-
1 охотно
залюбки, радо, охоче, хітне, охочим серцем. Охотнее - радніше, радше, охочіше, охітніше. -нее всего - найрадніше, найрадше, найхітніш. Очень -но - з дорогою (радою) душею, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -но сделаю это - залюбки (радо) це зроблю или я радий це зробити. Я -но сделал бы, но не в силах - я радніший зробити це, та не сила моя.* * *нареч.охо́че, охо́тою; ( с удовольствием) залюбки́, з дорого́ю душе́ю, з хі́ттю -
2 ахвотна
залюбкиохоче -
3 gerne
залюбки, охоче -
4 наслаждение
1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.* * *насоло́да, уті́ха; ( роскошество) розкошува́ння; ( сладость) со́лодощі, -щів, усоло́да -
5 охота
1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.* * *I1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у2) ( как промысел) мисли́вствоII1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься3) ( период течки) ті́чкав охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та
-
6 gladly
advохоче, залюбки, радісно, із задоволенням* * *advрадісно; охоче, з радістю, із задоволенням -
7 lief
1. adj заст.любий, милий2. advохоче, радо, залюбки, з радістюI would liefer die than live dishonoured — краще умерти, ніж жити в ганьбі
* * *I [liːf] a; іст.дорогий, улюбленийII [liːf] advохоче, з радістю -
8 readily
adv1) охоче; радо; залюбки, з дорогою душею2) легко, просто, без труднощів3) швидко, відразу, без затримки* * *[`redili]adv1) охоче2) легко, просто, без труда3) швидко, відразу, без затримки -
9 soon
adv1) скоро; незабаром, швидко; невдовзі2) рано, передчасноthe sooner the better — чим раніше, тим краще
sooner or later — рано чи пізно, зрештою, коли-небудь
3) охоче, радо, залюбкиno sooner said than done — сказано — зроблено
* * *[suːn]adv1) незабаром, скоро2) рано3) охочеas soon as, so soon as — як тільки
-
10 will
n ч. ім'яУїлл, Вілл (зменш. від William)* * *I [wil] n; тк.; sing1) воля; сила воліstrong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля
a will of one's own — свавілля; упертість
2) бажання, воляthy will be done — бібл. нехай буде воля твоя
will to win /to victory/ — жага перемоги
at will — на розсуд, за бажанням
tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче
to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням
to work /to have/ one's will — робити по-своєму
to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю
to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні
with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ
3) енергія, ентузіазм; інтерес4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)to make /to draw up/ a will — скласти заповіт
to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам
II [wil] vwhere there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння
підвищ. ( willed)1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажатиwhatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити
2) змушувати; вселятиto will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.
3) заповістиIII [wil] v( would) виражає1) бажання, прагнення, намір, схильністьI will do it — я ( залюбки) зроблю це
I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити
come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш
they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість
I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу
I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить
2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає
won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ
will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут
just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка
you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу
shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)
3) можливість, здібністьthe back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири
4) припущенняthis'll be our train — це, мабуть, наш поїзд
you will remember... — як ви пам'ятаєте...
you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю
5) неминучістьwhat will be, will be — чому бути, того не уникнути
boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці
6) дія або звичний стан, що повторюютьсяthere he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами
he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!
7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особиI shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку
IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався -
11 willing
adjI am quite willing — я згоден, я готовий, я не заперечую
2) добровільний; невимушений3) старанний, ретельний; запопадливийwilling hands — ревна праця, ретельність
4) що бажає, що прагне5) філос. вольовийGod willing — якщо воля Божа, з Божою допомогою
* * *[wiliç]n1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)willing to oblige — прислужливий, обов'язковий, люб'язний
willing or not — волею-неволею, хочеш не хочеш
I am quite willing to come with you — я згодний /готовий/ піти з вами
2) старанний, ретельний; завзятийwilling hands — ретельна робота, ретельність, завзяття
3) добровільний, невимушенийwilling obedience — добровільна покора, свідома дисципліна
4) фiлoc. вольовий••to spur /to flog/ a willing horse — підганяти того, хто, так старається з усіх сил
willing ear — доброзичлива увага, бажання вислухати
God willing — якщо Богу завгодно, з Божею допомогою
nothing is impossible to a willing heart /mind/ — пpиcл. дуже захочеться - неодмірно доб'єшся; = терпіння та труд все перетруть
-
12 willingly
adv1) охоче, з готовністю2) добровільно, без примусу* * *[wiliçli]adv1) залюбки2) добровільно, без вимушення -
13 zestfully
advжваво; охоче; з запалом, з жаром* * *advжваво; залюбки, з жаром -
14 will
I [wil] n; тк.; sing1) воля; сила воліstrong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля
a will of one's own — свавілля; упертість
2) бажання, воляthy will be done — бібл. нехай буде воля твоя
will to win /to victory/ — жага перемоги
at will — на розсуд, за бажанням
tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче
to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням
to work /to have/ one's will — робити по-своєму
to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю
to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні
with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ
3) енергія, ентузіазм; інтерес4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)to make /to draw up/ a will — скласти заповіт
to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам
II [wil] vwhere there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння
підвищ. ( willed)1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажатиwhatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити
2) змушувати; вселятиto will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.
