-
1 дорого
дорого (ум. дорогенько). (Срв. ст. дорожче и дорогше).* * *нареч.до́рого -
2 ძვირად
дорого -
3 it is not a sin to sell dear, but it is to make ill measure
дорого продавати не гріх, але гріх обважуватиEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > it is not a sin to sell dear, but it is to make ill measure
-
4 dear
1. n1) дорогий, милий, любий, голубчик; дорога, мила, люба, голубонька; коханий; кохана2) душка, серденько3) краса, розкіш; диво2. adj1) дорогий, милий, любий2) вельмишановний3) люб'язний4) заповітний5) славний, чарівний6) дорогий, що дорого коштуєthat's too dear for me — мені це надто дорого, мені це не по кишені
3. adv1) дорого (тж перен.)2) ніжно, палко4. intвиражає симпатію, нетерпіння, подив, жальdear me!, oh dear! — боже мій!
* * *I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
5 dearly
adv1) ніжно, палко2) дорого; дорогою ціною* * *adv1) ніжно, гаряче, палко -
6 dear-bought
adjкуплений дорогою ціною; що дорого дістався* * *aякий дорого дістався; куплений за високу ціну -
7 Ford
1. n1) ч. ім'я Форд2) амер., розм. форд (автомобіль)3) розм. останній крик моди; популярна модель (сукні тощо)4) дешева сукня, скопійована з дорогої моделі5) брід6) поет. ріка, потік2. v (f.) переходити вбрід, перебродити* * *[fxːd]n; амер.1) форд ( автомобіль) -
8 overbuy
v (past і p.p. overbought)1) купувати у надмірно великій кількості2) купувати надто дорого; переплачувати* * *v( overbought) -
9 too
adv1) (за)надтоtoo good to be true — надто добре, щоб можна було повірити
2) дуже, конче, украйthat's too bad! — як шкода!, який жаль!
3) також, тежI go there, too — я теж іду туди
4) до того ж, крім того, більш тогоachieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого
5) справді, дійсноI mean to do it, too — я справді збираюся зробити це
to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко
* * *I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
10 dear
I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
11 дорогой
дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].* * *I дор`огойнареч.доро́гою, по доро́зі, у доро́зіII дорог`ойдороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий\дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!
дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю
-
12 запрашивать
запросить1) (просить слишком дорого) правити, заправляти и (реже) заправлювати, заправити, (диал.) ґе[а]рувати, заґе[а]ровувати, заґе[а]рувати, гнути, загнути, гилити, загилити з кого за що, скільки, що. [Правлять за все, як за рідного батька (М. Вовч.). Крамар заправить з тебе вдесятеро (Кониськ.). Яку він ціну загилив за чоботи? (Звин.). Дорого ґерує за вола (Мнж.). Заґерував ти з його багато (Лохв. п.). Гне, як дурень за батька (Приказка)]. -вать слишком много (образно) - правити як за (рідного) батька (Номис), як за вола;2) кого (зазывать, приглашать) - запрошувати, запросити, запрохувати, запрохати, закликати, закликати кого;3) (спрашивать) запитувати, запитати кого. [А хто-ж були ті вояки, що їх зібрав під прапор свій Спартак? - запитує авторка (Єфр.)];4) (делать оффиц. запрос на бумаге) запитувати, запитати листовно кого про кого, про що;5) (просить усиленно) благати кого. Запрошенный - заправлений, (диал.) заґе[а]рований; запрошений, закликаний; запитаний.* * *несов.; сов. - запрос`ить1) ( делать запрос) запи́тувати, запита́ти2) ( цену) пра́вити и заправля́ти, запра́вити; ( преувеличенно большую) ги́лити, заги́лити3) ( зазывать) запро́шувати, запроси́ти, -прошу́, -про́сиш, запро́хувати, -про́хую, -про́хуєш, запроха́ти4) (сов.: начать просить) поча́ти проси́ти -
13 как
нрч.1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].* * *1) нареч. як\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не
2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як
\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й
3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж
\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!
