-
1 запозичений
-
2 запозичений
заи́мствованный, позаи́мствованный; пе́ренятый -
3 запозичений
zapozyczenyjприкм. -
4 запозичений
alınğan -
5 zapożyczony
запозичений -
6 adopted
-
7 second-hand
1. n1) секундна стрілка2) посередник, маклер2. adj1) уживаний, ношений, держанийsecond-hand book — держана книжка; букіністична книжка
2) запозичений, неоригінальний3) одержаний не з першої руки (про інформацію тощо)4) другорозрядний, поганийsecond-hand woman — жарт. вдова
* * *I a1) старий; який був у вжиткуsecond-hand book — стара книга; букіністична книга; який торгує ношеними речами
2) запозичений, неоригінальнийII adv III n -
8 unoriginal
-
9 наносний
1) геол. alluvial2) (не властивий, запозичений) extraneous; ( поверховий) superficial -
10 adscititious
adjнаук. додатковий; другорядний; неістотний* * *aпривнесений, запозичений; додатковий -
11 alien
1. n1) чужоземець, іноземець2) відщепенець, ізгой2. adj1) чужоземний, іноземний; чужий2) невластивий3) недобрий3. v юр., поет.відчужувати* * *I n1) чужоземець, іноземець2) відщепенець; ізгой3) рідко людина, на яку не поширюються права громадянства, привілеї4) інопланетянин; прибулець із космосу5) лiнгв. іншомовне, запозичене словоII a1) чужоземний, іноземний, чужий2) (to) невластивий; чужий; ( from) інший; який відрізняється, протилежний3) неземний, інопланетний; космічний4) іншомовний, запозичений з іншої мовиIII амер.; = alienate II -
12 borrowed
adj1) позичений, узятий у позичку2) чужий, привласнений; запозичений* * *a1) узятий у борг; позичений2) чужий, привласнений -
13 adopted
-
14 adscititious
aпривнесений, запозичений; додатковий -
15 alien
I n1) чужоземець, іноземець2) відщепенець; ізгой3) рідко людина, на яку не поширюються права громадянства, привілеї4) інопланетянин; прибулець із космосу5) лiнгв. іншомовне, запозичене словоII a1) чужоземний, іноземний, чужий2) (to) невластивий; чужий; ( from) інший; який відрізняється, протилежний3) неземний, інопланетний; космічний4) іншомовний, запозичений з іншої мовиIII амер.; = alienate II -
16 second-hand
I a1) старий; який був у вжиткуsecond-hand book — стара книга; букіністична книга; який торгує ношеними речами
2) запозичений, неоригінальнийII adv III n -
17 unoriginal
-
18 заимствовать
позаимствовать позичати, позичити в кого що (гроші, звичаї, слова чужої мови и т. п.); (перенимать) переймати, пере(й)няти що, запозичати, запозичити що, запозичатися, запозичитися чим, на що, брати, взяти що. [Беруть потрібне їм слово з чужої мови]. Заимствованный - позичений, запозичений в кого, пере(й)нятий від кого, узятий у від) кого.* * *несов., сов.запозича́ти, запози́чити; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти, -рейму́, -ре́ймеш; диал. перейми́ти -
19 позаимствовать
что -ться чем1) запозичити що, запозичитися чим;2) (перенять) пере(й)няти, попереймати що у кого, від кого. Позаимствованный - позичений, запозичений.* * *тж. поза`имствоваться1) запози́чити; ( перенять) перейня́ти, поперейма́ти; диал. перейми́ти2) ( взять в долг) пози́чити -
20 zapożyczony
[запожичони]adj
- 1
- 2
См. также в других словарях:
запозичений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити. || запози/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
запозичений — [запози/чеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
запозичений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
сад-іподром — Запозичений стародавніми римлянами у греків сад у вигляді плоского відкритого газону з квітами, обрамованого алеями і стриженим чагарником. Фонтани, альтанки, квітники і деревні композиції знаходились по периметру і сприймалися з центра … Архітектура і монументальне мистецтво
гебраїзм — у, ч. Слово чи мовний зворот, запозичений з давньоєврейської мови … Український тлумачний словник
грецизм — у, ч. Слово або зворот, запозичений з грецької мови … Український тлумачний словник
занесений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до занести 1 5). || зане/сено, безос. присудк. сл. 2) прикм., рідко. Те саме, що запозичений … Український тлумачний словник
запозиченість — ності, ж. Абстр. ім. до запозичений … Український тлумачний словник
книжковий — а, е. 1) Прикм. до книжка 1). || Стос. до книжки. || Признач. для зберігання книжок. || Признач. для торгівлі книжками. || Який виготовляє, випускає книжки. || Власт. книжці, книжкам. •• Книжко/ва пала/та центральна бібліографічна установа в… … Український тлумачний словник
наносний — а/, е/. 1) Нанесений водою, вітром і т. ін. 2) перен. Не властивий кому , чому небудь, запозичений у когось, внесений звідкись … Український тлумачний словник
неоригінальний — а, е. Схожий на іншого (інші), наслідувальний; запозичений … Український тлумачний словник
