гёбен

родимка; цятка, пляма СБ, Б, Г-СГ, СК; пор. бең.

я ВН-СК; див. мен.

баш тӧбен сторчма, головою вниз, догори дном СБ.

див. Мойсей Київський, бен Яків

Мойсей Київський, бен Яків (Мойсей га-Голе) (1449 - 1520) - євр. філософ, талмудист, коментатор Священного Письма, каббаліст. Народився в литовському містечку Шадов, за іншими даними - в Тарові під Києвом. Філософсько-богословську освіту здобув у Стамбулі; вивчав також астрономію. По закінченні навчання оселився в Києві, де невдовзі здобув репутацію знавця в усіх галузях рабинської літератури. Його наукова творчість у Києві збігається в часі з діяльністю тут інтелектуального осередки, представники якого перекладали на староукр. мову книги євр. та араб, авторів з логіки, метафізики, астрономії та астрології, зокрема Маймоніда, Аль-Газалі та ін. До цих праць належали - "Аристотелеві врата", "Логіка Авіасафа", "Словесниця Мойсея Єгиптянина" В. тім, зв'язок між діяльністю цього осередки та інтелектуальним оточенням М.К. досі не досліджений. Між 1482 та 1495 рр. М.К. написав трактат про євр. календар "Підґрунтя високосного року" та уклав граматику івриту "Книга граматики". У 1495р., після вигнання євреїв із Великого князівства Литовського, вчений змушений був залишити Київ В. ідтоді його почали іменувати Мойсей га-Голе (Вигнаний). Після десяти років мандрів та різноманітних пригод він оселився в Кафі, де й помер. У своїх каббалістичних працях М.К. приділив значну увагу розробці філософської проблеми, пов'язаної з тим, яким чином необмежений часом та простором Творець може виявити себе у матеріальному світі. Згідно із його вченням, пророки в своїх видіннях бачили не самого Творця, який є недосяжним навіть для янголів, а створений Ним образ. Що стосується промов Господа, що їх чули обранці, то вони є породженням Святого Духа, який перебуває у тварному світі. М.К. також стверджував, що при народженні кожної людини Бог створює особливий астральний образ, який супроводжує її протягом усього життя. Цей небесний двійник є непомітним, але якщо віруючий досягає певного духовного рівня, він починає його бачити, і це засвідчує, що він досяг рівня пророка.

[br]

Осн. тв.: "Скарбниця" (пояснення до коментаря Тори, написаного Авраамом ібн Езрою); "Лілія таємниць"; "Брама справедливості"; "Книга Творіння".

головою вгору, горілиць П.

див. Маймонід, Мойсей

бен(ь)кет, учта. -ный - бен(ь)кетний.

* * *

бен ӧле дӧгӱльдӱм авдан, бен сени севдим җандан в сутності я не є таким, я покохав тебе всією душею ММ.

бен бир Т'ӧроғлуйум, аман, инта / / интэн ( / дағда в горах Б) йезерим я — Тьороглу, я гуляю по (..?) СБ.

бен бир Т'ӧроғлуйум, аман, инта / / интэн ( / дағда в горах Б) йезерим я — Тьороглу, я гуляю по (..?) СБ.

див. ынта.

1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.

2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.

3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ ална

анда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волю

куди хоче — туди нехай і йде Г.

4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.

5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.

яскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.

III

ал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.

той, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар.

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

яблуневий сад.

дитяча гра із м'ячем

учасник, якого викликають, мусить з розгону розірвати лаву супротивних гравців і забрати з собою одного з двох, руки яких йому вдасться розірвати; при грі із м'ячем він просто перебігає на бік супротивника, а услід по ньому кидають м'яча, і якщо влучать, то він повертається назад, а ні — то переходить у лаву супротивниківНМ, О, К; алмалых — ал хылыч; биздэн сизд'е т'им т'ерек? — гӱзель Ваня т'ерек кому слід брати — бери шаблю; хто потрібен вам від нас? — гарний Ваня потрібен НМ; ал алма, ал хылыч, алған сон атлап т'еч; биздэн сизе т'им т'ерек? — гӱзель Лиза т'ерек бери чи не бери, бери шаблю, узявши, сідай верхи на коня й утікай; хто потрібен вам від нас? — гарна Лізи потрібна К.

о боже Г, СЛ; валла, бен Ғарибим о господи, я Гаріб СЛ; валла, бен Ғарибин чырағы бен о боже, я товариш Гаріба Г.

хто ВН, П, Г-СГ; абер д'ельди падышадан дӧгӱше д'итмейе... д'ими анадан, д'ими баладан айырлып д'итмейе від царя прийшла звістка іти на війну, іти, розлучаючись — кому з матір'ю, кому з дітьми ВН; бен / мен бурада ӧльсем да д'итсем, д'им ағлер, йар, д'им ағлер? якщо я тут помру, хто оплаче мене, моя мила, хто оплаче П; бу айрылых д'имдэн олду, (бен дэ) билейим через кого сталася ця розлука, і я знаю Г, СЛ; йа бен ағлемейип д'имлер ағлесин? а якщо не заплачу я, то хто ще заплаче? Г; не ӱчӱн җаны ағырды? д'име ағырды? чому вона ображається? на кого ображена? Г; д'имин хызысын йа? чия ти дочка, га? Г; т'ими ичти, д'ими ичмеди, т'имин (д'имин) ағызы ачых халды хто з них пив, хто не пив, а хто так і лишився із роззявленим ротом К; пор. ким, т'им.

баль, бен(ь)кет. Любящий балы - бен(ь)кетливий. Проводить время в балах - балювати.

* * *

1) дрібний, дрібен (ум. дрібненький, дрібнесенький, ласкат. дрібнюній). [Дрібен дощик іде. Дрібнюні як пшоно, червоні квіточки];

2) (арифм.) дробовий. [Дробове число].

* * *

1) ( мелкий) дрібни́й; ( расчленённый) роздрі́бнений

2) ( частый) дрібни́й

3) мат. дробови́й