-
101 пивная дробина
-
102 солодовая дробина
-
103 Мельчак
дробина, дріб (р. дробу), дріб'язок (-зку). -
104 СЛОНУ
-
105 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
106 мелкота
1) см. Мелкость 1;2) дрібнота, ум. дрібнотка, дрібнотонька. [Узгряничня дрібнота шукала в походах для себе слави лицарської (Куліш)];3) (мелкие людишки) дрібнота, дробина, нікчемні людці (-ців), низота. [Чи бач, ся дробина мене навчати хоче! (Франко). Треба дать почути низоті, що вона проти мене (Свидниц.)].* * *1) см. мелкость2) собир. дрібно́та; ( о детях) мале́ча -
107 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць -
108 птица
птах (р. птаха), птаха, птиця. [І співав-би і жив-би, як той птах крилатий (Грінч.). Він летить, як птах (Звин.). Кінь, як птаха, пролетить (Рудан.). Вилітайте, сірі птахи (Шевч.). Подивись на божу птицю, як вона літає (Руд.). Синиця - не птиця (Приказка). Не всі старі птиці високо літають (Приказка)]. -цы, соб. - птаство, пташня. [Птаство весело щебетало (Крим.). Хиже птаство на степу (Кул.)]. Молодая -ца, соб. - молодняк, молодник, молоднеча. Домашняя -ца, соб., домашние -цы - дробина, дріб (р. дробу), домове птаство. [Нагодую і напою свиней, кабанові занесу, дробині посиплю (Кониськ.)]. Дворовая -ца - подвірня (надвірня) птиця, соб. дробина. Ручная (домашняя) -ца - свійський птах. Хищная - ца - хижий птах. Хищные -цы - хижі птахи, хиже птаство. Ночная -ца - нічний, вночішній птах, нічна, -шня птаха, нічниця. Перелётная -ца - перелітна(мандрівна) птаха, перелітний птах. Залётная -ца - залітний птах, залетуха. Певчая -ца - співочий (співучий) птах, -ча птаха. Певчие -цы - співоче птаство. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця. [В старій похмурій дубині мостить своє гніздо жар-птиця (Васильч.)]. Стреляная -ца (перен.) - стріляний птах. -ца с чёрными перьями - чорнопірка, ум. чорнопірочка. [Ой галочки- чорнопірочки круту гору вкрили (Пісня)]. -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта - і[и ]риця. [Вже і[и]риця проявилась, - скоро тепло стане (Борз. п.)]. Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает - рання птичка зубки креше, а пізня очки дере (Черкащина).* * *1) птах, род. п. пта́ха и птаха́, пта́ха, пти́цяпти́цы — мн. птахи́, -хі́в, собир. пта́ство; пташня
2) в знач. собир. пти́ця3) (перен.: о человеке) ця́ця, пта́шка, птах, пти́ця, цабе́ -
109 КАК
-
110 ЧТО
да что и говоритьну так что жену что жетак что жечто б...что бог дастчто бог на душу положитчто бог послалчто будет, то будетчто бы...что бы ни...что бы то ни былочто было духучто было мочичто было силчто было силычто было, то прошлочто было, то прошло и быльем порослочто в лоб, что по лбучто взятьчто возьмешьчто вы!что вы говорите!что говоритьчто греха таитьчто делается!что делатьчто до...что до... точто до... то так...что душе угодночто есть духучто есть мочичто есть силчто есть силычто жчто ж такого?что ж такого такое?что ж тут такого?что жечто же делатьчто же поделаешьчто же поделатьчто же такого?что же такое?что же тут такого?что же эточто за...что за бедачто за важность!что за вопрос!что за гусь!что за делочто за дьявол!что за наказаниечто за невидаль!что за невидальщина!что за новости!что за новость!что за нуждачто за печальчто за пропасть!что за разговор!что за счеты!что за черт!что значитчто и говоритьчто и греха таитьчто и требовалось доказатьчто имеем, не храним, потерявши, плачемчто к чемучто касаетсячто касается, то...что личто маков цветчто мудреногочто надочто называетсячто написано пером, того не вырубишь топоромчто ни...что ни...что ни говоричто ни говоритечто ни естьчто ни на естьчто ни естьчто ни на естьчто ни попалочто ни... то...что ни шагчто от козла молокачто песку морскогочто поделаешьчто поделатьчто попалочто посеешь, то и пожнешьчто правда, то правдачто придетсячто с воза упало, то пропалочто с воза упало, то и пропалочто с возу упало, то пропалочто с возу упало, то и пропалочто сей сон значит?что сей сон означает?что слону дробиначто слону дробинкачто смотритчто собак нерезаныхчто стоитчто стене горохчто стенке горохчто так?что такогочто такоечто тамчто там говоритьчто твой...что тутчто тут говоритьчто тут такого?что ты!что ты говоришь!что у кого болит, тот о том и говоритчто у трезвого на уме, то у пьяного на языкечто угодночто уж тамчто уж тутчто эточто я говорил!что я там забыл?что я там потерял?что я тут забыл?что я тут потерял? -
111 С-344
КАК (ЧТО) СЛОНУ ДРОБИНА (ДРОБИНКА) (кому) coll (как etc + NP these forms only subj-compl with быть» ( subj: concr, usu. a noun denoting a small quantity of food or drink) fixed WOsth. is insufficient in quantity for s.o.: X (Y-y) \С-344 - X is like buckshot to an elephantX is a drop in the bucket (for Y) (of food only) X is not enough to make a dent in Y's appetite X isn't enough to fill a cavity (of a drink only) X is not enough to wet Y4s whistle....Тоненько закрученные сигаретки джойнтов он купил, раскрутил, смешал с обычным сигарным табаком и курил... Конечно, было понятно теперь, почему марихуана не действовала на него, он жаловался на это всё время. «Это же как слону дробинка, курить-то нужно именно эту тоненькую, уже готовую сигаретку, ни с чем не смешивая» (Лимонов 1)....He bought joints that had been rolled into nice slim cigarettes, unrolled them, mixed them with ordinary cigar tobacco, and then smoked them. Now it was clear, of course, why marijuana didn't affect himhe was always complaining about it. 'That's like buckshot to an elephant. You're supposed to smoke that nice slim ready-made cigarette without mixing it with anything" (1a). -
