Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

дохнуть

  • 1 дохнуть

    I. дихнути, дхнути, тхнути, сапнути. [Д(и)хнути мені не дає: роби та й роби (М. Вовч.). Мов смертю на нього сапнуло, за шкуру снігом мов сипнуло (Греб.)]. Дохнуть ртом на кого, на что - хук[х]нути, (несов. хухати). [Хухнула на скло, щоб крига розтала].
    II. издохнуть дохнути, здохнути; (о мног.) поздихати, виздихати. [Бодай тії собаки ваші виздихали!]; (о домашнем скоте) гинути, згинути, пропадати (падати), пропасти. [Зозуляста курка вночі пропала].
    * * *
    I д`охнуть
    до́хнути
    II дохн`уть
    1) дихну́ти; ( согревая) ху́кнути, ху́хнути
    2) ( повеять) подихну́ти, дихну́ти

    Русско-украинский словарь > дохнуть

  • 2 воздыхать

    -дохнуть зідхати, зідхнути, здихати, здихнути. [Зідхнув тяжко я до бога. Все чогось, скучає, тяженько здихає].
    * * *

    Русско-украинский словарь > воздыхать

  • 3 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 4 дыхнуть

    Русско-украинский словарь > дыхнуть

  • 5 передохнуть

    I. подохнути, видохнути, поздихати, виздихати, повиздихати. [Воли та корови усі поздихають. А бодай-би вони всі виздихали]. См. Дохнуть.
    II. 1) (перевести дух) відідхнути, відсапнути, передихнути, відхлинути, перевести, звести дух. Срв. Передышать. [Дайте коням відсапнути. За слізьми не одхлине];
    2) (отдохнуть) перепочити, припочити, спочити (трохи);
    3) см. Передыхать.
    * * *
    I перед`охнуть
    передо́хнути, ви́здихати, поздиха́ти, повиздиха́ти, ви́дохнути, ви́дохти
    II передохн`уть

    Русско-украинский словарь > передохнуть

  • 6 повеять

    см. Повевать.
    * * *
    1) пові́яти, однокр. війну́ти, пові́йнути, пові́нути и повіну́ти; ( дохнуть) дихну́ти, подихну́ти; ( подуть) поду́ти, поду́нути
    2) с.-х. пові́яти
    3) (помахать чем-л.) помаха́ти

    Русско-украинский словарь > повеять

  • 7 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 8 ара

    1. проміжок, протока, прогалина, просвіт, щілина; йӱрӱим танклар араға іду в проміжку між танками ВН; кӧк аралар бахайым булутлара дивлюся на проміжки неба й на хмари Г; (а) о ара в цей час, в цей проміжок часу, в цей момент, у ту мить, тим часом СМ, Б, Г, СЛ, СГ; ао араға за чей час СМ; бу арада в цьому місці, у цей час, у цю мить, у цей момент СБФ, НКД; о арада в цей час СМ, Б, СГ; о арада чыхариймиз сени тартып тієї ж миті ми витягнемо тебе СМ; аман о арада зразу в ту саму мить СГ; арасы його проміжок, те, що знаходиться в проміжку між ними, серед них; тарачых арасы вузький проміжок, як між зубцями гребінця Г; оғадар т'ечий арасы стільки часу мине за цей період П; чох арасы т'ечмий не минуло багато часу, невдовзі Г; бир саат арасы проміжок часу в одну годину СГС; хапу арасындан бах- подивитися в щілину між дверима Г; бу лафын арасыны кестилер ухвалили згідно з цим словом Г;
    2. стосунки між ким; аралары бузулуй вони між собою посваряться СМ; арамызы боз- сварити нас К; арасыны боз- сварити кого між собою СК;
    3. сл. ім. між, поміж, серед; ӱч кӧпеин арасы бири эн җамбаз серед трьох псів цей був найкращим СЛ; арас (ы) на а) між ними; алх арасна җойулмасын серед людей не загубишся К; беш бала арасна мен бир улан серед п'яти дітей один я хлопець СБФ; исанлар арасна серед людей П; урум арасна серед урумів У; халх арасына на людях СБ; чох чобан арасна хойун арам т'итий коли чабанів багато, вівці дохнуть К, СГ; б) під час; ойун арасна під час гри СБ; аҗдары о йана чевирильмеэн арасна поки дракон повернувся був у протилежний бік СГ; аралар (ы) на дав. в. мн. серед них СМ; арасында між ними; эклисейлен софранын арасында між церквою й трапезною Г; кенди араларында між собою, між ними Кб.; арасындан з-поміж них; бир дэрменҗи мени тапты дэрмен кӧпчеклеринин арасындан один мельник знайшов мене між лопатями колеса водяного млина СЛ; пор. ира, эра.

    Урумско-украинский словарь > ара

  • 9 арам

    нечистий, поганий, бридкий, паскудний, гидкий, мерзенний, мерзотний, непридатний до їжі, зіпсований, заборонений релігією, погань, скверна, гидота, бридота, мерзота; дуйналар арам бана світ мені остогид, життя мені набридло ВН; бана дӱньйа ӧле дэ арам, беле дэ арам життя мені уприкрилось і так, і так Г; бир дэнеҗик бен севдим дэ — дӱнялар арам бана / мана я покохав одну-єдину — і життя стало мені поперек горла К; меэм саа арам да сучум йохтур я перед тобою нічим не завинив К; арам аша- говорити щось погане СМ, Б; арам ашама не шахруй СБЧ, не роби дурного СБ; арам д'ебер- / т'ет- дохнути від зарази, мору, пропадати пропадом СГ / СБ, Б; чох чобан арасна хой арам д'еберий СГ, чох чобан олан йере хойун арам т'итий — соймаа йетиштирамайяр СЛ коли чабанів багато, вівці пропадають, дохнуть від мору — їх не встигають різати; арам йағ неїстівний жир Г; дӱньйа она арам олду життя йому обридло Г; арам осун ашаан шийин щоб тобі не пішло на користь те, що ти їси Г; арам ӧль- помирати ганебною смертю СМ, СГ, СК; арам пара нечисті гроші СМ; арама чыхаҗах олар тахым да усі вони займатимуться негідними справами К; сендэн айаан малым арама чыхсын добро, яке я шкодую для тебе, нехай краще пропаде пропадом К; арам эт- псувати — воду, продукти, настрій, апетит СМ.

