка) поправа, направа. Что дали за -вку? - що дали за направу?
    2) (в рукописи, в корректуре) поправка, виправка. [Старі часи авторського права не знали… і кожен переписувач любісінько вносив у твір свою власну редакцію, робив поправки і в змісті творів, і в мові (Єфр.). Я написав, він поробив виправки (Звин.)].
    * * *
    1) ( действие) попра́влення, поправля́ння; ла́годження, пола́годження; ви́правлення, виправля́ння; впра́влення, вправля́ння; ви́дужання, оду́жання, виду́жування, оду́жування
    2) ( изменение) попра́вка; ( исправление) ви́правлення
    3) см. помощь
    4) спец. попра́вка

    Русско-украинский словарь > поправка

  • 11 раздаваться

    I несов.; сов. - разд`аться
    ( звучать) луна́ти, залуна́ти ( зазвучать) и пролуна́ти ( прозвучать); (громко, раскатисто) розляга́тися, розлягти́ся, -ля́жеться, розтина́тися, розтя́тися (розітне́ться) и розітну́тися, розко́чуватися, -чується, розкоти́тися, -ко́титься, розхо́дитися, -диться, розійти́ся (розі́йдеться)

    \раздаваться да́лся го́лос — пролуна́в го́лос

    \раздаваться да́лся гром — пролуна́в (загремел: загримі́в) грім, безл. загримі́ло

    \раздаваться даётся пе́ние соловья́ — луна́є (розляга́ється) спів солов'я́ (солове́йка)

    II несов.; сов. - разд`аться
    1) (расступаться, раздвигаться) розступа́тися, розступи́тися, -сту́питься; роздава́тися, -дає́ться, розда́тися, -да́сться; ( расходиться) розхо́дитися, -диться, розійти́ся (розі́йдеться)

    в э́том ме́сте го́ры \раздаваться дали́сь — у цьо́му мі́сці го́ри розступи́лися (розійшли́ся)

    2) ( распадаться) розпада́тися, розпа́стися, -паде́ться, розсіда́тися, розсі́стися, -ся́деться
    3) ( становиться просторнее) роздава́тися, розда́тися; ( растягиваться) розтяга́тися и розтя́гуватися, -гується, розтягти́ся, -тя́гнеться и розтягну́тися; ( расширяться) розши́рюватися, -рюється и розширя́тися, розши́ритися

    сапоги́ \раздаваться дали́сь — чобо́ти роздали́ся (розтягли́ся)

    4) (толстеть, становиться шире) роздава́тися, -даю́ся, -дає́шся, розда́тися, -да́мся, -даси́ся

    \раздаваться да́ться в плеча́х — розда́тися в пле́ча́х

    III страд.
    роздава́тися, -дає́ться; розподіля́тися

    Русско-украинский словарь > раздаваться

  • 12 earnings

    1. фін. дохід; виторг; надходження; 2. фін. прибуток; 3. кадр. заробіток; заробітна плата; зарплата
    1. грошові надходження (income¹), що одержуються з власності (property¹), підприємства (business¹) тощо; 2. надлишок доходу (gains) після відрахування витрат і збитків; 3. загальна сума грошей, зароблена працівником (employee) і видана у формі платні (salary), заробітної плати (wage), грошової винагороди директорам (director's fee) тощо.
    ═════════■═════════
    after-tax earnings дохід після оподаткування • дохід після сплачення податків; annual earnings річний дохід; appropriated retained earnings асигнований нерозподілений прибуток; average earnings середній заробіток • середня зарплата; average hourly earnings середній погодинний заробіток • середня погодинна зарплата; average monthly earnings середньомісячний заробіток • середньомісячна зарплата; average weekly earnings середньотижневий заробіток • середньотижнева зарплата; cash earnings грошові надходження; commission earnings дохід від комісійних операцій; company earnings дохід підприємства • дохід фірми • дохід компанії; daily earnings денний заробіток; declared earnings заявлений прибуток; equity earnings дохід від звичайних акцій; erratic earnings нестійкий прибуток; excess earnings надприбуток; exchange earnings надходження закордонної валюти; export earnings експортні надходження • дохід від експорту; foreign trade earnings дохід від зовнішньої торгівлі; freight earnings надходження від фрахту; gross earnings валовий дохід • загальний заробіток; hidden earnings прихований дохід; high earnings високий заробіток; hourly earnings погодинний заробіток • погодинна зарплата; incentive earnings сума заохочувальної винагороди; incidental earnings побічний заробіток; increased earnings збільшений заробіток; individual earnings особистий дохід; low earnings низький заробіток; marginal earnings граничний дохід; minimum earnings мінімальний заробіток; monopoly earnings монопольний прибуток; net earnings чистий дохід • чисте надходження; net-of-tax earnings дохід після відрахування податку; operating earnings поточні надходження; pretax earnings дохід до відрахування податку; primary earnings основний дохід; quarterly earnings квартальний дохід; real earnings реальний дохід; reduced earnings знижений дохід; reinvested earnings реінвестований дохід; retained earnings нерозподілений прибуток; royalty earnings дохід від авторського гонорару; straight-time earnings номінальний заробіток; subsidiary earnings додатковий дохід; taxable earnings дохід, який підлягає оподаткуванню; unappropriated retained earnings неасигнований нерозподілений прибуток; weekly earnings тижневий заробіток
    ═════════□═════════
    earnings of capital дохід від капіталу; earnings per hour погодинний заробіток • погодинна зарплата; net earnings after taxes чистий прибуток після відрахування податків; product earnings per operative дохід від виробництва продукції, що розраховується на одного робітника; structure of earnings структура доходу; to increase earnings збільшувати/збільшити дохід
    earnings³:: gross pay
    ═════════◇═════════
    дохід < *доходъ — прибуток, дохід, прихід; закріпився в ужитку з 1378 р. у формі доходъ: «А дали ѥсми имъ та сѥла у вѣки со всѣмъ правомъ и панствомъ, и со всѣми плати, и с ужитки, и со всѣми доходи» (ССМ 1:323)
    * * *
    I
    прибуток; дохід; надходження; прибутки (розм.); чистий прибуток ( після сплати податків)
    II
    ( receivables and payables) заборгованість (дебіторська і кредиторська); дебіторська і кредиторська заборгованість

