Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

заставить

  • 1 заставить

    1) см. Заставливать;
    2) см. Заставлять.
    * * *

    Русско-украинский словарь > заставить

  • 2 заставлять

    заставить силувати, присилувати, усиловувати, усилувати, примушувати, примусити, змушувати, змусити, неволити, приневолювати, приневолити, заставляти, заставити кого, (провинц.) присутяжувати, присутяжити; см. Принуждать. [Шкода мене вмовляти, а силувати - тож не знаю, хто мене присилує (М. Вовч.). Її всилували за його йти заміж. Мільйони людей можу вбить, загубить, та чи змушу кого мене вірно любить (Франко). Заставила мене мати тонку пряжу прясти (Лавр.). Подали до суду, може в суді присутяжать його заплатити (Звиног.)]. -вить замолчать - примусити кого змовкнути; зацитькати кого. -вить о себе говорить - примусити говорити за себе, (образно: входить в славу) в мову входити. [Антосьо все в мову входив і між товариством, і в городі (Свидн.)]. - лять чрезмерно работать - примушувати працювати над міру, морити роботою, (образно) нажилювати кого. [Було лучче за старих панів… а молоді як стали нажилювать (Основа)]. -вить кого сильно почувствовать - добре дати комусь відчути щось, дошкулити кого и кому; датися кому в знаки, в тямку. [Мучте їх так, щоб дошкулити, щоб почули, що вмирають (Куліш)]. Не -вит долго просить себя - не дасть себе довго просити (Круш.).
    * * *
    I несов.; сов. - заст`авить
    ( занимать пространство) заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти; застановля́ти, застанови́ти, -новлю́, -но́виш
    II несов.; сов. - заст`авить
    ( принуждать) приму́шувати, приму́сити, -му́шу, -му́сиш, зму́шувати, зму́сити; си́лувати, -лую, -луєш, приси́лувати, принево́лювати, -люю, -люєш, принево́лити

    Русско-украинский словарь > заставлять

  • 3 вернуть

    -ся см. Возвратить, -ся.
    * * *
    I
    (возвратить, получить обратно) поверну́ти, верну́ти; ( заставить вернуться) заверну́ти
    II
    ( повернуть один раз) поверну́ти, крутну́ти; оберну́ти

    Русско-украинский словарь > вернуть

  • 4 воротить

    1) вернути, повернути, завернути, (многих) позавертати - см. Вернуть. Вороченный - завернений;
    2) безл. Воротит с души - верне, з душі верне. [Нагадує старе цілування, а їй аж верне від його (Грінч.)];
    3) см. Ворочать.
    * * *
    I
    1) ( заставить вернуться) поверну́ти, верну́ти, заверну́ти
    2) ( возвратить обратно) поверну́ти, верну́ти
    II
    1) (отворачивать в сторону, назад) відверта́ти, поверта́ти, верну́ти, заверта́ти; ( сворачивать) зверта́ти
    2) (валить, сдвигать что-л. тяжёлое) вали́ти, зва́лювати, верну́ти
    3) ( распоряжаться) ору́дувати (ким-чим), верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > воротить

