Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

женщина

  • 1 женщина

    жінка, женщина, (фамил.) баба. Молодая (замужняя) -на - молодиця. Публичная -на - повія.
    * * *
    жі́нка; ( замужняя) молоди́ця; диал. челяди́на; поэз. неві́ста

    \женщина ны — мн. жінки́, -но́к; молоди́ці, -ди́ць; собир. жіно́цтво, жіно́та, че́лядь, -ді

    Русско-украинский словарь > женщина

  • 2 Публичная женщина

    см. Публичный.

    Русско-украинский словарь > Публичная женщина

  • 3 баба

    1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);
    2) см. Бабушка;
    3) (вообще женщина) жінка, баба;
    4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;
    5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;
    6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;
    7) (у колодца) журавель (р. -вля);
    8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.
    * * *
    I
    1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця
    2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́
    3) ( о мужчине) ба́ба
    4) диал. см. бабушка

    ка́менная \баба — архл. кам'яна́ ба́ба, бовва́н

    II техн.
    ба́ба; ( ручная) до́вбня
    III кул.
    ба́ба

    Русско-украинский словарь > баба

  • 4 докторша

    1) лікарева жінка, пані лікарева, лікарша;
    2) (женщина-лекарь) лікарка.
    * * *
    1) ( женщина-врач) лі́карка; до́кторка
    2) ( жена врача) до́кторша

    Русско-украинский словарь > докторша

  • 5 кабардинка

    1) (шапка) кабардинка;
    2) (кафтан) черкеска, чекмен (-на) и чекмень (-ня);
    3) (лошадь, собака каб. породы) кабарда;
    4) (женщина) кабардинка.
    * * *
    I
    ( женщина) кабарди́нка
    II
    (род черкески; танец) кабардинка

    Русско-украинский словарь > кабардинка

  • 6 неверный

    1) (вероломный, изменяющий) невірний, (сщ.) невірник, (ненадёжный) непевний, (склонный к изменам) зрадливий, зрадний; (непостоянный: о состояниях, чувствах) непевний. [З невірною дружиною куди піду, то загину (Пісня). Невірний (непевний) приятель (Київ). Човен непевний воді доручив (Л. Укр.). Зрадливий чоловік (Київ)]. -ная женщина - невірна (зрадлива) жінка (женщина), невірниця. -ное счастье - непевне щастя. -на их любовь - непевна (зрадлива, зрадна) їх любов, непевне (зрадливе, зрадне) їх кохання;
    2) (ложный) неправдивий, невірний, (неправильный) несправедливий, неправильний, непоправний, (неосновательный) неслушний, (ошибочный) хибний, помилковий, (фальшивый) фальшивий. [Неправдиве змалювання події (Київ). Несправедливе (неслушне) зауваження (Київ). Чи вірна наша, чи хибна дорога? (Франко)]. - ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгляд (в перен. знач.) - неправдивий (хибний, помилковий) погляд. -ное вычисление - неправильне (невірне) обчислення. -ный (фальшивый) голос - фальшивий голос. -ное известие - неправдива (помилкова, грубо: брехлива) (з)вістка. -ный ответ - неправдива (хибна, помилкова) відповідь. -ный перевод - неправильний (непоправний, невірний) переклад. -ный путь - непевна (хибна) путь (дорога). -ный слух (молва) - неправдива (грубо: брехлива) чутка. -ный счёт (бухг.) - неправильний (невірний) рахунок. -ные часы - неправильний (невірний) годинник;
    3) (нетвёрдый, неустойчивый) непевний, невпевнений; (колеблющийся) хиткий, хисткий; (капризный) химерний. [Дрібним, непевним кроком пішов бічною вулицею (Коцюб.). Блимає непевний огник (Р. Край)]. -ный взгляд (в прям. знач.) - непевний (невпевнений) погляд, непевне око. -ный (неуверенный) голос - непевний (невпевнений) голос. -ная походка - непевна (невпевнена, хитка) хода. -ный свет, блеск - непевне (химерне) світло, непевний (химерний) блиск. -ные тени - непевні (хисткі, химерні) тіні;
    4) (сомнительный, ненадёжный) непевний. -ное дело - непевна справа;
    5) (не исповедующий господств. веры) невірний, (сщ.) невір (-ра, м. р.), невіра (-ри, общ. р.), невірник, -ниця, (соб.) невірство; (язычник, -ница) поганин (стар.) поган (мн. -гани) поганка, (соб.) поганство; (басурманский) бузувірний, (сщ.) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверующий 1. [Абдулла сумно дивився на цього невірного, з котрим так довго змагався (Олм. Примха). Ця, бачте, невіра, то й темниці доладу не вміє змурувати, - не то що ми, християни (М. Вовч.). Християни ставали учениками невірника (Павлик). Бо незрячий сей поганин був, ще вірив непохитно в честь і в вірність (Крим.)];
    6) (недоверчивый) невірний, неймовірний. Фома -ный - Хома невірний, Хома неймовірний (Д. Укр.). [Знайшовся таки один Хома невірний, та так Хомою і звався (Франко)].
    * * *
    1) неві́рний; ( неправильный) непра́вильний; ( фальшивый) фальши́вий

    \неверныйая но́та — неві́рна (фальши́ва) но́та

    \неверныйое вычисле́ние — неві́рне (непра́вильне) обчи́слення

    \неверныйый глаз — невірне о́ко

    \неверныйьй перево́д — непра́вильний пере́клад

    сде́лать (соверши́ть) \неверныйый шаг — перен. зроби́ти непра́вильний крок

    2) ( ненадёжный) неві́рний; ненаді́йний, непе́вний; ( вероломный) віроло́мний, зрадли́вий

    \неверныйое — дело непе́вна річ

    мый сою́зник — неві́рний (ненаді́йний, непе́вний, віроло́мний, зрадли́вий, підсту́пний) сою́зник (спільник)

    \неверныйый муж — зрадли́вий чолові́к

    3) ( колеблющийся) непе́вний, хитки́й, хистки́й, хитли́вий, хитля́вий

    \неверныйая похо́дка — непе́вна (хитка́, хистка́, хитли́ва) хода́

    \неверныйый свет — непе́вне (хитке́, хистке́, хитли́ве) світло

    4) ( недоверчивый) диал. неві́рний
    а) прил. невірний
    б) в знач. сущ. неві́рний, -о́го, невіра, -ри
    6) (в знач. сущ.: чёрт, нечистый) диал. нечи́стий; лихи́й, -ого

    Русско-украинский словарь > неверный

  • 7 враг

    1) ворог (ум. воро[і]женько, мн. вороги, воріженьки), злобитель, -лька, лиходій, -дійка, напасник, -ниця, неприятель, -лька, супротивник, -ниця. Трижды враг - триворог, ворог і триворог. Злейший враг - найзапекліший ворог, заклятий ворог; прил. ворожий. Быть врагом чьим - бути ворогом кому. Враг-женщина - (изредка) ворожка. [Щоб замело стежки та дорожки, щоб не знали вороги і ворожки, щоб не знали, кого я любила];
    2) (диавол) враг; прил. вражий;
    3) см. Овраг.
    * * *
    1) во́рог, вороги́ня (ж.)
    2) ( дьявол) враг, -а

    Русско-украинский словарь > враг

  • 8 госпожа

    1) (барыня) пані, панія (редко паня); умен. панійка;
    2) (хозяйка) господиня, (редко, зап.) госпожа, (ум. - господинечка, госпоженька, госпося), паніматка, паньматка (ум. - паніматочка, паньматуся). Госпожа и служанка - господиня й служниця;
    3) (владычица) владарка. Госпожа над жизнью - владарка життя;
    4) (вежливый титул для дамы: сударыня) пані, добродійка! [Добродійка N. виїхала звідси. Цій добродійці я не до вподоби]. Послушайте госпожа! - слухайте, добродійко (пані)!
    * * *
    дипл.
    па́ні (нескл., ж.); (в формуле обращения и ирон.) добро́дійка; (женщина, принадлежащая к привилегированному сословию) господи́ня

    Русско-украинский словарь > госпожа

  • 9 дворовый

    двірський, дворовий. [Вишивали ще за панщини двірські дівчата (Неч.-Лев.). Не любіте, дівчаточка, дворового лежня]. Дворовый человек, -ая женщина - дворак, (реже) дворян и дворянин (ж. дві[о]рка, дворачка, двірнячка); (о птице) подвірня, надвірня. [На подвірню птицю нападає лиха пошесть (Корол.)]; (о собаке) двірний, дворняка, дворяга. [Собака не чужий, але свій-таки двірний].
    * * *
    прил.
    1) дворо́вий
    2) ист. дві́рський, дворо́вий
    3) в знач. сущ. ист. дворо́вий, -ого, двора́к, -а

    Русско-украинский словарь > дворовый

  • 10 доктор

    1) (учён. степ.) - доктор. [Доктор медичних наук. Доктор права];
    2) лікар (р. -ря). [Лікар на внутрішні хороби (реже для внутрішніх хороб) = по внутренним болезням. Лікар на очні хороби]. Женщина-доктор - лікарка.
    * * *
    1) ( врач) лі́кар, -я, до́ктор
    2) ( ученая степень) до́ктор

    Русско-украинский словарь > доктор

  • 11 доступный

    приступний, доступний. [Книжку писано мовою, приступною і для малоосвіченого читача. Наша Всенародна бібліотека приступна для широких мас]. -ная женщина - хистка молодиця. -ный любви, ненависти - приступний для кохання, для ненависти, може відчувати кохання, любов, зненависть. Доступно - приступно, доступно кому и для кого. Его пониманию это недоступно - це річ неприступна для його розуму, він цього зрозуміти (збагнути) неспроможен.
    * * *
    присту́пний, досту́пний; ( посильный) поси́льний, підси́льний

    досту́пное изложе́ние — присту́пний (досту́пний) ви́клад

    Русско-украинский словарь > доступный

  • 12 дракон

    змій крилатий, дракон, (гал.) смок. -кон-женщина - зміїха, дракониця.
    * * *
    драко́н

    Русско-украинский словарь > дракон

  • 13 дрянной

    поганий, паскудний, ледачий, кепський, (зап.) дрантивий [Я вас дрантивих різками виперіщу! (М. Левиц.)], (редко) дранний, (гнусный) плюгавий [Млява і плюгава в роботі (Кониськ.)], невірний [Невірного кожуха маю - і трошки не гріє. Горох дуже невірний, геть червивий (Звиног.)], хирющий, собарний. [Це такий собарний хлопець, що й батько од його одкинувсь (Звиног.)]. Дрянной человек, -ная женщина - поганець (р. -нця), поганка, паскуда (общ.); срв. Дрянь 2.
    * * *
    пога́ний; ( мерзкий) паску́дний

    Русско-украинский словарь > дрянной

  • 14 жена

    жінка (редко жона, уменьш. жіночка, жінонька, увел. жоноха), (супруга) дружина, (чета) подружжя (ср.). [Я тобі не наймичка, а подружжя (дружина)]. Законная -на - шлюбна жінка; (в устах мужа перед чужими) стара. [А це моя стара]. Гражданская -на - жінка на віру, невінчана жінка. Разведенная -на - розві[о]дка. -на брата, дяди - братова (р. -вої), дядина (р. -ни). Часто передаётся окончанием -иха: Іваниха, Петриха, ковалиха, бондариха и пр. = жена Ивана, Петра, кузнеца, бочара. Муж и жена (чета) - подружжя (р. -жжя). Брать (взять) себе в жёны кого - брати, взяти собі за жінку (реже жінкою) кого, брати, взяти за себе кого, дружити собі кого, побратися з ким.
    * * *
    1) дружи́на, жі́нка; ( супруга) подру́жжя; фольк. жона́

    взять в \жена ны — узя́ти за дружи́ну (за жі́нку; за се́бе); пойня́ти, -йму́, -йме́ш, поня́ти (пойму́, пойме́ш)

    Русско-украинский словарь > жена

  • 15 жёнка

    жёночка, жёнушка жінка, жіночка, жінонька.
    * * *
    1) жінка, ласк. жіночка; см. жена 1)
    2) ( женщина), диал. жі́нка

    Русско-украинский словарь > жёнка

  • 16 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 17 замужняя

    замі[у]жня, одружена, віддана; мужня жона. [Дочка заміжня була, в землю полягла (Грінч.). Замужні сестри (Звиног.), У нас у посвідченні не пишуть заміжня, а одружена, а чоловікам жонатим пишуть - одружений, а нежонатим - неодружений (Київщ.). Я тоді ще не була віддана (Вінницьк. п.). Говоріть зо мною, як з мужньою жоною (Квітка)]. - няя молодая женщина - молодиця.
    * * *
    замі́жня и заміжня́, заму́жня

    Русско-украинский словарь > замужняя

  • 18 злой

    Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];
    2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.
    3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.
    * * *
    злий; ( недобрый) лихи́й; ( злобный) злі́сний, злосли́вий, злости́вий, злісли́вий: ( сердитый) серди́тий; (жестокий, лютый) лю́тий; ( свирепый) мордо́ваний

    Русско-украинский словарь > злой

  • 19 зябкий

    мерзлякуватий, мерзлий. -кий человек - мерзляк, змерзлюк (-ка). -кая женщина - мерзлячка, змерзлюка.
    * * *
    мерзлякува́тий

    \зябкий ий челове́к — мерзлякува́та люди́на; мерзля́к, -а, змерзлю́х, -а, змерзля́к, -а

