Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

жать

  • 1 жать

    (жму жмут)
    I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];
    2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];
    3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].
    II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.
    * * *
    I
    1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить

    \жатьть ру́ку — ( приветствовать) ти́снути (стиска́ти, сти́скувати) ру́ку

    2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш

    \жатьть сок из лимо́на — чави́ти (вича́влювати) сік із лимо́на

    3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти
    4) спорт. підійма́ти

    \жатьть ги́рю — (підніма́ти) ги́рю

    5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́ти
    II с.-х.
    жати (жну, жнеш); жнивува́ти (жниву́ю, жниву́єш)

    \жатьть от снопа́ — жа́ти за сніп

    Русско-украинский словарь > жать

  • 2 Жатьё

    (действие от гл. Жать жну) жаття. [Від жаття рука болить].

    Русско-украинский словарь > Жатьё

  • 3 жать

    техн.
    1) (давить, стискивать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, жа́ти
    2) ( выжимать) чави́ти, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати

    Русско-украинский политехнический словарь > жать

  • 4 жать

    техн.
    1) (давить, стискивать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, жа́ти
    2) ( выжимать) чави́ти, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати

    Русско-украинский политехнический словарь > жать

  • 5 Воз[ж]жать

    завожжувати кого, накидати (на коня) віжки.

    Русско-украинский словарь > Воз[ж]жать

  • 6 Опереживать

    -жать, -дить випереджувати, випереджати, випередити кого, що, попереджати, попередити, навпопереджати, -дити, спереджати, -дити, упереджати, -дити, перебігати, перебігти, обганяти, обігнати, переганяти, перегнати кого, що. [Великоруська культура випередила инші. Він спередив мене конем. Хотіла перебігти його]. -жать друг друга - хапатися один перед одним (поперед одного). Опережённый - випереджений, попереджений, обі[пере]гнаний.

    Русско-украинский словарь > Опереживать

  • 7 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 8 продолжать

    продолжить
    1) (в пространстве) продовжувати, продовжити, про(с)тягати, про(с)тяг(ну)ти. [Продовжити просту лінію до перетину її з колом];
    2) (во времени) продовжувати, продовжити, провадити (далі), вести далі, правити далі, (описат.) виводити далі нитку чого; см. Продлить. [Продовжувати раління (Звин.). Кращі умови життя продовжили його вік. Почав свою літературну кар'єру оповіданнями в реальних тонах, провадив її далі натуралістичною повістю (Єфр.). Виводить далі нитку кращих традицій українського письменства (Єфр.)]. -жать говорить, петь, читать, итти и т. д. - далі казати, далі співати, далі читати, далі йти и т. д. [Стиснув кулак і гірко казав далі (Крим.). Співали собі далі (Крим.)]. -жать работу - провадити далі роботу (працю), працювати далі. -жать разговор - провадити, вести далі розмову, розмовляти далі. -жать говорить, -жать речь - провадити (правити), вести далі, казати далі. [«Входжу я до хати», - провадив далі Свирид (Коцюб.). Рустем вів далі (Коцюб.). Спокійно править далі (Л. Укр.)]. -жать путь - іти далі, продовжувати дорогу. -жать войну - провадити далі війну. -жать своё - провадити (правити) своє. [Хоч що хоч йому, а він таки своє провадить (Київщина)]. -жить век - продовжити, протягти віку кому (см. Продлить). -жить срок - продовжити, протягти термін, речінець (см. Продлить). Продолженный - продовжений, про(с)тягнений и про(с)тягнутий; проведений далі, прокладений далі.
    * * *
    несов.; сов. - прод`олжить
    продо́вжувати, продо́вжити

