жилище

оселя (ум. оселька), житло, (дом, родной угол) господа, домівка; кіш (р. кошу), кишло. [Я тоді за шапку, за ціпок, а сам до старого свого кишла (Конис.)]. -ще у рыбаков - домаха (Браун.). -ще запорожца вне сечи - зимовник, зимовище. [Сидів він зимовником серед дикого степу на низу (Куліш)]. -ще пастухов овечьих в степи - чабарня. -ще пастухов гуцульских в горах - стая, застайка.

* * *

1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. дімок, домок (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); ув. домище), будинок (р. -нку); (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць). [Горниці гарні збудували, великі]. Каменный дом - кам'яниця, мурованиця (Вхр.). Барский роскошный дом (дворец) - палати, палац. Дом нежилой - нежилий будинок, пустка. Загородный дом - позаміський будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір (р. -тора). Вне дома, наружу - невдома, надворі. [Хіба тільки світу, що в вікні? - надворі ще більш];

2) (учреждение) дім [Торговий дім], будинок. [Селянський будинок]. Детский дом - дитячий дім, (ясли) охоронка. Воспитательный дом - дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей. Д. молитвенный - молитовня, молитовний дім. Д. странноприимный - притулок для подорожніх, привітальня. Д. отдыха - будинок для відпочинку. Д. ночлежный - нічліг (р. -гу). [Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.)]. Д. рабочий, исправительный, смирительный - дім примусової праці. Д. исправительно-трудовой - дім праці й поправи. Д. арестный - рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня. Д. для сумасшедших - божевільня, дім для божевільних (навіжених). Д. заезжий (постоялый) - заїзд. Д. питейный - шинк (р. шинку), шинок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда. [Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.)]. Д. публичный - дім розпусти, (эвфем.) лупанар, (грубо) бурдей. Д. игорный - дім картярський, дім гральний;

3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, дома (ж. р.). [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Не минайте господи нашої - ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Занесеш до моєї доми];

4) (династия) дім. [Катерина II - не з дому Романових].

* * *

1) ( здание) буди́нок, -нку, дім, род. п. до́му

2) (домашний кров, своё жилище) дім, домі́вка, ха́та, госпо́да, осе́ля; до́ма; (перен.) стрі́ха

3) (люди, живущие вместе, их хозяйство) дім, госпо́да; ( семья) роди́на, сім'я́; ( хозяйство) господа́рство

4) (династия, род, фирма)

5) ( учреждение) буди́нок, дім

см. Жилище.

* * *

диал. см. жилище

см. Жилище. Вдали от людского жилья - відлюдно. [Живемо відлюдно серед поля].

* * *

1) ( обитаемое место) житло́, осе́ля

2) см. жилище

3) (жительство, житьё) життя́, прожива́ння

4) ( этаж) по́верх, -у

1) см. Кровля, Крыша;

2) (жилище) хата, стріха, (убежище) захист (-ту), притулок (- лку), пристановище. [Не звиклася ще з думкою, що завтра покине батьківську стріху (Коцюб.). Я не з мечем прийшла в цей край. Прийшла, благаючи, під гостелюбний захист (Грінч.). Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку (Сл. Гр.). Нема йому пристановища, ніхто не приймає (Грінч. I)]. Отчий кров - батьківська хата (стріха). Под -вом - у захисті. Не имеющий -ва - безпритульний, бездомний, бездомок (-мка), беззахисний.

* * *

1) ( крыша) покрі́вля; ( строения) дах, -у; ( соломенная) стрі́ха

2) (перен.: защита, прикрытие) за́хист, -у, прикриття́, покрив, -у

3) ( приют) рит. приту́лок, -лку; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище, пристано́висько; (дом, жилище) ха́та, дім, род. п. до́му, домі́вка

1) житло, господа, оселя, домівка, мешкання, помешкання. См. Жилище;

2) манастир (-ря);

3) см. Гостиница.

* * *

1) церк. монасти́р, -я

2) ( жилище) житло́, осе́ля

прожить

1) (быть на свете) проживати, прожити, виживати, вижити, жити, зжити. [Сам він прожив уже півсотні й шість літ (Грінч.). Поспитала її, чи вона вже багато вижила віку (М. Вовч.). І в тихую самотність до Вудстоку вернусь, де літа молоді зжила (Грінч.)]. -жить чем - прожити з чого, чим. -жить трудами рук своих - прожити з праці рук своїх, прожити з пучок. На эти деньги не -вёш - на ці гроші (цими грошима) не проживеш. -жить жизнь (свой век) - вік зжити, пережити, (вік) звікувати, (вік) провікувати, збути вік. [Вік пережити - не поле перейти (Приказка). В мирі не переживеш (Г. Барв.)]. -жить богато, широко, припеваючи - прожити у розкошах у достатках. -жить в своё удовольствие - зажити життя, світу. -жить кое-как, с грехом пополам - скалатати життя, вік. -жить без чего-н. - перебути без чого. -жить в муках, страданиях - змучитися. [Не зжила, а змучилась (О. 1861)];

2) (находиться пребывать где) проживати, жити, прожити, пробувати, пробути; обертатися; (иметь жилище) мешкати, промешкати, сидіти, просидіти, домувати де; (сколько времени, где) виживати, вижити, вибувати, вибути; (временно) перебувати, перебути, перемешкувати, перемешкати. [Він узимку живе в місті, а влітку на селі. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). В иншому краї пробуваючи (Грінч.). Де ся моя рибочка обертає (Голов.). Просидів до смерти на батьківськім ґрунті. Місяць перемешкав у знайомого]. -живать, -жить определённый срок (выжить) - виживати, вижити, вибувати, вибути, (а специальнее - особенно в обучении мастерству) термінувати, протермінувати. [Термінував п'ять літ, заким визволили в челядники (Шейк.)];

3) (издерживать) проживати, прожити, (о мног. попроживати), тратити, потратити; (расточать) марнувати, промарнувати, промантачити, провести, прод(в)индрити. [Що наживали, те й проживали (Кониськ.). Сам бачу, що худобу трачу (Шейк.). Всі свої гроші провела (Звин.)]. Прожитый - прожитий, вижитий, зжитий, перебутий. [Перебуте життя (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - прож`ить

1) прожива́ти, прожи́ти; ( иметь жилище) ме́шкати, проме́шкати; (несов.: жизнь, век, молодость) зжи́ти, пережи́ти, збу́ти

2) (несов.: живя где-л., провести определённое время) прожи́ти; пережи́ти

см. жилище

см. жилище

жилий, житий. [Хата вогка, дхне нежитим духом]. Жилое помещение, жилая постройка - см. Жилище.

* * *

живать

1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;

2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].

* * *

1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

1) (зимнее жильё) зимівник, зимовик, зимовище; (в горах у гуцулов) зимарка;

2) (омшаник) зимовик (-ка), темник (-ка). [Пасіку в зимовик поставили (Г. Барв.)];

3) бот. Colchicum L. - пізноцвіт (-ту), зимовик (-ка и -ку).

* * *

1) ( омшаник) пчел. зимівни́к, -а, темни́к, -а и те́мник, -а, зимови́к, -а

2) ( хутор в степи) диал. ху́тір, -тора; ( жилище) житло́, осе́ля, поме́шкання

1) см. Жилище;

2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)няти) на квартиру (в комірне) кого. Сдать -ру кому в своём помещении - пустити (при(й)няти) до себе в комірне (в сусіди) кого, (с пансионом) узяти кого на станцію (на квартиру з удержанням). Очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання, приміщення). Переменить -ру - перейти на иншу квартиру (в инше помешкання). Отдаётся меблированная -ра - наймається квартира (помешкання, приміщення) з меблями (умебльована квартира, -не помешкання). Временная -ра - тимчасова, квартира, -ве помешкання. Жить в наёмной -ре - жити (мешкати) в найманій квартирі (помешканні), жити в комірнім, у сусідах. Совместная -ра - спільна квартира (помешкання). Жить в совместной -ре - жити (мешкати) спільно з ким, у посполі. [Ще й нажилася в комірнім: викидав Тимоха з подвір'я, і вона найняла собі хатину в посполі, так і жила (Свидн.)]. Главная -ра, воен. - головна квартира. Стоять на зимних -рах (о войске) - стояти на зимових квартирах, зимувати.

* * *

1) см. Крыша;

2) см. Кров 2. Не имеющий -ли над головой - см. Бесприютный. Чужую -лю кроет, а своя течёт - на чужі галиці викидала всі палиці, а на свої й не зосталося (Приказка).

* * *

1) покрі́вля; ( строения) дах, -у; (соломенное покрытие; перен.: жилище, приют) стрі́ха

2) горн. покрі́вля

-ся, кутывать, ся кутати, -ся, (фамил.) кутушкати, -ся, тушкувати, -ся; оповивати, -ся. [Хлопця роздягнено, він кутається в ковдру (Коцюб.). Очарувала-б і ченця, коли-б прокляте покривало брівок її не тушкувало (Макар.)] Он любит -ться - він любить кутатися. Зачем вы так -ете детей? - нащо ви так кутушкаєте діти? (Полтавщ.). -тать жилище на зиму - тушкувати житло на зиму. -тать печь (трубу) - затуляти (затикати) каглу.

* * *

I. 1) (южный ветер) полуденник (-ка), південний (низовий) вітер (-тра и -тру), теплень (-ня), нижняк (-ка);

2) (одежда) літник (-ка), (женская ещё) літнячка;

3) (летний путь) літняк (-ка), (в)літошня (літня) дорога;

4) Летовище.

II. (годовалое животное) літошок (-шка), річняк, торішняк (-ка), назимок (-мка). [Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.)].

* * *

1) сад. лі́тник

2) ( род одежды) літник

3) ( летняя дорога) диал. літня́к, -а

4) ( летнее жилище) диал. літови́ще

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується