-
1 зацікавіць
-
2 зацікавіцца
-
3 заинтересоваться
-
4 interesigi
зацікавіць (iun pri io - кагосьці чымсьці); зрабіць цікавым (ion - нешта) -
5 interesiĝi
-
6 заинтересовать
-
7 занять
заняць; заступіць; пазычыць* * *I совер. (взять в долг) пазычыць (у каго) II совер.см. занимать II -
8 zaticavete
кір. зацікавіцьБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > zaticavete
-
9 zaticavete sy
Беларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > zaticavete sy
-
10 интерес
1) (любознательность) цікавість, інтерес, зацікавлення. [Почала з цікавістю читати газету (Ол. Пчілка)]. Возбудить -рес к чему - викликати (збудити) цікавість (інтерес) до чого. Вызывать -рес у кого - зацікавлювати кого. Проявлять -рес к чему - виявляти цікавість до чого, бути цікавим до чого; см. Интересоваться. -рес к чему прошел - інтерес (цікавість) до чого минув(ся). Утратить, потерять -рес к чему - утратити інтерес, збайдужніти до чого, (к себе у кого) збайдужіти кому. [Нова легенда ще не збайдужіла, не спрофанована (Л. Укр.)]. Чувствовать -рес к чему - см. Интересоваться чем. Это не представляет для меня -реса - це мене не цікавить, мене це не обходить (не касается). С -сом - цікаво. [Цікаво слухав його (Київ). Цікаво розглядали портрет (Грінч.)];2) (выгода, польза) інтерес, користь, зиск (-ку). [Класові інтереси]. В общих -сах - в спільних інтересах. Наблюдать свой -рес - пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати про свій інтерес (користь, зиск). В царстве -са - в царстві інтересу. При пиковом -се - ні з чим;3) (участие) зацікавлення, увага, інтерес до кого, до чого; см. Участие;4) (процент, заработок) інтерес (-су). [Фактор за малий інтерес робить усі ваші доручення (Хотинщ.)].* * *1) інтере́с, -у; (возбуждаемое чем-л. внимание, увлекательность) ціка́вість, -вості, заціка́вленнякла́ссовые \интерес сы — кла́сові інтере́си
с \интерес сом — з ціка́вістю, з інтере́сом, з заціка́вленням, заціка́влено
теря́ть, потеря́ть \интерес с к чему́ — втрача́ти, втра́тити (губи́ти, згуби́ти) інтере́с до чо́го, сов. збайду́жіти (збайду́жніти) до чо́го
2) (выгода, польза) інтере́с; ко́ристь, -ті и кори́сть; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́, ( прибыль) зиск, -у -
11 любопытство
цікавість; (интерес) зацікавлення (-ння), інтерес (-су). [Але цікавість узяла своє (Н.-Лев.). Можна бувало говорити з ним не без зацікавлення (Крим.)]. Женское -во - цікавість жіноча. С -вом - цікаво, з зацікавленням. [Парубок цікаво дивився (Мирн.)]. Возбуждать -во чьё - зацікавлювати кого, викликати чиє зацікавлення. Охватило (взяло) -во - взяла цікавість кого. Моё -во возрастало с каждым словом рассказчика - моє зацікавлення більшало з кожним оповідачевим словом.* * *ціка́вість, -вості; допи́тливість; заціка́вленість, -ності -
12 interest
1. n1) інтерес, зацікавленістьthis is of no interest to me — це мене (абсолютно) не цікавить
