Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

зак

  • 61 оканчивать

    окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончить
    кінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити

    Русско-украинский словарь > оканчивать

  • 62 окончание

    1) скінчення и скінчання, закінчення, докінчення, укінчення, прикінчення, довершення, завершення, повершення; (конец) кінець, приконеччя. -ние работы, дела - скінчення (докінчення, закінчення, завершення) роботи, праці, діла, справи. До -ния века - скінчання (до кінця) віку. Перед -нием, по -нии войны, революции - наприкінці, наприконеччі війни, революції, по скінченні війни, революції. До -ния года, срока - до кінця року, строку. По -нии года, срока - по скінченні року, строку. Дело близится (пришло) к -нию - справа доходить (дійшла) кінця (краю). При -нии обедни, обеда - наприкінці відправи, обіду, на відході відправи. По -нии чего-либо - по чому. -ние статьи - закінчення, кінець статті;
    2) грам. - закінчення. [Закінчення слова]. См. Оканчивание.
    * * *
    1) закі́нчення, скі́нчення; ( конец) кіне́ць, -нця
    2) грам. закі́нчення

    Русско-украинский словарь > окончание

  • 63 оканчиваться

    -читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончиться
    кінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́

    Русско-украинский словарь > оканчиваться

  • 64 завершать

    -ся, завершить, -ся завершувати, -ся, вершити, -ся, завершити, -ся, довершувати, -ся, довершити, -ся, вивершувати, -ся, вивершити, -ся, (о мног.) повершити, -ся; закінчувати, -ся, закінчати, -ся, (о мног.) покінчати, -ся. [Мармурові коминки вершилися великокняжими гербами (Стор.). Найбільш довершена форма в поезії - драма, що немов вершить собою всю людську творчість у слові (Єфр.). Так завершилося кристалізування руської інтелігенції. Здорові та гарно за[по]вершені стоги. І смертю закінчай усю мою недолю (Куліш). Як все діло закінчаєм (вар. покінчаєм), по-козацьки погуляєм (Пісня)]. Завершенный - завершений, довершений, вивершений, закінчений.
    * * *
    несов.; сов. - заверш`ить
    заве́ршувати, заверши́ти и мног. позаве́ршувати, виве́ршувати, ви́вершити и мног. повиве́ршувати; сов. поверши́ти

    Русско-украинский словарь > завершать

  • 65 заключать

    заключить
    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, в'язнити, ув'язнити, зачиняти, зачинити, замикати, замкнути, завдавати, завдати, закидати, закинути, засаджувати, засадити (до в'язниці, у в'язницю), (фамил.) запакувати кого. [Нашого національного генія і кращих наших людей завдавав у неволю (Грінч.). Давно Марусю зачинено? - Та вже третій тиждень!];
    2) (в себе) містити, вміщати, вмістити що в собі, обіймати, обняти собою, мати в собі, (стар.) замикати в собі. [Книжка обіймає собою двадцять аркушів];
    3) что из чего - виводити, вивести що з чого, робити, зробити висновок, висновувати, виснувати з чого. [З цього можна вивести (виснувати), що…];
    4) кінчати, скінчити, закінчати, закінчити. [Свою промову він закінчив такими словами];
    5) (условие, договор, контракт) складати, скласти, робити, зробити, писати, написати, підписувати, підписати (умову, договір (рядну), контракт), брати, узяти контракт з ким; (уславливаться, особ. устно) умовлятися, умовитися, договорятися, договоритися з ким. [Сьогодні складаємо умову з видавництвом. Ніхто з богом контракту не брав (Номис)]. -чать мир, перемирие - замиряти(ся), замирити(ся), вчиняти, вчинити замирення, складати, скласти мир. [Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив? (Дума)]. -чить союз - зав'язати спілку, вступити в спілку з ким. [Ображено мого державця, й він за це порве зав'язаную спілку (Грінч.)]. -чать, -чить в скобки - брати, взяти щось у дужки. -чить счёт(ы) - замкнути рахунки. -чать форму, тип. - слюсувати, заслюсувати форму. Заключённый - ув'язнений; вміщений; виведений, виснуваний, зроблений; складений, підписаний; (о мире, перемирии) вчинений, складений; (тип.) заслюсований.
    * * *
    несов.; сов. - заключ`ить
    1) ( запирать) замика́ти, замкну́ти и мног. позамика́ти; ( в тюрьму) ув'я́знювати, ув'язни́ти
    2) ( помещать внутрь) поміща́ти, помісти́ти, -міщу́, -мі́стиш