    Урумско-украинский словарь > арам

  • 10 д'ебер-

    подихати СМ, СГ, СК; чох чобан арасна хой арам д'еберий де багато чабанів, там вівці дохнуть від мору СГ; д'еберип халыныз щоб ви повиздихали СГ; пор. йебер- I.

    Урумско-украинский словарь > д'ебер-

  • 11 чобан

    I
    (-аллар СБ)
    1. чабан, вівчар, баранник, пастух, скотар; Чобан араба Чумацький Віз, Велика Ведмедиця СБ; чобан бах- пасти отару Б; чобан дӱдӱгӱ / дӱдӱӱ сопілка, дудка О / К; чобан йӱр- чабанувати Г-К; Чобан йылдыз (ы) Венера О (див. Чолпан) ; чобан кӧпеги / кӧпеи вівчарка, вовкодав О / К; чобан сеси грубий голос, як у чабана М; чох чобан арасна хой арам д'еберий де чабанів багато, там вівці дохнуть вір мору СГ.
    2. отара СМ, Б; чобаны чобан бағай пастух доглядає отару СМ; пор. чабан I.
    II
    чиряк, фурункул, нарив К, СГС.

    Урумско-украинский словарь > чобан

См. также в других словарях:

  • дохнуть — См …   Словарь синонимов

  • ДОХНУТЬ — 1. ДОХНУТЬ, дохну, дохнешь, несовер. Умирать, околевать (о животных). Скот от бескормицы дохнет. ❖ Мухи дохнут (разг. ирон.) погов. о невыносимой скуке. 2. ДОХНУТЬ, дохну, дохнёшь, совер. 1. однокр. к дышать; сделать один выдых (разг.). Дохни ка… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОХНУТЬ — 1. ДОХНУТЬ, дохну, дохнешь, несовер. Умирать, околевать (о животных). Скот от бескормицы дохнет. ❖ Мухи дохнут (разг. ирон.) погов. о невыносимой скуке. 2. ДОХНУТЬ, дохну, дохнёшь, совер. 1. однокр. к дышать; сделать один выдых (разг.). Дохни ка… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОХНУТЬ — ДОХНУТЬ, задыхаться, умирать от недостатка воздуха, от удушливой тесноты; | вообще, о животных: издыхать, умирать, околевать, испускать дух. Рыба дохнет в пруду подо льдом, задыхается без прорубей. У соседа овцы дохнут, падеж. О рыбе, употр.… …   Толковый словарь Даля

  • дохнуть —     ДОХНУТЬ/ИЗДОХНУТЬ     ДОХНУТЬ/ИЗДОХНУТЬ, издыхать/издохнуть, падать/пасть, подыхать/подохнуть, сдыхать/сдохнуть, разг. околевать/околеть, разг. сниж., сов. поколеть …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Дохнуть — I д охнуть несов. неперех. 1. разг. Издыхать, околевать (о животном, насекомом). 2. разг. сниж. Умирать, погибать (о человеке). II дохн уть сов. неперех. 1. разг. Сделать вдох и выдох. 2. Резко выдохнуть воздух изо рта воздух; дунуть. 3 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Дохнуть — I д охнуть несов. неперех. 1. разг. Издыхать, околевать (о животном, насекомом). 2. разг. сниж. Умирать, погибать (о человеке). II дохн уть сов. неперех. 1. разг. Сделать вдох и выдох. 2. Резко выдохнуть воздух изо рта воздух; дунуть. 3 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ДОХНУТЬ — ДОХНУТЬ, ну, нешь; дох и дохнул, дохла; несовер. Умирать (в 1 знач.; о животных; о человеке прост. пренебр.). | совер. издохнуть, ну, нешь; ох, охла, подохнуть, ну, нешь; ох, охла и сдохнуть, ну, нешь; ох, охла. II. ДОХНУТЬ, ну, нёшь; совер.… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДОХНУТЬ — ДОХНУТЬ, ну, нешь; дох и дохнул, дохла; несовер. Умирать (в 1 знач.; о животных; о человеке прост. пренебр.). | совер. издохнуть, ну, нешь; ох, охла, подохнуть, ну, нешь; ох, охла и сдохнуть, ну, нешь; ох, охла. II. ДОХНУТЬ, ну, нёшь; совер.… …   Толковый словарь Ожегова

  • дохнуть — ДОХНУТЬ, ну, нешь; несов., без доп. Болеть чем л., недомогать, плохо себя чувствовать. Погода меняется, весь день дохну …   Словарь русского арго

  • дохнуть — I до/хнуть ну, нешь; дох и до/хнул, до/хла, ло; нсв. (св. издо/хнуть) а) Издыхать, околевать (о животных, насекомых) Лошади дохнут от голода. Скотина дохнет от сибирской язвы. б) отт.; разг. сниж. О человеке. Семья с голоду дохнет …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»