-
1 дихало
с( у кита) spiracle -
2 blowhole
n2) віддушина, отвір у кризі, через який дихають кити, тюлені3) вентиляційний отвір ( у тунелі)4) метал. пузир, раковина ( у виливку) -
3 spiracle
-
4 triumph
1. n1) тріумф; перемога2) радість перемоги3) іст. тріумфальний похід4) ірон. втілення, символ2. v1) перемагати, здобувати перемогу, брати верх (над кимсь — over)2) торжествувати; святкувати перемогу; радіти3) іст. тріумфувати, святкувати тріумф* * *I n1) перемога, торжество; тріумфin triumph — торжествуюче; з торжеством; з перемогою, звитяжно
to achieve great triumphs — досягти багато чого, мати великі досягнення
within a few years his triumph lay in ruins — через декілька років від його тріумфу нічого не залишилося
his life was a triumph over weakness and ill-health — його життя - це перемога над слабкістю, хворобою
a shout of triumph — торжествуючий крик /вигук/; sense of triumph відчуття торжества
great was his triumph on hearing it — його торжество було великим, коли він почув про це
3) icт. тріумф, урочистий в'їзд полководця-переможця в столицю, тріумфальне шесття ( у Стародавньому Римі)4) втілення, символII nher dress is a triumph of bad taste — її плаття - шедевр поганого смаку /верх несмаку /
1) перемагатиreason has triumphed over heart — розум отримав перемогу над почуттями; процвітати
2) ( over) торжествувати, тріумфувати; святкувати перемогу, тріумфto triumph over the constraints on space — справитися з труднощами розміщення матеріалу в обмеженому об'ємі (книги, статті)
now it was our turn to triumph — наступило, на наший вулиці свято
3) icт. святкувати тріумф ( у Стародавньому Римі) -
5 blow-hole
n1) дихало (у кита)2) отвір у льоду, через який дихають кити (тюлені тощо)3) вентиляційний отвір (у тунелі)4) пузир, раковина (в металі) -
6 blowhole
n2) віддушина, отвір у кризі, через який дихають кити, тюлені3) вентиляційний отвір ( у тунелі)4) метал. пузир, раковина ( у виливку) -
7 spiracle
n1) душник, віддушина; вентилятор2) дихальний отвір ( у рослин); дихальце ( у комах); бризкальце ( у риб); дихало ( у кита) -
8 triumph
I n1) перемога, торжество; тріумфin triumph — торжествуюче; з торжеством; з перемогою, звитяжно
to achieve great triumphs — досягти багато чого, мати великі досягнення
within a few years his triumph lay in ruins — через декілька років від його тріумфу нічого не залишилося
his life was a triumph over weakness and ill-health — його життя - це перемога над слабкістю, хворобою
a shout of triumph — торжествуючий крик /вигук/; sense of triumph відчуття торжества
great was his triumph on hearing it — його торжество було великим, коли він почув про це
3) icт. тріумф, урочистий в'їзд полководця-переможця в столицю, тріумфальне шесття ( у Стародавньому Римі)4) втілення, символII nher dress is a triumph of bad taste — її плаття - шедевр поганого смаку /верх несмаку /
1) перемагатиreason has triumphed over heart — розум отримав перемогу над почуттями; процвітати
2) ( over) торжествувати, тріумфувати; святкувати перемогу, тріумфto triumph over the constraints on space — справитися з труднощами розміщення матеріалу в обмеженому об'ємі (книги, статті)
now it was our turn to triumph — наступило, на наший вулиці свято
3) icт. святкувати тріумф ( у Стародавньому Римі) -
9 горло
