иметь+и+то+и+другое

• В качестве приложения этого анализа мы рассмотрим уравнение (3). - As an application of the analysis, we consider Eq. (3).

• В этом приложении мы представим... - In this appendix we shall present...

• В этом приложении мы приводим результаты... - In this appendix we present the results of...

• Во многих инженерных приложениях необходимо рассматривать... - In many engineering applications, it is necessary to consider...

• Во многих приложениях это и есть все, что необходимо. - In many applications this is all that is required.

• Вскоре мы рассмотрим ряд приложений. - We will soon consider a number of applications.

• Далее в Приложении мы используем данную тему. - We explore this topic further in the appendix.

• Дальнейшее приложение соотношения (1) показывает, что... - Further application of (1) shows that...

• Для некоторых приложений мы должны помнить, что... - For some applications we have to remember that...

• Здесь мы будем заниматься только его приложениями к... - Here we shall deal only with its application to...

• Здесь мы не будем обсуждать эти практические приложения. - These practical applications will not concern us here.

• Имелись небольшие коммерческие приложения... - There has been little commercial application of...

• Как приложение данного результата, мы покажем, что... - As an application of this result, we show that...

• Метод имеет много приложений. - The method is rich in applications.

• Мы теперь приведем приложение уравнения (5). - We now give an application of (5).

• Нижеследующая теорема является основой для дальнейших приложений. - The next theorem is basic to the applications that follow.

• Однако в общем случае эта идея имеет небольшую область приложений. - However, this idea has little application in general.

• Однако в приложениях в основном более полезно подумать о... - In application, however, it is generally more useful to think of...

• Однако у этого результата имеется другое приложение. - However, this result has another application.

• Одним таким важным приложением является следующее. - One important application is the following.

• Одно приложение данного принципа является особенно важным. - One application of this principle is especially important.

• Они имеют широкое приложение в... - These have extensive applications in...

• Относительно подробно они рассматриваются в Приложении А. - These are considered in some detail in Appendix A.

• Первое полезное приложение было представлено Смитом [1], который... - The first useful application was provided by Smith [1], who...

• Подробнее см. в Приложении 1. - For more detail, see Appendix 1.

• Приложения данной теории играют жизненно важную роль в... - The applications of this theory play a vital role in...

• Простой иллюстрацией для этого результата является его приложение к... - A simple illustration of this result is its application to...

• Следующая теорема имеет приложения при изучении... - The next theorem has applications in the study of...

• Смит [1] сообщает, что это свойство могло бы иметь полезные практические приложения, что и показывается ниже. - Smith [1] suggests that this property may have a useful practical application as follows.

• Список... приводится в Приложении А. - A list of... appears in Appendix A.

• Чтобы расширить нашу область приложений, мы теперь рассмотрим... - То broaden our scope of applications we now consider...

• Эта возможность еще более вероятна в специальных приложениях, где... - This possibility is even more likely in special applications, where...

• Эти идеи получают немедленно приложение к/в... - These ideas have immediate application in...

• Это неверное приложение... - This is a misapplication of...

• Это общее заключение имеет приложение к широкому классу... - This general conclusion applies to a wide class of...

• Это полезно для многих приложений. - This is useful in many applications.

1. affair, business; ( занятие) pursuit

2. тк. ед. (цель, интересы и т. п.) cause

3. ( деяние) deed, act; ( создание) work

4. (событие, происшествие) affair, business

5. об. мн. (положение, обстоятельства) things

6. (вопрос, предмет чего-л.) matter

7. об. тк. ед. ( специальность):

8. уст. ( предприятие) business

9. юр. ( судебное) case

10. канц. file, dossier

11. уст. ( сражение) battle, fighting

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

обратиться

1) см. Оборачиваться, оборотиться. -щаться, -титься в бегство - кидатися, кинутися, пускатися, пуститися навтіки, навтікача, (насм.) п'яти показати, п'ятами накивати. -щаться вспять - повертати, -ся, повернути, -ся назусп'ять, назуспіт. См. Вспять. Кровь -ется в жилах - кров кружляє (циркулює) по (в) жилах;

2) (вокруг чего) - см. Оборачиваться 2;

3) к кому, чему - звертатися, звернутися до кого, вдаватися, вдатися, податися до кого, ударятися, ударитися до кого, кидатися, кинутися до кого, привертатися, привернутися до кого, до чого. [Звертається до різних установ. Жінки вдавались одна до однієї словами (Грінч.). Вона вдарилась до знахарки. Сила людей привернулось до українства]. -ся к кому по делу - вдатися до кого з справою, у справі. -ся с речью (словами) к кому - звертатися, звернутися (з) словом (словами) до кого, вдаватися, вдатися словами до кого, озиватися, озватися до кого;