3) заповістиIII [wil] v( would) виражає1) бажання, прагнення, намір, схильністьI will do it — я ( залюбки) зроблю це
I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити
come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш
they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість
I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу
I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить
2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає
won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ
will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут
just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка
you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу
shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)
3) можливість, здібністьthe back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири
4) припущенняthis'll be our train — це, мабуть, наш поїзд
you will remember... — як ви пам'ятаєте...
you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю
5) неминучістьwhat will be, will be — чому бути, того не уникнути
boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці
6) дія або звичний стан, що повторюютьсяthere he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами
he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!
7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особиI shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку
IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався -
15 willing
[wiliç]n1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)willing to oblige — прислужливий, обов'язковий, люб'язний
willing or not — волею-неволею, хочеш не хочеш
I am quite willing to come with you — я згодний /готовий/ піти з вами
2) старанний, ретельний; завзятийwilling hands — ретельна робота, ретельність, завзяття
3) добровільний, невимушенийwilling obedience — добровільна покора, свідома дисципліна
4) фiлoc. вольовий••to spur /to flog/ a willing horse — підганяти того, хто, так старається з усіх сил
willing ear — доброзичлива увага, бажання вислухати
God willing — якщо Богу завгодно, з Божею допомогою
nothing is impossible to a willing heart /mind/ — пpиcл. дуже захочеться - неодмірно доб'єшся; = терпіння та труд все перетруть
-
16 willingly
-
17 zestfully
advжваво; залюбки, з жаром -
18 готовность
готовість (р. -вости), охотність (р. -ности). [Веселить мене їх готовість (Кул.)]. В готовности - напоготові, в готові. С готовностью - радо, залюбки, з дорогою душею.* * *гото́вність, -ності, гото́вість, -вості; (согласие сделать что-л.) зго́дабоева́я \готовность — воен. бойова́ гото́вність
-
19 готовый
готовий, готов (ум. готовенький), наготовлений, злагоджений, злаштований, зладжений [Магазин (крамниця) готового одягу], (о лицах) - готовий, наготовлений до чого, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це треба готовим бути (Єфр.). Аби він губу розтулив, - всі вже наготовлені сміятися (Крим.)]; (согласный, склонный) готовий на що, охочий, ладен (-дна, -дне), рад, радніший. [Це залюбки ладен зробити я. Радніший цілу днину жартувати (Крим.)]. От души готов всё сделать для вас - радніший душею все для вас зробити. Быть наготове - бути напоготові. Г-вый к услугам - готовий до послуги (до послуг). Готов (пьян вдребезги) - п'янісінький, повний.* * *гото́вий; (склонен, расположен) ла́ден и ладе́н, ла́дний, ра́дий\готовый к услу́гам — за́вжди до ва́ших по́слуг, гото́вий до по́слуг
-
20 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
залюбки — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
залюбки — присл. Охоче, із задоволенням … Український тлумачний словник
залюбки — [зал убки/] присл … Орфоепічний словник української мови
залюбки — присл. охоче, із задоволенням, заохотки, радо, охочим серцем, з дорогою душею … Словник синонімів української мови
дячно — присл., зах. Залюбки, з радістю … Український тлумачний словник
заохотки — присл., розм. З охотою, охоче; залюбки … Український тлумачний словник
іршений — Іршений: хрещений [21] Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ 1906] ірщений: хрещений [IV] … Толковый украинский словарь
ірщений — Іршений: хрещений [21] Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ 1906] ірщений: хрещений [IV] … Толковый украинский словарь
кантичка — Кантичка: Кантичка: збірничок різдвяних пісень [IV] релігійна пісня; колядка або збірник релігійних пісень (колядок) [37] різдвяна пісня; кантички збірки різдвяних пісень [36] церковна пісня, книжечка з церковними піснями [48] Кантички: збірки… … Толковый украинский словарь
коріцматися — ритися в землі [III] Коріцматися, яке в словнику Желехівського викладено: mit Mühe sich herausarbeiten, auf die Beinen zu kommen trachten, а в бойківських говірках значить: 1) лізти, рачкувати; 2) дряпатися до гори; 3) ворушитися, перевертатися,… … Толковый украинский словарь
охоче — присл. (з великим бажанням, готовістю, радістю), радо, залюбки, заохотки … Словник синонімів української мови