Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

дума

  • 1 дума

    1) (мысль) дума [Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! (Шевч.)], гадка, погадка. Думать -му - думу гадати (думати). Без дум - бездумно. [Бездумно дивлячись у простір (Л. Укр.)]. Тяжёлые -мы - важкі думи. Тяжёлые -мы теснят меня - важкі думи обсідають мене;
    2) (собрание) дума. [Державна дума. Міська (городская) дума]. Здание городской думы - ратуша, ратуш (р. -шу) (м. р.), дума;
    3) (лир.-эпич. стих.) дума. [Українські історичні думи].
    * * *
    1) ( мысль) ду́ма, ду́мка, га́дка
    2) лит. ду́ма
    3) полит. ист. ду́ма

    Русско-украинский словарь > дума

  • 2 duma

    [дума]
    f

    Słownik polsko-ukraiński > duma

  • 3 хасет

    дума, мрія, бажана доля СБФ; хасет эт- думати, мріяти, переживати, хвилюватися СБФ; див. хасевет.

    Урумско-украинский словарь > хасет

  • 4 think

    I
    n розм.
    1) міркування
    2) думка, гадка

    think piece — огляд (подій); оглядова стаття

    II
    v (past і p.p. thought)
    1) думати, міркувати, мислити (про — about, of); обдумувати, обмірковувати

    to think twice before doing smth. — добре (двічі) подумати, перш ніж зробити щось

    I'll think about (of) it — я подумаю про це

    to learn to think in English — навчитися мислити по-англійському, засвоїти англійський спосіб мислення

    2) вважати, гадати, припускати
    3) мати думку

    to think badly of smb., smth. — бути поганої думки про когось, про щось

    4) розуміти, уявляти собі

    I can't think how you did it — не можу уявити собі, як ви це зробили

    I can't think what he means — не можу зрозуміти, що він хоче цим сказати

    5) (of) придумувати (щось), додумуватися (до чогось)
    6) мати на увазі, мати намір, замишляти, задумувати
    7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися
    8) пригадувати, згадувати

    I think how we were once friends — я пригадую, як ми колись дружили

    9) постійно думати, мріяти
    10) піклуватися, турбуватися, дбати

    to think shame — розм. соромитися

    think for — підозрівати, припускати

    think over — зважувати, обмірковувати

    think through — додумати до кінця, добратися до суті

    think up — амер., розм. придумати, вигадати

    to think better of smb. (of smth.) — передумати, змінити думку про когось (про щось)

    to think much of smb. (of smth.) — бути високої думки про когось (про щось), високо цінувати когось (щось)

    he thinks he is it — розм. він про себе високої думки

    I think little (nothing) of 30 miles a day — подолати 30 миль за день я вважаю дрібницею

    I don't think — що й казати; нічого не скажеш

    an amiable young lady, I don't think — що й казати — приємна панна

    * * *
    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smth — подумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think long — дiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 5 think

    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smth — подумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think long — дiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 6 thought

    1. n
    1) думка, ідея

    to collect (to compose) one's thoughts — зібратися з думками

    to read smb.'s thoughts — читати чиїсь думки

    2) мислення

    to be deep in thought — замислитися, заглибитися в роздуми

    3) уява
    4) намір
    5) піклування, увага; думи
    6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато
    7) тривога; смуток; прикрість, досада
    8) розм. причина тривоги (занепокоєння)

    as quick (as swift) as thought — з швидкістю блискавки, умить

    on (upon) second thought(s) — добре поміркувавши

    to take thought — задуматися, замислитися

    second thoughts are best npuai. — сім разів відміряй, а раз відріж

    2. past і p.p. від think
    * * *
    I n

    after (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)

    to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява

    2) думка, ідея; міркування

    noble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка

    thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі

    at the thought that... — з думкою про те, що...

    the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...

    to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш

    to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками

    to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки

    to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)

    to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки

    he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди

    modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка

    an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді

    I had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія

    4) турбота, увага; думи

    full of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось

    to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось

    to give smth no thought — не звернути уваги на щось

    don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу

    5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

    the colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно

    6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння
    ••

    first thoughts — перша думка, перший імпульс

    as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка

    to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним

    second thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж

    II past та р. p. від think II

    English-Ukrainian dictionary > thought

  • 7 thoughtless

    adj
    1) бездумний, безтурботний; необачний; нерозумний; необережний; нерозсудливий, безглуздий
    2) який не думає

    he did not mean any harm, he was simply thoughtless — він не хотів вас образити, він просто не подумав

