-
1 перемагати
= перемогти(ворога, труднощі) to conquer, to overpower, to gain ( to win) a victory ( over); ( завдавати поразки) to defeat; ( труднощі) to overcome, to master, to get the better (of); to carry the day, to surmount, to get over, to vanquish; (себе, якесь почуття) to control, to restrain, to govern, to repress, to force oneself; ( y змаганні) to win, to come out on topперемагати труднощі — to conquer ( to master) difficulties; to overcome ( to get over) difficulties
перемагати перевагою тактики — to outgeneral, to outmanoeuvre
-
2 перемагати
-
3 перемагати
= перемогти́1) побежда́ть, победи́ть, оде́рживать побе́ду, одержа́ть побе́ду, оде́рживать верх, одержа́ть верх; ( ломая сопротивление) одолева́ть, одоле́ть, оси́ливать, оси́лить, ( сильнее) преодолева́ть, преодоле́ть; ( получать перевес) переси́ливать, переси́лить, (только соверш.) возоблада́ть; ( добиваться полного успеха) торжествова́ть, восторжествова́ть2) (о недомогании, боли) перемога́ть, перемо́чь, превозмога́ть, превозмо́чь; (о трудностях, страхе) преодолева́ть, преодоле́ть, переси́ливать, переси́лить -
4 перемагати
vaincre -
5 перемагати
peremahatyдієсл. -
6 перемагати
დაძლევა; მოგება -
7 перемагати
yenmek, ğayıp çıqmaq -
8 перемогти
-
9 zwyciężać
перемагати -
10 მოგება
перемагати; вигравати; виграш -
11 йең-
перемагати, долати, вигравати СБ, П, Б; т'им йеңей кӱреши хто переможе в боротьбі П; пор. йен-. -
12 conquer
v1) завойовувати, підкоряти2) перемагати; переборювати3) долати, пересилювати* * *v1) завойовувати, підкоряти2) перемагати; переборювати; перемагати ( погані звички) -
13 vanquish
v1) перемагати2) завоювати, підкорити3) долати, переборювати; стримувати, заглушати (почуття тощо)* * *v.1) перемагати; to vanquish the enemy розбити ворога, здобути перемогу над ворогом; підкоряти, завойовувати; to vanquish a country підкорити країну2) переборювати, придушувати (почуття); to vanquish temptatіon встояти перед спокусою -
14 flog
v1) шмагати, сікти; бити; періщити2) підганяти3) ловити рибу нахлистом4) розм. перевершувати, перемагати, побити5) сильно лопотіти (про вітрила)flog into — вбивати, утовкмачувати (в голову)
to flog a dead horse — марно витрачати сили; марно намагатися викликати інтерес (до чогось)
* * *v1) сікти, шмагати; стьобати; бити батогом; підганяти ( flog along)2) побивати, перевершувати, перемагати3) сильно ляскати, хлопати, ляпати ( про вітрило)4) різко критикувати, шпетити5) cл. продавати, збувати ( часто з-під поли) -
15 frustrate
Iadj1) нездійснений; марний (про надію тощо)2) позбавлений (чогось)IIv1) розстроювати, зривати; розладнувати (плани); порушувати2) робити марним; зводити нанівець* * *I [fre'streit] = frustrated II [fre'streit] v1) розстроювати; зривати; порушувати2) робити марним; зводити нанівець; психол. розчаровувати; підривати віру у свої сили; приводити до фрустрації3) перемагати ( кого-небудь); завдавати поразки; розбивати ( кого-небудь) -
16 outfight
-
17 reduce
v1) знижувати; зменшувати; скорочуватиto reduce temperature — знижувати (збивати) температуру
2) послаблювати, полегшувати3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути4) спричинювати схуднення, виснажуватиreduced almost to nothing — худий, як тріска
5) перетворювати, обертати (на щось)to reduce to ashes — спалити дощенту, спопелити
6) дати лад, навести порядок; упорядкувати; систематизуватиto reduce to order — навести порядок, упорядкувати
7) доводити (до певного стану)8) зводити (до чогось)9) знижувати в посаді (у званні)to reduce to the ranks — військ. розжалувати в рядові
10) примушувати, змушувати11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати12) військ. подавляти (вогневу точку)13) стримувати (гнів, бажання)14) спрощувати15) укорочувати, підкорочувати17) відновлювати18) фон. редукувати; послаблювати19) тех. подрібнювати; розмелювати20) розводити (фарбу тощо)21) фот. зменшувати щільність (негатива)22) хім. розкисляти* * *[ri'djuːs]v(to)1) знижувати; зменшувати; скорочувати2) послабляти, зменшувати3) худнути; дотримуватися дієти для схуднення; викликати схуднення, виснажувати4) перетворювати, обертатиto reduce to ashes — спалити вщент; переводити, перетворювати (в інші, більш дрібні міри, одиниці); мaт. скорочувати, перетворювати; зводити
5) приводити (у певну систему, порядок)6) доводити ( до якого-небудь стану); зводити ( до чого-небудь)7) понижувати в посаді, званніto reduce to the ranks — вiйcьк. розжалувати в рядові
8) примушувати, змушувати9) скоряти, підкоряти собі, перемагати; вiйcьк. подавляти ( вогневу точку)10) спрощувати ( що-небудь); мaт. зводити /перетворювати/ до більш простого вигляду11) укорочувати; скорочувати, урізати12) мeд. вправляти ( вивих); виправляти положення уламків кістки14) гpaм. редукувати, послабляти15) тex. подрібнювати; розмелювати18) метал. розкисняти; xiм. відновлювати19) cпeц. перераховувати показники на нормальну температуру е тиск -