  • 5 задерживать

    задержать
    1) (останавливать, удерживать) задержувати, задержати, затримувати, затримати, спиняти, спинити, зупиняти, зупинити кого, що, запиняти, запинити (напр. воду), перепиняти, перепинити, тамувати, затамовувати, затамувати що; гаяти, загаювати, загаяти, угаювати, угаяти кого, що, барити, забаряти, забарити, бавити, забавляти, забавити кого. [Не бав їх, нехай діло роблять]. Обстоятельства -жали меня в городе - обставини задержали (затримали) мене в місті. -вать дыхание - запиняти (затримувати, затамовувати) дух (віддих). -вать шаги, ход - притишувати (притишити) ходу, придержувати (придержати) ходу, притишитися. [Поїзд на мосту притишивсь]. -вать воду (течение воды) - запиняти (перепиняти, тамувати) воду, річку. Не -вайте меня, мне некогда - не гайте (не баріть, не бавте, не затримуйте) мене, мені ніколи. Он -жал меня до вечера (до темноты) - він догаяв мене до вечора (до смерку). -вать кого своею мешкотностью - воловодити, марудити кого;
    2) (препятствовать чему) затримувати, затримати, гальмувати, загальмувати, тамувати, затамувати що, перечити чому. -вать духовное развитие, прогресс - затримувати, гальмувати, тамувати духовий розвій, поступ. - вать ход дела - (препятствуя) затримувати, гальмувати справу, (умышленно оттягивая) загаювати (угаювати) справу;
    3) затримувати, затримати, заарештовувати, заарештувати, (о мног.) позатримувати, позаарештовувати кого, що; (наложить арест) причиняти, причинити що. [Самого пустили, а хліб причинили, бо не було квитка (Чигир.)]. Задерживающий - см. Задерживательный. Задержанный - задержаний, затриманий, запинений, затамований и т. д. -ный с поличным - затриманий з доведеною крадіжкою, з гарячим, (стар.) пійманий з доводом, з лицем.
    * * *
    несов.; сов. - задерж`ать
    затри́мувати, затри́мати и мног. позатри́мувати, заде́ржувати, задержа́ти; ( препятствовать уходу) зага́ювати, -га́юю, -га́юєш и га́яти, зага́яти, бари́ти, -рю́, -риш, забари́ти; (сов.: заставить опоздать) опізни́ти, -ню́, -ниш, спізни́ти; (преим. о дыхании) затамо́вувати и тамува́ти, -му́ю, затамува́ти

    Русско-украинский словарь > задерживать

  • 6 закружить

    1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;
    2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;
    3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;
    4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.
    * * *
    1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти
    2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити

    \закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́

    Русско-украинский словарь > закружить

  • 7 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 8 замолчать

    1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);
    2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > замолчать

  • 9 затыкать

    I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];
    2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.
    II. заткать
    1) починати, почати ткати;
    2) см. Заткать.
    III. Затыкать, заткнуть -
    1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];
    2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.
    * * *
    I затык`ать
    несов.; сов. - заткн`уть
    1) ( что чем) затика́ти, заткну́ти и мног. позатика́ти

    \затыкатьть рот (го́рло, гло́тку) кому́ — перен. затика́ти, заткну́ти ро́та (рот, пе́льку, горля́нку) кому

    2) (засовывать что за что-л., куда-л.) затика́ти, заткнути и мног. позатика́ти, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти, -ромлю́, -ро́миш и мног. позастро́млювати, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати
    II зат`ыкать
    ( начать тыкать) затикати; ( чем во что) заштри́кати
    III зат`ыкать
    (начать обращаться на "ты") затикати

    Русско-украинский словарь > затыкать

  • 10 крик

    (громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.
    * * *
    I
    1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння
    2) гук, -у, гука́ння
    II
    ( водоток) крик, -у

    Русско-украинский словарь > крик

  • 11 молчать

    малчивать
    1) мовчати, німувати, (образно) мовчанку справляти, у мовчана грати(ся). [Тільки свекруха все лається, а ми всі мовчимо, слова за день один до одного не промовимо (Грінч.). Аж подумати гірко, як ота людина гарна зникла німуючи з-посеред миру божого (Куліш). А я було чую, та вже німую (Кониськ.). Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє (Мирн.) І знов почали ми у мовчана грати, журимось (Г. Барв.)]. Упорно -чать - уперто мовчати, уст не розімкнути. -чит, словно воды в рот набрал - мовчить, як риба (як німий), мовчить ні пари з уст. Заставлять, заставить -чать кого - змушувати, змусити мовчати кого, (образно) зав'язати язика кому; срв. Замолчать 2. [Людям язика не зав'яжеш (Номис)]. -чи! -чите! -чать! - мовчи! мовчіть! цить! цитьте! тихо! [Мовчи, глуха, - менше гріха! (Приказка). Цить, не плач, дасть мати калач (Номис). Ой, цитьте та мовчіте, та нікому не кажіте! (Пісня)]. -чи да ешь! - мовчи та диш! (Приказка). Законы -чат относительно этого обстоятельства - закони нічого не кажуть що-до цієї обставини (не передбачають цієї обставини). Молчащий - що (хто) мовчить, мовчущий. [Бере за руку мовчущого з дива диякона і веде у дім (Л. Укр.)]. -ться - мовчатися. [Мовчалося. Невесело виглядав степ і гнітив настрій (Леонт.)]. Тебе таки не -тся - тобі таки не мовчиться.
    * * *
    мовча́ти

    \молчать! — мовчи́!, мовчі́ть!, замо́вкни!, замовкніть!; цить!, ци́тьте!