1) горло (ум. горлечко), горлянка, (вульг.) пелька; срв. Глотка. Кричать во всё горло - зіпати що-духу, гукати (кричати, горлати и т. п.) на все горло, на ціле горло, на всю горлянку, з усього горла, на всі заводи, на ввесь голос, на всю губу, на ввесь рот, на пуп кричати. По-горло сыт, по-горло работы и т. д. - до-не(с)хочу, до-незмогу, по (саму) зав'язку. Всего тут по-горло - усього тут аж по-горло, до призволящого, до-схочу, у три щиті. Становиться поперёк горла кому - ставати кому в горлі руба. Драть горло - см. Горланить. Залить горло (напиться пьяным) - залити (залляти) очі. Приступить с ножем к горлу, наступить на горло - наставати з ножем до горла, пристати з короткими гужами, добиватися чого в одну шкуру, притьмом вимагати чого. Дыхательное горло - дихало, ум. дихальце, дихалка, дихавка, дишка;2) (в сосуде) шийка, горло, горлечко.* * *1) го́рло, горля́нкабрать, взять за \горло — перен. бра́ти, узяти за го́рло (за горлянку)
дыха́тельное \горло — анат. ди́хальне го́рло, трахе́я
2) ( у сосуда) ши́йка, го́рло3) ( выход из залива) го́рло -
10 непобедимый
непереможний, непоборний, непоборимий, нездоланний, неподоланний, (устар.) незвитяжний, необорний, необоримий; срв. Неодолимый. [Нікчемні заходи доктринерства перед непереможною силою фактів (Грінч.). Непереможною силою віяло від цієї маси живих тіл (Кирил.). Гордую, непереможну силу рука підступна жінки подолала (Л. Укр.). Зичили, щоб він був щасливий та непереможний (Крим.). Непоборна завзятість (Н.- Лев.). Куди мою душу кинуть очі твої непоборні (Грінч.). Самсона руки непоборні (Л. Укр.). Кого-ж тепер нам страшно, нам непоборним, недосяжним (Усенко). Вона непоборима пані (Куліш). Між нами стоїть якийсь нездоланний мур (Корол.). За незвитяжних себе козаки вважали (Куліш). Вогонь дмухнув гадом, а далі вискочив ще потужніший, ще могутніший, як незвитяжний переможець (Коцюб.). Чолом тобі, синє, широкеє море. Міцне, необорне! (Вороний). Не подолати її необорну (Л. Укр.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш)].* * *неперемо́жний, непобо́рний, непобори́мий; ( неодолимый) нездола́нний, неподола́нний, нескори́мий; ( непреодолимый) незбори́мий, незбо́рний -
11 непреодолимый
непереможний, непоборний, непереборний, нездоланний; (устар.) необоримий, незборимий (Франко), срв. Непобедимый. [Шалений, непереможний, дикий гнів (Коцюб.). Вона не могла здержати сміху непереможного, п'яного, що клекотів у грудях (Коцюб.). Музика дратувала безсилі старечі ноги своєю непереможною, дикою силою (Л. Укр.). Вона іде! Непереможна сила мене примушує за нею простувати (Л. Укр.). Непереможні обставини (Рада). Непоборна завзятість (Н.-Лев.). Непоборні перепони (Павлик). Непоборні життьові обставини (Грінч.). Непоборний жах (Г. Григор.). Козацтво дихало необоримим духом руїни (Куліш). Нездоланний дух (Крим.)].* * *неперебо́рний, непобо́рний, непобори́мий, незбори́мий, незбо́рний; ( непобедимый) нездола́нний, неперемо́жний -
12 новизна
1) (состояние) новість, новітність (-ости), новина, (реже) новизна. [Кожне слово Писарева дихало принадою новітности (Крим.). Особливою новиною ця теорія не визначається (М. Калин.). Там невідоме, небезпечне, але принадно-прекрасне в своїй новизні (А. Любч.)];2) (новшество) новина, новизна. [В усій тій новизні давнина вчувається (Рада)]. Страсть к -не - пристрасть до всього нового.* * *новизна́, новина́ -
13 Дыхало
анат. дихало, дихав[л]ка, дишка.
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский