дратувати

дратувати, зачіпати, доводити до суперечки, сварити НБЄ, НМ, БТ, СЛ, НКД, СГС, СК; ат эриштир- дратувати, підганяти коня СГ.

- exasperate animosity

дратувати, розлютовувати, доводити до сказу.

* * *

дратувати, дрочити, дражнити кого, дражнитися, дрочитися з кого.

* * *

несов.; сов. - поддразн`ить

дратувати

подразнювати

розгнівати

роздратувати

розізлити

розлютити

розсердити

роз'ятріть

 дратувати (псих.)

 дратувати; сердити

дратувати собаку, змушуючи гарчати О, К.

1) надокучати; дратувати, роздратовувати; сердити

2) амер. роздратовуватися; гніватися; засмучуватися

3) дражнити, дратувати; мучити; виводити з себе

4) без кінця обговорювати (дебатувати); пережовувати (тему тощо)

5) засмучувати, турбувати, непокоїти, тривожити

6) поет. хвилювати (море); здіймати (хвилі)

* * *

1) досаждати, дратувати, сердити; to be /to get/ vex ed at smth. сердитися на щось, дратуватися з якоїсь причини; відчувати прикрість через щось; to be vexed wіth smb. сердитися на кого-н.; he was vexed by the chіldren діти дратували його; how vexіng! яка прикрість!; сл. дратуватися, сердитися; засмучуватися; how foolіsh to vex over such trіvіa як нерозумно хвилюватися через такі дрібниці

2) дражнити; занапащати; don’t vex the dog не дражни собаку

3) без кінця обговорювати, дебатувати ( питання); пережовувати ( тему); vexed questіon болюче питання

4) тривожити, мучити; to vex one s mіnd wіth іnsoluble problems мучити себе /ламати голову над/ нерозв’язними питаннями; мучити ( про хворобу); a headache vexed her all mornіng вона мучилася від головного болю весь ранок

5) поет. хвилювати ( море), здіймати ( хвилі)

возбудить

1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;

2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.

* * *

несов.; сов. - возбуд`ить

1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти

2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити

3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти

4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити

1) погіршувати; посилювати, загострювати; обтяжувати

2) розм. дратувати; сердити; набридати; завдавати прикрості; засмучувати

3) юр. збільшувати (отягчати) (провину)

* * *

1) погіршувати, підсилювати, загострювати; обтяжувати; юp. обтяжувати ( провину)

2) подразнювати ( шкіру); розчісувати; доводити до запалення

3) cл. мучити, дратувати; злити, сердити, бісити

1. n заст., поет.

прикрість, неприємність; досада

2. v

1) досаждати; надокучати, набридати; турбувати

2) сердити, дратувати

3) військ. тривожити (противника)

* * *

1) досаждати, докучати, набридати; дратувати; турбувати, тривожити

2) вiйcьк. тривожити ( супротивника)

викликати невдоволення; дратувати, сердити, псувати настрій

* * *

1. n

1) край (чогось); крайка, кромка

2) вістря, лезо

3) гострість

4) обріз (книги); поле (сторінки)

5) бордюр

6) кряж, хребет; гребінь (гори)

7) бровка (канави тощо)

8) грань; фаска; ребро

9) критичне становище; критичний момент

10) ущипливість, різкість

11) амер., розм. перевага

12) дуга (фігурне катання)

13) пруг (ковзана); кант (лижі)

2. v

1) точити; загострювати

2) облямовувати

3) обрізувати краї; підрівнювати; підстригати (траву)

4) розм. роздратовувати

5) повільно просуватися, поступово наближатися

6) прослизати, пробиратися (у, до — into)

7) вислизнути (з — out of)

8) тех. кантувати

* * *

1) вістря, лезо; ріжуча крайка ( інструмента); гострий край, гострота; вістря, гострота (зауваження, почуття)

2) край, крайка

3) обріз ( книги); поле (сторінки); бордюр

4) кряж, хребет; гребінь ( гори); бровка (уступу, канави)

5) грань; фаска; ребро; опорна призма (маятника, коромисла ваг)

6) критичне положення, критичний момент

7) перевага

8) дуга ( фігурне катання)

9) ребро ( ковзана); кант ( лижі)

1) точити, вигострювати; загострювати

2) ( with) облямовувати, обрамляти

3) ( повільно) просуватися; ( поступово) наближатися

4) ( into) прослизнути, пробратися; ( out of) вислизнути, вибратися; ( out of) зіштовхнути, зіпхнути; усунути ( з посади)

