-
1 залюбки
willingly, readily, with pleasure -
2 залюбки
с удово́льствием, с ра́достью; ( об активном действии) охо́тно, за ми́лую ду́шу, в охо́тку, в охо́ту -
3 залюбки
სიამოვნებით -
4 залюбки
ахвотна -
5 залюбки
canımnen (caniñnen, canınen) -
6 охотно
залюбки, радо, охоче, хітне, охочим серцем. Охотнее - радніше, радше, охочіше, охітніше. -нее всего - найрадніше, найрадше, найхітніш. Очень -но - з дорогою (радою) душею, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -но сделаю это - залюбки (радо) це зроблю или я радий це зробити. Я -но сделал бы, но не в силах - я радніший зробити це, та не сила моя.* * *нареч.охо́че, охо́тою; ( с удовольствием) залюбки́, з дорого́ю душе́ю, з хі́ттю -
7 ахвотна
залюбкиохоче -
8 ахвотна
залюбкиохоче -
9 gerne
залюбки, охоче -
10 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
11 охота
1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.* * *I1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у2) ( как промысел) мисли́вствоII1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься3) ( период течки) ті́чкав охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та
-
12 радість
-
13 gladly
advохоче, залюбки, радісно, із задоволенням* * *advрадісно; охоче, з радістю, із задоволенням -
14 lief
1. adj заст.любий, милий2. advохоче, радо, залюбки, з радістюI would liefer die than live dishonoured — краще умерти, ніж жити в ганьбі
* * *I [liːf] a; іст.дорогий, улюбленийII [liːf] advохоче, з радістю -
15 readily
adv1) охоче; радо; залюбки, з дорогою душею2) легко, просто, без труднощів3) швидко, відразу, без затримки* * *[`redili]adv1) охоче2) легко, просто, без труда3) швидко, відразу, без затримки -
16 soon
adv1) скоро; незабаром, швидко; невдовзі2) рано, передчасноthe sooner the better — чим раніше, тим краще
sooner or later — рано чи пізно, зрештою, коли-небудь
3) охоче, радо, залюбкиno sooner said than done — сказано — зроблено
* * *[suːn]adv1) незабаром, скоро2) рано3) охочеas soon as, so soon as — як тільки
-
17 will
n ч. ім'яУїлл, Вілл (зменш. від William)* * *I [wil] n; тк.; sing1) воля; сила воліstrong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля
a will of one's own — свавілля; упертість
2) бажання, воляthy will be done — бібл. нехай буде воля твоя
will to win /to victory/ — жага перемоги
at will — на розсуд, за бажанням
tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче
to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням
to work /to have/ one's will — робити по-своєму
to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю
to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні
with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ
3) енергія, ентузіазм; інтерес4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)to make /to draw up/ a will — скласти заповіт
to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам
II [wil] vwhere there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння
підвищ. ( willed)1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажатиwhatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити
2) змушувати; вселятиto will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.
3) заповістиIII [wil] v( would) виражає1) бажання, прагнення, намір, схильністьI will do it — я ( залюбки) зроблю це
I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити
come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш
they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість
I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу
I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить
2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає
won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ
will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут
just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка
you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу
shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)
3) можливість, здібністьthe back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири
4) припущенняthis'll be our train — це, мабуть, наш поїзд
you will remember... — як ви пам'ятаєте...
you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю
5) неминучістьwhat will be, will be — чому бути, того не уникнути
boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці
6) дія або звичний стан, що повторюютьсяthere he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами
he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!
7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особиI shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку
IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався -
18 willing
adjI am quite willing — я згоден, я готовий, я не заперечую
2) добровільний; невимушений3) старанний, ретельний; запопадливийwilling hands — ревна праця, ретельність
4) що бажає, що прагне5) філос. вольовийGod willing — якщо воля Божа, з Божою допомогою
* * *[wiliç]n1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)willing to oblige — прислужливий, обов'язковий, люб'язний
willing or not — волею-неволею, хочеш не хочеш
I am quite willing to come with you — я згодний /готовий/ піти з вами
2) старанний, ретельний; завзятийwilling hands — ретельна робота, ретельність, завзяття
3) добровільний, невимушенийwilling obedience — добровільна покора, свідома дисципліна
4) фiлoc. вольовий••to spur /to flog/ a willing horse — підганяти того, хто, так старається з усіх сил
willing ear — доброзичлива увага, бажання вислухати
God willing — якщо Богу завгодно, з Божею допомогою
nothing is impossible to a willing heart /mind/ — пpиcл. дуже захочеться - неодмірно доб'єшся; = терпіння та труд все перетруть
-
19 willingly
adv1) охоче, з готовністю2) добровільно, без примусу* * *[wiliçli]adv1) залюбки2) добровільно, без вимушення -
20 zestfully
advжваво; охоче; з запалом, з жаром* * *advжваво; залюбки, з жаром
- 1
- 2
См. также в других словарях:
залюбки — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
залюбки — присл. Охоче, із задоволенням … Український тлумачний словник
залюбки — [зал убки/] присл … Орфоепічний словник української мови
залюбки — присл. охоче, із задоволенням, заохотки, радо, охочим серцем, з дорогою душею … Словник синонімів української мови
дячно — присл., зах. Залюбки, з радістю … Український тлумачний словник
заохотки — присл., розм. З охотою, охоче; залюбки … Український тлумачний словник
іршений — Іршений: хрещений [21] Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ 1906] ірщений: хрещений [IV] … Толковый украинский словарь
ірщений — Іршений: хрещений [21] Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ 1906] ірщений: хрещений [IV] … Толковый украинский словарь
кантичка — Кантичка: Кантичка: збірничок різдвяних пісень [IV] релігійна пісня; колядка або збірник релігійних пісень (колядок) [37] різдвяна пісня; кантички збірки різдвяних пісень [36] церковна пісня, книжечка з церковними піснями [48] Кантички: збірки… … Толковый украинский словарь
коріцматися — ритися в землі [III] Коріцматися, яке в словнику Желехівського викладено: mit Mühe sich herausarbeiten, auf die Beinen zu kommen trachten, а в бойківських говірках значить: 1) лізти, рачкувати; 2) дряпатися до гори; 3) ворушитися, перевертатися,… … Толковый украинский словарь
охоче — присл. (з великим бажанням, готовістю, радістю), радо, залюбки, заохотки … Словник синонімів української мови