жито

побить

1) побивати, побити, вибити (с усилит. знач.) попобити кого, (вульг.) боки полатати, бебехи надсадити кому. [Деся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити- побивати. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре й прогнали]. У Фили пили, да Филю же -били - за моє жито та мене й побито. Он затеял ссору, и его -били - він завівся (з сваркою) і його побито. -вать камнями - побивати (побити) камінням, каменувати (покаменувати) кого. [Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе (Св. П.)]. -бить физиономию, морду кому - набити (натовкти) пику, морду кому, набити (натовкти) по пиці, по морді кого. Не -вши, не выучить - наука не буває без друка;

2) (побеждать, превосходить) побивати, побити, переважати, переважити, повершити кого, гору (верх) брати, взяти над ким. [Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває (Куліш)]. Он всех бойцов -вает - він усіх бійців побиває, над усіма бійцями гору бере. -вать, -бить рекорд - побивати, побити рекорд, взяти (гору) над усіма. Я -бил вашего короля козырем - я вашого короля козирем побив (накрив);

3) (перебить всех) побити, вибити, повбивати, повибивати (всіх, до ноги). Срв. Перебивать 2;

4) (разбить, избить во множ.) побити, потовкти, потрощити що. -бить посуду в дребезги - побити (потовкти, почерепити) посуд на дрі[у]зки, на дріб'язок, на череп'я. -бить вёдра - побити (потрощити) відра. [Пішла по воду, відра побила]. Лошади -ли телегу - коні побили (потрощили) воза. Град -бил весь хлеб, градом весь хлеб -било - град увесь хліб побив (вибив, повибивав), (сильно смяв) помотлошив, градом увесь хліб побило (вибило, повибивало), помотлошило. Мороз -бил, морозом -било яблоки, цвет на деревьях - мороз побив, морозом побило яблуні, цвіт на дереві. Побитый - побитий, попобитий, вибитий и т. д. -тый камнями - побитий камінням, покаменований. -тый градом - побитий, вибитий градом, градобійний, помотлошений, (слегка) поколошканий. Хлеб -тый градом - градобійний хліб, градобоїця.

* * *

несов.; сов. - поб`ить

1) побива́ти, поби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

2) (несов.: нанести побои) поби́ти, наби́ти; натовкти́, потовкти́, погрі́ти, полата́ти, многокр. попоби́ти

3) (несов.: попортить, разбить, уничтожить) поби́ти; ( поколотить) потрощи́ти, потовкти́; (градом, дождём) ви́бити и повибива́ти, поколо́шкати

подсечь підтинати, підтяти, підітнути, підсікати, підсікти, (о мног.) попідтинати, попідсікати. [А буря жито як серпом попідтинала]; (рыбу удочкой) підрізувати, підрізати. [Диви, поплавець заринув! Підрізуй, підрізуй! (Звин.)]. -сечь кого (подкузьмить, поддеть) - підрізати кого; см. Поддевать. -сечь кому крылья - см. Подрезать. Подсеченный - підтятий, підітнутий, підсічений, попідтинаний, попідсіканий.

* * *

несов.; сов. - подс`ечь

1) підсіка́ти, підсікти́ и попідсіка́ти, підтина́ти, підтя́ти и підітну́ти и попідтина́ти; (топором, перен.) підцю́кувати, підцю́кати и підцю́кнути

2) рыб. підсіка́ти, підсікти́

докір (-кору), договір (-вору), дорікання, докоряння. Срв. Упрёк. [Гіркими сам себе докорами картав (Куліш)]. За своё добро, да мне ж и -прёк - за моє жито, та мене й побито.

* * *

підрядити, підгодити, згодити, поєднати, з'єднати. [Жиди підгодили жито возити до Київа. Згодили якогось москаля з міста за куховара (М. Вовч.). Так він то позвав Кузьму Трохимовича та й поєднав його, щоб списав йому салдата (Квіт.)].

* * *

см. поряжать

потекти, попливти, (струёй) подзюрити. [І потече сторіками кров у синє море (Шевч.). Відро потекло. Кров попливла з тіла (Коцюб.). Глянув на перець і в його слинка потекла (Н.-Лев.)]. Реки -кут назад, прежде чем… - ріки потечуть навспак, перше ніж… Толпа -кла на площадь - юрба попли(в)ла (сунула) на майдан. Рожь -кла (из колоса) - жито почало сипатися.

