за+мовчання

1) вуаль; eye veil вуалетка; brіdal veil фата; покривало, чадра, паранджа; the veil покривало черниці; чернецтво, постриг; to take the veil постригтися в черниці; to renounce the veil піти з монастиря, розстригтися (про ж.інку); to admіt to the veil прийняти в монастир, постригти в черниці; сітка від бджіл

2) завіса, покрив, завіса; cloud veil метеор. хмарна завіса; the veil of sіlence завіса мовчання, замовчування; to cast /to draw, to throw/ a veil (over) опустити завісу; не згадувати; замовчувати, ховати; маска, прикриття, покрив, привід: to conceal one’s desіgns under the veil of polіteness [of secrecy] ховати свій задуми під маскою ввічливості [під приводом таємності]

3) хрипота (у голосі)

4) бот. кореневий чохлик; покривало (у мікології)

5) = velum

6) церк. завіса (храму); paіnted veil поет. розфарбована завіса (про життя); wіthіn /beyond, be-hіnd/ the veil рел. за завісою; у свята святих; на тім світі; to enter /to pass, to go/ wіthіn /beyond, behіnd/ the veil рел. входити за завісу; померти

1) закривати вуаллю, покривалом; refl. носити чадру, паранджу; закривати обличчя вуаллю

2) ховати, прикривати, маскувати; to veil one’s dіstrust ховати свою недовіру

1) мовчання; німота

2) безголосся ( співаків)

3) грам. глухість ( голосного)

1) німий, безмовний, той, що мовчить

2) той, що тримає язик за зубами

int дiaл. тсс!, шшш!, циц!

1) мудрість, премудрість

2) розважливість, здоровий глузд, життєва мудрість ( worldly wisdom); I doubt the wisdom of trusting him навряд розумно вірити йому

3) знання, вченість

1) віднімати, відсмикувати

2) забирати, брати назад

3) вилучати

4) відмовлятися

5) ( from) відмовитися від участі

6) піти геть

7) відходити, відсуватися

8) відслоняти ( занавіску); відсунути ( засов)

9) c-г. прополювати, видаляти

10) вiйcьк. відходити; відводити ( військ)

11) ( from) відвикати, припиняти вживання (наркотик; лікуватися від наркоманії або алкоголізму)

1) зона, пояс; район

2) зона єдиного тарифу, тарифна зона (на транспорті, у зв'язку); aмep. район відділення зв'язку

3) icт., пoeт. пояс

4) мaт. пояс

5) смуга, кільце ( іншого кольору чи фактури)

1) розділяти на зони, на пояси; районувати

2) установлювати зональний тариф, поясні ціни

3) оперізувати; робити смугастим

1) (тёмный, сумрачный) похмурий, хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, чорний. -ная погода - хмарна (тьмяна, смутна) погода. -ное небо - хмарне (тьмяне, темряве, похмуре, понуре, смутне) небо. [У Москві, кажуть, і сонце холодне, і небо понуре (Морд.)]. -ный день, -ное утро - похмурий (хмурий, хмарний, тьмяний, темний, темрявий, смутний) день, ранок. [Прийшов ранок похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Грінч.)]. -ная ночь - темна ніч. -ные цвета - темні (тьмяні) кольори. -ный лес - темний (темрявий, похмурий) ліс (гай). -ный уголок - темний (темрявий) закуток;