18 triumph
1. n1) тріумф; перемога2) радість перемоги3) іст. тріумфальний похід4) ірон. втілення, символ2. v1) перемагати, здобувати перемогу, брати верх (над кимсь — over)2) торжествувати; святкувати перемогу; радіти3) іст. тріумфувати, святкувати тріумф* * *I n1) перемога, торжество; тріумфin triumph — торжествуюче; з торжеством; з перемогою, звитяжно
to achieve great triumphs — досягти багато чого, мати великі досягнення
within a few years his triumph lay in ruins — через декілька років від його тріумфу нічого не залишилося
his life was a triumph over weakness and ill-health — його життя - це перемога над слабкістю, хворобою
a shout of triumph — торжествуючий крик /вигук/; sense of triumph відчуття торжества
great was his triumph on hearing it — його торжество було великим, коли він почув про це
3) icт. тріумф, урочистий в'їзд полководця-переможця в столицю, тріумфальне шесття ( у Стародавньому Римі)4) втілення, символII nher dress is a triumph of bad taste — її плаття - шедевр поганого смаку /верх несмаку /
1) перемагатиreason has triumphed over heart — розум отримав перемогу над почуттями; процвітати
2) ( over) торжествувати, тріумфувати; святкувати перемогу, тріумфto triumph over the constraints on space — справитися з труднощами розміщення матеріалу в обмеженому об'ємі (книги, статті)
now it was our turn to triumph — наступило, на наший вулиці свято
3) icт. святкувати тріумф ( у Стародавньому Римі) -
19 conquer
-
20 пересиливать
пересилить перемагати, перемогти. Срв. Перемогать, Преодолевать. [Давай боротися, хте кого переможе. Переміг великий біль. Найважче перемогти самого себе]. -ть себя - перемагати себе, перемогти себе, перемогтися. [Він себе переміг. Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка)]. Пересиленный - переможений. -ся - перемагатися, перемогтися, бути переможеним.* * *несов.; сов. - перес`илитьпереси́лювати, переси́лити; ( превозмогать) перемага́ти, перемогти́, несов. подола́ти
См. также в других словарях:
перемагати — а/ю, а/єш, недок., перемогти/, о/жу/, о/жеш, док., перех. 1) також без додатка. Вигравати бій або війну; завдавати супротивникові поразки. || Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. 2) перен. Виходити переможцем із труднощів, складної … Український тлумачний словник
перемагати — див. перемогти … Словник синонімів української мови
перемагати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
долати — а/ю, а/єш, недок., перех., книжн. 1) Перемагати, знищувати когось, щось у боротьбі. || Перемагати, переборювати різні перешкоди. 2) Справлятися з чим небудь таким, що вимагає фізичних зусиль. || Переборювати труднощі у вивченні, освоєнні чого… … Український тлумачний словник
зборювати — юю, юєш, недок., зборо/ти, зборю/, збо/реш, док., перех. 1) Перемагати кого небудь у боротьбі (у 1 знач.), у сутичці, бійці. || Перемагати в бою. 2) Підкоряти, скоряти що небудь, брати верх над чимось. || Змагати кого небудь (про сон, дрімоту,… … Український тлумачний словник
лопатка — и, ж. 1) Зменш. до лопата; маленька лопата. 2) Те саме, що лопать 2). 3) Парна кістка трикутної форми в складі плечового пояса хребетних тварин і людини. || Частина тулуба в межах розташування цієї кістки. || Передня плечова частина м ясної туші; … Український тлумачний словник
осилювати — юю, юєш, недок., оси/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Переборювати, долати що небудь (перешкоду і т. ін.). || Перемагати у боротьбі. || Перемагати, пересилювати в собі які небудь почуття. 2) Справлятися з чим небудь, що вимагає певних зусиль. ||… … Український тлумачний словник
переборювати — юю, юєш, недок., переборо/ти, борю/, бо/реш, док., перех. 1) Брати гору над ким , чим небудь, перемагати в боротьбі з кимсь, чимсь. || Протидіючи якій небудь силі опору, долати її. || Долати опір якої небудь стихії (хвилі, течії і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
пересилювати — юю, юєш, недок., переси/лити, лю, лиш і діал. переси/лувати, ую, уєш, док., перех. 1) Міряючись силами, переборювати, перемагати, долати кого , що небудь. || Ставати переможцем у якомусь змаганні, у грі, в суперечці і т. ін. || перен. Бути,… … Український тлумачний словник
побивати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) розм. Завдавати ударів кому небудь; бити. || перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх небудь тверджень, переконань тощо). || перен. Завдавати страждань кому небудь. 2) розм. Позбавляти життя, убивати всіх чи … Український тлумачний словник