    The English-Ukrainian Dictionary > earnings

  • 13 considerate

    adj
    уважний; тактовний; дбайливий; делікатний

    it was very considerate of you to let me know — ви були дуже ласкаві, що дали мені знати

    * * *
    a
    1) уважний; тактовний, дбайливий, турботливий
    2) навмисний, обдуманий; серйозний

    English-Ukrainian dictionary > considerate

  • 14 rarely

    adv
    1) рідко, нечасто, зрідка
    2) винятково, надзвичайно
    * * *
    adv
    1) рідко, нечасто, зрідка
    2) винятково, надзвичайно; чудово

    English-Ukrainian dictionary > rarely

  • 15 tune

    1. n
    1) мотив, мелодія

    catchy tune — мотив, що легко запам'ятовується

    2) мелодійність
    3) тон; звук; тембр (голосу)
    4) стрій, настроєність

    the piano is in (out of) tune — фортепіано настроєне (розстроєне)

    5) злагода, гармонія

    to change one's tune, to sing another (a different) tune — змінити тон; заговорити інакше

    to dance (to pipe) to smb.'s tune — танцювати під чиюсь дудку

    2. v
    1) настроювати (музичний інструмент)
    2) звучати, грати
    3) поет. співати, наспівувати
    4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність
    5) гармоніювати, бути у злагоді

    tune upа) настроювати інструменти (про музикантів); б) заспівати, заграти; в) жарт. заплакати (про дитину); г) настроювати (приймач); д) спорт., розм. розминатися

    * * *
    I [tjuːn] n
    1) мелодія, мотив

    popular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується

    folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія

    a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"

    to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]

    to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"

    to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика

    this piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю

    3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)

    to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)

    4) лад, настроєність

    the piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене

    to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]

    to get out of tune — турбуватися; унісон

    5) згода, гармонія

    to be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.

    to be in tune with smthмати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.

    to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.

    to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.

    to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.

    to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.

    to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /

    in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані

    to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]

    to some tune — на значну суму, значний розмір

    we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число

    to call the tune — задавати тон; господарювати

    to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути

    to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку

    the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика

    theres many a good tune played on an old fiddleпpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує

    II [tjuːn] v

    to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)

    to tune (about) for good music — ловити гарну музику; налагоджувати

    to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані

    2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати
    3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для споглядання

    to tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках

    4) бути в ладу, в гармонії гармонувати

    English-Ukrainian dictionary > tune

  • 16 understand

    v (past ip.p. understood)
    1) розуміти

    I don't understand what he says — я не розумію, що він говорить

    2) усвідомлювати
    3) почути, довідатися, дізнатися

    I understand that you are going abroad — я чув, що ви ідете за кордон

    4) припускати; здогадуватися; робити висновок
    5) домовлятися, умовлятися

    it was understood we were to meet at dinner — умовилися, що ми зустрінемося за обідом

    6) мати на увазі; розуміти
    7) знати, бути обізнаним; тямити; розумітися (на чомусь)
    8) гадати, вважати

    I was given to understand that it was not true — мені дали зрозуміти, що це неправда

    * * *
    v

    I don't understand you [what you say] — я не розумію вас [що ви говорите]; розуміти один одного; досягти взаєморозуміння, домовитися

    2) осягати, усвідомлювати, представляти
    3) почути, взнати; зробити висновок з почутого
    4) припускати, здогадуватися
    5) умовитися, домовлятись
    6) знати, бути знаючим (в чому-н.); смислити
    7) вважати; допускати

    English-Ukrainian dictionary > understand

  • 17 where

    1. n
    місце (пригоди)

    the wheres and whens are important — важливо, де і коли це сталося

    2. adv
    1) де
    2) звідки, з якого джерела
    3) на якому етапі, де
    4) куди
    5) у якому становищі
    6) як, яким чином, у якому відношенні
    3. conj
    1) де; з якого джерела

    he knows where they are — він знає, де вони

    2) куди

    I know where he has gone — я знаю, куди він пішов

    3) туди, де; там, де; куди б не

    I am where I should be — я там, де повинен бути

    * * *
    I n; сл.

    the where and how of the accident — місце та обставини випадку;

    II adv
    1) inter деє; в якому місціє

    where does he come from — є звідкіля вінє; кудиє

    where are you going — є куди ви йдетє; на якій стадіїє

    where are you in your work — є скільки ви вже зробилиє; в якому положенніє

    where should I be if I followed your advice — є що б зі мною було, якби би я послухався вашої порадиє; якє, яким чиномє, в якому відношенніє

    2) rel де, який

    the place where I am sitting — місце, на якому я сиджу; те місце, де

    within about twenty paces of where we were sitting — приблизно в двадцяти кроках від того місця, де ми сиділи; (і) там

    we came home, where we had dinner — ми прийшли додому, вдома пообідали

    where in thunder /the dickens, the devil, the deuce, the hell, the blazes/... — cл. де /куди/, в дідька... є

    where is the good of... — є до чого... є, навіщо... є

    where can be the harm in going there — є що поганого в тому, якщо ми туди підемоє

    III conj

    we found him just where he had said he would be — ми ознайшли його саме там, де він обіцяв бути

    I am where I should be — я там, де повинен бути

    I don't know where to begin — я не знаю, с чого почати; ( туди) куди; ( туди) де

    go where you please — йдіть куди хочете; куди б не

    you'll find good roads where you go around here — куди б ви тут не поїхали, скрізь гарні дороги

    where she was fascinated by people he showed here only amusement — вона захоплювалась людьми, тоді як його вони тільки забавляли

    English-Ukrainian dictionary > where

  • 18 wrong

    1. n
    1) неправда; зло

    right and wrong — правда і кривда; добро і зло

    2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образа

    to do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків

    to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось

    3) юр. порушення законних прав; правопорушення
    4) розм. інформатор

    to be in the wrong — помилятися; бути винуватим

    the dead are always wrongприсл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити

    2. adj
    1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібен

    wrong noteмуз. фальшива нота

    you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба

    at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час

    to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону

    sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив

    you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації

    I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь

    to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боців Англії)

    2) юр. несправедливий
    3) порочний; грішний; зіпсований; поганий
    4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)
    5) несправний

    there is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю

    wrong in the headрозм. придуркуватий, пришелепуватий

    6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний
    7) розм. зрадницький
    8) лівий; виворітний
    9) друк. чужий (про шрифт)

    wrong side up — догори дном, перевертом

    to be born on the wrong side of the tracksамер. народитися в бідній сім'ї

    to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження

    what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?

    3. adv
    1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречно

    don't get me wrongрозм. зрозумійте мене правильно

    you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку

    you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися

    2) порочно, несправедливо; погано

    you are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся

    everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося

    to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар

    4. v
    1) бути несправедливим (до когось); приписувати погані наміри (комусь)
    2) шкодити; завдавати лиха; ображати
    3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп
    4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)
    5) відбирати (щосьof)
    * * *
    I n
    1) шкода; зло; образа

    right and wrong — добро, зло

    2) неправда; неправильність; помилковість
    3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, делікт

    public wrongsпорушення державних або громадських прав та інтересів

    to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним

    to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/

    the dead are always wrongпpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити

    to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.

    to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/

    to labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним

    II a
    1) неправильний, невірний, помилковий; хибний

    wrong noteмyз. фальшива нота

    a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)

    to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду

    to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду

    to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.

    that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка

    2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібно

    to take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно

    sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!

    you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали

    you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно

    at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час

    4) дурний; порочний, аморальний; неетичний

    he thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий

    wrong actюp. неправомірна дія

    what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє

    I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося

    wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний

    this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини

    6) лівий, виворітний ( про сторону)
    7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)

    to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів

    to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю

    to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження

    what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...

    what's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє

    III adv
    1) неправильно, невірно, помилково

    to answer wrong — відповісти неправильно /невірно/

    you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли

    2) негоже; неналежно

    embarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід

    3) дурно, погано; несправедливо

    v to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)

    a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти

    all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися

    to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість

    to get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.