    Русско-украинский словарь > молчать

  • 12 отклоняться

    отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].
    * * *
    несов.; сов. - отклон`иться
    1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися
    2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися

    Русско-украинский словарь > отклоняться

  • 13 поколебать

    поколебнуть (что) по[за]хитати, похитнути, схитнути, схибнути, порушити (що) чим. [Хоч вітер як бурхає, хоч як реве - гори не захитає (Куліш). Похитнути незломність духа (Грінч.). Землетрус захитав будинками (похитнув будинки)]. Ты -бал мои убеждения - ти похитнув мої переконання. -бать основы чего - захитати (похитнути) підвалини чого. -бать до основания что - схитнути (зрухнути) до ґрунту що. -бать листья, ветви, ткань - колихнути (що, чим). [Вітер колихнув вітами (віти). Протяг колихнув завісою (завісу) на вікні]. -бать авторитет - порушити (захитати) авторитет. Поколебленный - захитаний, порушений, похитнутий, зрухнутий.
    * * *
    1) ( заставить колебаться) поколива́ти; ( пошатать) похита́ти, похилита́ти; ( поколыхать) поколиха́ти; ( пошатнуть) похитну́ти, схитну́ти
    2) перен. похитну́ти, захита́ти; ( подорвать) пору́шити

    Русско-украинский словарь > поколебать

  • 14 промчать

    промчати.
    * * *
    1) промча́ти; ( заставить пронестись) прогна́ти

    Русско-украинский словарь > промчать

  • 15 сгонять

    I несов.; сов. - согн`ать
    1) зганя́ти и зго́нити, зігна́ти (зжену́, зжене́ш) и мног. позганя́ти и позго́нити; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и мног. попроганя́ти и попрого́нити; ( выгонять) виганя́ти и виго́нити, ви́гнати, (ви́жену, ви́женеш) и мног. повиганя́ти и повиго́нити

    \сгонятьть в ку́чу — зганя́ти, зігна́ти докупи

    \сгонять ня́ть сон (тоску́, усталость) — проганя́ти (зганя́ти) сон (нудьгу́, вто́му)

    2) ( сплавлять - лес) сплавля́ти, спла́вити, -влю, -виш, несов. гна́ти
    3) ( выводить - пятна) виво́дити, -джу, -диш, ви́вести, -веду, -ведеш и мног. повиво́дити
    4) ( сбавлять в весе) спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш)
    II сов.
    1) (заставить побывать где-л.) погна́ти (пожену́, пожене́ш); ( сходить) збіга́ти; ( съездить) з'ї́здити (з'ї́жджу, з'ї́здиш)
    2) ( сыграть) зігра́ти

    Русско-украинский словарь > сгонять

  • 16 стаскивать

    I несов.; сов. - стаск`ать
    (таща, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати
    II несов.; сов. - стащ`ить
    1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти
    2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́
    3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти
    4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити

    Русско-украинский словарь > стаскивать

  • 17 Заставливать

    и Заставлять заставить
    1) (загромождать что чем) заставляти, заставити, застановляти, застановити, захаращувати, захарастити, захарастрювати, захарастрити, (редко) закастрити, (о мн.) позаставляти, позастановляти, позахаращувати що чим. [Заставлено весь стіл мисками. Увесь тік застановлено стіжками. Захарастрено у хаті (Сл. Гр.). Сіни там невеликі, та ще так закастрено, що й повернуться ніде, - наставлено всього (Сл. Гр.)];
    2) заставляти, заставити, затуляти, затулити що чим; см. Загораживать, Заслонять. [Вони заставлять двері меблями і будуть захищатись до краю (Коцюб.). Затули піч заслінкою]. Заставленный - заставлений, застановлений, захаращений, захарастрений, (редко) закастрений; заставлений, затулений.