5) тex. кантувати

6) cпopт. кантувати, вдавлювати лижі кантами в сніг

7) дiaл. дратувати

1) розлютовувати, роздратовувати; дратувати

2) скаженіти, шаленіти; нуртувати

* * *

1) сердити, роздратовувати; дратувати; доводити до нестями

2) викликати злість (озлоблення); обурювати; озлобляти

3) посилювати (біль); роз'ятрювати (рану)

* * *

1) apx., пoeт. роздратований; гнівний

2) биол. шорсткий, шорсткуватий; гострощетинистий

1) сердити, дратувати, виводити з себе

2) викликати обурення; озлобляти

3) посилювати ( біль); роз'ятрити ( рану)

1. n

1) фізл. жовч

2) анат. жовчний міхур

3) жовчність; злість; роздратованість

4) амер., розм. нахабство, зухвалість

5) садно; натерте місце

6) вет. нагніт (у коня)

7) досада; відчуття образи

8) болюче (вразливе) місце

9) с.г. огріх

10) ліс. порубка, лісосіка

11) бот. чорнильний (дубильний) горішок

2. v

1) намуляти, натерти (шкіру)

2) вкритися синцями

3) дратувати; турбувати

* * *

1) фiзioл. жовч

2) aнaт. жовчний міхур (тж. gall bladder)

3) жовчність, злість

4) aмep. нахабність

1) садно, натерте місце; вeт. нагніт ( у коня)

2) роздратування, досада; почуття образи; причина роздратування, досади

3) хворе місце

1) зідрати ( шкіру); натерти; покритися саднами

2) дратувати, турбувати, злити

1. n

1) стрекало

2) збудник, стимул

3) розм. принада (на аукціоні)

2. v

1) підганяти

2) спонукати; стимулювати; підбурювати; підбивати (на — on, to)

3) роздратовувати; дратувати; роз'ятрювати

* * *

1) стрекало

2) збудник, стимул

1) підганяти ( череду)

2) спонукувати; стимулювати; підбурювати (тж. goad on)

3) дратувати

1. n

1) грати; решітка

2) камінна решітка

3) камін

4) тех. колосникова решітка

5) гірн. грохот

6) буд. ростверк

2. v

1) затуляти решіткою; загратовувати

2) терти (на тертушці); розтирати

3) скребти, терти

4) скреготати, скрипіти; рипіти

5) дратувати, роздратовувати

* * *

1) ґрати, решітка

2) камінна решітка; камін

3) тex. колосникова решітка; гipн. грохот

4) бyд. ростверк

1) терти на тертці; розтирати

2) терти, скребти з різким звуком; скреготати; скрипіти; скрипіти ( зубами); бути скрипучим, скрипливим

3) (звич. on) дратувати

1. n

1) жара, спека

2) жаркі дні, жаркий час

3) жар, підвищена температура

4) фіз. теплота

5) тех. нагрівання; розжарювання

6) запал, запальність, гарячність

7) розпал

8) щось зроблене за один раз

9) спорт. раунд (бокс)

10) спорт. гіт; забіг (заїзд) на певну відстань

11) pl попередні змагання

12) період тічки

13) розм. поліція; переслідувачі (злочинців)

14) амер., розм. допит з погрозами

2. v

1) нагрівати, підігрівати, зігрівати (тж heat up)

2) нагріватися, зігріватися

3) розжарювати

4) розжарюватися

5) топити; опалювати

6) збуджувати; розпалювати; дратувати

7) гарячитися; роздратовуватися

* * *

1) спека; спекотні дні

2) жар, підвищена температура; температура (звич. висока)

3) тепло

4) фiз. теплота

5) тex. нагрів, розжарення

6) метал. садка; ванна; плавка

7) запал, гарячність; розпал

8) що-небудь зроблене за один раз, в один прийом; cпopт. раунд ( бокс); cпopт. гіт; забіг, заплив або заїзд на певну відстань; pl попередні змагання

9) зooл. тічка; період тічки; період полювання

10) мeд. почервоніння; печіння; поколювання

11) cл. тиск; натиск; примус; поліцейське переслідування; погоня

12) гострота (страви, приправи)

1) нагрівати, підігрівати, зігрівати ( heat up); нагріватися, зігріватися

2) розжарювати; розжарюватися

3) топити; опалювати; обігрівати

4) збуджувати; дратувати; гарячитися, розпалюватися, дратуватися

5) розігрівати, "публіку"