4) во что - см. Оборачиваться 4, а также - повертатися, повернутися на кого, на що. [Невже затишне займище на озері повернеться на комору крадених речей?], братися, взятися чим. -титься в кого - обернутися, повернутися (несов. обертатися, повертатися), (о мног.) пообертатися на (у) кого или ким. -титься, -щаться в пламя - взятися (братися) полум'ям. -титься в пар - узятися (несов. братися) парою; (в воду) взятися (понятися) водою. [Сніг понявся (взявся) водою. Сіль узялася водою]; (в дым) здимніти; (в прах) спорохнавіти; (в камень) скам'яніти, брусом побратися, взятися. [Од його лікарства усе в животі брусом побралось (Г. Барв.)]. -ся во что (худшее) - зіходити, зійти на кого, на що, переводитися, перевестися на що. [I ми колись були добрі, а ось-же довелось зійти на ледащо (М. Вовч.). Як почав пити горілку, то й перевівся на ка-зна-що]. -ся в ничтожество - звестися ні на що. См. ещё Превращаться;

5) с кем - поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися, заходити, поступувати з ким, трактувати кого. Не уметь -ться в обществе - не знати звичаю доброго, не вміти поводитися серед людей.

* * *

несов.; сов. - обрат`иться

1) (поворачиваться в каком-л. направлении) поверта́тися, поверну́тися, оберта́тися, оберну́тися; ( устремляться) зверта́тися, зверну́тися

2) (приниматься за что-л., направлять свою деятельность на что-л.) зверта́тися, зверну́тися; бра́тися, узя́тися

3) (адресоваться к кому-л. со словами, просьбой) зверта́тися, звернутися; ( прибегать) удава́тися, уда́тися; ударя́тися, уда́ритися; диал. оберта́тися, оберну́тися

4) (превращаться, переходить из одного состояния в другое) перетво́рюватися, перетвори́тися и поперетво́рюватися, оберта́тися, оберну́тися и пооберта́тися, перево́дитися, перевести́ся и поперево́дитися, поверта́тися, поверну́тися и поповерта́тися; (о живых существах фольк.) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися, перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися; ( переходить в новую веру) наверта́тися, наверну́тися, прийма́ти, прийня́ти

5) (несов.: вращаться) оберта́тися

6) (несов.: находиться в обращении) эк. оберта́тися; ( иметь хождение) бути в о́бігу, ма́ти о́біг

7) (несов.: вести себя) пово́дитися, обхо́дитися; ( относиться) ста́витися

8) (несов.: пользоваться чём-л., применять что-л.) пово́дитися; (с орудием, инструментом) ору́дувати

9) строит. (несов.) поверта́тися, оберта́тися; направля́тися, спрямо́вуватися; зверта́тися, спрямо́вуватися; перево́дитися; наверта́тися; оберта́тися; перетво́рюватися, оберта́тися, перево́дитися; поверта́тися; переверта́тися, перекида́тися; поверта́тися, ужива́тися

розуміти, мати на думці (на гадці, на увазі). Что вы -ваете под этим - що ви розумієте під цим? Говоря это, он -вал совсем другое - кажучи це, він мав зовсім инше на думці. Подразумеваемый - що мається на думці.

* * *

1) ( иметь в виду) ма́ти на ува́зі, ма́ти на ду́мці; ( предполагать) припуска́ти; ( под кем-чем) розумі́ти

2) грам. ма́ти на ува́зі, ма́ти на ду́мці, доми́слювати

- кузнечное дело

- землемерное дело

- лесосплавное дело

- столярное дело

* * *

1) справа, -вы жен.

2) (работа) работа, -ты жен., справа, -вы жен.

3) (предприятие) уст. (камерцыйнае) прадпрыемства, -ва ср.

4) (сражение) воен. уст. бой, род. бою муж.

бітва, -вы жен.

1) decision, determination; judg(e)ment, decree (суда); verdict (присяжных)

2) (разрешение задачи, вопроса и т.п.)

3) ( заключение)

••

\

\

vt; св - переве́сить

1) вешать на другое место to hang/to move elsewhere

2) взвешивать заново to weigh again

3) иметь перевес to outweigh, to tip the scales; по числу to outnumber

- заплечных дел мастер

- между дел

- наделать дел

- не у дел

- отходить от дел

- больше дела, меньше слов

- нет дела

- дела давно минувших дней

- дела идут, контора пишет

- дела как сажа бела

- как дела?

- ну и дела!

- такие-то дела!