112 как слону дробинка
[ как etc + NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: concr, usu. a noun denoting a small quantity of food or drink); fixed WO]=====⇒ sth. is insufficient in quantity for s.o.:- [of food only] X is not enough to make a dent in Y's appetite;- [of a drink only] X is not enough to wet Y's whistle.♦...Тоненько закрученные сигаретки джойнтов он купил, раскрутил, смешал с обычным сигарным табаком и курил... Конечно, было понятно теперь, почему марихуана не действовала на него, он жаловался на это всё время. "Это же как слону дробинка, курить-то нужно именно эту тоненькую, уже готовую сигаретку, ни с чем не смешивая" (Лимонов 1)....He bought joints that had been rolled into nice slim cigarettes, unrolled them, mixed them with ordinary cigar tobacco, and then smoked them. Now it was clear, of course, why marijuana didn't affect him; he was always complaining about it. that's like buckshot to an elephant. You're supposed to smoke that nice slim ready-made cigarette without mixing it with anything" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > как слону дробинка
-
113 что слону дробинка
[ как etc + NP; these forms only; subj-compl with быть (subj: concr, usu. a noun denoting a small quantity of food or drink); fixed WO]=====⇒ sth. is insufficient in quantity for s.o.:- [of food only] X is not enough to make a dent in Y's appetite;- [of a drink only] X is not enough to wet Y's whistle.♦...Тоненько закрученные сигаретки джойнтов он купил, раскрутил, смешал с обычным сигарным табаком и курил... Конечно, было понятно теперь, почему марихуана не действовала на него, он жаловался на это всё время. "Это же как слону дробинка, курить-то нужно именно эту тоненькую, уже готовую сигаретку, ни с чем не смешивая" (Лимонов 1)....He bought joints that had been rolled into nice slim cigarettes, unrolled them, mixed them with ordinary cigar tobacco, and then smoked them. Now it was clear, of course, why marijuana didn't affect him; he was always complaining about it. that's like buckshot to an elephant. You're supposed to smoke that nice slim ready-made cigarette without mixing it with anything" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > что слону дробинка
-
114 дробинка
-
115 домашний
1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].* * *1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній\домашний аре́ст — домашній аре́шт
дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)
дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)
2) ( о животных) сві́йський, дома́шній -
116 жеребий
-
117 живность
1) живність. (р. -ности). [Козаки поїли вже своїх коней, не стало живности (Куліш)];2) (дворовая птица) дробина, дріб (р. дробу). [Дробини повен двір - буде чим живитися].* * *жи́вність, -ності -
118 мелюзга
1) см. Мелочь 1;2) (мелкая рыба) мільга, мілька, мулька, молявка. [В цьому закіску мільки аж кишить (Кролевеч.)];3) (малые дети) малеча, маліж (-ліжи), маленьство, маленята (-нят), дріб (р. дробу), дробина, дріб'язок (-зку), дрібнота, капельня. [Дітей у нього багато, та все така маліж (Кролевеч.). Покинув троє сиріт, саме маленьство (Звин.). Лишив я вас (діточок) самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба! (Франко). П'ятеро дробини- маленят (Франко). Оце-ж уся моя капельня! (Звин.)];4) см. Мелкота 3.* * *1) ( о маленьких существах) дрі́б'язок, -зку, дрібно́та; ( о детях) малеча; ( мелкая рыба) мі́лька2) перен. дрі́б'язок, дрібно́та -
119 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
120 дробинка
ж.; = дробина
См. также в других словарях:
Дробина — Дробина одно зерно дроби; Дробина в пивоварении нерастворимые остатки ячменя, получаемые в процессе фильтрации затора … Википедия
дробина — дробинка, шарик Словарь русских синонимов. дробина сущ., кол во синонимов: 5 • дробинка (1) • зерно … Словарь синонимов
ДРОБИНА — ДРОБИНА, дробины, жен. Один шарик ружейной дроби. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ДРОБИНА — ДРОБИНА, ы, жен. Один шарик ружейной дроби. | уменьш. дробинка, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
дробина — ы; ж. см. тж. дробинка Один шарик ружейной дроби. Несколько дробин пробило шапку. как слону дробина … Словарь многих выражений
дробина — іменник жіночого роду шротина дробина іменник жіночого роду малеча … Орфографічний словник української мови
дробина — salyklojai statusas T sritis chemija apibrėžtis Alaus gamybos atliekos. atitikmenys: angl. grains rus. дробина … Chemijos terminų aiškinamasis žodynas
Дробина — см. Барда, Пиво, Винокурение, Пивная Д … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дробина — I ж. Один шарик дроби [дробь I]. II ж. Густая, нерастворимая часть сусла. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Дробина — I ж. Один шарик дроби [дробь I]. II ж. Густая, нерастворимая часть сусла. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
дробина — дробина, дробины, дробины, дробин, дробине, дробинам, дробину, дробины, дробиной, дробиною, дробинами, дробине, дробинах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов