-
1 відмовлятися
= відмовитися1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; ( від авторства) to disclaim, to disown; ( від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicateвідмовлятися від вимоги — to give up a claim, ( претензії) to resign a claim
відмовлятися від запрошення — to back out of ( to refuse) an invitation
відмовлятися від зобов'язань — to deny obligations, to renounce obligations, to disclaim liabilities, to disclaim liability
відмовлятися від посади — to give up a position ( job), to resign a position
відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish
відмовлятися від пропозиції — to decline ( to reject) an offer, to revoke an offer, to withdraw an offer; sl. to turn down a proposal
2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend -
2 відмовлятися
(від права, домагання, привілею тощо) abandon, (від посади, права, дитини) abdicate, abrogate, (від угоди, оборудки) declare off, decline, desist, ( від прав на щось) disclaim, (від позову, права тощо) drop, erase, forswear, give up, jettison, ( від права) quitclaim, refuse, release, relinquish, renunciate, (від права, домагання, привілею, посади тощо) resign, ( від претензії) sign off, surrender, waive -
3 відмовлятися від адвоката
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від адвоката
-
4 відмовлятися від апеляції
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від апеляції
-
5 відмовлятися від вимоги
abandon a claim, give up a claim, release a claim, relinquish a claimУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від вимоги
-
6 відмовлятися від відповідальності
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від відповідальності
-
7 відмовлятися від влади
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від влади
-
8 відмовлятися від громадянства
expatriate, renounce citizenshipУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від громадянства
-
9 відмовлятися від домагання
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від домагання
-
10 відмовлятися від захисту
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від захисту
-
11 відмовлятися від зізнання
change confession, retract one's confession, (про те, що було зроблено раніше) withdraw confessionУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від зізнання
-
12 відмовлятися від контролю
abandon control, ( над чимсь) relinquish controlУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від контролю
-
13 відмовлятися від наміру
abandon an intent, abandon intentУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від наміру
-
14 відмовлятися від насильства
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від насильства
-
15 відмовлятися від недоторканності
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від недоторканності
-
16 відмовлятися від обвинувачення
dismiss a charge, drop a charge, quash a chargeУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від обвинувачення
-
17 відмовлятися від оспорювання
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від оспорювання
-
18 відмовлятися від підбурювання
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від підбурювання
-
19 відмовлятися від підданства
Українсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від підданства
-
20 відмовлятися від позову
abjure a claim, ( за матеріальну винагороду) compound, disclaim an action, drop an action, relinquish an action, waive a claimУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від позову
См. также в других словарях:
відмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., відмо/витися, влюся, вишся; мн. відмо/вляться; док. 1) з інфін. Не погоджуватися що небудь робити. 2) у сполуч. з дієсл. слухати, служити і т. ін., перен. Переставати діяти (про частини людського організму). 3) від чого. Не … Український тлумачний словник
відмовлятися — [в ідмоўл’а/тиес а] л а/йус а, л а/йеіс :а, л а/йеіц :а, л а/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… … Словник синонімів української мови
відмовлятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зрікатися — а/юся, а/єшся, недок., зректи/ся, зречу/ся, зрече/шся, док., перех. 1) Відмовлятися від чого небудь; свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на що небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.). || Поривати родинні чи… … Український тлумачний словник
відступати — I = відступити 1) (відходити з певних позицій під натиском супротивника), відходити, відійти, ретируватися; відкочуватися, відкотитися (швидко); тікати, у[в]тікати, у[в]текти (дуже швидко, поспіхом) 2) (кому що відмовлятися від чого н. на користь … Словник синонімів української мови
відрікатися — а/юся, а/єшся, недок., відректи/ся, ечу/ся, ече/шся. док., від кого – чого і кого, чого. Відмовлятися від кого , чого небудь: свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на престол, духовний сан тощо. || Поривати родинні чи… … Український тлумачний словник
відступати — а/ю, а/єш, недок., відступи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відсту/плять; док. 1) Задкуючи або ступаючи вбік, віддалятися від кого , чого небудь. || Зменшувати площу свого поширення. •• Відступа/ти на дру/гий план ставати менш важливим, значущим. 2)… … Український тлумачний словник
поступатися — а/юся, а/єшся, недок., поступи/тися, ступлю/ся, сту/пишся; мн. посту/пляться; док. 1) перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому небудь щось. || перев. док., розм. Продаючи що… … Український тлумачний словник
зрікатися — I = зректися (чого відступати від кого / чого н. близького, рідного тощо), відрікатися, відректися, відмовлятися, відмовитися (від чого) Пор. відступати I, 2), зраджувати 1) II ▶ див. відмовлятися 1) … Словник синонімів української мови
розставатися — аю/ся, ає/шся, недок., розста/тися, а/нуся, а/нешся, док. 1) Попрощавшись, розходитися один з одним, іти куди небудь після прощання. || Розлучатися з ким небудь. || Розлучаючись, залишатися ким небудь стосовно когось. || з ким. Розривати зв язок … Український тлумачний словник