зруба

техн., несов. выруба́ть, сов. вы́рубить

1) ви́руб, -бу, ви́рубання, (неоконч. д. - ещё) виру́бування

2) ( вырубленное место) по́руб, -бу, зруб, -бу, зруба́ння, (неоконч. д. - ещё) зру́бування

3) (засечка, выемка) за́рубка

•

- вырубка отверстий

техн., несов. снима́ть, сов. снять

1) зніма́ти, зня́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

техн., несов. сноси́ть, сов. снести

1) ( разрушать) зно́сити, знести́, розбира́ти, розібра́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

техн., несов. сруба́ть, сов. сруби́ть

1) зру́бувати, зруба́ти

2) ( построить из брёвен) поста́вити, збудува́ти, побудува́ти

техн., несов. выруба́ть, сов. вы́рубить

1) ви́руб, -бу, ви́рубання, (неоконч. д. - ещё) виру́бування

2) ( вырубленное место) по́руб, -бу, зруб, -бу, зруба́ння, (неоконч. д. - ещё) зру́бування

3) (засечка, выемка) за́рубка

•

- вырубка отверстий

техн., несов. снима́ть, сов. снять

1) зніма́ти, зня́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

техн., несов. сноси́ть, сов. снести

1) ( разрушать) зно́сити, знести́, розбира́ти, розібра́ти

2) ( срубать) зру́бувати, зруба́ти, стина́ти, стя́ти

3) ( срезать) зрі́зувати, зрі́зати

техн., несов. сруба́ть, сов. сруби́ть

1) зру́бувати, зруба́ти

2) ( построить из брёвен) поста́вити, збудува́ти, побудува́ти

вырубить вирубувати, вирубати (сов. вирубати), зрубувати, зрубати; (мног.) повирублювати, повирубати, позрублювати, постинати, вистинати, витяти, витнути. [Витяли ліс]; (огонь) викресати огню. Что написано пером, того не вырубишь и топором - що написано пером, того не витягнеш і волом. Вырубленный -

1) вирубаний, вистинаний, позрубуваний;

2) викресаний (вогонь, іскра).

* * *

несов.; сов. - в`ырубить

1) см. Вырубание;

2) см. Выруб 2.

* * *

1) ( действие) вируба́ння, (неоконч.) виру́бування; зруба́ння, (неоконч.) зру́бування

2) ( зарубка) зару́бка и за́рубка, зару́бина

3) ( вырубленная площадь) зруб, -у; по́руб, -у

половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.

* * *

1) полови́на; ( в сочетании с другими словами иногда) пів

2) ( часть помещения) полови́на

несов.; сов. - скол`оть

1) ско́лювати, -люю, -люєш, сколо́ти, -лю́, -леш; ( лёд) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти, обру́бувати, обруба́ти

2) (узор, чертёж) вико́лювати, ви́колоти

несов.; сов. - скол`оться

1) ско́люватися, -люється, сколо́тися, -леться; зру́буватися, -бується, зруба́тися, обру́буватися, обруба́тися

2) вико́люватися

1) ( действие) ско́лювання, ско́лення; зру́бування, зруба́ння, обру́бування, обруба́ння

2) ( место откола) відко́л, -у

3) (собир.: сколотое) відко́лки, -ків; ( куски) ула́мки, -ків, скалки́, -ло́к

1) ско́лювання, ско́лення; зру́бування, зруба́ння, обру́бування, обруба́ння

2) вико́лювання, ви́колення

несов.; сов. - снять

1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти

2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти

3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати

4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти

6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти

8) карт. зніма́ти, зня́ти

несов.; сов. - сруб`ить

1) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати; ( голову) стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти и мног. постина́ти; ( вырубать) виру́бувати, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( скалывать) ско́лювати, -люю, -люєш, сколо́ти, -лю́, -леш

2) (сов.: построить из брёвен) поста́вити, -влю, -виш, збудува́ти, -ду́ю, -ду́єш, побудува́ти