(багато)

техн. многоинструме́нтный

 багато

 багато

 багато

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].

багато ВН-П, НМ; коп вахт ВН, коп заман П багато часу; коп йаша довгих вам літ СБ; кобусу багато з них ВН; уланын копусу більшість парубків П; мендэн коп ашуғу болған киши йох эди не було людини, в котро ї було б більше бабок, ніж у мене СБ; аллах коп этсин будьте багаті СБ; копха чап- погнатися за багато чим СБ; коп вахт т'ечмеди не минуло багато часу ВН; пор. кобайт-, кӧп.

багато П, СМ; кӧп йашаған кӧп бильмей, кӧп йӱрген кӧп билий хто багато прожив, багато не знає, багато знає той, хто багато ходив СБА; пор. кобайт-, коп.

багато добра кому зробити, облагодіяти кого, обдарувати кого ласкою, добром (милостями), благодійством, оласкавити. Облагодетельствованный - обблагодіяний, кому (що йому) багато добра зроблено, обдарований ласкою, добром (милостями) від кого, оласкавлений.

* * *

багато клепати, багато клеветати, клепати-брехати.

(багато)гіллястий, (багато)гільчастий; срв. Ветвистый.

багатоїдження (-ння), багатоїдство, (обжорство) обже[и]рливість (-вости).

багато, безліч, численний СБ, Б, Г-К; надлишок О; номай мал багато худоби СЛ; номай пара купа грошей Г; номай тайфа велика сім'я СБ.

багато[різно]ликість, багатообразість (-ости).

* * *

багато[велико]недужність (-ности).

багато[велико]недужний, дуже слабовитий.