заставіць

{ə'blaidʒ}
1. задължавам
особ. в pass принуждавам, заставям
изисквам от (to с inf)
to be OBLIGEd to трябва/налага ми се/длъжен съм да
2. услужвам, правя услуга на (with, by с ger)
please OBLIGE me by closing the door бъдете така любезен да затворите вратата, моля затворете вратата
you would OBLIGE me by working harder бъди любезен да работиш повечко
3. pass задължен/признателен съм
благодаря (to, for)
I am much OBLIGEd (to you) много ви благодаря
4. разг. съгласявам се да участвувам (в забава и пр.)
she OBLIGEd by playing the piano/with a song тя се съгласи да посвири на пиано/да изпее една песен

* * *

{ъ'blaij} v 1. задължавам; особ. в pass принуждавам, застав

* * *

v задължавам; услужвам;oblige; v 1. задължавам; особ. в pass принуждавам, заставям; изисквам от (to с inf); t

* * *

* * *

oblige[ə´blaidʒ] v 1. задължавам, задължителен съм (on); принуждавам, заставям, изисквам от; to be \obliged трябва, налага ми се, длъжен съм, имам задължение (to); 2. услужвам, правя услуга на (with; by с ger); she \obliged by playing Handel's Messiah тя бе така любезна да изсвири "Месия" от Хендел; 3. разг. допринасям ( with); прислужвам, работя като прислужник; 4. pass задължен (признателен) съм; благодаря (to, for); I am much \obliged ( to you) много ви благодаря.

1. n

1) шах. пішак (тж перен.)

2) заклад, застава

3) заручник

4) поручительство, зобов'язання

5) заст. пасаж, крита галерея (з магазинами і прилавками)

2. v

1) закладати, віддавати в заставу

2) ручатися

3) розм. утекти, щоб не сплачувати рахунок

* * *

1) застава

2) заручник

3) поручительство, зобов'язання

1) закладати, віддавати в заставу

2) ручатися

3) утекти, примусивши інших платити по рахунку

1. n

1) (the same) те саме, одно й те саме

2) юр. вищезгадане

2. adj

одноманітний

3. adv

(the same) так само, таким же чином

4. pron indef.

1) (звич. the same) той (же) самий, цей же, цей самий, один і той же

2) (звич. the same) такий же, однаковий

3) незмінний; що не зазнав змін

4) вищезгаданий

* * *

1) ( the same) той самий, цей же

2) ( the same) такий же, однаковий; який не змінився

3) канц. вищезгаданий

1. n

1) носик; шийка (посудини); горловина; рильце

2) водостічна труба; ринва, жолоб

3) випускний отвір; рукав

4) тех. сопло

5) струмінь; стовп (води тощо); (водяний) смерч

6) потік

7) ломбард; ліфт у ломбарді

8) гірн. піч

9) зоол. дихальний отвір (у кита)

10) фонтан, що утворюється при диханні кита

11) перепад, каскад

12) злива

2. v

1) бити струменем; струменіти; литися потоком; ринути

2) виливати, вивергати

3) розм. базікати; ораторствувати

4) розм. заставляти (у ломбарді); віддавати в заставу під позичку

* * *

1) носик, горлечко ( у посудини); горловина, рильце

2) ринва, жолоб; труба, випускний отвір; тex. сопло

3) струмінь, стовп (рідини, пари, пилу); смерч; потік, струмінь

4) ломбард

5) гipн. піч

6) дихальний отвір ( кита); фонтан, що випускається китом при диханні

7) перепад, каскад

8) злива

1) бити струменем; заюшити, литися потоком, фонтанувати

2) виливати, викидати

3) просторікувати, ораторствувати

4) закладати, віддавати в заставу під позичку

1. n

1) здивування, полив

2) несподіванка, сюрприз

3) несподіваний вчинок

2. v

1) дивувати, вражати

2) наскочити (напасти) несподівано; застати зненацька

* * *

1) подив, здивування

2) несподіванка, сюрприз

3) несподівана дія ( напад)

1) дивувати, вражати

2) наскочити зненацька; нападати зненацька; заставати зненацька

1) оставлять, оставить;

2) закладывать, заложить, давать, отдать в залог

двоюрідний; у перших, первий. [Вона мені сестра в перших, бо наші матері рідні сестри. Він застав у хаті Софію, перву (двоюродную) сестру Мотрину (Коцюб.)]. Двоюродные братья и сёстры - братителі.

