-
1 заправа
ж кул.seasoning, condiment -
2 заправа
I кул.запра́вка; подбо́лткаII( запрашивание) запро́с -
3 заправа
-
4 Заправа
см. Заправка. -
5 заправа
запыт -
6 тырма
заправа для юшки, супу — м'ясо, риба, вироби з тіста ВН; пор. трыма. -
7 заправка
и Заправа1) (действ. от Заправлять): а) за[у]правляння, заправа, засування чого; б) орудування, керування ким, чим, верховодження ким и над ким; в) заправляння, засмачування, заправа, затовкування, затирання, заминання, забілювання, засмажування чого чим; г и д) заправа (Оттенки см. Заправлять);2) (чем заправляют кушанье) заправа, (толчен. сало с растёрт. пшеном) затірка, затовчка, (пережар. мука на жиру) засмажка;3) заправка (перен.: известн. привычки, направление) - заправка, направка (Номис), виправка, вимуштрівля, завича, постава, задмух (-ху). Человек с запорожской -кой - чоловік запорозької направки, виправки, по-запорозькому виправлений, вимуштруваний, поставлений. С воровской -кой - злодійського задмуху (Франко).* * *1) запра́влення, (неоконч. д.) заправля́ння2) запра́ва; за́смачка; за́товка; за́смажка; за́кришка -
8 запрос
1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.* * *1) запита́ння, за́пит, -у2) ( о цене) запра́вабез \запрос са — без запра́ви, без то́ргу
3) (требование, спрос) по́пит, -у4)\запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)
-
9 zaprawa
сущ.• протрава• раствор• ступа• ступка* * *1) (trening) закалка, подготовка, тренировка2) bud. zaprawa строит. замазка, раствор3) roln. zaprawa с.-х. протравитель4) spec. zaprawa (malarska) спец. грунт, грунтовка, загрунтовка, подложка5) techn. zaprawa техн. бейц, протрава6) kulin. zaprawa (przyprawa) кулин. заправка, приправа, устар. заправа* * *♀ 1. подготовка, закалка;2. стр. раствор ♂; 3. кул. приправа, заправка pot.+1. wprawa 3. przyprawa
* * *ж1) подгото́вка, зака́лка2) стр. раство́р m3) кул. припра́ва, запра́вка pot.Syn: -
10 liaison
n1) (любовний) зв'язок2) військ. зв'язок взаємодії3) фон. зв'язування кінцевого приголосного з початковим голосним наступного слова (у французькій мові)4) кул. заправа для соусу, засмажка для супу5) спорт. гравець, який зв'язує ланки команди* * *I n1) вiйcьк. зв'язок взаємодіїspiritual liaison — духовна близькість; незаконний любовний зв'язок
3) гpaм. зв'язування кінцевого приголосного з початковим голосним наступного слова ( у французькій мові)4) cпopт. гравець, який зв'язує ланки команди5) кyл. заправка для соусу або супу (з борошна, масла)II v1) тримати, підтримувати зв'язок2) спілкуватися; підтримувати контакт -
11 запыт
запитзапитуваннязаправа -
12 закваска
Закваса (для заквашенья теста) (квасне) тісто (это - комок кислого ржаного теста, оставляемый в квашне для дальнейшего заквашивания), дріжджі (-джів) (преим. для пшеничн. теста), розкришка, (для варенца и простокваши) завданка. [Пшеничці паляниці ліпше завдавати не тістом, а дріжджами (М. Грінч.). Розкришка - це розмочені сухарі з хліба, спеченого з хмелем (Лубенщ.). Оце сметани трошки на завданку буде, як молоко на кисляк становитиму (Київщ.)]. -ка вообще как фермент для брожения - закваска; (переносно) закваска, заправа. [У них уже давно в сім'ї погана закваска завелася (Еварн.)]. С буржуазной -кой - з буржуазною закваскою, заправою.* * *1) ( действие) заква́шування, заква́шення2) заква́ска; ( для хлеба) ро́зчина, запа́ра, запа́рка, диал. цід, -у -
13 заливка
1) см. Заливание. -ка галош - заливання кал(ь)ош2) (чем заливают) залива. [Ванна є, пісок є, а води нема, заливу не можна зробити (Звин.)];3) (для заправки кушанья) приправа, заправа, присмака; см. Заправка.* * *залиття́, (неоконч. д.) залива́ння -
