Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жито

  • 1 жито

    1) (зернове) збіжжя;
    2) жито, ячмінь (р. -меню).
    * * *
    диал.
    жито; ( ячмень) ячмі́нь, -ме́ню; ( всякий хлеб на корню или в зерне) хліб, пашня́, збі́жжя

    Русско-украинский словарь > жито

  • 2 житомирец

    жито́мирець, -рця, житомиря́нин

    Русско-украинский словарь > житомирец

  • 3 житомирка

    жито́мирка, житомиря́нка

    Русско-украинский словарь > житомирка

  • 4 житомирский

    жито́мирський

    Русско-украинский словарь > житомирский

  • 5 выбивать

    выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбить
    1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти
    2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати

    Русско-украинский словарь > выбивать

  • 6 вылегать

    вылечь вилягати, вилягти, полягти. [Жито вилягло, бо дуже високе та важке]. Вылегший - полеглий. [Єсть жито і стояче, і полегле].
    * * *
    несов.; сов. - в`ылечь
    виляга́ти, ви́лягти

    Русско-украинский словарь > вылегать

  • 7 для

    для [Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для тебе сина породила (Шевч.)], за-для. [За-для нього зробила (Квітка). За-для таких бідаків кохання немає (Крим.)], до [Слова - до ради, руки - до звади. Книжки до читання], на кого, на що, під що [Тут на вовків привілля: ліс великий та густий. Мішок на жито (під жито). Маю борошно на продаж. А що ви, люди, робите? Гріб на Саломона (Руд.). Такі курси заводять на те, щоб було більше тямущих], про [Єсть, та не про вашу честь. Не про тебе виростала (Черн.). Робота про всіх знайшлася (Кониськ.). Всі вони друкуватимуться тільки про людей тямущих (Куліш). Крам, потрібний людям про життя (Єфр.)]. Одёжа для праздника, для будний и т. д. - одежа про свято, про будень. Сорочка про неділю]. Для чего? - нащо? на віщо? чому? для чого? за-для чого? про що? Не для чего - нема чого, нема нащо, нічого. [Нічого (нема чого) й ходити туди].
    * * *
    предл. с род. п.
    1) для (кого-чого); ( при указании на назначение предмета иногда) на (що); (ради кого-чего; по случаю чего) ра́ди, зара́ди, за́для (кого-чого)
    2) (в отношении кого-чего-л., в условиях чего-л.) для (чого); (при указании на несоответствие, несоразмерность состояния, качества, действия, условий) на (що)

    Русско-украинский словарь > для

  • 8 зелёный

    1) (зелёного цвета) зелений, ярий [Яра рута];
    2) (незрелый, неспелый) зелений, свидовий, свидний, нестиглий, недостиглий, недоспілий. [Жито ще свидне. Недостиглі яблука];
    3) (молодой, неопытный) зелений, рано зірваний, розумом недійшлий. [Отой Нечипір ще рано зірваний (Борзенщ.)]. -ным (в незрелом виде) - зазелень, зеленцем, надзелень, усвид, на свид, у свиду. [Обскубуть горох зеленцем. Усвид жати жито]. -ная краска - зелена фарба, зелі[е]нка, (диал.) дзеленка. -ное мыло - зелене мило. -ная рвота - зелені блювоти, зеленява. -ное стекло - зелене скло. -ная неделя - клечальний тиждень. -ные святки - зелені свята, клечальна неділя. -ные круги под глазами или в глазах - в очах (під очима) чорно. -ная, зелёненькая (три рубля) - троячка, три карбованчики. Зелено вино - горілочка лепська. -ная гора (ранняя молодость), молодо-зелено - самий цвіт, а ягід ніт.
    * * *
    зеле́ний

    Русско-украинский словарь > зелёный

  • 9 зернистый

    имеющий много зёрен и состоящ. из зёрен) зерни[я]стий, зерна(с)тий, зернуватий, ядренистий, крупнистий, (диал.) зернаїстий. [Жито зернисте (Черк. п.). Да вроди, боже, густеє жито, колосистеє, ядренистеє (Грінч. III). Сей пісок зернистий (Лебед. п.)]. -тая соль - дрібча(с)та, дробова сіль. -тая икра - зерняста ікра.
    * * *
    зерни́стий

    \зернистыйая икра́ — зерни́ста ікра́

    Русско-украинский словарь > зернистый

  • 10 кустистый

    кущи[а]стий, (зап.) корчи[а]стий, (о злаках и траве ещё) рунистий, (о местности) чагарюватий, (кочковатый) купинястий. [У кущастій сивій бороді (Л. Укр.). Цибуля ця в стрілку не йде, це кущаста (Кониськ.). Корчисте жито (Поділля). Садочок вишневий корчастий (Грінч. III). Жито рунисте (Богодух.). Мокрець - зілля рунисте, стелеться густо й коренисто (Сл. Гр.). Чагарюватий берег (Звин.)].
    * * *
    кущи́стий, куща́стий, кущува́тий, корча́стий, корчува́тий; ( о хлебах и травах) вруни́стий, руни́стий