2) захоплення, схильність; прагнення, потреба; запит3) важливість, значення4) звич. pl практична зацікавленість; вигода, користь, інтереси5) частка (в чомусь); відсоток, проценти; процентний прибутокrate of interest — процентна ставка, норма відсотка
6) майнове правоvested interests — а) закріплені законом майнові права; б) капіталовкладення
7) вплив; сила авторитетуto obtain smth. through interest with smb. — досягти чогось завдяки своєму впливові на когось
8) звич. pl група осіб, об'єднаних спільністю інтересів; зацікавлені особи (кола, організації)9):the interests — капіталісти, клас багатіїв
10):with interest — з верхом, з лишком, щедро, сповна
to repay smb. with interest — відплатити комусь сповна
2. v1) цікавити, викликати інтерес (цікавість)to be interested in smth. — а) цікавитися чимсь; б) бути зацікавленим у чомусь
3) зачіпати, торкатися* * *I ['intrist] n1) інтерес2) зацікавленість; користь; вигода3) частка, доля, участь; майнове право4) вплив; сила авторитету5) pl зацікавлені особи; ділові кола; істеблішмент6) проценти, відсотки, процентний доход; ( позичковий) відсотокII [`intrist] v1) цікавити, викликати інтерес, цікавість; привертати увагу2) зацікавлювати; залучати до участі -
13 interest
I ['intrist] n1) інтерес2) зацікавленість; користь; вигода3) частка, доля, участь; майнове право4) вплив; сила авторитету5) pl зацікавлені особи; ділові кола; істеблішмент6) проценти, відсотки, процентний доход; ( позичковий) відсотокII [`intrist] v1) цікавити, викликати інтерес, цікавість; привертати увагу2) зацікавлювати; залучати до участі -
14 сийир
IIIвидовище, прогулянка, розвага, забава, цікавість, допитливість, подив, здивування К; сийир ол- бути цікавим, викликати зацікавленість, бути виставленим на огляд К; сийир этрозглядати К; сийир этиль- бути виставленим на огляд К; сийир эттир- зацікавлювати, викликати зацікавленість К; пор. сейер I, сейир, сийер. -
15 методологія науки
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон -
16 любопытный
1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.* * *ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений -
17 interest
['ɪntrɪst] 1. n1) інтере́с, заціка́вленість2) ви́года, ко́ристь; інтере́сиto work in the interests of humanity — працюва́ти на ко́ристь лю́дства
3) вплив ( на когось - with)4) гру́па осі́б, що ма́ють спі́льні інтере́сиthe landed interest — землевла́сники
5) відсо́ткиcompound interest — складні́ відсо́тки
simple interest — про́сті́ відсо́тки
6) пай, ча́стка ( у чомусь); у́часть у прибу́тках7) важли́вість, зна́чення2. va matter of no little interest — значна́ спра́ва
1) ціка́витиto be interested — ціка́витися; бу́ти заціка́вленим ( чимсь - in)
-
18 zaciekawienie
[зачєкавєнє]nзаінтригованість, зацікавленість, зацікавлення -
19 for
1. prep1) для2) протягом3) до; в, у; на4) задля, заради, за, на, для5) від, через, з-за, за, зto thank for smth. — дякувати за щось
6) замість, заwhat is the English for — «птах»? — як англійською мовою «птах»?
