-
1 прост, как мычание
прост (просто), как мычаниепрост., шутл.lit. <as> simple as mooing; cf. <as> simple as pie- А смысл жизни - вот он, на ладони, да ещё и прост, как мычание: воинствующее неприятие зла! (В. Пъецух, Новая московская философия) — 'And the meaning of life is there for all to see, as simple as pie: the defiant non-acceptance of evil!'
Русско-английский фразеологический словарь > прост, как мычание
-
2 простір і час
ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів. -
3 простёртый
(простёрт, -а, -о)1. прич. дароз кардашуда2. прил. дарозшуда, ёзондашуда; простёрт ые руки дастони дарозшуда -
4 простёртый
простёртыйמִשׂתָרֵעַ -
5 простіти
= прості́шатипросте́ть -
6 прост по конструкции
Прост по конструкции-- The crosshead drive system is basically quite simple in design and seldom needs any special attention.Русско-английский научно-технический словарь переводчика > прост по конструкции
-
7 прост
-
8 простёгивающая основа
Большой русско-немецкий полетехнический словарь > простёгивающая основа
-
9 прост
1. (глупав) sèmplice, ignorànte, ingènuo2. (лесен) sèmplice, fàcile3. (семпъл) sèmpliceс просто око a occhio nudo -
10 простір і час соціальний
ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.Філософський енциклопедичний словник > простір і час соціальний
-
11 прост
1. simple, plain(обикновен) common. ordinaryпрости хора (обикновени) ordinary/plain/homely/unpretentious people; common run of peopleпрост работник an unskilled labourerпрост войник a common soldierпрост (начин на) живот plain livingпрост факт a plain factпросто число мат. a prime numberпроста дроб мат. a vulgar/common fractionпроста лихва фин. simple interestпроста истина a copy-book truth, a common/homely truthпроста храна plain food. a simple dietпросто ядене a plain dish, a homely mealс просто око with the naked/unaided eye2. (лесен) simple, easy3. (без украшения) plain, ungar-nished, unadorned(първобитен, груб) rude, rough4. (неук) simple-minded; uneducated(просташки) vulgarпрост човек an uneducated man, a low-brow* * *прил.1. simple, plain; ( обикновен) common, ordinary; на \прост език (казано) in plain words; in common parlance; \прост войник common soldier; \прост (начин на) живот plain living; \прост работник unskilled labourer; \проста дроб мат. vulgar/common fraction; \проста истина coy-book truth, common/homely truth; \проста лихва фин. simple interest; \просто число мат. prime number; c \просто око with the naked/unaided eye;2. ( лесен) simple, easy; много е \просто that’s simple enough; съвсем \прост ( лесен) as easy as ABC/as winking, as easy as falling off a log, foolproof;4. ( неук) simple-minded; uneducated; ( просташки) vulgar; от \просто потекло low-born, baseborn; \прост човек low-brow; • не съм \прост know chalk from cheese, know on which side o.’s bread is buttered.* * *simple: прост interest - проста лихва, a прост example - прост пример; mere (пренебр.); bare; ordinary (обикновен): прост living - прост начин на живот, I am trying to use прост words. - Опитвам се да използвам прости думи.; chaste; churlish; common (обикновен): прост fraction - проста дроб; commonplace; easy (лесен): прост rules - прости правила; humble; matter-of-fact; rude (груб){ru;d}; uneducated (неук); straight forward; vulgar{`vXlgx}; prime (мат.): a прост number - просто число* * *1. (без украшения) plain, ungar-nished, unadorned 2. (лесен) simple, easy 3. (неук) simple-minded;uneducated 4. (обикновен) common. ordinary 5. (просташки) vulgar 6. (първобитен, груб) rude, rough 7. simple, plain 8. ПРОСТ (начин на) живот plain living 9. ПРОСТ войник a common soldier 10. ПРОСТ работник an unskilled labourer 11. ПРОСТ факт a plain fact 12. ПРОСТ човек an uneducated man, a low-brow 13. ПРОСТa дроб мат. a vulgar/common fraction 14. ПРОСТa истина a copy-book truth, a common/homely truth 15. ПРОСТa лихва фин. simple interest 16. ПРОСТa храна plain food. a simple diet 17. ПРОСТo число мат. a prime number 18. ПРОСТo ядене a plain dish, a homely meal 19. ПРОСТи хора (обикновени) ordinary/ plain/homely/unpretentious people;common run of people 20. много е ПРОСТо that's simple enough 21. на ПРОСТ език (казано) in plain words;in common parlance 22. не съм ПРОСТ know chalk from cheese, know on which side o.'s bread is buttered 23. от ПРОСТо потекло low-born. baseborn 24. с ПРОСТо око with the naked/unaided eye 25. съвсем ПРОСТ (лесен) as easy as ABC/as winking, as easy as falling off a log -
12 простій
чstoppage, outage, idle standing; ( робітника) idle time; standing idleплата за простій (вагонів, пароплавів) — demurrage
простій машини — dead time, the standing idle of a machine
-
13 простір
ч1) space; (свобода, роздолля) scope; ampleness, spaciousness, extend, extension, expanse; elbowroomкосмічний простір — ( outer) space
боязнь простору мед. — agoraphobia
2) ( відсутність обмежень) range, full play3)мертвий простір військ. — dead space
-
14 простёгивать
простегать1) (одеяло, подкладку) штапувати, виштапувати, стьобати, простьобувати, простьобати;2) (одежду) вибивати, вибити, (о мн.) повибивати;3) простёгивать, простегнуть (пуговицу, запонку) - просмикувати, просмикнути (ґудзика, шпоньку у петельку), простібати, простебнути. Простёганный - виштапуваний, штапований, простьобаний, стьобаний; вибитий. Простёгнутый - просмикнутий, простібнутий.* * *несов.; сов. - простег`атьпростьо́бувати, простьоба́ти, несов. постьоба́ти -
15 прост
прил 1. simple, élémentaire; просто тяло corps simple; прост метод méthode simple (élémentaire); прост войник simple soldat; проста задача problème simple (peu difficile); 2. (естествен) simple, naturel, elle; sans affectation, sans recherche, sans ornements; прост стил style simple (sans recherche, sans ornements); 3. (обикновен) simple, ordinaire; простите хора les gens simples; 4. (глупав) bête, simple, naïf, ive, crédule, ingénu, e, niais, e, jobard, e, innocent, e а прост като фасул simple comme bonjour; bête comme chou (comme ses pieds); проста дроб fraction (irréductible); с просто око а l'њil nu; прости числа nombres premiers; проста лихва intérêt simple; по простата причина, че pour la bonne raison que. -
16 простёгиваться
простегаться штапуватися, виштапуватися, бути виштапуваним, простьобуватися, простьобатися, бути простьобаним. -ваться, простегнуться - просмикуватися, просмикнутися, бути просмикнутим (у петельку, в застіжку), простібатися, простебнутися, бути простібнутим.* * *простьо́буватися -
17 простёгивать
техн., несов. простёгивать, сов. простега́тьпростьо́бувати, простьоба́ти -
18 простёгивать
техн., несов. простёгивать, сов. простега́тьпростьо́бувати, простьоба́ти -
19 простішати
см. простіти -
20 простёгивание
1) (одеяла, подкладки) штапування, простьобування, (одежды) вибивання;2) (пуговицы, запонки) просмикування (в петельку, в застіжку), простібання (ґудзика, шпоньки).* * *простьо́бування
См. также в других словарях:
простёртый — простёртый, простёртая, простёртое, простёртые, простёртого, простёртой, простёртого, простёртых, простёртому, простёртой, простёртому, простёртым, простёртый, простёртую, простёртое, простёртые, простёртого, простёртую, простёртое, простёртых,… … Формы слов
простёжка — простёжка, простёжки, простёжки, простёжек, простёжке, простёжкам, простёжку, простёжки, простёжкой, простёжкою, простёжками, простёжке, простёжках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПРОСТ Ален — (полн. Ален Мари Паскаль Прост, Prost) (р. 24 февраля 1955, Сен Шамон, деп. Луара), французский спортсмен (автомобильные гонки (см. АВТОМОБИЛЬНЫЙ СПОРТ)), чемпион мира в Формуле 1 (см. ФОРМУЛА 1 (автомобильная)) (1985, 1986, 1989, 1993). С 1973… … Энциклопедический словарь
ПРОСТЁГАННЫЙ — ПРОСТЁГАННЫЙ, простёганная, простёганное; простёган, простёгана, простёгано (спец.). прич. страд. прош. вр. от простегать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁРТЫЙ — ПРОСТЁРТЫЙ, простёртая, простёртое; простёрт, простёрта, простёрто (книжн.). прич. страд. прош. вр. от простереть. Простертые руки. «Кругом простерта мгла густая.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁГИВАТЬ — ПРОСТЁГИВАТЬ, простёгиваю, простёгиваешь (спец.). несовер. к простегать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁГИВАТЬСЯ — ПРОСТЁГИВАТЬСЯ, простёгиваюсь, простёгиваешься, несовер. (спец.). страд. к простегивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПРОСТЁЖКА — ПРОСТЁЖКА, простёжки, мн. нет, жен. (спец.). Действие по гл. простегать простегивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Прост, как правда — Из очерка «В. И. Ленин» (первая публ. 1924) Максима Горького (псевдоним Алексея Максимовича Пешкова, 1868 1936): «Осенью 18 го года я спросил дмитровского рабочего Дмитрия Павловича, какова, на его взгляд, самая резкая черта Ленина? Простота.… … Словарь крылатых слов и выражений
Прост — Прост: Прост, Ален известный французский гонщик Формулы 1. Прост бывшая команда Формулы 1 … Википедия
Прост как правда — Из очерка «В. И. Ленин» (первая публ. 1924) Максима Горького (псевдоним Алексея Максимовича Пешкова, 1868 1936): «Осенью 18 го года я спросил дмитровского рабочего Дмитрия Павловича, какова, на его взгляд, самая резкая черта Ленина? Простота.… … Словарь крылатых слов и выражений