- в самом деле

- на деле

- на самом деле

- было дело под Полтавой

- виданное ли дело?

- видимое дело

- это дело!

- в том-то и дело!

- в чём дело

- гиблое дело

- дело в шляпе

- дело выгорело

- дело десятое

- дело длинное

- дело доходит

- дело дрянь

- дело житейское

- дело зашло далеко

- дело идёт

- дело маленькое

- дело мастера боится

- дело наживное

- дело не ждёт

- дело не клеится

- дело не медведь, в лес не уйдёт

- дело не станет

- дело нехитрое

- дело нечисто

- дело нешуточное

- дело пахнет керосином

- дело прошлое

- дело рук

- дело случая

- дело стало

- дело сторона

- дело табак

- дело телячье: поел да в закут

- дело тёмное

- дело хозяйское

- дохлое дело

- другое дело

- естественное дело

- есть такое дело!

- знамо дело

- и дело с концом

- известное дело

- и то дело

- какое дело

- кому какое дело, что кума с кумом сидела

- милое дело

- моё дело

- мокрое дело

- мыслимое ли дело

- не дело

- не моё дело

- не последнее дело

- новое дело!

- первое дело

- плёвое дело

- плохо дело

- понятное дело

- последнее дело

- слыханное ли дело?

- статочное ли дело?

- странное дело

- так дело не пойдёт

- то и дело

- то ли дело

- хорошенькое дело!

- что мне за дело?

- ясное дело

- говорить дело

- делать своё дело

- за дело

- замять дело

- идти в дело

- иметь дело

- кончил дело - гуляй смело

- лезть не в своё дело

- пей, да дело разумей!

- поставить дело

- пришивать дело

- пускать в дело

- всего делов!

- наделать делов

- грешным делом

- малым делом

- между делом

- первым делом

- к делу!

- делу время, потехе час

- и делу конец

- по делу

- по пьяному делу

1. (взвесить вторично) ногæй сбарын

2. (повесить на другое место) æндæр ран æрцауындзын

3. (иметь перевес) фæуæздæр уын;

перен. фæтыхджындæр уын

1. (взвешивать вторично) ногæй барын

2. (вешать на другое место) æндæр ран ауындзын

3. (иметь перевес) уæззаудæр уын

см. перевесить

-а, πλθ. дела, дел, делам ουδ.

1. δουλειά, ασχολία, υπόθεση•

2. πράξη•

3. τέχνη•

|| έργο, υποχρέωση, καθήκον.

4. επιχείρηση, οίκος•

5. υπόθεση διοικητική, δικαστική• δίκη, διαδικασία•

6. φάκελλος (τα έγγραφα μιας υπόθεσης)•

7. μάχη•

8. συμβάν, γεγονός•

|| πράγμα, υπόθεση•

9. κατάσταση πραγμάτων, τα πράγματα, οι δουλιές•

10. αρμοδιότητα, δικαιοδοσία•

11. έργο•

εκφρ.

первым -ом – πριν απ’ όλα, πρώτα-πρώτα, πρώτιστο, στην πρώτη γραμμή ή πρώτη σειρά•

за дело – δίκαια, όπως αξίζει, σωστά (για τιμωρία ή βράβευση)•

к -у! ή ближе к -у! – στην ουσία! στο θέμα!•

между -ом – ανάμεσα στις άλλες δουλιές•

на -е – στην πράξη•

на самом -е – στην πραγματικότητα•

не у дел – απολυμένος α-πο την υπηρεσία•

дело в шляпе – (απλ.) τελειώνω με επιτυχία, με το καλό, καπάκι η δουλειά•

дело с концом ή -у конец – τέλειωσε η υπόθεση, τέλος στην υπόθεση•

дело доходит (дошло) до... – η υπόθεση φτάνει (έφτασε) ως... дело идет -касается πρόκειται, γίνεται λόγος• дело; за...η υπόθεση εξαρτιέται από•

дело стало за – η δουλειά σταμάτησε (καθυστέρησε, κόλλησε) λόγω, εξ αιτίας•

дело не станет за... – η καθυστέρηση δέν προέρχεται από το(ν)..,за малым -ом стало η καθυστέρηση προήρθε από ένα μικροπράγ-μα•

дело делать – δουλεύω, ασχολούμαι στα σοβαρά•

иметь дело с... – σχετίζομαι με...• пустить в дело βάζω σε εφαρμογή, εφαρμόζω, χρησιμοποιώ στην πράξη•