    3) дурний
    4) неуважний (до когось — of); егоїстичний
    5) (of) який не підозрює (чогось); який не знає (про щось)
    * * *
    a
    1) бездумний, безтурботний; необачний, нерозумний, необережний

    thoughtless acts — необачні /нерозумні/ вчинки; що не думає, що не подумав

    he did not mean any harm, he was simply thoughtless — він не хотів вас скривдити, він просто не подумав; (of) не думаючий, що не підозрює, що не відає ( про щось)

    thoughtless of danger — не підозрює /не думає/ про небезпеку

    3) (of) неуважний ( до людей); егоїстичний

    English-Ukrainian dictionary > thoughtless

  • 8 thought

    I n

    after (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)

    to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява

    2) думка, ідея; міркування

    noble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка

    thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі

    at the thought that... — з думкою про те, що...

    the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...

    to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш

    to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками

    to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки

    to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)

    to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки

    he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди

    modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка

    an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді

    I had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія

    4) турбота, увага; думи

    full of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось

    to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось

    to give smth no thought — не звернути уваги на щось

    don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу

    5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

    the colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно

    6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння
    ••

    first thoughts — перша думка, перший імпульс

    as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка

    to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним

    second thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж

    II past та р. p. від think II

    English-Ukrainian dictionary > thought

  • 9 мысль

    думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.
    * * *
    ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дка

    име́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що

    Русско-украинский словарь > мысль

  • 10 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 11 careless

    adj
    1) недбалий; неуважний
    2) неакуратний, неточний
    3) безтурботний; легковажний; недбалий
    4) природний
    * * *
    a
    1) недбалий, неуважний; необережний; неакуратний, неточний
    2) безтурботний; легковажний; (of) який не думає; який нехтує ( чим-небудь)
    3) уроджений, природний

    English-Ukrainian dictionary > careless

  • 12 theory

    n
    1) теорія
    2) розділ (науки)
    3) розм. припущення; здогадка; особлива думка; погляд
    4) теоретичні правила (основи)
    5) теоретичні (абстрактні) знання
    * * *
    n

    coherent theory — послідовна /несуперечлива/ теорія

    to put forward a new theory — висунути нову теорію; мaт. розділ ( математики), теорія

    game [graph, group] theory — теорія ігор [графів, груп]

    the theory of numbers [of probability] — теорія чисел [ймовірностей]

    2) припущення, здогад; особлива думка, погляд

    to have a theory (thatheory..) — думати (що...); what's your theory of the case є що ви думаєте з цього приводує

    3) теоретичні правила, основи
    4) без артикля абстрактні, теоретичні знання

    in theory — у теорії; теоретично, абстрактно

    English-Ukrainian dictionary > theory

  • 13 thoughtful

    adj
    1) замислений; який поринув у роздуми
    2) вдумливий; багатий на думки; глибокий (про зміст); глибокодумний
    3) уважний, дбайливий; чулий, чуйний (до чогось — of)
    4) розумовий
    * * *
    a
    2) вдумливий; багатий думками, глибокий думкою

    thoughtful book [lecture] — змістовна книга [лекція]; ретельно продуманий

    3) уважний; турботливий

    to be thoughtful of others — думати /піклуватися/ про інших; що думає; що звертає увагу

    English-Ukrainian dictionary > thoughtful

  • 14 who

    1) хто; той, що; який, котрий

    the person who told me this — людина, яка мені це сказала

    Mr. who did you say? — як, ви сказали, його прізвище?

    he knows who is who — він знає всіх; він знає становище кожного

    who's who ballot — амер. виборчий бюлетень з короткими біографічними відомостями про кандидатів

    who the devil told you that? — хто, чорт його бери, сказав вам це?

    as who should say... — якщо можна так сказати...

    2. conj

    did he know who I was? — чи він знав, хто я?

    ask him who found this book — запитайте його, хто знайшов цю книжку

    * * *
    [huː]
    pron (whom) використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter

    who are ready to follow me — є хто готовий слідувати за мноює; емоц.- підсил. хто ( такий)

    who is he to be so honoured — є хто він такий, що його так вшановуютьє; (cл. whom) who do you want є хто вам потрібенє, кого ви шукаєтеє

    2) ритор. хто ( в сполученні з would)

    who stands if freedom fall — є хто вистоїть, якщо впаде свободає

    who among you but would have done the same — є хто ( з вас) зробив би те саме /вчинив би так само/є

    3) зам. недочутого або незрозумілого імені людини Mr

    who did you say — є як, ви сказали, його прізвищеє Б в непрямих питаннях та підрядних реченнях хто

    did he know who I was — є він знає, хто яє

    ask him who found this — спитайте його, хто знайшов цеє емоц.- підсил. who do you think you are є що, по-вашому, ви собою уявляєтеє; що ви собі думаєтеє; (див. whom) I know who he is thinking of я знаю, про кого він думає В rel який, яка, які, хто ( йде безпосередньо за певним словом)

    the man who was here is an artist — чоловік, який тут був, - художник

    those who do not know it — ті, хто цього не знає

    there's somebody who wants you on the telephone — вас хтось просить до телефону; він, вона; той, та

    there witnesses were called, who declared... — були викликані три свідки, які /вони/ заявили...

    he struck his opponent, who promptly returned the blow — він вдарив супротивника, той швидко відповів ударом; той хто, кожен хто (слово, яке визначається, мається на увазі)

    deny it who may — нехай той, хто може, це заперечить

    who eats must pay — той /кожен/, хто їсть, повинен платити

    who the devil told you that — хто, в біса, сказав тобі цеє

    English-Ukrainian dictionary > who

  • 15 thoughtful

    a
    2) вдумливий; багатий думками, глибокий думкою

    thoughtful book [lecture] — змістовна книга [лекція]; ретельно продуманий

    3) уважний; турботливий

    to be thoughtful of others — думати /піклуватися/ про інших; що думає; що звертає увагу

    English-Ukrainian dictionary > thoughtful

  • 16 thoughtless

    a
    1) бездумний, безтурботний; необачний, нерозумний, необережний

    thoughtless acts — необачні /нерозумні/ вчинки; що не думає, що не подумав

    he did not mean any harm, he was simply thoughtless — він не хотів вас скривдити, він просто не подумав; (of) не думаючий, що не підозрює, що не відає ( про щось)

    thoughtless of danger — не підозрює /не думає/ про небезпеку

    3) (of) неуважний ( до людей); егоїстичний

    English-Ukrainian dictionary > thoughtless

  • 17 who

    [huː]
    pron (whom) використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter

    who are ready to follow me — є хто готовий слідувати за мноює; емоц.- підсил. хто ( такий)

    who is he to be so honoured — є хто він такий, що його так вшановуютьє; (cл. whom) who do you want є хто вам потрібенє, кого ви шукаєтеє

    2) ритор. хто ( в сполученні з would)

    who stands if freedom fall — є хто вистоїть, якщо впаде свободає

    who among you but would have done the same — є хто ( з вас) зробив би те саме /вчинив би так само/є

    3) зам. недочутого або незрозумілого імені людини Mr

    who did you say — є як, ви сказали, його прізвищеє Б в непрямих питаннях та підрядних реченнях хто

    did he know who I was — є він знає, хто яє

    ask him who found this — спитайте його, хто знайшов цеє емоц.- підсил. who do you think you are є що, по-вашому, ви собою уявляєтеє; що ви собі думаєтеє; (див. whom) I know who he is thinking of я знаю, про кого він думає В rel який, яка, які, хто ( йде безпосередньо за певним словом)

    the man who was here is an artist — чоловік, який тут був, - художник

    those who do not know it — ті, хто цього не знає

    there's somebody who wants you on the telephone — вас хтось просить до телефону; він, вона; той, та

    there witnesses were called, who declared... — були викликані три свідки, які /вони/ заявили...

    he struck his opponent, who promptly returned the blow — він вдарив супротивника, той швидко відповів ударом; той хто, кожен хто (слово, яке визначається, мається на увазі)