2) (о людях и предметах: угрюмый, невесёлый) похмурий, хмурий, (редко охмурий), похмурний, хмурний, понурий, (образно) хмарний, охмарений, темний, чорний; срв. Угрюмый. [Марко вернувся у свою хату похмурий та замислений (Грінч.). Будинки були похмурі, всі в тінях (Коцюб.). Сили темряви й неволі, сили похмурого деспотизму були дужчі за нашу молоду новорождену волю (Грінч.). Яснішає душа смутна й понура (Самійл.). Чого-ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? (Чуб. V). Чому не їси? чого така хмарна? кажи! (Кониськ.). Молодиці повновиді і трохи охмурі (М. Вовч.). Такий він суворий, такий охмарений та страшний (Кониськ.). Темний, пригнічений ходить (Грінч.). Такі будуть ходити чорні та невеселі (Стеф.)]. -ное лицо - похмуре (хмуре, понуре) обличчя (лице). [Обличчя збіліле, хмуре (М. Вовч.). Скрізь мовчання, сірий одяг, хід повільний і худі, понурі лиця (Франко)]. - ный взгляд - похмурий (понурий) погляд. [Він поглядів понурих не любив (Л. Укр.)]. -ный голос - понурий голос. [Відповів якось так злісно, гризко, таким понурим голосом, що аж самому стало погано (Франко)]. -ный вид - похмурий (понурий) вигляд. [Хоть тіни білі і вікна ясні, та вигляд навкруги сумний, понурий (Франко)]. -ная комната - похмура (понура) кімната (хатина). [У понурій, кімнаті з трьома невеличкими вікнами (М. Левиц.). Самотний умирав він у своїй похмурій маленькій хатині (Грінч.)]. -ная зала - похмура (хмурна) заля. [Хмурна заля. У їй за столами сидить суддів ряд (Грінч.)]. -ный край - похмурий (понурий) край. [Прощай, похмурий, непривітний краю! (Вороний). Чого ти йшла від нас у край понурий? (Л. Укр.)]. -ная тюрьма - похмура (понура) в'язниця. -ные стены - похмурі (понурі) мури. [Просто віконець другі такі-ж самі товсті й понурі мури (Грінч.)]. -ная тишина - похмура (понура, тьмяна) тиша. [Панувала тьмяна тиша, наче всі дожидалися чогось страшного (Леонт.)]. -ные времена - похмурі (понурі) часи. [Понурі часи Татарщини (Куліш)]. -ные думы, мысли - чорні (понурі) думи, думки. [Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Грінч.). Понурі думки (Куліш)]. -ные демоны - похмурі (темні) демони. -ное отчаяние - чорна (понура) безнадійність (безнадія). [Безнадійність тяжка, понура обгорне його наче хмара осіння (Л. Укр.)]. -ная тоска - чорна журба. [В чорній журбі малодушно хилиться ниць голова (Черняв.)].

* * *

1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];

2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];

3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);

4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.

* * *

неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).

* * *

1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;

2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;

3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);

4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.

* * *

1) печа́тка, печа́ть, -ті

2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у

3) ( печатание) дру́к, -у

4) ( о шрифте) дру́к

5) ( пресса) пре́са

1. змушувати, примушувати

2. домогтися (чогось)

- to compel confession домогтися зізнання

- to compel obedience домогтися слухняності/ покірності

- to compel silence домогтися мовчання

1. змова, таємний чи злочинний зговір

2. конспірація

- conspiracy of silence змова мовчання

- conspiracy to overthrow a government змова з метою повалення уряду

1) о́твір; трі́щина, розко́лина, щі́ли́на

2) амер. розко́л, розри́в ( стосунків)

3) прори́в

4) пере́рва, па́уза

5)

6) тел. тире́-крапки́

7) по́ми́лка на сло́ві; по́хибка

8) амер. рапто́ве зни́ження цін

9) діал. вели́ка кі́лькість ( чогось)

10) розм. шанс, можли́вість

1) лама́ти(ся); розбива́ти(ся); рва́ти(ся); розрива́ти(ся); руйнува́ти(ся); зла́мувати

2) розсі́юватися, розхо́дитися, розступа́тися

3) перерива́ти, припиня́ти (сон, мовчання, подорож)

4) розпеча́тувати ( лист); відтика́ти, відкупо́рювати (пляшку, бочку)

5) розоря́ти(ся)

6) розмі́нювати ( гроші)

7) злама́ти (опір, волю); осла́бити, підірва́ти (сили, здоров'я)

8) проклада́ти (дорогу, шлях)

9) осла́бнути

10) порива́ти ( стосунки)

11) пору́шувати (обіцянку, закон, правило)

12) настава́ти

13) перерива́тися, зрива́тися, лама́тися ( про голос)

14) привча́ти ( до - to); дресирува́ти; об'їжджа́ти ( коня)

15) позбавля́ти(ся); віду́чувати(ся) ( від - of); розжа́лувати

16) скреса́ти (про кригу, річку)

17) прорива́ти ( про нарив)

18) вирива́тися, зрива́тися

19) побива́ти ( рекорд)

20) ел. перерива́ти ( струм); вимика́ти; розмика́ти ( ланцюг)

21) текст. м'я́ти, тіпа́ти, те́рти

22) повідомля́ти, перека́зувати ( новину); розкрива́ти ( таємницю)

•

- break away

••

 с мовчання

 1. запасти, опуститися, провалитися;

 2. запасти, вдавитися;

 3. наступити, настати; zapa{||}śćdło milczenie: запало мовчання; zapa{||}śćdł zmrok: запала темрява;

 4. запасти, спуститися, зайти;

 5. винести (вирок)

 перегодувати

 ж

 1. колапс (мед.);

 2. занепад

1. sükünet (затишшя)

2. süküt, susqunlıq (мовчання)