Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

женщина

  • 41 незаурядный

    непересічний, незвичайний, неповсякденний, небуденний, не аби-який, неординарний, незгірший. [Небуденна сила (Крим.). Не аби-який мистець (Київ). Його постать виявляє не аби-яку силу (Корол.). Незгірший був-би з нього проповідник (Л. Укр.)]. -ная женщина - незвичайна (неординарна, непересічна) жінка.
    * * *
    незвича́йний, неаби́який; ( необыденный) небуде́нний

    Русско-украинский словарь > незаурядный

  • 42 немка

    1) німке[и]ня, (редко) німка, (насмешл.) швабка. [Я казала і пані, і німкені (Кониськ.). Французьку вимову німка навіть попсувала їй (Л. Укр.)];
    2) німа (-мої), (редко) німка, німкеня; срв. Немой (-мая женщина).
    * * *
    1) німке́ня, ні́мка

    Русско-украинский словарь > немка

  • 43 немой

    и Нем
    1) (лишённый речи и перен.) німий, (ласк. німенький), безмовний, (стар. безмовий, немовний), без'язикий; срв. Бессловесный, Безгласный. [Він німий, як тварина (Луб.). Дівчинка допомагала своїй глухій і німій бабі (Михайлич.). Кіно німе, звукове та говорюще (Пр. Правда). Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, - з німими стінами (Шевч.). Ой постіль біленька, а стіна німенька (Чуб. V). Нічого не мовить, як мрець безмовний (Г. Барв.). Син його недоросток безмовий (Куліш). Тварина немовна (Київщ.). І всі уряд поставали, наче без'язикі (Шевч.). Шевченко, вийшовши дивом якимсь із тії темноти притоптаної, похилої, без'язикої (Основа 1861)]. -мая азбука - німа абетка. -мое вино - німе (мертве) вино. -мой восторг - німий захват. [Увесь зворушений, у захваті німім (Вороний)]. -мая карта - німа (сліпа) мапа (карта). -мой приказ - німий наказ. [Такі, щоб зрозуміть німий наказ уміли (Грінч.)]. -мая скорбь - німа туга (скорбота). [Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Л. Укр.)]. -мой страх, упрёк - німий страх, докір. [Німий страх дивився на неї великими як темрява очима (Грінч.). Далеко десь з німим докором в тій хвилі згадуєш мене? (Франко)]. -мой человек - німий (-мого); срв. Немтырь. [Глухого та німого справи не допитаєшся (Номис)]. -мая женщина - німа (-мої), (редко) німка, німкеня. -мые люди - німі (-мих) (люди), (соб.) німота. Быть -мым - бути німим, німувати; срв. Немотствовать. Делаться -мым - ставати німим, німіти; срв. Неметь. Стать -мым - стати німим, оніміти, заніміти, зніміти, (о мног.) поніміти; срв. Онеметь. [Чому-ж уста не заніміли? (Вороний). Мов поніміли всі (Мирний)]. Сделать -мым - онімити, знімити. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.)]. Он глух и нем к просьбам - він глухий і німий на прохання (до проханнів);
    2) (утративший чувствительность) затерплий, отерплий, замлілий, (о мног.) потерплий, помлілий;
    3) неголосний, недзвінкий. - мой колокол - неголосний (глухий) дзвін.
    * * *
    1) прил. німи́й

    нем (\немой о́й) как ры́ба (как моги́ла) — німи́й як ри́ба (як моги́ла, як домови́на, як ка́мінь, як стіна́)

    \немой а́я а́збука — німа́ а́збука (абе́тка)

    \немой а́я ка́рта — німа́ ка́рта

    \немой а́я сце́на — німа́ сце́на

    \немой о́й фильм, \немой о́е кино́ — німи́й фільм, німе́ кіно́

    2) в знач. сущ. німи́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > немой

  • 44 неплодный

    (обыкнов. о женщине) неплідний, (о самке животн. ещё) неплодюч[щ]ий, (о земле, растениях) неродючий, яловий. [Перва його жінка була неплідна (Г. Барв.). Каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.)]. -ная женщина - неплідна жінка, неплідниця, неплода, бездітниця, (диал.) бездіткиня. -ная корова - ялівка, яловиця; срв. Нетель. -ные овцы, коровы, соб. - ялівник (-ку). Оставаться, остаться -ной (о самке животн.) - яловіти, заяловіти. Сделаться, стать -ной - з'яловіти.
    * * *
    неплі́дний; (о почве, растениях) неродю́чий; (преим. о скоте) я́ловий