    IV v
    1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах
    2) шкодити, заподіювати зло; ображати
    3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити
    4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою)

    English-Ukrainian dictionary > wrong

  • 19 too

    I [tuː] adv

    too much [little] — дуже багато[мало]

    he ate /too much — він об'ївся

    this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою

    too good to lastзлитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися

    she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила

    you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще

    we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)

    I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий

    2) емоц.- посил. дуже; украй

    hes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться

    it's quite too!, it's too! — чудово!

    its too charming! — чудово!; як це мило!

    to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко

    it is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/

    II [tuː] adv
    1) також, теж

    to play and sing too, — грати, співати

    won't you come too — є чи не прийдете, виє

    the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того

    achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною

    the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити

    English-Ukrainian dictionary > too

  • 20 tune

    I [tjuːn] n
    1) мелодія, мотив

    popular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується

    folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія

    a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"

    to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]

    to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"

    to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика

    this piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю

    3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)

    to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)

    4) лад, настроєність

    the piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене

    to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]

    to get out of tune — турбуватися; унісон

    5) згода, гармонія

    to be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.

    to be in tune with smthмати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.

    to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.

    to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.

    to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.

    to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.

    to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /

    in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані

    to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]

    to some tune — на значну суму, значний розмір

    we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число

    to call the tune — задавати тон; господарювати

    to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути

    to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку

    the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика

    theres many a good tune played on an old fiddleпpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує

    II [tjuːn] v

    to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)

    to tune (about) for good music — ловити гарну музику; налагоджувати

    to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані

    2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати
    3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для споглядання

    to tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках

    4) бути в ладу, в гармонії гармонувати

    English-Ukrainian dictionary > tune

См. также в других словарях:

  • Дали — Дали, Сальвадор Запрос «Дали» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Сальвадор Дали Salvador Dalí фото, 1965 …   Википедия

  • Дали — (dali) Сальвадор (полное имя Сальвадор Фелипе Хасинто Дали и Доменик) (1904, Фигерас, Испания – 1989, там же), испанский живописец, график, скульптор, декоратор, ювелир, дизайнер; один из лидеров сюрреализма. Жизнь художника была таким же… …   Художественная энциклопедия

  • Дали Сальвадор — (Dalí) (1904 1989), испанский живописец. Один из ведущих мастеров сюрреализма. Картины и рисунки, отмеченные безудержной фантазией и виртуозной техникой исполнения, представляют собой фантасмагории, в которых самым противоестественным ситуациям и …   Энциклопедический словарь

  • ДАЛИ (DALI) Сальвадор — (Сальвадор Фелипе Хасинто Дали и Доменеч Dali y Domenech), (11 мая 1904, Фигуэрас, Каталония 23 января 1989, там же), испанский художник, поэт, теоретик искусства. Жил во Франции и США. Годы учения в Испании Рисовать стал с юности. В 1924 26… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Дали (государство) — Дали 大理 938  1253 …   Википедия

  • Дали — (Dali) Сальвадор (1904 1989) Испанский художник, один из крупнейших представителей сюрреализма. Родился в г. Фигерасе (Каталония, Испания). С юности отличался экстравагантными выходками, манией величия, некоторой психической неуравновешенностью,… …   Энциклопедия культурологии

  • Дали — (Dali) город в Южном Китае (см. Китай), в провинции Юньнань. Расположен в бассейне реки Янцзы (Цзиньшацзян). Население 126 тысяч человек (2000). Традиционное ремесленное производство (более 1500 видов товаров далийский мрамор, прессованный чай,… …   Географическая энциклопедия

  • ДАЛИ — (Dali), город в Южном Китае (см. КИТАЙ), в провинции Юньнань (см. ЮНЬНАНЬ). Расположен в бассейне реки Янцзы (см. ЯНЦЗЫ) (Цзиньшацзян). Население 126 тыс человек (2000). Традиционное ремесленное производство (более 1500 видов товаров далийский… …   Энциклопедический словарь

  • Дали (значения) — Дали: Дали, Сальвадор испанский художник. Дали (Китай)  город в провинции Юньнань, центр Дали Байского автономного округа. Дали (государство)  средневековое царство в Южном Китае, частично в Лаосе, Таиланде и Бирме. Дали Байский… …   Википедия

  • Дали-Байский автономный округ — 大理白族自治州 Страна КНР Статус автономный округ Входит в провинцию Юньнань Включает …   Википедия

  • Дали Сальвадор —         (Dali) (р. 1904), испано американский живописец. Крупнейший представитель сюрреализма. В 1921 26 учился в АХ Сан Фернандо в Мадриде. С 1929 жил в Париже, с 1940 в США и Испании. Изощрённо натуралистичные по трактовке вещей и предметов… …   Художественная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»