    \заключатьть в ско́бки (в кавы́чки) — бра́ти, узя́ти в дужки́ (в лапки)

    \заключатьть в объя́тия — обніма́ти, обня́ти, -німу́, -ні́меш, обійма́ти, обійня́ти, хапа́ти, схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми

    3) (несов.: содержать в себе) місти́ти (міщу́, мі́стиш)
    4) ( делать вывод) виво́дити, -во́джу, -во́диш, ви́вести, -веду́, -веде́ш, роби́ти (-блю́, -биш) ви́сновок, зроби́ти ви́сновок, висно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, ви́снувати
    5) (заканчивать, завершать) закі́нчувати, закінчи́ти, заве́ршувати, заверши́ти
    6) (договор, мир) уклада́ти, укла́сти (укладу́, укладе́ш), склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский словарь > заключать

  • 66 заключение

    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;
    2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;
    3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;
    4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.
    * * *
    1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння
    2) ( тюремное) ув'я́знення

    подверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    3) ( вывод) ви́сновок, -вку
    4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення

    в \заключение ние — на закі́нчення

    Русско-украинский словарь > заключение

  • 67 истечение

    1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;
    2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];
    3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).
    * * *
    1) ( вытекание) витіка́ння
    2) (окончание) закі́нчення, скі́нчення

    до \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку

    за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)

    по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)

    3)

    \истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення

    Русско-украинский словарь > истечение

  • 68 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 69 забрасывать

    акідваць; закідваць
    * * *
    несовер.
    1) закідаць, закідваць
    2) (оставлять без внимания) закідаць, акідаць
    3) (завозить) закідаць, завозіць

    Русско-белорусский словарь > забрасывать

  • 70 оспа

    ж
    1. мед. нағзак; чёрная оспа нағзаки сиёҳ; болеть оспой нағзак баровардан; привить оспу нағзак канондан
    2. разг. доғи нағзак <> ветряная оспа гулафшон, гул, нағзак, обакон

    Русско-таджикский словарь > оспа

  • 71 забросить

    акінуць; закінуць; занядбаць; кінуцца
    * * *
    совер.
    1) закінуць, мног. пазакідаць, пазакідваць
    2) (оставить без внимания) акінуць, закінуць
    3) (завезти, доставить) разг. закінуць

    Русско-белорусский словарь > забросить

  • 72 захлёстываться

    I несовер. страд. разг. захвоствацца, засякацца II несовер. разг.
    1) (волной и т.п.) захліствацца
    2) (о верёвке и т.п.) зашморгвацца
    (закидываться) закідацца, закідвацца
    закідацца, закідвацца

    Русско-белорусский словарь > захлёстываться

  • 73 некорректный

    -ая; -ое
    1) нәзакәтсез, әдәпсез

    некорректный поступок — нәзакәтсез кыланыш, нәзакәтсезлек

    2) шахм. ялгыш, дөрес исәпләнмәгән

    Русско-татарский словарь > некорректный

  • 74 тонкий

    -ая; -ое
    1) нечкә, нәзек; юка
    2) ( высокий о звуках) нечкә, югары
    3) ( о чертах лица) нәфис
    4) нечкә, нәфис, нәзакәтле; нәфис эшләнгән
    5) әдәпле, нәзакәтле
    6) үткен, зирәк, нечкә
    7) ( чуткий) үткен, сизгер
    •

    Русско-татарский словарь > тонкий

  • 75 доканчивать

    докончить доробляти (дороблювати), доробити, докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити, закінчувати, закінчити, довершувати, довершити, доводити краю, довести краю. Доканчивать чтение - дочитувати, дочитати. -ать шитьё - дошивати, дошити. -ать писание - дописувати, дописати. -ать мытьё - домивати, домити и т. д. [Дороблю діло - та й піду додому. Зачекайте, доки дотру підлогу = пока докончу мыть пол]. Доконченный - дороблений, довершений, докінчений, закінчений, скінчений, до краю доведений; дочитаний, дописаний, дошитий, домитий и т. д. См. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - док`ончить
    докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити

    Русско-украинский словарь > доканчивать

  • 76 заканчиваться

    несов.; сов. - зак`ончиться
    закі́нчуватися, -чується, закі́нчитися, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти (-біжи́ть) кінця́

    Русско-украинский словарь > заканчиваться

  • 77 истекать

    истечь
    1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];
    2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;
    3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];
    4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.
    * * *
    несов.; сов. - ист`ечь
    1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути
    2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути
    3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́

    Русско-украинский словарь > истекать

  • 78 свершать

    несов.; сов. - сверш`ить
    1) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти; торж. зверша́ти, зверши́ти, -шу́, -ши́ш; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти

    \свершатьть по́двиг — см. подвиг

    2) ( заканчивать) закі́нчувати, -чую, -чуєш, закінчи́ти и закі́нчити, заве́ршувати, -шую, -шуєш, заверши́ти
    3) ( доводить кладкой до верха) диал. ви́вершувати, ви́вершити

    Русско-украинский словарь > свершать

  • 79 заваленный

    завалены; закіданы; закінуты
    * * *
    2) закінуты, мног. пазакіданы, пазакідваны, адкінуты, мног. паадкіданы, паадкідваны
    3) абвалены, абураны, абрушаны
    см. завалить 1–3

    Русско-белорусский словарь > заваленный

  • 80 заваливать

    завальваць; закідваць
    * * *
    несовер.
    1) в разн. знач. завальваць
    2) (запрокидывать) разг. закідаць, закідваць, адкідаць, адкідваць
    3) (обрушивать) разг. абвальваць, абурваць, абрушваць
    см. завалить 1–3

    Русско-белорусский словарь > заваливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Зак — «зера кдошим» ивр. еврейская фамилия эту фамилию обычно давали евреям, чьи близкие пали жертвой религиозных репрессий ивр., религ. ЗАК заправщик аггрессивных компонентов авиа ЗАК зенитный артиллерийский комплекс …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЗАК — Исидор Аркадьевич (род. 1909), дирижёр, народный артист СССР (1976). В 1928 68 дирижёр оперных театров Ленинграда и др. городов. С 1968 главный дирижёр Новосибирского театра оперы и балета. Государственная премия СССР (1948). ЗАК Яков Израилевич… …   Русская история

  • зак. — зак. заказ Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. зак. закавказский …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ЗАК — Яков Израилевич (1913 76), российский пианист, педагог. Обширный репертуар Зака включал произведения русских (многие исполнил впервые) и зарубежных композиторов. 1 я премия на Международном конкурсе пианистов имени Ф. Шопена (Варшава, 1937) …   Современная энциклопедия

  • ЗАК — Хлебная мера в Голландии, равная 4 четверикам. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • зак — автозак. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • закіп — іменник чоловічого роду рів з насипом; яма діал …   Орфографічний словник української мови

  • закүншіксіну — закүншіксін етістігінің қимыл атауы …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • Зак И. А. — ЗАК Исидор Аркадьевич (р. 1909), дирижёр, нар. арт. СССР (1976). Ученик Н. А. Малько. В 1928–68 дирижёр оперных т ров Ленинграда и др. городов. С 1968 гл. дирижёр Новосиб. т ра оперы и балета. Гос. пр. СССР (1948) …   Биографический словарь

  • Зак Я. И. — ЗАК Яков Израилевич (1913–76), пианист, нар. арт. СССР (1966). Ученик Г. Г. Нейгауза и др. 1 я пр. Междунар. конкурса пианистов им. Ф. Шопена (Варшава, 1937). Проф. Моск. конс. (с 1947) …   Биографический словарь

  • Зак — У этого термина существуют и другие значения, см. Зак (значения). Зак  фамилия еврейского или немецкого происхождения. Еврейская фамилия представляет собой аббревиатуру  либо ז״ק, от זֶרַע קְדוֹשִׁים (читается «зэра кдошим» и дословно… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»