-
1 задумчивость
(свойство) задумливість, думливість; (состояние) задуманість, замисленість (-ности), задума, замислення. Впасть, погрузиться в -вость - вдатися в задуму, замислитися.* * *( свойство) заду́мливість, -вості; ( состояние размышления) заду́ма, зами́слення, зами́сленість, -ності, заду́маність -
2 навевать
навеять1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];2) навіяний, понавіюваний. -ться -1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?3) (вдоволь, сов.) навіятися.* * *несов.; сов. - нав`еятьнавіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати -
3 пробегать
I. пробежать1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].* * *I проб`егатьпробі́гати; проганя́тиII пробег`атьнесов.; сов. - пробеж`ать1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти -
4 раздумье
ро́здум, -у, ро́змисел, -слу; розду́ма; ( задумчивость) заду́ма; ( колебания) вага́нняпогрузи́ться в \раздумье мье — пори́нути в ро́здуми
См. также в других словарях:
ЗАДУМЧИВОСТЬ — ЗАДУМАТЬСЯ, ЗАДУМЧИВЫЙ, ЗАДУМЧИВОСТЬ Из большого и семантически разнообразного ряда слов, содержащих в своем составе корневой элемент дум (думать, дума; древнерусские думьный, думьць, думьникъ, думьца и др.), выделяются своим морфологическим… … История слов
ЗАДУМЧИВОСТЬ — ЗАДУМЧИВОСТЬ, задумчивости, мн. нет, жен. отвлеч. сущ. к задумчивый; состояние размышления, сосредоточенности мыслей. «Я сидел погруженный в глубокую задумчивость.» Пушкин. Вызвать из задумчивости. «Задумчивость, ее (Татьяны) подруга от самых… … Толковый словарь Ушакова
задумчивость — мечтательность, раздумье, отрешенность, уныние, раздумчивость, забытье Словарь русских синонимов. задумчивость раздумье Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
задумчивость — ЗАДУМЧИВЫЙ, ая, ое; ив. Мечтательный, погружённый в думы, размышления. З. юноша. З. вид. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
задумчивость — важная (Бунин); грустная (Дмитриева); ласковая (Гусев Оренбургский); сладкая (Пушкин ); смутная (Муйжель); спокойная (Гусев Оренбургский); тихая (Станюкович); тяжелая (Андреев); упорная (Тургенев); хмурая (Гусев Оренбургский); ясная (Туманский)… … Словарь эпитетов
задумчивость — • глубокая задумчивость … Словарь русской идиоматики
Задумчивость — ж. отвлеч. сущ. по прил. задумчивый Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
задумчивость — задумчивость, задумчивости, задумчивости, задумчивостей, задумчивости, задумчивостям, задумчивость, задумчивости, задумчивостью, задумчивостями, задумчивости, задумчивостях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
задумчивость — см.: кабинет (задумчивости) … Словарь русского арго
задумчивость — зад умчивость, и … Русский орфографический словарь
задумчивость — (3 ж), Р., Д., Пр. заду/мчивости … Орфографический словарь русского языка