идти (пойти) в дело – χρησιμοποιώ, με ταχειρίζομαι•

в -е быть – χρησιμοποιούμαι, εργάζομαι• μπαίνω σε κίνηση•

в самом -е – στην πραγματικότητα•

в чем -? – τι συμβαίνει; Τι τρέχει;•

мое дело маленькое – ποιος με ρωτάει εμένα, ποιος ρωτάει το χασάνη πότε κάνουν ραμαζάνι, δε με ενδιαφέρει• δεν είμαι υποχρεωμένος•

дело сторона – κάθομαι στην άκρη, είμαι αμέτοχος, τραβώ χέρι•

то и дело – συνέχεια, ακατάπαυστα, κάθε στιγμή, επαναλειπτικά•

то ли дело – τελείως διαφορετικά, πολύ καλύτερα, δέμπορεί κανένας να πει τίποτε (για σύγκριση)•

вот какие -а! – να τι δουλειές!•

дело его рук – είναι έργο του•

дело случая – γεγονός τυχαίο, τυχαία σύμπτωση•

дело не терять мужества – προ παντός να μη αποθαρρυνόμαστε•

- а давно минувших дней – αυτό είναι παλιά ιστορία•

это особое дело – αυτό είναι μια ιδιάζουσα περίπτωση•

наделал он мне дел – μου δημιούργησε αυτός ιστορίες•

это последнее дело – αυτό είναι το χειρότερο απ’ όλα•

по личному -у – για ατομική υπόθεση•

что ему за дело до меня? – τι τον ενδιαφέρει για μένα;•

дело идет на лад – η υπόθεση πάει καλά (ρέγουλα)•

богоугодное дело – θεάρεστο έργο•

порядок -а – ημερήσια διάταξη•

по своим -ам – για καθαρά δικές του υποθέσεις•

заведывать -ами – διαχειρίζομαι τις υποθέσεις•

вера без дел дело мертва – παρμ. η πίστη χωρίς έργα είναι νεκρή•

поймать кого на -е – πιάνω κάποιον επ’ αυτοφόρω•

приступить прямо к –у – μπαίνω κατ’ ευθεία στην ουσία (στο ψητό)•

дело милосердия’ – πράξη ευσπλαχνίας•

у меня много -а – έχω πολλές φροντίδες•

нужны -а, а не слова, – χρειάζονται έργα κι όχι λόγια•

ему ни до чего, ни до кого нет -а – αυτός είναι αναρμόδιος, δεν έχει καμιά δουλειά ν’ ανακατευτεί στην υπόθεση•

не беритесь не за свое дело – μην ανακατεύεσαι σε ξένες υποθέσεις, μη φυτρώνεις εκεί που δε σε σπέρουν•

говорить дело – μιλώ δίκαια, λογικά•

слыханное ли это дело – ακούστηκε ποτέ τέτοιο πράγμα•

виданное ли это дело – είδε ποτέ κανένας τέτοιο πράγμα•

это проигранное дело – αυτό είναι χαμένη υπόθεση•

он наказан, и за дело – αυτός τιμωρήθηκε και με το παραπάνω•

в том то и дело – ακριβώς γι αυτό είναι, περί αυτού ακριβώς πρόκειται.

1. conversation; 2. chat; 3. discussion; 4. talk; 5. word

Английские эквиваленты уточняют характер разговора, беседы. В русском языке такие уточнения чаще всего передаются словосочетаниями.

1. conversation — разговор (обычно формальный, частный, личный): to open (to start) a conversation — начать (завести) разговор Later in the evening the conversation turned to politics. — Позднее вечером разговор перешел на политические темы. It was a telephone conversation between two friends. — Это был телефонный разговор двух друзей. She had a long conversation with her mother. — У нее был длинный разговор с матерью. With so loud a music conversation was almost impossible. — При таком громкой музыке разговаривать было почти невозможно. Существительное conversation ассоциируется с путешествием, поездкой или передвижением говорящих с одного места на другое. Этот, лежащий в основе значений conversation, образ прослеживается в ряде словосочетаний, используемых в ходе любого разговора: I'm listening, go on, please. — Я вас слушаю, продолжайте дальше. I don't think you are on the right track. — Мне кажется, обсуждение идет по неверному пути. We have covered a lot of ground but could not arrive at any decision. — Мы шронули много вопросов, но не смогли принять никакого решения. The conversation drifted to less important problems. — Разговор постепенно перешел к менее важным вопросам./Разговор незаметно перешел к менее важным вопросам. Let's return to the point, where we have started. — Давайте вернемся к вопросу, с которого мы начали. I can quite well see where you are heading. — Я хорошо понимаю, к чему мы ведете./Я хорошо понимаю, на что вы намекаете./Я хорошо понимаю, куда вы клоните. The conversation took an unexpected turn/direction. — Разговор принял неожиданный оборот. I am just coming to that. — Я как раз сейчас к этому подхожу. We eventually arrived at a conclusion. — Мы в конце концов пришли к решению. We wandered off the topic. — Мы отклонились от темы разговора. We kept going round and round in circles. — Мы все время кружили вокруг одного и того же вопроса.