    Русско-украинский словарь > Заставливать

  • 18 Застановить

    см. Заставливать (Заставить).

    Русско-украинский словарь > Застановить

  • 19 Опомниваться

    опомниться
    1) отямлюватися, отямитися, приходити, прийти до пам'яти, до глузду; (от обморока) опритомнювати, опритомніти, (от сна) очуматися, прочуматися. Заставить кого -ся - оханути, отямити кого. Не может -ся от страху - не може отямитися - так злякавсь. Дайте мне -ся - дайте мені отямитися (глузди позбирати, до глузду прийти). И не -ся, не успеть -ся - не зчутися, не стямитися, не схаменутися, не спостерегтися, не зоглядітися, не зглянутися. [І не зчулася, як смерклося. І не спостереглася, як до хати дійшла]. -ся от гнева, радости и т. п. - отямлюватися, отямитися, оханутися з гніву, з радости (радощів);
    2) (образумиться) схаменутися, оханутися. [Схаменіться, будьте люди (Шевч.). Що ви робите? - оханіться].

    Русско-украинский словарь > Опомниваться

См. также в других словарях:

  • ЗАСТАВИТЬ — 1. ЗАСТАВИТЬ1, заставлю, заставишь, совер. (к заставлять1), кого что. 1. Ставя что нибудь, занять, загромоздить всю площадь. Заставить всю комнату мебелью. Заставить всю полку старыми книгами. 2. Закрыть, загородить чем нибудь поставленным.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЗАСТАВИТЬ — 1. ЗАСТАВИТЬ1, заставлю, заставишь, совер. (к заставлять1), кого что. 1. Ставя что нибудь, занять, загромоздить всю площадь. Заставить всю комнату мебелью. Заставить всю полку старыми книгами. 2. Закрыть, загородить чем нибудь поставленным.… …   Толковый словарь Ушакова

  • заставить — См …   Словарь синонимов

  • ЗАСТАВИТЬ 1 — ЗАСТАВИТЬ 1, влю, вишь; вленный; сов., что чем. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЗАСТАВИТЬ 2 — ЗАСТАВИТЬ 2, влю, вишь; сов., кого (что) с неопр. Поставить в необходимость делать что н., принудить. З. отвечать. Не з. себя ждать (явиться в нужный момент, как раз вовремя). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • заставить — ЗАСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; совер., что чем. 1. Ставя что н., занять всю площадь. З. комнату мебелью. 2. Загородить чем н. З. дверь шкафом. | несовер. заставлять, яю, яешь. II. ЗАСТАВИТЬ, влю, вишь; совер., кого (что) с неопред. Поставить в… …   Толковый словарь Ожегова

  • заставить — 1. ЗАСТАВИТЬ, влю, вишь; заставленный; ставлен, а, о; св. что. 1. (чем). Ставя во множестве, занять всю площадь, всё пространство. З. комнату мебелью. Стоянка заставлена автомобилями. Стол заставлен блюдами с угощением. 2. чем. Загородить,… …   Энциклопедический словарь

  • заставить — (ставя, занять чем л. пространство; загородить, закрыть чем л. поставленным) что чем. Заставить комнату мебелью. Заставить дверь шкафом …   Словарь управления

  • заставить —     ЗАСТАВЛЯТЬ/ЗАСТАВИТЬ     ЗАСТАВЛЯТЬ/ЗАСТАВИТЬ, вынуждать/вынудить, понуждать/понудить, принуждать/ принудить, разг. неволить/приневолить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • заставить замолчать — зажать глотку, замазать рот, укоротить язык, заткнуть глотку, зажать рот, замазать глотку, заткнуть рот Словарь русских синонимов. заставить замолчать заткнуть (или замазать, зажать) рот (или глотку) кому, укоротить язык кому (разг.) Словарь… …   Словарь синонимов

  • заставить себя забыть — выкинуть из памяти, выбросить из головы, выкинуть из сердца, забыть, вырвать из души, выкинуть из души, выбросить из сердца, вырвать из памяти, выбросить из души, вычеркнуть из памяти, вырвать из головы, похоронить, выбросить из памяти, вырвать… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»