знаёмства

* * *

знаёмства, -ва ср.

* * *

1) (отстраниться) ухіліцца, адхіліцца

(отвернуться) адхінуцца

2) (отойти в сторону) адхіліцца, ухіліцца, збочыць

3) (отвлечься) адхіліцца

(отступить) адступіць, адысці

4) перен. (избежать) унікнуць (чаго), ухіліцца

- водить компанию

* * *

несовер. в разн. знач. вадзіць

* * *

1) (узлом) завязаць, мног. пазавязваць

(петлёй) зашмаргнуць, мног. пазашморгваць

2) перен. завязаць, распачаць, наладзіць

1) (в грязи и т.п.) загразаць

2) (в зубах) засядаць, завязаць

3) перен. завязаць

- слишком короткий

- короткий вздёрнутый нос

- короткий меч

- самый короткий

* * *

1) кароткі

2) (дружественный) блізкі

* * *

1) (обременять собой) чапляцца, навязвацца

2) (напрашиваться) напрошвацца, набівацца

3) страд. навязвацца

см. навязывать 1, 2

разг. які (што) не мае блізкіх адносін (знаёмстваў)

* * *

1) (действие) падача, -чы жен.

неоконч. падаванне, -ння ср.

паказванне, -ння ср., паказ, -зу муж., прадстаўленне, -ння ср.

прывядзенне, -ння ср.

прыстаўленне, -ння ср.

знаёмства, -ва ср.

рэкамендацыя, -цыі жен., рэкамендаванне, -ння ср.

прадстаўленне, -ння ср.

маляванне, -ння ср.

паказ, -зу муж., паказванне, -ння ср., вывядзенне, -ння ср., выкліканне, -ння ср.

прычыненне, -ння ср.

прыкідванне, -ння ср.

уяўленне, -ння ср.

см. представлять 1–9

2) (письменное заявление с предложением) офиц. прадстаўленне, -ння ср., даклад, -да муж.

(заявление) заява, -вы жен.

3) уяўленне, -ння ср.

4) театр. паказ, -зу муж.

(спектакль) спектакль, -ля муж.

* * *

обши́рн||ый

прям., перен. vasta, ampleksa;

\обширныйые зна́ния riĉaj scioj;

\обширныйое знако́мство vasta interkonateco.

* * *

1) amplio, extenso, vasto; espacioso ( просторный)

2) перен. vasto, amplio

* * *

1) amplio, extenso, vasto; espacioso ( просторный)

2) перен. vasto, amplio

* * *

1) gener. (о документации и т. п.) abundante, anchuroso, de tomo y lomo, dilatado, espacioso (просторный), extenso, lato, vasto, desenfadado

2) liter. amplio

3) Chil. larguero

1) vaste; spacieux ( просторный)

2) перен. vaste, étendu; ample

* * *

1) gener. (о документации и т. п.) abondant (Il est possible de trouver rapidement les informations pertinentes parmi l'abondante documentation existante.), ample, d'une grande étendue, volumineux, étendu, vaste

2) liter. large

наладить

1) (исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, поладнати, направляти, направити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти що. [Спинився годинник, - треба до майстра нести, щоб полагодив (направив) (Київ). Віз поламався, - треба налагодити (Сл. Гр.)];

2) (приготовлять к работе, приводить в порядок) налагоджувати, лагодити, налагодити, злагоджувати, злагодити, наладновувати, ладнати, ладнувати, наладн(ув)ати, ладити, наладити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (преимущ. снаряжать) нарих[ш]товувати, рих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) поналагоджувати, поналадновувати, понарих[ш]товувати що. [Налагодив пилку, - ходімо пиляти (Київщ.). Наладнала машинку, - сідай, ший (Київщ.). Наладив дід хижу для бабки (Номис). Напосудив млина таки як треба, а вітру нема (Канівщ.). Я вже тобі напосудила, - сідай та тчи (Канівщ.). Нариштував воза (Канівщ.)]. -ть дело - налагоджувати, лагодити, налагодити, наладновувати, ладнати, наладнати, наладити справу (діло), дати лад справі. [Чи не налагодить він того діла? (Стор.). Справу вже були зовсім наладнали, а він приїхав і все нам попсував (М. Грінч.). Я всякій справі дам лад (Звин.)]. -ть жизнь, отношения с кем - налагоджувати, налагодити, наладнати, наладити, впорядковувати, впорядкувати життя, відносини (взаємини) з ким, (сделать благополучной жизнь, редко) згараздити життя. [Він добре впорядкував відносини між цими двома установами (Київ). Може собі чоловік усе здобувати, та не згараздить собі життя силою (М. Вовч.)];

3) (настраивать музик. инструмент) настроювати, настроїти, (о мног.) понастроювати що (в лад, до ладу);

4) (подучать кого) навчати, навчити, (о мног.) понавчати кого. [Навчив його, що треба говорити (Київщ.)];

5) -дить своё - заторочити своє, завести своєї, правити (торочити) своє. [Я йому кажу одно, а він своє править (Радом.). Хоч ти йому що кажи, а він своє торочить (Черкащ.)]. -дила сорока Якова, - одно про всякова; -дила песню, так хоть тресни - наш дяк що співа, та все на осьмий глас, (грубее) говорила бабусенька до самої смерти, та все чорт-зна-що. Налаженный -

1) полагоджений, налагоджений, злагоджений, наладнаний, поладнаний, направлений, поналагоджуваний, понаправляний;

2) налагоджений, злагоджений, наладнований, наладнаний, наладжений, напосуджений, нарих[ш]тований, поналагоджуваний, поналаджуваний, понарих[ш]товуваний; впорядкований. [На току стояла зовсім налагоджена (нарихтована) до праці війка (Київщ.). Наладнані підприємства (Азб. Ком.). Доводилося робити добре вже впорядковане й звичне діло (Рада)];

3) настроєний, понастроюваний;

4) навчений.

* * *

несов.; сов. - нал`адить

1) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш и мног. понала́годжувати, сов. нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти; ( приводить в порядок) упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, упоряджа́ти, упоряди́ти, -джу́, -ди́ш

2) (сов.: заладить) завести́, -веду́, -веде́ш; заторо́чити, заряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

1) ( занимающий большое пространство) spacious; vast

2) (большой по объёму, содержанию) extensive

3) ( широкий) wide; broad

1) groß, weit; geräumig ( просторный)

2) перен. groß, áusgedehnt; úmfangreich ( объёмный)