    deny it who may — нехай той, хто може, це заперечить

    who eats must pay — той /кожен/, хто їсть, повинен платити

    who the devil told you that — хто, в біса, сказав тобі цеє

    English-Ukrainian dictionary > who

  • 18 изукрашивать

    -ся, изукрасить, -ся прикрашати, -ся, прикрасити, -ся, закрашати, -ся, закрасити, -ся, (при)оздоблювати, -ся, (при)оздобити, -ся, цяцькувати, -ся, по[ви ]цяцькувати, -ся, (цветами) уквітчувати, -ся, уквітчати, -ся, заквітчувати, -ся, заквітчати, -ся; срвн. Разукрашивать, -ся. -сить узорами, резьбой и т. п. - змережити, помережити, поцвіткувати що чим. [Цвіткована галера (Дума)]. -сить словами, выражениями - прикрасити словесними оздобами. -ситься флагами - убратися в прапори, заквітчатися прапорами. Изукрашенный - прикрашений, закрашений и т. д. -ный орнаментом - орнаментований, цвіткований, процвітаний (Дума). Степь -ная цветами - степ процвітаний (квітами), в квіти прибраний, квітчастий степ.
    * * *
    несов.; сов. - изукр`асить
    1) ( украшать), прикраша́ти и прикра́шувати, прикраси́ти и прикра́сити и мног. поприкраша́ти и поприкра́шувати, оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити и мног. пооздо́блювати; цяцькува́ти, зцяцькува́ти, вицяцько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, ви́цяцькувати; ( узорами) мере́жати, помере́жати, мере́жити, помере́жити; (цветами, зеленью) укві́тчувати, уквітча́ти, закві́тчувати, заквітча́ти и мног. позакві́тчувати, закоси́чувати, закоси́чити, зама́ювати, -ма́юю, -ма́юєш, замаї́ти и зама́яти, клеча́ти, заклеча́ти
    2) (пачкать; уродовать) ирон. розмальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати

    Русско-украинский словарь > изукрашивать

  • 19 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пор — а) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 20 прибирать

    прибрать
    1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;
    2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;
    3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;
    4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;
    5) см. Подбирать 4. Прибранный -
    1) забраний;
    2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;
    3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.
    * * *
    несов.; сов. - прибр`ать
    1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати
    2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

    Бог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́

    Русско-украинский словарь > прибирать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДУМА — ДУМА. Еще ярче индивидуальное своеобразие восточнославянских языков и вместе с тем их тесное взаимодействие с южнославянскими и западнославянскими языками обнаруживается в истории лексического гнезда, связанного со словом дума. В русском языке:… …   История слов

  • Дума — Дума: Дума  устаревшее название мысли: «думать думу» Дума  вид лирико эпических произведений украинской устной словестности. Боярская дума  высший совет при князе (с 1547  при царе) в Русском государстве X XVIII вв.… …   Википедия

  • "Дума" — «ДУМА», стих. зрелого Л. (1838), обнажающее обществ. духовный кризис последекабрьского поколения; оно замыкает предшествующие нравств., социальные и филос. искания поэта, подводит итог прошлому душевному опыту, отражая бесцельность личных и… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Дума — (англ. Duma) 1) собрание, совет бояр, земских выборных и т.п. в древней и средневековой Руси; представительное выборное законодательное или административное учреждение в Российской империи (см. Боярская дума; Булыгинская дума; Городская …   Энциклопедия права

  • ДУМА — 1) название представительных выборных законосовещательных учреждений (Государственная дума) или органов городского самоуправления (Городская дума) в России.2) Собрание, совет бояр, земских выборных и т. п. на Руси (Боярская дума, Земская дума) …   Большой Энциклопедический словарь

  • дума — См. мечта, мысль, совет думать думу, погрузиться в думу... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дума мечта, размышление, раздумье, мысль, медитация, рефлексия, совет;… …   Словарь синонимов

  • ДУМА — ДУМА, законосовещательное представительное учреждение в России (смотри Боярская дума, Государственная дума); органы городского самоуправления (Городская дума) …   Современная энциклопедия

  • ДУМА — ДУМА, думы, жен. 1. Размышление, мысль (поэт. устар. и обл.). Тяжкие думы. 2. Род украинской народной песни (лит., Этногр.). Казацкие думы 17 века. || Род лиро эпической поэмы (лит.). Думы Рылеева. 3. Представительное собрание с законодательными… …   Толковый словарь Ушакова

  • дума — (1) 1. Размышление. ● Думою сдумати вообразить, представить себе: Жены Рускія въсплакашась, аркучи: „Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати“. 20. ● Думу думати …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ДУМА — ДУМА, 1) название представительных выборных учреждений (Государственная Д.) или органов городского самоуправления (Городская Д.). 2) Собрание, совет бояр, земских выборных на Руси (Боярская дума, Земская дума). Источник: Энциклопедия Отечество …   Русская история

  • дума — безотрадная (Надсон); бессильная (Рылеев); бессознательная (Тургенев); благодатная (Ал.Толстой); больная (Круглов); бурная (Хомяков); вдохновенная (Коринфский); великая (Нем. Данченко); величавая (Льдов); высокая (Козлов, Пушкин, Фруг); вековая… …   Словарь эпитетов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»