    Русско-украинский словарь > кустистый

  • 11 лоск

    1) (блеск, глянец) лиск, полиск (-ку), блиск (-ку), ґлянс (-су), ґлянц (-цу) и ґлянець (- нцю), полір (-ру). Сапоги с -ком - чоботи з ґлянс[ц]ом (з ґлянцем), виґлянсувані чоботи. Внешний, поверхностный, светский лоск - зовнішня виглада, зовнішній, зверхній, поверховий, світський полір. [Свою неосвіту ховав під зовнішньою вигладою («Буков.»). Їх поверховий полір надавав їм вигляд наче-б то людей вищої культури (Ор. Левиц.)]. Лоск образования - полиск, полір освіти, освітня виглада. Наводить лоск - см. Лощить. Навести, дать внешний лоск - дати зовнішній полиск, полір, вигладу кому;
    2) лощина, лощовина; срв. Лощина. Лежать -ком - лежати лоском, (в повалку) покотом. [Всі (п'яні) лоском лежали аж до другого дня (Квітка)]. После бури рожь -ком лежит - після бурі жито в лоск вилягло; після бурі жито лоском лежить. Град выбил хлеб в лоск - градом вибило хліб у-пень. Положить в лоск кого, что - винищити до ноги (в-пень) кого, винищити до щадку, (полон.) до щенту що. Меня обокрали в лоск - у мене забрано чисто все, все до нитки, (полон.) все до щенту.
    * * *
    1) ( глянец) лиск, -у
    2) перен. блиск, -у, по́лиск, -у, лоск, -у, лиск

    Русско-украинский словарь > лоск

  • 12 полечь

    полягти, лягти, полягтися, (о хлебе) вилягти. [Ішли вони свій край обороняти і на степах лягли від ворогів (Грінч.). Трава полягала(ся)]. Рожь от дождя -ляжет - жито від дощу виляже (поляже). Полёгший - полеглий, поляжений. [Єсть і стояче, і полегле жито. Це поляжений льон, дак тим і зелений].
    * * *

    Русско-украинский словарь > полечь

  • 13 поникать

    поникнуть уклякати, уклякнути, поникати, поникнути. [Наше жито перестоялося: скоро вклякне. Бабуся старенька-старенька, аж до землі поникає (М. Вовч.). Поникли голови козачі, неначе скошена трава (Шевч.)]. -нуть головой - голову похилити; похнюпитися. [Іван стояв у порога, похнюпившись (Грінч.)]. Поникший и пониклый - никлий, пониклий, похилий, укляклий. [Воли никлі ходять (Г. Барв.). Никла трава. Уклякле жито. Поникла голова. Похилий дух. Народ, до землі пониклий (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - пон`икнуть
    ни́кнути и поника́ти, пони́кнути; ( склоняться) хили́тися и похиля́тися, похили́тися, схиля́тися, схили́тися; ( о злаках) укляка́ти, укля́кнути и покля́кнути

    \поникать ду́хом — занепа́сти ду́хом, зневі́ритися

    Русско-украинский словарь > поникать

  • 14 буйный

    буйний. [а) Буйні голови. Буйні козаки. б) Буйний вітер. в) Буйна трава. Буйне жито]. Буйное помешательство - бешкетне (бунтовливе, бурхливе) божевілля.
    * * *
    1) бу́йний, розбу́рханий, буйне́нький, буйне́сенький
    2) ( быстро растущий - о растительности) бу́йний, кипу́чий; ( пышный) пи́шний, розкі́шний; ( о злаках) дорі́дний
    3) мед. неспокі́йний, бу́йний, невгамо́вний, нестри́мний

    Русско-украинский словарь > буйный

  • 15 ввозить

    -ся, ввезти, -ся ввозити, -ся, ввезти, -ся, завозити, -ся, завезти, -ся, довозити, -ся, довезти, -ся. [Завези воза у возівню. Кінь увіз нас у болото. Жито завозиться у клуню. Знов довозиться (привозиться) до нас закордонний крам].
    * * *
    несов.; сов. - ввезт`и
    уво́зити, увезти́, заво́зити, завезти́ и мног. позаво́зити; ( из-за границы) дово́зити, довезти́

    Русско-украинский словарь > ввозить

  • 16 веять

    1) (дуть) віяти, повівати, дихати, подихати. [Віє вітер, повіває. Подихає вітерець];
    2) (в безл. конструкции: веять чем) віяти, повівати, пашіти, дхнути, віддавати чим (последние два и в личн. конструкции). [Повіває теплом, прохолодою. Справжньою поезією віє (дхне) від нього. Духом свіжого сіна пашить від скошеної луки. Пахощами молодощів віддає його збірка поезій];
    3) (в. зерно) віяти. [Віяти жито, ячмінь, пшеницю];
    4) (развеваться) маяти, повівати. [Мають (повівають) прапори].
    * * *
    1) ві́яти; ( повевать) повіва́ти
    2) (развеваться) ві́яти, ві́ятися, ма́яти, повіва́ти
    3) с.-х. ві́яти

