Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

звучання

См. также в других словарях:

  • звучання — я, с. 1) Дія за знач. звучати. 2) перен.Характер, зміст, значення …   Український тлумачний словник

  • звучання — [звуча/н :а] н :а …   Орфоепічний словник української мови

  • звучання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • тон — у, ч. 1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого небудь. 2) муз.… …   Український тлумачний словник

  • вертикаль — і, ж. 1) Прямовисна лінія, що збігається з напрямом виска (див. висок II); прот. горизонталь. 2) муз. Одночасне звучання двох або кількох звуків; одночасність звучання може бути фізичною (акорд) або психологічною (арпеджіо, гармонічна фігурація) …   Український тлумачний словник

  • драматичний — а, е. 1) Прикм. до драма 1), 2). 2) Сповнений драматизму. 3) Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4) муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). •• Драмати/чне сопра/но …   Український тлумачний словник

  • евфонія — ї, ж. 1) Категорія античної музичної естетики, за допомогою якої оцінювалися з огляду на якість звучання звукові явища дійсності. 2) Розділ поетики, який вивчає звукові засоби та звукову організацію мови художніх творів, зокрема віршів. ||… …   Український тлумачний словник

  • інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… …   Український тлумачний словник

  • музика — I м узика и, ж. 1) Мистецтво, що відображає дійсність у художньо звукових образах. || Твори такого мистецтва, сукупність їх. •• Покла/сти на му/зику написати музичний твір на який небудь текст. 2) Інструментальний вид цього мистецтва на відміну… …   Український тлумачний словник

  • регістр — ч. 1) род. у, спец. Список, перелік чого небудь; книга для записування, обліку чогось. 2) род. у, муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр. 3) Висота звучання голосу співака (співачки). Високий… …   Український тлумачний словник

  • рокіт — коту, ч. 1) Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. || Шум моря, річки, хвиль. || Монотонний, глухий, приглушений гуркіт працюючих машин, механізмів і т. ін. Рокіт мотора. || Звуки оркестру, музичних інструментів. || Низьке звучання …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»