14 залом
1) (действ.) - см. Заламывание;2) (загиб) залі[о]м (-ому) и залім (-лому);3) (заломленные ветки деревьев, стебли для приметы) кляк (-ка). Делать -лом чего для приметы - клячити, поклячити що;4) залом, сделанный в хлебе на корню - залі[о]м, завертка, закрутка, завивка, завитка, закрутень (-тня); см. Закрута 2. [Це залом у житі; Бог його знає, хто оце наробив (Чернігівщ.)];5) (поворот дороги, реки) залі[о]м, закрут (-ту), поворі[о]т (-роту);6) (преграда в лесу из бурелома, место, где лежит бурелом) залім (- лому), [Корови і воли пасуть у заломах-лісах, де лежить поломане дерево (Шух.)];7) (запор у дверей) закрутка, завертка;8) (запрашивание при продаже) заправа, загилювання (ціни).* * *I1) зало́м, -у; ( действие) зала́мування, зало́млювання2) ( затор) ску́пчення, нагрома́дженняII( сельдь) зало́м, -а -
15 подболтка
1) (действ.) підбовтування, підмішування, підколочування;2) (сдоба к кушанью) заправа; (забелка) забіл, забілка.* * *1) ( действие) підбо́втування; підколо́чування; підмі́шування2) ( в пойло для скота) прима́стка; ( приправа к пище) запра́ва, ( забелка) за́білка и забі́лка, за́біл, -у -
16 приправа
приправа, заправа, присмака (чаще во мн. присмаки, р. -смак), (жир, пережаренный с мукой) засмажка, присмажка. [Яка приправа, така й потрава (Номис). Да все коли-б смачненьке, да коли-б сальця більше, присмажку добру зробили (Г. Барв.)]. -ва к корму скота (из муки, отрубей) - примастка, відмастка. Без -вы - без приправи (заправи и т. д.), нізчимний. [Нізчимний борщ, неначе пійло (Номис)].* * *кул., перен.припра́ва, присма́ка; диал. ома́ста -
17 заправка
-
18 подболтка
* * *жен. разг. -
19 запыт
запитзапитуваннязаправа -
20 spicaĵo
прыправа, заправа, закраса
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ЗАПРАВА — Брать/ взять заправу. Волг., Дон. Приобретать какую л. привычку. Глухов 1988, 5; СДГ 2, 13 … Большой словарь русских поговорок
заправа — и, ж. Те, чим заправляють їжу … Український тлумачний словник
заправа — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ЗАПРАВЛЯТЬ — ЗАПРАВЛЯТЬ, заправить что куда, во что; что чем; поправлять, исправлять, вкладывая или вставляя вещь на свое место; приправлять пищу, еду; сдабривать. Управлять, распоряжаться чем; начать править, ·т.е. взыскивать. Заправить оглобли в завертки,… … Толковый словарь Даля
Щи — Щи основное жидкое горячее блюдо на русском столе вот уже более тысячелетия. Оно устойчиво сохранялось в разные эпохи, хотя вкусы менялись, и никогда не знало социальных преград, его употребляли все слои населения. Разумеется, щи были не… … Большая энциклопедия кулинарного искусства
Демон — (daimwn) вообще означает (в классич. литер.) деятеля,обладающего сверхчеловеческою силой, принадлежащего к невидимому миру иимеющего влияние на жизнь и судьбу людей; между daimwn и Jeozприблизительно такое же отношение, как между лат. numen и… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Близкие друзья (Сезон 5) — Близкие друзья. Сезон 5 «Collector’s Edition» 5 ого сезона. Страна … Википедия
присмака — (те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату), спеції, заправа, омаста, соус, приварок … Словник синонімів української мови
МОРС. — Общесл., хотя в подавляющем большинстве совр. ел. яз. отсутствует. По всей вероятности, родственно лит. smarsas жир . Первоначальным знач. слова, по видимому, было жидкость , затем заправа кушанья , откуда, с одной стороны, ягодный сок (такое… … Этимологический словарь Ситникова