7) наan engagement for this evening — побачення, призначене на сьогоднішній вечір
8) на честь9) (для того) щобI came here for to see him — я прийшов сюди, щоб побачитися з ним
10) до11) щодоI walked fast for fear I should be late — я ішов швидко, щоб не спізнитися
for all that — незважаючи на все; і все-таки, всупереч усьому
for ever, for good — назавжди
for instance, for example — наприклад
for certain, for sure — напевно, безсумнівно
for myself, for my part — щодо мене
2. conjтому що; боthe windows were open for it was hot — вікна були відчинені, бо було жарко
* * *I [fxː] n II prep1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія наfor a year — на рік; час, день, на який що-небудь призначено на
2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за5) указує на причину або привід вiд, за, через; по6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача10) що стосується, по відношенню до11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)13) у сполученняхIIIbut for — без, крім; якщо б не
-
20 ciekawość
- 1
- 2
См. также в других словарях:
зацікавлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зацікавити. 2) у знач. прикм.Який зацікавився чим небудь, виявляє цікавість. || Який виражає цікавість. || Оснований на увазі, інтересі до чого небудь. 3) у знач. прикм. Зв язаний з чим небудь якоюсь вигодою або … Український тлумачний словник
зацікавлювати — юю, юєш, недок., заціка/вити, влю, виш; мн. заціка/влять; док., перех. і рідко неперех. 1) Викликати цікавість у кого небудь, привертати чиюсь увагу. || чим. Привертати увагу якою небудь рисою, особливістю. 2) у чому. Приваблювати вигодою або… … Український тлумачний словник
зацікавлюватися — ююся, юєшся, недок., заціка/витися, влюся, вишся; мн. заціка/вляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
История военного искусства — ИСТОРІЯ ВОЕННАГО ИСКУССТВА, изложеніе послѣдовательныхъ видоизмѣненій, происходившихъ въ различные періоды исторіи человѣчества, въ способахъ комплектованія и боевой подготовки вооруженной силы, снабженіи ея средствами, необходимыми для войны, и… … Военная энциклопедия
Коалиционные войны — *КОАЛИЦІОННЫЯ ВОЙНЫ, войны, ведущіяся нѣск. гос вами (коалиціей) противъ одного или нѣск. прот ковъ. Названіе коалиція впервые вошло въ употребленіе въ 1792 г. для обозначенія союза между Австріей и Пруссіей для поддержанія интересовъ Герм.… … Военная энциклопедия
Китай — *КИТАЙ, величайшее азіат. гос тво, занимающее ю. вост. часть Азіи; состоитъ изъ Собственнаго К., Манчжуріи, В. Туркестана (Кашгаріи), Или и Тарбагатая и Тибета. Собственный К. обнимаетъ площадь въ 72.341 кв. геогр. миль. Поверхность его… … Военная энциклопедия
Кавалерия — КАВАЛЕРІЯ (конница), родъ войскъ, предназначенный, гл. обр., для дѣйствія холод. оружіемъ съ коня. Представляя собой сочетаніе всадника и лошади, К. является высшей представительницей холод. оружія. Будучи вооружена огнестрѣл. оружіемъ, К. м.… … Военная энциклопедия
Жандармы — (Gens d’armes), въ сред. вѣка такъ назывались рыцар. всадники, съ ногъ до головы вооруженные и закованные въ желѣзо. Каждый Ж. имѣлъ собств. свиту, состоявшую изъ пажей, оруженосцевъ, ратниковъ, кон. стрѣлковъ и слугъ. Ж. составляли родъ королев … Военная энциклопедия
Десантные операции — ДЕСАНТНЫЯ ОПЕРАЦІИ (экспедиціи), перевозка моремъ сухоп. войскъ для воен. дѣйствій на тер ріи противника. Въ случаяхъ когда тер рія прот ка отдѣлена моремъ, рѣшит. результатовъ въ борьбѣ можно достигнуть только путемъ Д. оп. Кромѣ того, Д. оп.… … Военная энциклопедия
Греко-турецкие войны — ГРЕКО ТУРЕЦКІЯ ВОЙНЫ. I. Война 1821 29 гг. Дѣйствія на сушѣ. Греція, обращенная въ XV в. въ тур. провинцію, постоянно стремилась къ освобожденію отъ грубаго произвола тур. администраціи. Уже въ XVii в. греки смотрѣли на единовѣрную имъ Россію,… … Военная энциклопедия
Польские войска в русской армии — ПОЛЬСКІЯ ВОЙСКА ВЪ РУССКОЙ АРМІИ, появились впервые при Имп. Екатеринѣ II послѣ 2 го раздѣла Польши. 6 мая 1793 г. войска, находившіяся въ областяхъ, присоедин хъ къ Россіи, б. приведены къ присягѣ на вѣрность рус. Имп цѣ. Часть войскъ б.… … Военная энциклопедия