    Русско-украинский словарь > зябкий

  • 20 изящный

    гожий, красний, чепурний, виборний, зг[ґ]рабний, доладний, (художественный) майстерний, художній, (элегантный) елегантний. [Ой там їхав козак гожий, ще й на личенько хороший (Пісня). Все найкращеє, чим володіла перська література, поз'являлося тоді в гожих перекладах на османське (Крим.). Вона не така гарна, як гожа (Звин.). Вдяглася, іде - така чепурна (Звин.). Я довго не міг забути стрункої зґрабної постаті (Грінч.). Зграбні башти і башточки Воронцовського палацу (Кон.). Віночки виходили в неї зграбненькі та манюсенькі, мов для королеви ельфів (Л. Укр.)]. Довольно -ный - гоженький, красненький таки, чепурненький таки и т. д. -ная литература - красне письменство. [Твори красного письменства (Єфр.)]. -ная обувь, -ное платье - елегантне, красне, чепурне, (зап.) форемне взуття, вбрання. -ная женщина - гожа, красна жінка. -ные искусства - красні мистецтва. -ные работы, изделия - майстерні (художні) праці, вироби. -ные манеры - елегантні маніри. -ный вкус - виборний смак. -ный слог - виборний, добірний, доладний, елегантний стиль.
    * * *
    ви́тончений; ( красивый) га́рний, го́жий; ( прекрасный) прекра́сний; ( отборный) добі́рний; ( изысканный) ви́шуканий; ( элегантный) елега́нтний; ( грациозный) граці́йний, граціо́зний, згра́бний

    \изящныйая о́бувь — га́рне (елега́нтне) взуття́

    \изящныйая литерату́ра (слове́сность) — худо́жня літерату́ра; кра́сне письме́нство

    \изящныйые иску́сства — образотво́рчі мисте́цтва і му́зика; кра́сні мисте́цтва

    Русско-украинский словарь > изящный

Страницы

См. также в других словарях:

  • Женщина — Человек * Брак * Девушка * Детство * Душа * Жена * Женщина * Зрелость * Мать * Молодость * Муж * Мужчины * Он и Она * Отец * Поколение * Родители * Семья * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • женщина — Девочка, подросток, девушка, отроковица, юница, девица, дева; барышня, дама, матрона, старуха; баба. Особа женского пола. И девицы, женск пол, скуки не знали . Успенск. ... Словарь русских синонимов и сх …   Словарь синонимов

  • ЖЕНЩИНА — ЖЕНЩИНА, женщины, жен. 1. Лицо, противоположное мужчине по полу. Женщины и муж чины в СССР пользуются одинаковыми правами. Женщина врач. || Лицо женского пола, как типическое воплощение женского начала. С чуткостью женщины она оказала ему помощь… …   Толковый словарь Ушакова

  • Женщина — женщине Woman to Woman Жанр мелодрама Режиссёр Грэм Кате Продюсер Альфред Хичкок …   Википедия

  • ЖЕНЩИНА — «ЖЕНЩИНА», СССР, ВОСТОККИНО, 1932, ч/б. Драма. Начало 30 х годов. В одной из далеких деревень утверждается новый быт здесь создается колхоз. Молодая женщина Мария, не смотря на угрозы мужа и насмешки односельчан куркулей, записывается в… …   Энциклопедия кино

  • женщина —     ЖЕНЩИНА, гражданка, дама, мадам, неодобр. особа, ласк. хозяюшка, книжн., шутл. фемина, устар., книжн. жена, устар., разг. мадама, разг. дамочка, разг. тетенька, разг. тетя, разг. сниж. баба, разг. сниж., пренебр. бабенция, разг. сниж., груб.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ЖЕНЩИНА — ЖЕНЩИНА, ы, жен. 1. Лицо, противоположное мужчине по полу, та, к рая рожает детей и кормит их грудью. Ж. равноправна с мужчиной. Ж. мать. Ищите женщину! (говорится как намёк на то, что какое н. неясное, запутанное дело не обошлось без женского… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖЕНЩИНА — См. МУЖЧИНА В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • женщина — ЖЕНЩИНА, ы, ж. Ирон. Юноша, потерявший невинность. Ты, Вася, после вчерашнего приключения стал настоящей женщиной с волосьями на грудях и с богатым опытом, поздравляю …   Словарь русского арго

  • женщина — О фигуре, сложении, чертах лица и т. п. Авантажная (устар.), аппетитная, величественная, видная, высокая, высокорослая, гибкая, грациозная, грудастая (простореч.), грузная, дебелая (простореч.), длинная (разг.), длиннолицая, длинноногая,… …   Словарь эпитетов

  • женщина — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN woman An adult human female. [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] Тематики охрана окружающей среды EN woman DE Frau FR femme …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»