-
1 зруб
-
2 зруб колодязя
сруб коло́дца -
3 сруб
-
4 срубить
зрубіць; ссекчы; сьсекчы; сцяць; цяць* * *совер. -
5 Взруб
зруб, цямрина, цебрина (коло криниці). -
6 выруб
-
7 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
8 обруб
и Обрубь цямрина, цебрина, зруб. Срв. Сруб.* * *1) ( действие) обруба́ння, обру́бування2) ( обрубленное место) обру́б, -у -
9 подсека
(в лесу) зруб, вируб (-бу).* * *с.-х.1) ( вырубленное место) зруб, -у, ви́руб2) ( подсечное земледелие) вирубне́ рільни́цтво -
10 сруб
( сооружение) зруб, -у\сруб б коло́дца — ця́мрина (ця́мриння, мн. ця́мрини) [коло́дязя, крини́ці], зруб коло́дязя (крини́ці)
-
11 вырубка
техн.1) ви́руб, -бу, ви́рубання, (неоконч. д. - ещё) виру́бування2) ( вырубленное место) по́руб, -бу, зруб, -бу, зруба́ння, (неоконч. д. - ещё) зру́бування3) (засечка, выемка) за́рубка•- вырубка угля -
12 деревянный ряж
дерев'я́ний зруб -
13 обруб
техн.1) ( действие) обруба́ння, (неоконч. - ещё) обру́бування2) ( обрубленное место) обру́б, -бу3) ( сруб) зруб, -бу; ( колодца - ещё) ця́мрина, ця́мриння -
14 подсека
техн.( место) зруб, -бу и ви́руб, -бу -
15 разруб
техн.ро́зруб, -бу; ( действие) розру́бування -
16 ряж
-
17 сруб
-
18 сруб колодца
ця́мрина крини́ці, зруб коло́дязя -
19 вырубка
техн.1) ви́руб, -бу, ви́рубання, (неоконч. д. - ещё) виру́бування2) ( вырубленное место) по́руб, -бу, зруб, -бу, зруба́ння, (неоконч. д. - ещё) зру́бування3) (засечка, выемка) за́рубка•- вырубка угля -
20 деревянный ряж
дерев'я́ний зруб
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Зруб — название населённых пунктов: Украина Зруб село в Рогатинском районе Ивано Франковской области. Зруб село в Нежинском районе Черниговской области. См. также Зруб Комаровский … Википедия
Зруб — прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
зруб — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
зруб — [1.] бу, ч. Вр. Зруб; вирубаний ліс; місце, де був ліс. [2.] ба, ч. Вр. Балки під дахом; спосіб будування хат … Словник лемківскої говірки
зруб-комарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Зруб-Комаровский — Село Зруб Комаровский укр. Зруб Комарівський Страна УкраинаУкраина … Википедия
Зруб (Черниговская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Зруб. Село Зруб укр. Зруб Страна … Википедия
зруб — у, ч. 1) у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зрубати. 2) Місце, по якому було зрубано чи розрубано дерево. 3) Місце, де було вирубано ліс. 4) Спосіб зведення стін будинків або споруд із колод чи брусів, що їх укладають горизонтальними рядами, а в … Український тлумачний словник
зруб — Дерев яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, яка виконана з колод або брусів, покладених кількома горизонтальними рядами. Вони при пересіченні з єднанні врубками, тобто З. споруджується цілком з вінців. Протягом багатьох століть в… … Архітектура і монументальне мистецтво
зруб — 1. дерев яні стіни під дахом будинку, 2. місце вирубаного лісу … Лемківський Словничок
Зруб-Комарівський — іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови