Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

извечный

  • 1 извечный

    одвічний, (с)поконвічний. [І полинуть у ті небеса, де сіяє одвічна краса (Л. Укр.). Одвічний дух (Тичина). Ця боротьба є прообраз споконвічної боротьби поміж ясним богом Ормуздом та темним богом Агриманом (Крим.). Поконвічні високі Карпати (Млака)].
    * * *
    одві́чний, відві́чний; ( исконный) споконві́чний, праві́чний, предкові́чний

    Русско-украинский словарь > извечный

  • 2 исконный

    (изначальный) споконвічний, предковічний, (с)правічний, (извечный) відвічний, (основной) докорінний. [Споконвічна борня за живоття, за їжу (Н.-Лев.). Скривдив українських дрібніших дідичів, справічних на Київщині (Н.-Лев.)]. -ный враг - відвічний ворог. -ные обитатели - справічні мешканці, тубільці.
    * * *
    споконві́чний, предкові́чний, праві́чний; ( извечный) одві́чний, відві́чний

    Русско-украинский словарь > исконный

  • 3 вечный

    1) вічний, (испоконв.) відвічний, (в будущем) довічний, віковічний, безвічний, безлітний. [Вічна слава. Щастя дочасне, а злидні довічні. Придбав на довічне володіння. Безвічнії зорі]. Купить на вечные времена - покупити на безвік (у вічність);
    2) (постоянный) повсякчасний. [Повсякчасне горе. Повсякчасні турботи].
    * * *
    1) ві́чний; ( сохраняющийся на века) безві́чний, дові́чний; ( извечный) вікові́чний, одві́чний, відві́чний

    ве́чная мате́рия — филос. ві́чна мате́рія

    ве́чное перо́ — ві́чне перо́

    ве́чное поселе́ние (заключе́ние) — ві́чне (дові́чне) посе́лення (ув'я́знення)

    2) (всегдашний, непрестанный) ві́чний, повсякча́сний

    Русско-украинский словарь > вечный

  • 4 лес

    1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник
    I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;
    2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.
    * * *
    ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́

    Русско-украинский словарь > лес

  • 5 мятеж

    заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].
    * * *
    за́колот, -у; бунт, -у

    Русско-украинский словарь > мятеж

  • 6 незапамятный

    не(за)пам'ятний, (неизведанный) незазнаний, (изначальный) предковічний, споконвічний, (с)правічний, (извечный) відвічний; срв. Давний. [Насліддя незазнаної старосвітчини (Куліш)]. В -ные времена - за не(за)пам'ятних часів, незапам'ятними часами, за незапам'ятної (давньої-предавньої) старовини. С -ных времён - з не(за)пам'ятних часів, з найдавніших (несказанних) давен, з давнього давна. -ная старина - незапам'ятна старовина, старовина днедавня.
    * * *
    1) незапа́м'ятний; ( очень давний) споконві́чний, одві́чний, відві́чний, прада́вній

    в \незапамятныйые времена́ (го́ды) — за да́вніх літ, за да́вніх-даве́н, у прада́вні (у незапа́м'ятні) часи́

    с \незапамятный ых времён (лет) з — да́вніх літ, з да́вніх-даве́н, з да́внього да́вна, зда́вна, з прадавнини́, з незапа́м'ятних часі́в (літ)

    2) ( незабываемый) незабу́тній

    Русско-украинский словарь > незапамятный

  • 7 первозданный

    первісний, первостворений, первозданий (Шевч.). [Скала первісна].
    * * *
    первозда́нний; ( извечный) одві́чний, споконві́чний; ( первобытный) перві́сний и пе́рвісний

    Русско-украинский словарь > первозданный

См. также в других словарях:

  • извечный — См. старый... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. извечный давнишний, старый; бессмертный, идущий из веков, изначальный, вековечный, исконный, вечный …   Словарь синонимов

  • ИЗВЕЧНЫЙ — ИЗВЕЧНЫЙ, извечная, извечное; извечен, извечна, извечно (книжн. устар.). Исконный, стародавний. Извечный вопрос. Извечный спор. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ИЗВЕЧНЫЙ — ИЗВЕЧНЫЙ, извечить и пр. см. извековать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ИЗВЕЧНЫЙ — ИЗВЕЧНЫЙ, ая, ое; чен, чна (книжн.). С давних времён существующий. Извечные проблемы. И. спор. | сущ. извечность, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Извечный — руч. , лп р. Омутная Бол. в Сковородинском р не. Название дано при присвоении наименований безымянным водотокам в ходе прогнозной оценки на россыпное золото в 1997 г. от слова извечный – старый, давнишний, т. е. сведения о золотоносности ручья… …   Топонимический словарь Амурской области

  • Извечный — прил. 1. Существующий всегда; вечный. 2. Существующий с давних пор, издавна. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • извечный — извечный, извечная, извечное, извечные, извечного, извечной, извечного, извечных, извечному, извечной, извечному, извечным, извечный, извечную, извечное, извечные, извечного, извечную, извечное, извечных, извечным, извечной, извечною, извечным,… …   Формы слов

  • извечный — изв ечный; кратк. форма чен, чна …   Русский орфографический словарь

  • извечный — кр.ф. изве/чен, изве/чна, чно, чны …   Орфографический словарь русского языка

  • извечный — ая, ое; чен, чна, чно. Существующий с самого начала; существующий всегда. Извечна ли жизнь на земле? Вселенная извечна. // Очень давний; исконный. И. вопрос: для чего мы живём? И. спор. Цыгане и ые кочевники. И ые мечты. ◁ Извечно, нареч. И. так… …   Энциклопедический словарь

  • извечный — ая, ое; чен, чна, чно. см. тж. извечно, извечность а) Существующий с самого начала; существующий всегда. Извечна ли жизнь на земле? Вселенная извечна. б) отт. Очень давний; исконный. Изве/чный вопрос: для чего мы живём? …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»