2. chat — разговор, беседа, дружеский разговор (на несерьезные темы, 0 мелочах): to have a chat with smb — поговорить с кем-либо о том о сем/поболтать с кем-либо о том о сем In our chat he mentioned your name. — В разговоре со мной он упомянул паше имя. It is time we had a chat. — Пора бы нам с тобой поговорить. 1 just rang up for a chat. — Я позвонил просто для того, чтобы поговорить./Я позвонил просто для того, чтобы поболтать. I had an interesting chat with his sister. — У меня была интересная беседа с его ссстрой./У меня был интересный разговор с его сестрой.

3. discussion — разговор, обсуждение, дискуссия ( обмен мнениями по какому-либо вопросу для принятия правильного решения): A lively discussion took place. — Шло живое обсуждение./Шла живая дискуссия. The question under discussion is of great interest. — Обсуждаемый вопрос представляет большой интерес. We had a discussion about it. — Мы это обсуждали./У нас об этом был разговор. Preliminary discussions between the two leadersare now underway. — Сейчас идет предварительное обсуждение этого вопроса двумя руководителями. Discussions with management have broken down. — Переговоры с администрацией сорвались./Обсуждение вопроса с администрацией сорвалось. We met to have a discussion about your schoolwork. — Мы собрались, чтобы обсудить вашу работу в школе. Parents and teachers will be holding discussions next month. — Родители и учителя проведут совместные обсуждения в следующем/будущем месяце. Discussions about the peace plan took place last week. — На прошлой неделе прошло обсуждение плана мирного договора.

4. talk — (существительное talk многозначно): a) разговор, беседа (обычный разговор с кем-либо, сообщение о чем-либо): to have a talk with smb — поговорить с кем-либо; to give a talk about smth. (on some subject) — провести беседу о чем-либо (на какую-либо тему) It was just all talk. — Это все пустые разговоры. There is talk of his going to America. — Говорят, что он поедет в Америку. I had a talk with my son. — Я поговорил со своим сыном. Не gave a talk on his trip to Africa. — Он сделал сообщение о своей поездке в Африку./Он провел беседу о своей поездке в Африку./Он рассказал о своей поездке в Африку. We had a nice talk yesterday. — У нас вчера был приятный разговор. William gave a series of talks on his travels. — Вильям провел серию бесед о своих путешествиях. 1 sat there listening to the sailor's talk. — Я сидел и слушал рассказы моряка. Talk of housework worried her. — Разговоры о домашней работе волновали ее. Then the talk turned to the upcoming exams. — Затем разговор перешел на тему о предстоящих экзаменах. There was no talk of any cuts in wages. — О снижении зарплаты не было никаких разговоров. b) переговоры ( существительное употребляется только в форме множественного числа): Talks between the leaders of several countries will be held next month. — В следующем месяце пройдут переговоры руководителей нескольких стран./В следующем месяце сосгоятся переговоры руководителей нескольких стран. The results of the talks were published in newspapers. — Результаты переговоров были опубликованы в газетах.

5. word — разговор, короткий разговор: to have a word with smb — поговорить с кем-либо/перекинуться парой слов с кем-либо; to have high words with smb — иметь малоприятный разговор с кем-либо David wants a quiet word with you. — Дэвид хочет с вами спокойно поговорить. Can I have a word with you. — Можно мне с вами поговорить?/Можно вас на пару слов? Let me say a word on the subject of security. — Разрешите мне сказать несколько слов по вопросу безопасности. I would just like to say a few words about our guests. — Я хочу сказать пару слов о наших гостях.

1. ссора, раздор, скандал, перебранка

Сравни с:

шургымаш

2. переполох, суматоха; общее возбуждение, тревога

3. бунт, смута, восстание

Сравни с:

пуламыр

4. буря, ураган

Сравни с:

тӱтан

5. в поз. опр. ураганный; очень сильный

1) запоминать, запомнить; иметь в виду кого-что-л.

2) вспоминать (вспомнить) кого-что-л.

3) принимать (принять) во внимание; обращать (обратить) внимание

Идиоматическое выражение. Основное слово:

уш

1) запоминать, запомнить; иметь в виду кого-что-л.

2) вспоминать (вспомнить) кого-что-л.

3) принимать (принять) во внимание; обращать (обратить) внимание

Идиоматическое выражение. Основное слово:

уш