    Русско-украинский словарь > неплодный

  • 45 непотребный

    1) непотрібний, негодящий, зайвий; срв. Ненужный;
    2) розпусний, розпутний, непотребний, (кабацкий) корчемний [Підла чернь корчемна (Куліш)]. -ный дом - непотребний дім, дім розпусти. -ная женщина - розпус[т]на жінка, повія. -ные слова - непотребні (неподобні) слова. [Парубочі голоси, регіт, непотребні слова (Васильч.). Вилаявся неподобним словом (Добровольськ.)].
    * * *
    1) ( ненужный) непотрі́бний; ( лишний) за́йвий
    2) ( непристойный) непристо́йний, непотре́бний; ( развратный) розпу́тний, розпу́сний

    \непотребныйые слова́ — непотре́бні слова́

    \непотребныйый дом — дім розпу́сти

    Русско-украинский словарь > непотребный

  • 46 неприветливый

    непривітний, непривітливий (неприязненный) неприязний, неласкавий, неприхильний. [Тільки всі вони якісь непривітні (Л. Укр.). Давиде, чого ти сьогодні такий непривітний? (Головко). День був сірий, холодний, непривітний (Крим.). Прощай, похмурий непривітний краю! (Вороний). Його неласкаві темні очі завсігди так дивилися, мов-би він усе гнівавсь (Грінч.). Така вже в його неприхильна вдача (Звин.)]. -вая (женщина) - непривітниця.
    * * *
    неприві́тний

    Русско-украинский словарь > неприветливый

  • 47 непутёвый

    непутній, непутящий, ледачий, (беспутный) безпутній. [Що-ж він, кого чужого взявся проводити, кого непутнього? (Мирний). Нехай, кажуть, гине ледача дитина, коли не зуміла себе шанувать (Шевч.). Такому молодому, як ти, воно не пристало-б те робити, що другі безпутні заводять Мирний)]. -вая женщина - непутяща жінка; см. ещё Потаскуха. -вый человек - непутяща людина, безпутник, гультяй (-тяя); см. ещё Беспутник.
    * * *
    непу́тній, непутя́щий, леда́чий; ( беспутный) безпу́тний

    \непутёвыйая голова́ — дурна́ голова́

    Русско-украинский словарь > непутёвый

  • 48 несчастный

    нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.
    * * *
    1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний
    2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й

    \несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля

    \несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок

    3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка

    Русско-украинский словарь > несчастный

  • 49 норов

    1) (обычай) звичай (-чаю). Что город, то -ров - що край, то й звичай; що криниця, то й водиця; всяк молодець на свій взірець; у вас, у Київі, мруть, - до нас ховати не везуть (Приказки);
    2) (характер) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів), (обычно) вдача; срв. Нрав 1. [(Жінка) норовом страшенно непокірна (Куліш). В удови два норови, а в удівця - немає й кінця (Приказка)]. Крут -вом кто - круту (сувору) вдачу має хто; срв. Норовистый. Вести (подводить), подвести кого под свой -ров - натягати, натягти кого на свій копил, підтягати (перегинати), підтягти (перегнути) кого під свій норов. -ров не боров, на убой не откормишь - хоч яка лиха людина, та тобі не скотина: на заріз не відгодуєш. -ров на -ров не приходится - норов на норов не прийдеться;
    3) (у лошади и перен.) норов. [Норов - не хвороба, а тільки хиба деяких коней (Корольов)]. Лошадь с -вом - норовистий кінь. Женщина с -вом - жінка з норовом, норовиста жінка, норівниця (М. Вовч.).
    * * *
    1) но́ров, -у; но́рови, -вів; ( характер) вда́ча

    с \норов вом — з но́ровом

    2) ( обычай) зви́чай, -чаю; но́ров

    что го́род, то \норов в — посл. що край, то й зви́ча́й; що голова́, то й ро́зум; що крини́ця, то й води́ця; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > норов