\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най
-
14 обходиться
обойтися1) обходитися, обіходитися, обійтися, перебуватися, перебутися. [Обходимося тим, що маємо. Якось перебудемося без грошей, поки заробимо];2) поводитися, повестися, об(і)ходитися, обійтися з ким. Хорошо -ться с кем, с нем - гарно поводитися з ким, з чим, шанувати кого, що. Плохо -ться - негарно поводитися з ким, з чим, не шанувати, кривдити кого, що. Жестоко -ться с кем - збиткуватися з кого, жорстоко поводитися з ким. [Він з неї збиткується, що вона йому не вінчана жінка];3) (стоить) коштувати, вийти, стати в що. Сапоги обошлись мне в пять рублей - чоботи вийшли (стали) мені в п'ять карбованців. Постройка дома обошлась очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийшло.* * *несов.; сов. - обойт`ись1) (обращаться с кем-л.) обхо́дитися, обійти́ся, пово́дитися, повести́ся2) (стоить, требовать определённых затрат) обхо́дитися, обійти́ся, несов., сов. ко́штувати и коштува́ти; диал. вихо́дити, ви́йти3) (удовлетворяться, довольствоваться) обхо́дитися, обійти́ся; ( изворачиваться) оберта́тися, оберну́тися4) (о деле, событии - происходить) обходи́тися, обійти́ся; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (несов.: с отрицанием "не") бува́ти5) строит. (несов.) обхо́дитися; обхо́дитися, обмина́тися; обхо́дитися; обганя́тися, випереджа́тися; обду́рюватися -
15 предорогой
дуже дорогий, предорогий. -дорого - дуже дорого.* * *ду́же (надзвича́йно) дороги́й; предороги́й -
16 pay
1) платіж; заробітна плата2) оплачувати, сплачувати; робити (здійснювати) платіж•- pay a claim
- pay a compensation
- pay a duty
- pay a judgment
- pay a judgement
- pay a score
- pay alimony
- pay an attorney's fee
- pay-and-hours agreement
- pay back a loan
- pay back the victim
- pay book
- pay by installments
- pay claim
- pay court costs
- pay damages
- pay duty
- pay filing fee
- pay freeze
- pay in advance
- pay in kind
- pay money
- pay no heed
- pay off
- pay off a score
- pay off old scores
- pay on delivery
- pay on demand
- pay penalty
- pay pension
- pay protection money
- pay ransom
- pay rise
- pay-roll
- pay salary
- pay-sheet
- pay taxes
- pay the forfeit
- pay tribute
- pay wages
- pay wages with goods in kind
- pay war indemnity -
17 paying
платний, який оплачує -
18 big-ticket
a; амер.; сл.дорогий, який дорого коштує -
19 consider
v1) розглядати; обговорювати; обмірковуватиlet us consider what to do — давайте подумаємо, що нам робити
2) вважати, гадатиI do not consider that dear — я не вважаю, що це дорого
3) брати до уваги, зважати на, враховувати* * *v1) розглядати, обговорювати; обмірковувати2) обдумувати; задумати, збиратися або мати намір ( зробити що-небудь); подумувати ( про що-небудь)3) брати до уваги, враховувати4) думати, вважати5) виявляти повагу ( до кого-небудь); рахуватися ( з ким-небудь)6) юp. судити по сукупності ( з раніше здісненими злочинами) -
20 cost
In1) ціна; вартість2) pl видатки, витратиat ail costs, at any cost — за всяку ціну
IIv (past і p.p. cost)1) коштувати, обходитися2) забирати (нас), потребувати3) призначати ціну, оцінювати (товар)* * *I n1) ціна; вартістьcost, insurance, freight — (cкop. cost i. f.) кoм. вартість, страхування, фрахт; сіф
cost overrun — перевитрата, вихід за межі кошторису
3) розплата; тяжка цінаII vat all costs, at any cost — за всяку ціну
( cost)1) коштувати, обходитися2) вимагати, коштувати3) кoм. призначати ціну, оцінювати ( товар)
См. также в других словарях:
ДОРОГО — ДОРОГО, нареч. 1. За высокую цену, по дорогой цене, ант. дешево. Продавать дорого. Дорого обошлось. Дорого дать. 2. перен. Дорогой ценой, ценой больших усилий, жертв. Успех ему дорого достался. Он дорого заплатил за свои увлечения. ❖ Любо дорого… … Толковый словарь Ушакова
дорого — См. дорогой любо дорого смотреть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. дорого задорого, дорогой ценой, начетисто, дорогонько, многоценно, за высокую цену, на вес золота, за… … Словарь синонимов
ДОРОГО — не возьмёт. Волг. Неодобр. О лживом, ненадёжном человеке. Глухов 1988, 37, 95. Не дорого давано. Перм. О чём л., о ком л., легко доставшемся, не заслуживающем бережного отношения. Сл. Акчим. 1, 223. В два дорога. Сиб. Вдвое дороже. ФСС, 63 … Большой словарь русских поговорок
дорого́й — дорогой, дорог, дорога, дорого, дороги; сравн. ст. дороже … Русское словесное ударение
дорого — Любо дорого с инф. (простореч.) радостно, приятно. Любо дорого смотреть, как они живут. Дорого бы я дал, чтобы... (разг.) выражение сильного, но неисполнимого желания. Дорого бы я дал, чтобы узнать его намерения … Фразеологический словарь русского языка
дорого — дороже; нареч. 1. к Дорогой. 2. Ценой больших усилий, трудов, жертв. Д. дались (стоили) мне эти последние километры. Д. достались ему эти месяцы напряжённой работы. Д. заплатил за возможность участвовать в экспедиции (испытал много трудностей,… … Энциклопедический словарь
дорого — • дико дорого … Словарь русской идиоматики
дорого — I нареч.; доро/же 1) к дорогой 2) Ценой больших усилий, трудов, жертв. До/рого дались (стоили) мне эти последние километры. До/рого достались ему эти месяцы напряжённой работы. До/рого заплатил за возможность участвовать в экспедиции (испытал… … Словарь многих выражений
дорого — до/рого Ваше авто дорого стоит? … Правописание трудных наречий
Дорого платить — за что. ДОРОГО ЗАПЛАТИТЬ за что. Разг. Экспрес. 1. Пострадать в наказание или в отместку за что либо; поплатиться. [Кирша] очутился на дне овинной ямы и, может быть, заплатил бы дорого за свой отчаянный скачок, если б не упал на что то мягкое (М … Фразеологический словарь русского литературного языка
дорого-дорого — дорого дорого … Орфографический словарь-справочник