    Русско-украинский словарь > веять

  • 17 вкореняться

    вкорениться
    1) закорінюватися, закоренитися, укорінюватися, укоренитися. [Що раніше посієш жито, то краще укорениться];
    2) угніздитися, засісти. [Міцно засіли забобони в селянську душу].
    * * *
    несов.; сов. - вкорен`иться
    укорі́нюватися и укоріня́тися, укорени́тися

    Русско-украинский словарь > вкореняться

  • 18 вымолот

    вимолот, умолот. [Жито на вмолот гарне].
    * * *
    с.-х.
    1) ( действие) ви́молот, -у, ви́молочення, (неоконч.) вимоло́чування
    2) ( умолот) ви́молот, умоло́т, -у

    Русско-украинский словарь > вымолот

  • 19 выстаиваться

    выстояться
    1) (об уставшей лошади) відпочити. [Напій коня - вже відпочив];
    2) (выдыхаться) вистоюватися, вистоятися. [Була повна пляшка, а тепер он скільки вистоялося];
    3) (о хлебе в копнах) достояти. [Жито жали свидове, а в копах достояло];
    4) (о новой постройке) вистоятися. [Гарно вистоялася хата - мокра не буде];
    5) (о краске) - (сов.) злиняти, зблякнути. Выстоявшийся - вистояний, вистоялий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыстояться
    висто́юватися, вистоятися

    Русско-украинский словарь > выстаиваться

  • 20 высыпать

    -ся, высыпать, -ся
    I. 1) висипати, -ся, висипати, -ся. [Пісок висипавсь. Зорі висипали вже на небі (Неч.-Лев.). У нього висипало на лиці]; а теснее - витрушувати, -ся, витрусити, -ся; (с треском из семенной коробочки) вилускуватися, вилущитися; о зерне (в колосе) - плисти, (в помещении) - витекти. [Вівса ми ще не пожали, а він пливе. Витекло жито в дірку, що миші проїли];
    2) (толпой) вироюватися, вироїтися, висипати, сипнути. [Сипнула дітвора з школи]. Высыпанный и высыпавшийся - висипаний, витрушений, витечений, вироєний.
    II. Высыпать, -ся, выспать, -ся - висиплятися, висипатися, виспати, -ся, переспатися. [А в вівторок висиплялися, а в середу похмілялися. Виспав цілісіньку ніч не прокидаючися і таки не виспавсь. Ой ще бурлак не здрімався, вже господар переспався]. Выспавшийся - виспаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысыпать
    висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипа́ти; (выходить, выбегать во множестве) виро́юватися, -ро́юється, ви́роїтися

    Русско-украинский словарь > высыпать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЖИТО — ср., моск., ряз., вят. ·и·др. (от жить?) всякий зерновой, немолотый хлеб, от гл. жать, как южн. пашеница, вместо пшеница, от пахать. Тут всякого жита по лопате. Затем, названье это придано известным родам хлеба: | жито южн. рожь; | твер. яровая… …   Толковый словарь Даля

  • ЖИТО — Исаков сын Дубровин, писец, св. XV в. А. Ф. I, 70. Иван Микитин Жито, воевода великого князя тверского. 1471. Лет. VIII, 163. Жито, крестьянин, св. 1558. А. Ф. I, 169. Степан Житко, крестьянин Могилевского уезда. 1560. Арх. Сб. III, 279. Житко,… …   Биографический словарь

  • жито — жито, житный хлеб      Общее название для черного (ржаного) и серого (ячменного) хлеба в отличие от белого (пшеничного).      (Кулинарный словарь. Зданович Л.И. 2001) * * *      Общее название для черного (ржаного) и серого (ячменного) хлеба в… …   Кулинарный словарь

  • жито — всякого жита по лопате.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. жито сущ., кол во синонимов: 3 • пшеница (46) …   Словарь синонимов

  • ЖИТО — ЖИТО, жита, мн. нет, ср. всякий хлеб в зерне или на корню. На Украине житом называют рожь, на севере ячмень, а на востоке всякий яровой хлеб. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЖИТО — ЖИТО, а, ср. Всякий хлеб в зерне или на корню. | прил. житный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Жито — Варено ж …   Википедия

  • ЖИТО — Всякого жита по лопате. Прост. Шутл. О пёстрой смеси чего л. Ф 1, 188. Ёшь твоё жито! Прост. обл. Бран. Выражение лёгкого недовольства, раздражения, досады. /em> Ешь повел. форма от ети. Жито катать. Кар. Кататься по земле на житном поле, что,… …   Большой словарь русских поговорок

  • Жито — всякий хлеб в зерне, не смолотый. Тут всякого Ж. по лопате , говорится в пословице. Кроме того, Ж. называют в Малой и Новой России рожь, в восточной яровой хлеб вообще: овес, ячмень, пшеницу, гречу, в Сверной ячмень. Дике жито (Малоросс.) Secale… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • жито — Общеслав. Суф. производное (ср. одноструктурные путы, ворота, тесто) от той же основы, что и жить Жито буквально «то, что позволяет жить» …   Этимологический словарь русского языка

  • жито — 1. жыта, злакавыя расліны; 2. зборн. пасевы злакавых; 3. зерне; ˜ жито пуховое нявеянае жыта …   Старабеларускі лексікон

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»