  • 50 обрывать

    обрыть
    I. обривати, обрити, обкопувати, обкопати. [Свині обрили грядку навкруги]. Обрытый - обритий, обкопаний.
    II. Обрывать, оборвать - (плоды, ягоды, цветы) обривати, обірвати, зривати, зірвати, (воровским образом, дочиста) обносити, обнести, (о мн.) пообносити, (волосы, перья) обскубати, обскуб(а)ти, обджеркати (гал.); (только волосы) обмикати (гал.). -вать бородки перьев - дерти пір'я. -вать клочьями одежду, шкуру на ком - обшарпувати, обшарпати, обшматовувати, обшматувати. -вать разговор, смех - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх). -вать кого в разговоре - урвати мову кому. Оборванный - обірваний, обскубаний, обмиканий; (об одежде) обшарпаний, обшматований, обідраний, обдертий. -ная женщина - обідранка, отіпанка. -ный разговор - увірвана розмова.
    * * *
    I несов.; сов. - оборв`ать
    1) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти и повідрива́ти; ( срывать) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти; (несов.: рвать) рва́ти; ( обдёргивать) обску́бувати и обскуба́ти, обскубти; ( клочьями) обшмато́вувати, обшматува́ти; ( обтрёпывать) обша́рпувати, обша́рпати; (одежду, мебель) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти
    2) ( разрывать) обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти, порва́ти (несов.), урива́ти, увірва́ти и урва́ти
    3) (перен.: резко прекращать течение чего-л.) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти
    4) (перен.: резко прерывать кого-л.) обрива́ти, обірва́ти
    II несов.; сов. - обр`ыть
    обрива́ти, обри́ти и пообрива́ти; ( окапывать) обко́пувати, обкопа́ти и пообко́пувати, око́пувати, окопа́ти и пооко́пувати

    Русско-украинский словарь > обрывать

  • 51 община

    громада, товариство. -на церковная - братство. -на красного креста - товариство (братство) червоного хреста. -на сестёр милосердия - товариство (братство) сестер- жалібниць. -на еврейская - кагал. Член общины - брат, братчик, (женщина) сестра, братчиця.
    * * *
    тж. общ`ина
    1) грома́да, мир, -у

    пала́та общи́н — ( в Англии) полит. пала́та грома́д

    2) (общество, организация) грома́да

    Русско-украинский словарь > община

  • 52 опрастываться

    опростаться см. Опоражниваться, опорожниться. Женщина -сталась - жінка обродилась и обродинилась, (шутл.) розсипалась.
    * * *
    несов.; сов. - опрост`аться
    спорожня́тися и споро́жнюватися, спорожни́тися, -ро́жниться и випорожня́тися и випоро́жнюватися, ви́порожнитися

    Русско-украинский словарь > опрастываться

  • 53 оспа

    мед. variole віспа. Ветренная -па - (по)вітряна віспа, гвіздки, гвіздочки. Коровья, овечья -па - коров'яча, овеча віспа. Изрытый -пою - рябий, віспуватий, (по)дзюбаний, дзюбатий, таранкуватий. Сделаться рябым от -пы - старанкуватіти. Женщина со следами - пы на лице - дзюба. Прививать -пу - щепити, вщіплювати віспу. Срв. Оспенный, Оспина.
    * * *
    ві́спа

    Русско-украинский словарь > оспа

  • 54 падший

    упалий. -ший человек - зледащіла, пропаща людина. -шая женщина - зледащіла, пропаща жінка. -ший ангел - провинний, упалий янгол.
    * * *
    1) см. павший
    2) ( пришедший в упадок) занепа́лий, яки́й (що) занепа́в

    Русско-украинский словарь > падший

  • 55 по-женски

    по-жіночому, по-жіноцькому, по-жіночій.
    * * *
    нареч.
    по-жіно́чому, по-жіно́цькому; ( как женщина) як жі́нка

    Русско-украинский словарь > по-женски

  • 56 приветливый

    привітний, привітливий (редко: вітливий, вітний), приязний, приязнивий, приятливий, ласкавий до кого. [Привітне слово. По хатах горять привітні вогники (Васильч.). Приязнива до всякого, як красна весна (Квітка)]. -ветливая женщина - привітниця. [Пані до всякого привітниця була (Кониськ.)].
    * * *
    приві́тний, вітли́вий; ( радушный) при́язний

    Русско-украинский словарь > приветливый

  • 57 проворный

    моторний, меткий, похіпний, похопливий, хапкий, хваткий, шамкий, проворний и проворненький, (скорый) швидкий, прудкий, хуткий, (шутл.) скорохвацький. [Моторна молодиця. Хто моторніший, той живився більше (М. Лев.). Тільки до роботи хапкий, а до їжі ні. І ти не дуже-то хваткий, і я не швидка. Шамкий у роботі]. -ный человек, женщина, провор, провора - моторун, моторуха, (ласк.) моторушка, метець (-тця), (шутл.) полетун, полетуха, полетушка, опис. як на шрубах ходить, (насм.) моторяка, проворяка (общ. р.). Она -ная швея - вона моторна швачка.
    * * *
    мото́рний, метки́й, прово́рний; ( ловкий) спри́тний; ( торопливый) швидки́й, прудки́й; ( скорый) промітни́й, хапки́й, хутки́й, скорохва́цький; диал. похі́пливий, похо́пливий, шамки́й, юрли́вий, зви́нний

    Русско-украинский словарь > проворный

  • 58 продажный

    продажний. [Продажний будинок. Продажні ціни. Продажне кохання (Крим.). Нехай-же ми раби, невільники продажні, без сорому, без чести (Л. Укр.)]. -дажные людишки - продажні людці. -дажный человек, -дажная женщина - запроданець (-нця), запроданка. -дажная душа - продай-душа.
    * * *
    прода́жний

    \продажный челове́к — прода́жна люди́на; ( продавшийся) запро́данець, -нця (м.), запро́данка (ж.)

    Русско-украинский словарь > продажный

  • 59 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 60 профессор

    професор. Женщина -сор - професорка. Дочь -сора - професорівна.
    * * *
    профе́сор

    Русско-украинский словарь > профессор

Страницы

См. также в других словарях:

  • Женщина — Человек * Брак * Девушка * Детство * Душа * Жена * Женщина * Зрелость * Мать * Молодость * Муж * Мужчины * Он и Она * Отец * Поколение * Родители * Семья * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • женщина — Девочка, подросток, девушка, отроковица, юница, девица, дева; барышня, дама, матрона, старуха; баба. Особа женского пола. И девицы, женск пол, скуки не знали . Успенск. ... Словарь русских синонимов и сх …   Словарь синонимов

  • ЖЕНЩИНА — ЖЕНЩИНА, женщины, жен. 1. Лицо, противоположное мужчине по полу. Женщины и муж чины в СССР пользуются одинаковыми правами. Женщина врач. || Лицо женского пола, как типическое воплощение женского начала. С чуткостью женщины она оказала ему помощь… …   Толковый словарь Ушакова

  • Женщина — женщине Woman to Woman Жанр мелодрама Режиссёр Грэм Кате Продюсер Альфред Хичкок …   Википедия

  • ЖЕНЩИНА — «ЖЕНЩИНА», СССР, ВОСТОККИНО, 1932, ч/б. Драма. Начало 30 х годов. В одной из далеких деревень утверждается новый быт здесь создается колхоз. Молодая женщина Мария, не смотря на угрозы мужа и насмешки односельчан куркулей, записывается в… …   Энциклопедия кино

  • женщина —     ЖЕНЩИНА, гражданка, дама, мадам, неодобр. особа, ласк. хозяюшка, книжн., шутл. фемина, устар., книжн. жена, устар., разг. мадама, разг. дамочка, разг. тетенька, разг. тетя, разг. сниж. баба, разг. сниж., пренебр. бабенция, разг. сниж., груб.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЖЕНЩИНА — ЖЕНЩИНА, ы, жен. 1. Лицо, противоположное мужчине по полу, та, к рая рожает детей и кормит их грудью. Ж. равноправна с мужчиной. Ж. мать. Ищите женщину! (говорится как намёк на то, что какое н. неясное, запутанное дело не обошлось без женского… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖЕНЩИНА — См. МУЖЧИНА В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • женщина — ЖЕНЩИНА, ы, ж. Ирон. Юноша, потерявший невинность. Ты, Вася, после вчерашнего приключения стал настоящей женщиной с волосьями на грудях и с богатым опытом, поздравляю …   Словарь русского арго

  • женщина — О фигуре, сложении, чертах лица и т. п. Авантажная (устар.), аппетитная, величественная, видная, высокая, высокорослая, гибкая, грациозная, грудастая (простореч.), грузная, дебелая (простореч.), длинная (разг.), длиннолицая, длинноногая,… …   Словарь эпитетов

  • женщина — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN woman An adult human female. [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] Тематики охрана окружающей среды EN woman DE Frau FR femme …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»