Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

зимой

  • 1 зимой

    нрч.; см. Зима.
    * * *
    нареч.
    узи́мку, зимо́ю, у зи́му, у зимі́

    Русско-украинский словарь > зимой

  • 2 дорога

    1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;
    2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!
    * * *
    доро́га; ( путь) шлях, -у

    дать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́

    Русско-украинский словарь > дорога

  • 3 дуб

    дуб; ум. дубок (р. -бка), дубочок (р. -чка), дубчик, дубонько; ув. дубака, дуб'яка, дубище, дубар (р. -ря). [Дубарі товстелезні]; соб. дуб'я. [Страшне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору (Мирн.)]. Молодой дуб - дубчак, дубець (р. -бця). Дуб, на котором листва держится зимой в сухом виде - красний (глухий) дуб. Озимый д. - озимий дуб, осіньчук. Дуб вечно зелёный (пробковый) - нелинь (р. -ня). Дуб колючий - падуб.
    * * *
    1) дуб; (одно дерево и собир.) дуби́на
    2) ( род лодки) диал. дуб

    Русско-украинский словарь > дуб

  • 4 зима

    зіма, (этимол.) зима, ум. зімонька, (этимол.) зимонька. [Зімо, зімонько, зімо лютая, ой, прошу тебе, не морозь ти мене (Чуб. V). Зима люта; вітер свище, сніг по вікнах брязкотить (Руданськ.)]. Снежная (очень) -ма - завальна, завалиста зима. Суровая -ма - люта зима. Мягкая -ма - лагідна зима. Мокрая -ма (с оттепелями) - гнила зима. Начало -мы - зазимки, первозимки (-ків). Исход -мы - відзимки. -ма началась (наступила) - зима зайшла, зима впала. [Аж гульк - зіма впала (Шевч.)]. Проводить, провести -му - перебувати, перебути зиму, зимувати, перезимувати. Вынести -му - визимувати. Содержать, -ся -мой, продержать, -ся -му - зимувати кого, -ся, перезимувати кого, -ся, визимувати кого, -ся. [Ой, прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде (Грінч. III)]. -му зимовать - зиму зимувати. В течение -мы - через зиму. [Може-б ви продержали мене через зіму до весни (Кониськ.)]. В продолжение -мы - зиму, через зиму, протягом зими. Прошлой -мой - минулої зими, тої зими. Каждую -му - що-зиму, що-зими. [Інгул що-зиму замерзає (Шевч.)]. Зимой, нрч. - зимою, узимку, узимі, упозимку, зимової доби. [Хто вліті гайнує, той взімі голодує (Номис). Влітку він товар пасе, а взімку дітвору учить Кониськ.)].
    * * *
    зима́

    \зима му — и

    ле́то — зимо́ю і лі́том (взи́мку і влі́тку)

    Русско-украинский словарь > зима

  • 5 зимний

    относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.
    * * *
    зимо́вий и зимови́й

    Русско-украинский словарь > зимний

  • 6 зимою

    Русско-украинский словарь > зимою

  • 7 кормиться

    кармливаться годуватися, (редко) кормитися; харчуватися, контентуватися чим и з чого, (питаться) живитися чим, з чого, споживлятися, заживлятися чим; (зимой) зимуватися; (столоваться) столуватися. [Не хлібом я, - зідханнями годуюсь (Куліш). Инші по пущах селами сідали і звіроловством та пасікою кормилися (Куліш). Буде чим харчуватись (Коцюб.). Живились овочами садовими (Крим.). Працею робітників живляться всі нетрудящі люди (Єфр.). Вони хлібом з низових земель заживлялися (Куліш)]. -ться от трудов своих - годуватися з своєї праці (своєю працею); контентуватися із своїх ручок та пучок (Г. Барв.). Он с трудом -тся - він ледве-ледве прогодовує себе, заробляє собі на прожиток (на прожиття).
    * * *
    1) годува́тися, ко́рмитися
    2) годува́тися; харчува́тися
    3) годува́тися

    Русско-украинский словарь > кормиться

  • 8 отъезд

    від'їзд, виїзд. [Сумно стало по його від'їзді]. Быть на -де, быть готовым к -ду - бути на від'їзді. За -дом, по случаю -да - з причини від'їзду, виїзду. Накануне -да - напередодні від'їзду. Мы зимой в -де (уезжаем) - на зиму ми виїздимо.
    * * *
    від'ї́зд, -у

    Русско-украинский словарь > отъезд

  • 9 Зимусь

    прошлой зимой) минулої (тої) зими.

    Русско-украинский словарь > Зимусь

См. также в других словарях:

  • зимой — в зимнее время, зимою, по зиме Словарь русских синонимов. зимой в зимнее время; по зиме (прост.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ЗИМОЙ — ЗИМОЙ, нареч. В зимнее время, во время зимы. Зимой и летом одним цветом (загадка про хвойные деревья). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗИМОЙ — ЗИМОЙ, нареч. В зимнее время. З. и летом одним цветом (погов. о чём н. однообразно повторяющемся). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • зимой — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • зимой — нар., употр. сравн. часто Если что то происходит (произошло) зимой, значит, что то происходит (произошло) в самое холодное время года (в декабре, январе, феврале). Мы познакомились зимой, на новогодних праздниках. | Зимой было не очень холодно, и …   Толковый словарь Дмитриева

  • Зимой без шубы не стыдно, а холодно, а в шубе без хлеба и тепло, да голодно — Зимой безъ шубы не стыдно, а холодно, а въ шубѣ безъ хлѣба и тепло, да голодно. Ср. Хлѣбъ за брюхомъ не ходитъ; не ударишь въ дудку, не налетитъ и перепелъ; зимой безъ шубы не стыдно, а холодно, а въ шубѣ безъ хлѣба и тепло, да голодно. Даль.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Зимой и летом одним цветом. — Зимой и летом одним цветом. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО Зимой и летом одним цветом (сосна). См. РАСТЕНИЕ ЗЕМЛЕДЕЛИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Зимой и Зимою — нареч. 1. В зимнее время Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Зимой съел бы грибок, да снег глубок. — Зимой съел бы грибок, да снег глубок. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Зимой все жрет, а летом спит; тело теплое, а крови нет; сесть на него сядешь, а с места тебя не свезет. — (печь). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Зимой нет теплей, летом нет холодней. — (лечь и погреб). См. ДВОР ДОМ ХОЗЯЙСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»