* * *

потекти́; ( политься струёй) задзюри́ти, задзюрча́ти, задзюркота́ти, задзюркоті́ти; ( о крови) заюши́ти; (преим. перен.) поплисти́, попливти́, попли́нути

1) (управиться с чем) упоратися з чим, упорати що. С рожью уже -лись - жито вже упорали, з житом уже упоралися;

2) (принарядиться) убратися, прибратися (трохи), (о мн.) повбиратися, поприбиратися;

3) (откуда) повибиратися, повиходити, піти собі геть. [Один по одному всі повибиралися (повиходили) з хати]. Срв. Убраться.

* * *

1) ( уйти) позабира́тися, піти́ (пі́демо, пі́дете) собі́ геть

2) ( прибраться) [тро́хи] убра́тися, [тро́хи] прибра́тися

предположить (полагать, расчитывать) гадати, думати, подумати, мати на думці (на гадці, на мислі), покладати, покласти що (що робити), (намереваться) мати, мати на думці (що робити), (допускать) припускати, припустити що, ставити, поставити (перед собою) гадку про що, мислити перед собою що, містити в собі гадку про що. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кон.). Через тиждень мав виїхати до Київа (Н. Лев.). Наука ставить перед собою гадку і про працівників (мислить перед собою і працівників), які-б її розробляли (Крим.)]. Основательно -гать - слушно гадати. Это и -жить нельзя было - цього й припустити не можна було. Нужда -гает лишения - коли (як) нестатки, то й злидні, в нестатках і злидні. Человек -ет, а бог располагает - крути не крути, а буде так як Бог дасть; чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Предположим - припустімо, покладімо, кладімо, даймо (на теє) що. [Ну, а покладім, що хтось вам довів, що вони (класичні мови) просто шкодливі (Крим.). Даймо, що він продасть жито (Він. п.)]. -жим, что ваши надежды основательны - припустімо, даймо (на теє), що ваші надії мають підстави. Предполагаемый - гаданий, здогадний, думаний, припусканий. [Це дата здогадна й непевна (Крим.)]. -мое путешествие - гадана подорож. -мая сумма - гадана, припускана сума. Предположенный - загаданий, задуманий, припущений. -ный на первое июня съезд не состоится - загаданий на перше червня з'їзд не відбудеться. -ться гадатися, думатися, матися; припускатися. -гается что-н. сделать - гадається (є думка, гадка) щось зробити. -галось - думалось, була думка, малося. [Малося йти на ярмарок, та дощ не пустив. Була думка так зробити, а вийшло инакше].

* * *

несов.; сов. - предполож`ить

1) припуска́ти, припусти́ти

2) (несов.: думать) ду́мати, гада́ти; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

3) (несов: предусматривать) передбача́ти; ( иметь предпосылкой) ма́ти передумо́вою

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

примять (немного) приминати, прим'яти, (притолочь) притолочувати, притолочити (напр. траву, жито), (притоптать) притоптувати, притоптати що; (вовсе, всё) м'яти, зім'яти, пом'яти, вим'яти, витолочувати, витолочити, витоптувати, витоптати, (о мн.) повиминати що (усю траву, увесь хліб), повитолочувати, повитоптувати що. [Прим'яла собі сукню]. Примятый - прим'ятий, притолочений, притоптаний, зім'ятий, пом'ятий, витолочений, витоптаний. [Прим'ята сукня. Притоптана трава (Куліш)]. -ться - приминатися, прим'ятися; (вовсе) м'ятися, зім'ятися, пом'ятися, притолочуватися, притолочитися, притоптуватися, притоптатися; бути прим'ятим, зім'ятим, притолоченим, притоптаним.

* * *

несов.; сов. - прим`ять

приспеть

1) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти куди, до кого; срв. Поспевать 3, Подоспевать. [Пристиг у саму пору до старого (Куліш)];

2) (наставать) пристигати, пристигти, приспівати, приспіти, настигати, настигти, наспівати, наспіти, постигати, постигти, наставати, настати. [Пристигла година (Єв.). Жито поспіло, приспіло діло (Лукаш.). Ти в дорозі не зчуєшся, як спасівка настигне (Квітка). Настигає й весна (Г. Барв.). Аж ось наспіли святки (Комар.). П'ятнадцятий год постиг (Г. Барв.)];

3) см. Приготовлять;

4) -спеть кому, безл. - приспіти кому; см. Приспичить. [«Оддай зараз карбованця». «Чого тобі так приспіло?» (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - присп`еть

1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;

2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);

3) проба. [Срібло 84-ої проби].

* * *

1) про́ба, ґату́нок

2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба

заміркуватий. [Зерно заміркувате - хоч за вітром пусти (Звиног.). Сього року заміркувате жито: таке дрібне (Брацл. п.)].

Изгарина, Изгарь

1) жужелиця;

2) -на зерновая - зо[а]на, сажа, сажка, головня, (спорынья) ріжки (-ків). [Як перший раз їдеш сіяти, то не можна мастити воза, бо як посієш жито, то вродять ріжки; а як пшеницю, то буде в пшениці зона; а як ячмінь, то вродить головня (Звиног.)];

3) -на табачная в трубке - чвир (-ру), згар (-ри) з тютюну, дриґез, дреґес (-су), (лёгкий налёт) тютюнова падь.

изродить зроджувати и зроджати, зродити. [Так його мати зродила (Номис)]. Изрождённый - зроджений. -ться -

1) зроджуватися, зроджатися, зродитися. [Посіяла, мамко, жито, - зродився барвінок (Гол.)];

2) (вырождаться) вироджуватися, виродитися, переводитися, перевестися, звироднятися, звиродніти.

хлеб скошенный на сено) коше[а]ниця, коше[а]нина. [А жито у вас добре? - Кошениця! (Борзенщ.). Ой пшениця, кошаниця - товарові паша (Пісня)].

1) см. Льдина;

2) голощік (-оку). [Де був сніг, там жито зійшло, а де голощік, там вимерзло (Звин.)].

(незрелый хлеб) свид (-ду), свидне (свидове) збіжжя (напр.: свидне или свидове жито); (плод) зеленець (-нця), зеленочок (-чка). [Висять фиги в зеленочку (Куліш)].

ужинистий, багатий на ужинок. [Жито й багате на вжинок, та в колосі бідне (Сл. Ум.)].

I. см. Назирать.

II. Назревать, назреть -

1) (о плодах, хлебах) настигати, настигти, достигати, достигти, наспівати, наспі(ну)ти, до[по]співати, до[по]спі(ну)ти. [Оце вже ягоди настигають (Рудч.). Настигли груші, яблука (Н.-Лев.). Полуниці вже наспіли (Харківщ.). Не збирай малину, нехай трохи більше наспіне (Звин.). Жито поспіває - незабаром і жати (Сл. Ум.)];

2) (о нарыве) набирати, набрати, виспівати, виспіти, вистигати, вистигти. [Чиряк вистигає (Сл. Ум.)];

3) (перен.) наспівати, наспі(ну)ти, наростати, нарости; (о мысли) зростати, зрости; (о времени) наставати, настати, наспівати, наспіти. -вает конфликт - наростає конфлікт. Назревший - що настиг и т. п.; см. ещё Назрелый.

наспеть

1) за кем - наздоганяти и наздогонити, наздогнати и наздогонити, настигати, настиг(ну)ти кого; срв. Настигать;

2) настигати, настигти, наспівати, наспіти наспінути на що и до чого; срв. Поспевать 3. [Настигли саме на обід (М. Грінч.)];

3) (назревать) настигати, настигти, наспівати, наспі(ну)ти; (приспевать) приспівати, приспіти. [За сьогодні багато динь настигло (Богодух.). Об'єктивні умови соціялізму цілком наспіли (Пр. Правда). Жито поспіло, приспіло діло (Пісня)]. Эк, тебе -пело(сь)! - ач, як тобі приспіло (закортіло)!;

4) наставати, настати; срв. Наставать 1.