    Русско-украинский словарь > продолжать

  • 9 насаживать

    насадить
    I. 1) см. Насаждать;
    2) см. II. Насаживать 2;
    3) (надевать что на что) насаджувати, насадити, (набивать) набивати, набити, (на остриё, на макушку) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, натикати, наткнути, (о мног.) понасаджувати, понабивати, понастромлювати, понаштрикувати, понатикати що на що; (кирпичным боем, строит.) загружати и загружувати, загрузити ще. [Насадив сокиру на топорище (Сл. Ум.). Набити сокиру на держално (Київщ.). Настромили на віху його козацькую головку (Котл.). Наштрикнув картоплину на ціпок (Сл. Гр.). Наткнути хробака на гачок (вудки) (Канівщ.)];
    4) (пришивать) пришивати, пришити, (нашивать) нашивати, нашити, (о мног.) попришивати що до чого, понашивати що на що. -дить пуговицы - попришивати ґудзики до чого. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний; набитий, понабиваний; настромлений, понастромлюваний, наштрикнутий, наткнутий;
    2) пришитий, попришиваний; нашитий, понашиваний. -ться -
    1) насаджуватися, насадитися, понасаджуватися; бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) см. Наседать;
    3) (вдоволь, сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    II. Насаживать, насажать -
    1) (растений) насаджувати, насадити, насаджати, понасаджувати чого; срв. Насаждать 1;
    2) (во множестве кого) насаджувати, саджати и садити, насадити, понасаджувати, садовити, насадовити кого. [Насадовила гостей, що сісти не можна (Сл. Гр.)]. -жать в тюрьму кого - насадити, насаджати, понасаджувати насадовити, вкинути, закинути, повкидати, позакидати у в'язницю кого. -жать кур на яйца - попідсипати курей (квочок). -ть рыбы в садок - напускати, напустити, понапускати риби в кіш (в саж, в саджал[в]ку);
    3) оселяти и оселювати, оселити, пооселювати, осаджувати, осадити, саджати, посадити, поосаджувати кого; срв. Поселять;
    4) -жать кого во что, на должность - понастановлювати и понастановляти, попризначати кого ким и на кого, за кого;
    5) -жать заплат, пуговиц - понашивати (понаставляти) латок, пона[попри]шивати ґудзиків. -жать мушек - поналіплювати мушок. -жать хлеба в печь - насаджати (повсаджувати) хліба в піч. Насаженный -
    1) насаджений, понасаджуваний;
    2) насаджений, насадовлений, понасаджуваний; вкинутий, закинутий, повкиданий, позакиданий; напущений;
    3) оселений, осаджений, пооселюваний, посаджений, поосаджуваний;
    4) понастановлюваний, попризначуваний;
    5) понашиваний, попришиваний; поналіплюваний. - ться -
    1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, понасаджуваним и т. п.;
    2) (вдоволь: сажая растенья, усаживая кого; сов.) насаджатися, насадитися, насадовитися.
    * * *
    несов.; сов. - насад`ить
    1) наса́джувати насади́ти, -саджу́, -са́диш и насаджа́ти и мног. понаса́джувати; сов. насадови́ти, -довлю́, -до́виш
    2) (надевать, надвигать) наса́джувати, насади́ти и мног. понаса́джувати; ( на остриё) настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -стромлю́, -стро́миш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти, натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, наштри́кувати, наштрикну́ти
    3) портн. пришива́ти, приши́ти, -ши́ю, -ши́єш и мног. попришива́ти, несов. сади́ти

    Русско-украинский словарь > насаживать

  • 10 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 11 поддерживать

    поддержать (в прямом и перен. смысле) піддержувати, піддержати, підтримувати, підтримати; підмагати, підмогти кого, духу піддавати, піддати кому, підпирати, підперти кого, стояти за ким. [Щирим словом, співчуттям загоїла рани сердечні, підтримала (Коцюб.). Підпирали своєю повагою церковні братства (Куліш). Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені (М. Вовч.)]. -живать, -жать в беде, в нужде - заратовувати, заратувати, запомагати, запомогти кого, підмагати, підмогти, спромагати, спромогти, підбичувати кого чим. [Грішми заратуйте на подушне. Запомагав зубожене козацтво (Куліш). Я запоміг їх худобою, землею. Чоловік погорів - підбичуйте його. Узграничні пани спромагали козаків зброєю (Куліш)]. -живать, -жать кого войском - підсилювати, підсилити, посилкувати кого військом. -жать жизненную силу в ком - підживляти, підживити, оживити кого. -живать разговор - підтримувати розмову. -жать вялый разговор - підживити розмову. -живать огонь - підживляти, підтримувати вогонь. -живать жизнь чью - (опис.) держати на світі кого. [Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш (Квітка)]. -живать надежду - гріти надію. [Нехай радіє, поки надія серце гріє (Шевч.)]. -живать родственные отношения - родичатися з ким. -живать переписку с кем - листуватися з ким. -живать порядок - додержувати ладу. -живать дружбу с кем - у приязні бути з ким. -живать раздор - підживляти розбрат, сварки. -живать иск - підпирати позов. - живать здание от разрушения - берегти будівлю від руйнації. Поддержанный - піддержаний, підтриманий, підсилений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - поддерж`ать
    підтри́мувати, підтри́мати, підде́ржувати, підде́ржати; (порядок, обычаи) доде́ржувати, доде́ржати, уде́ржувати, уде́ржати; (в беде, нужде диал.) підмага́ти, підмогти́

    Русско-украинский словарь > поддерживать

  • 12 пробегать

    I. пробежать
    1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;
    2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].
    II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];
    2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].
    * * *
    I проб`егать
    пробі́гати; проганя́ти
    II пробег`ать
    несов.; сов. - пробеж`ать
    1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти
    2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти

    Русско-украинский словарь > пробегать

  • 13 прижимать

    прижать
    1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];
    2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -
    1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;
    2) см. Притеснённый, Угнетённый.
    * * *
    несов.; сов. - приж`ать
    1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити
    2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > прижимать

  • 14 Жатие

    действие от гл. Жать жму)
    I. 1) тиснення, тискання, стискання, душіння, давлення, муля[е]ння, трудіння, трудження; чавлення, прасування;
    2) тисніння, тиснення, натиск, тиск;
    3) душіння, гнобіння, гноблення (Оттенки см. I. Жать).
    II. Жатие - см. Жатьё.

    Русско-украинский словарь > Жатие

  • 15 Продерживать

    продержать продержувати, продержати, передержувати, передержати, про[пере]тримувати, про[пере]тримати кого, що. [Продержав книжку два місяці. Може-б ви передержали мене через зиму до весни? (Кониськ.)]. Меня целый час -ли в передней - мене цілу годину протримали в передпокої. -жать в течение зимы кого - перезимувати, визимувати кого. [Я тебе перезимувала (Рудч.). Насилу визимували свою худобу]. -жать в течение лета кого - перелітувати, вилітувати кого. -жать корректуру - з[пере]вірити коректу, прокоректувати що. Продержанный - продержаний, передержаний, протриманий, (о корректуре) з[пере]вірена (коректа).

    Русско-украинский словарь > Продерживать

  • 16 тиснути

    дави́ть (жать, нажимать), жать (давить, стискивать, сжимать)

    Українсько-російський політехнічний словник > тиснути

  • 17 избегать

    I. избежать и избегнуть кого, чего
    I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.
    II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].
    II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].
    * * *
    I
    вибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасати
    II несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть
    (кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)

    \избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння

    \избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих

    \избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в

    \избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці

    \избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри

    не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́

    что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́

    Русско-украинский словарь > избегать

  • 18 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 19 освежать

    освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.
    * * *
    несов.; сов. - освеж`ить
    освіжа́ти и осві́жувати, освіжи́ти; (восстанавливать силы, в памяти) відсві́жувати и відсвіжа́ти, відсвіжи́ти; (несов.: оздоровлять) диал. здорови́ти

    Русско-украинский словарь > освежать

  • 20 отлёживать

    отлежать (пролежать известн. время) відлежувати, відлежати. Больше трёх месяцев -жал в больнице - більш як три місяці (більш від трьох місяців) відлежав у лікарні. -жать ногу, руку - відлежати ногу, руку. [Повідлежував ноги, руки]. -жать бока - повід[об]лежувати (перележати, належати) боки.
    * * *
    несов.; сов. - отлеж`ать
    1) відле́жувати, відле́жати
    2) (несов.: пролежать долго) проле́жати, відле́жати

    Русско-украинский словарь > отлёживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ЖАТЬ — или жамкать; жомкать; жемнуть или жамкнуть; жимать что, давить, гнести, тискать, нажимать, прижимать, сжимать, выжимать; мять, сдавливать. В орл. говорят сожмал, разожмал руку. | Теснить кого, притеснять. Сапог жмет ногу. Не жать, так и соку не… …   Толковый словарь Даля

  • ЖАТЬ — или жамкать; жомкать; жемнуть или жамкнуть; жимать что, давить, гнести, тискать, нажимать, прижимать, сжимать, выжимать; мять, сдавливать. В орл. говорят сожмал, разожмал руку. | Теснить кого, притеснять. Сапог жмет ногу. Не жать, так и соку не… …   Толковый словарь Даля

  • жать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я жму, ты жмёшь, он/она/оно жмёт, мы жмём, вы жмёте, они жмут, жми, жмите, жал, жала, жало, жали, жмущий, жавший, жатый 1. Жать на что то означает сильно и быстро надавливать на это. Жать на кнопку. |… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ЖАТЬ — 1. ЖАТЬ1, жму, жмёшь, д.н.в. не употр., несовер. 1. кого что. Давить, стискивать, сжимать. Жать руку. Жать друг друга в толпе. 2. что и без доп. Сдавливать, быть тесным (об обуви, платье). Сапог ногу жмет. Пиджак жмет в плечах. || безл., без доп …   Толковый словарь Ушакова

  • жать — 1. ЖАТЬ, жму, жмёшь; нсв. 1. кого что. Стискивать, сжимать, сдавливать. Ж. руку кому л. Ж. кого л. в своих объятьях. // на кого что. Нажимать. Изо всей силы жмёт на кнопку звонка. Ж. плечом на дверь. // (кого). Разг. Притеснять, угнетать. Я и так …   Энциклопедический словарь

  • жать — См. теснить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. жать давить, теснить; снимать урожай. Ant. распушивать; сеять Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • жать — жать. В знач. «давить, сжимать» жму, жмёт. Жать руку. Жать виноград. В знач. «срезать под корень стебли злаков» жну, жнёт. Жать рожь (пшеницу) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • жать — ЖАТЬ, жму, жмёшь; жатый; несовер. 1. кого (что). Давить, стискивать; прижимать. Ж. руку. Ж. противника к реке (перен.: теснить). 2. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.), что. О платье, обуви: быть тесным. Сапог жмёт ногу. В плечах жмёт (безл.). 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖАТЬ 1 — ЖАТЬ 1, жму, жмёшь; жатый; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ЖАТЬ 2 — ЖАТЬ 2, жну, жнёшь; жатый; несов., что. Срезать под корень (стебли зерновых). Ж. хлеб машинами. Ж. серпом. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Жать — I несов. перех. 1. Надавливать на что либо, давить, стискивать, сжимать что либо. 2. Выдавливать, выжимать что либо из чего либо. 3. перен. разг. Угнетать, притеснять кого либо. II несов. перех. Срезать под корень серпом или жатвенной машиной… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»