* * *

закласть, заложить

1) (основание здания, судна и т. п.) закладати, закласти що. [Сьогодні закладини: новий військовий корабель закладають];

2) что во что, за что - закладати, закласти що в (за) що. [Заклав руки в кишені. Молода закладає молодому хустку за пояс. Учитель закладає (или вкладає) в душу учням любов до бідного люду (Крим.)];

3) (проём в стене камнем, кирпичём) закладати, закласти що (цеглою, камінням), замуровувати, замурувати; (деревом: горизонтально) закладати, закласти, (вертикально) заставляти, заставити, (о мн.) позакладати, позаставляти що чим. [Зайве вікно ми обаполами заставили, глиною завалькували];

4) (лагерь, стан) ставити, поставити кіш; табором, кошем, обозом ставати, стати, отаборитися;

5) (загромождать) захаращувати и захарастрювати, захараст(р)ити; срвн. Загромождать. [Нащо лаву захарастрили? Зараз поприймайте все];

6) (задевать) запроторювати, запроторити, закладати, закласти що десь, куди. [Сам не знаю, куди запроторив книгу];

7) (отдавать в заклад) - см. Заклад 1;

8) (корм лошадям, скоту) завдавати, завдати, давати, дати, (о мн.) подавати коням, волам и т. д., засипати, засипати обрік коням. [Коням та коровам уже подавав, тепер понесу вівцям];

9) (лошадей) запрягати, запрягти, (о мн.) позапрягати (коні);

10) -жило уши, нос кому - заклало (в)ухо, позакладало (в)уха кому, ніс заліг у кого, заклало в носі кому. Заложенный - закладений; замурований, заставлений; отаборений; захаращений, захарастрений; запроторений (десь, куди); застановлений, заставлений; даний, засипаний; запряжений. Дом -ложен - будинок у заставі.

* * *

несов.; сов. - залож`ить

1) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти

2) ( запрягать) запряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти

3) ( отдавать в залог) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти, віддава́ти (-даю́, -дає́ш) в заста́ву, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш

1) застава; см. Засада. [А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв (АД)];

2) застава. [Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали (Куліш)]. -ва городская - рогатка [Иноді я любив поїхати за рогатку в Сокольники, в передміський лісок (Крим.)]. -ва в селе - царина. Ворота на -ве в селе - ко(ло)ворот. Сторож у -вы в селе - царинний (-ного). Живущий за -вой - зацаринський, зацаринний.

* * *

1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];

2) засув; см. Затворка;

3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);

4) самітна келія пустельницька; відлюддя;

5) лингв. - притул (-лу).

* * *

1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка

3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у

4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та

1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця

2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

извлечь

1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];

2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;

3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.

* * *

несов.; сов. - извл`ечь

1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш

5) мат. добува́ти, добу́ти

ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.

* * *

неприготований, неприготовлений, ненаготований, ненаготовлений, невиготуваний, невиготовлений, неготовий, неналагоджений. [Застав нас сонних, неготових (Франко)].

* * *

неохайний (-ного), неохайна (-ної), неохая (ж. р.), нечупара, нечепура, (диал.) нечупайда (общ. р.), нехлюй (-люя, м. р.), нехлюя (-люї, ж. р.), нетіпаха, нетьопуха, нетіпанка, підтіпанка, (замарашка) таляпалка, таляпало, зателепа (общ. р.), зателепанка (ж. р.), затьопа, задрипа (общ. р.), задрипанець (-нця, м. р.), задрипанка (ж. р.), дрипавка, захвойдаха, замазура, замазуха, замурза, жмайло, шльондра, шлюндра, шлинда, розстьоба (общ. р.), (растрёпа) патлань, пелехань (м. р.), пелеханя (ж. р.), патлач (-ча), -лачка, кудлань, пелех, космач (-ча, м. р.), -мачка, косматій (-тія), -тійка, коструб, кострубань; срв. Замарашка, Космач. [Кара божа, не дівка! Ти як голову вичесала? Хто тебе візьме таку нечупару? (Коцюб.). Та то, каже, така нетіпаха; нечепура - куди їй! (Рудч.). Я не бачив її в будень дома, але казали, що вона ходить великою нехлюєю (Грінч.). Топи, нетіпахо! (Рудч.). Там дівчина нетьопуха запаску згубила (Милор.). Нетіпанка - одежу на себе начепить та вивозить-виялозить так, що й свого доброго не пізнаєш! (Мирний). Оце ще зателепа, все в неї чорт знає як: сорочка от-от опаде, пояс аж по землі волочиться (Брацл.). Уже й вечір минає, зателепи немає, а як вечір проминув, зателепа прилинув (Грінч. III). Не розуміла Мотря сама себе, як вона могла полюбити ото такого нехлюя, задрипу, затьопу (Гр. Григор.). І хто її візьме, таку задрипанку? - на вулиці як приберуться, та й то на їй скрізь висить, а вже коли дома порається, то й глянути гидко (Бердянщ.). Дрипавко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? от захвойдаха! (Зміївщ.). Хоч у неділю причепурилася-б, замазуро! (Хорольщ.). Мені тільки досадно, що він мене застав такою шлиндою, - в капоті, нечесану (Л. Укр.). Відібрала пелеханя сокола від мене (Голов. IV). Бач, яка космачка! ти хоч-би пальцями пригладила свою голову! (Новомоск.)].

* * *

м., ж.

заклад, застава, залога, (гал.) заліжка. [Виграв заліжку]. Выигрывать, выиграть в -ри - на заклади вигравати, виграти. Держать -ри, итти на -ри, пойти на -ри - битися, побитися у заклад (об заклад, навзаклад), іти, піти в заклад, заходити, зайти в заклад, в залогу, закладатися, закластися, заложитись, заставлятися, заставитися (гал.), заставитися на застав. Идём в -ри - заложімось, давай (давайте) у заклад. [Давай у заклад на гроші]. Держащий пари - закладник.

* * *

побиться

1) побиватися, бути побитим, вибитим;

2) (разбиться) побитися, потовктися, потрощитися. В дороге -бились все горшки - дорогою всі горщики побилися (потовклися). Яблоки, лимоны -бились в перевозке - яблука, цитрини побилися (потовклися) в дорозі;

3) с кем - побитися. -ться об заклад - заставитися на застав, заложитися, закластися з ким на що;

4) (в корчах, в припадке некоторое время) побитися, потіпатися, потріпатися, потріпотатися (деякий час);

5) (о сердце, пульсе) побитися, покалатати, поколотитися, потіпатися, покидатися, потьохкати. Срв. Биться.

* * *

I. запона, заслона. [В спальнім покої стояло широке дубове ліжко з пурпуровою запоною, гаптованою шовками й злотом (Ор. Левиц.). Ліжко видко й заслони спадають над ним (Л. Укр.)].

II. 1) застава. [Кожух у заставі лежить за три карбованці];

2) (повалка) покіт (-оту). Все -гом спать улеглись - всі покотом повкладалися спати.

* * *

1) процент (-ту), відсоток (-тку). [Мусить він позичатися та на свою шию боргів за великі проценти набирати (Єфр.). Позичала гроші за великий відсоток, колишній його няньці (Крим.). Почав він людям гроші у позику за проценти давати (Маркович)]. Он берёт по десяти -тов - він бере по десять відсотків (процентів). Поместить капитал на -ты - покласти капітал на проценти, на відсотки. -ты по займу - позичкові проценти, відсотки, відсотки за позичку. -цент на -цент - відсоток на відсоток;

2) (рост, лихва) процент (-ту), надсоток, поступок, верхи (-хів, мн.), лихва, ріст (р. росту), (диал.) камата. [Вигодніше громаді ту землю продати та мати з грошей процент (Грінч.). Великий надсоток бере на стовп (Липовеч.). Позичали людям гроші і росту не брали (Гр.). Він хоч і жид, а не бере собі поступку (Ніжен.). Позичив на лихву у жида три карбованці (Кам'ян.). Росту ще не виплатив, а стовп само собою стоїть (Левч.)]. Давать деньги на -цент - гроші на процент давати. [Гроші давав людям під застав на процент або на відробіток (М. Левч.)].

* * *

1) (в плотинах и запрудах) застав, заставка, опуст;

2) весняна дорога;

3) (весенняя мельница) вешняк;

4) худобина весняного приплоду.