густа

густ||о́й

densa;

foliriĉa (o листве);

\густойое населе́ние densa loĝantaro;

\густойота́ denseco.

* * *

••

* * *

••

* * *

1) gener. denso, lozano (о растениях), caldoso, cerrado, espeso, frondoso (лес, сад и т.п.), frondìo (лес, сад и т.п.), nutrido (о толпе), tupido

2) Chil. valuminoso (о растительности)

борода́

barbo.

* * *

ж. (мн. бо́роды, вин. п. ед. бо́роду)

1) barba f

2) ( у птиц) penacho m

••

* * *

ж. (мн. бо́роды, вин. п. ед. бо́роду)

1) barba f

2) ( у птиц) penacho m

••

* * *

gener. (ó ïáèö) penacho, barba, cabo, pelamesa

1) épais; dru ( частый); serré ( о сети); dense ( плотный); touffu ( о волосах)

2) ( не жидкий) épais; gras ( о молоке)

••

* * *

1) gener. buissonneux, consistant, dense, (о лесе, о тумане, etc) épaise (æ.ð.), à couper au couteau (о тумане), pâteux, broussailleux, corsé, fourni, fourré, gras, serré, touffu, épais, dru

2) obs. concret

3) eng. dense (о жидкости)

4) construct. englué, (ïôîòíûé) dense

* * *

1) (обрывисто) крута, стромка

2) (резко, внезапно) крута

3) (строго) крута

- плотно облечь

* * *

1) (сплошь, вплотную, без щелей) шчыльна

2) (крепко) моцна

(массивно) тоўста, дзябёла, груба, обл. гаматна

(густо) часта

(твёрдо, туго) цвёрда

см. плотный 1, 2

3) (сытно) сытна

(хорошо) добра

см. плотный 4

- слишком часто

* * *

1) часта

2) (густо) густа

1) (не редкий, частый) thick; dense

2) (плотный, концентрированный) dense; thick

3) (насыщенный - о голосе, цвете) rich, deep

1) о лесе, волосах, тумане dicht

2) не жидкий dick

шевелю́ра

haroj, hararo.

* * *

* * *

gener. cabelladura, cabellera, melena

1) ( тестообразное вещество) substance f pâteuse

2) ( народ) чаще мн. ма́ссы masses f pl

3) ( множество) разг. quantité f; tas m ( куча)

4) тех. masse f; pâte f (фарфоровая, стекольная, бумажная)

••

* * *

1) gener. bloc, le commun des hommes, montagne, multitude, quantité, un monde de(...), une débauche de(...), une foule de(...), masse (людская), paquet, pâte, masse

2) colloq. (en) quantité industrielle, flopée, secouée, tapée, plein d'affaires

3) liter. armée, marée, mer

4) eng. poids

5) construct. massif, (âåùåñòâî) masse

6) metal. M.

7) swiss. craquée

1) ( действие) lubrification f; graissage m, enduisage m de graisse ( жиром); huilage m ( маслом)

2) ( вещество) lubrifiant m; graisse f ( жир)

* * *

1) gener. collutoire (для горла и рта), enduit, graissage, huilement, lubrifiant, lubrification, corroi (на корпусе деревянных судов), graisse, huilage (механизма)

2) sports. cire

3) eng. lubrification (процесс), irrigation, émulsion

4) construct. huile, (âåùåñòâî) lubrifiant, (äåéñòâîå) lubrification

5) metal. huile de décolletage, matière lubrifiante

6) mech.eng. graissage (ñì. òàûæå lubrification), huilage (маслом), huilement (маслом), lubrification (ñì. òàûæå graissage), matière de graissage, produit de lubrification

Засевка сівба, сійба, сіянка, засівка, засів (-ву). [Рання сівба хоч не вродить, та з хліба не зводить (Номис). Яка засівка, такий і врожай: густа засівка - густий і врожай; рідка засівка - рідкий і врожай (Миргородщ.)].

* * *

1) кучерявий, (о раст. ещё) кудерний. [Рибалонька кучерявий (Шевч.). Ось і дуб той кучерявий (Шевч.). Під кудерним деревцем (Пісня)]. Делать -вым - см. Кудрявить. Сделать -вым - с[по]кучерявити кого, що, звити кучері кому. [А хто тобі, вербо, кучері звив? Скучерявила густа лоза (Пісня)]. Делаться -вым - см. Кудряветь и Кудрявиться. Сделаться -вым - с[по]кучерявіти, с[по]кучерявитися;

2) (о стиле) - см. Кудреватый 2.

* * *

1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);

2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.

* * *

1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

2) мат. множина́

в прямом и перен. знач.) морок, зморок (-ку), (тьма) темрява, темнява, тьма, пітьма, темнота, паморока, омрак (-ку), померки (-ків), потемок (-мку), потемки (-ків); срв. Темнота, Тьма. [Густий морок скрізь по хатах; густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках (Куліш). Вже зморок упав (Липовеч.). Хто світло міняє на темряву ночи? (Олесь). Своїм словом поет розвіяв ту темряву з усякої неправди, яка обіймала досі питання про нашу національність (Грінч.). Віримо ми, що світ невечірній жаданий засяє і нам серед ночи й пітьми (Грінч.). Крізь темноту самотно зорить одинокая зірка ясная (Л. Укр.). Поволі розвіялася густа холодна паморока, що була залягла над Бориславом (Франко). Омрак на землю нічка напустила (Мкр.). Сизі померки ночи (Мирн.)]. Ночной мрак - нічна (вночішня) темрява (темнота, пітьма). [Вночішня темрява обгортала все навкруги (Загірня)]. Мрак невежества - темнота неуцтва, розумова темрява. Во -ке времен - в темряві часів. Во -ке неизвестности - в темряві невідомости.

* * *

-тая борода широка борода.

* * *

1) (полный, крепкого сложения) по́вний, огрядни́й и огря́дний

2)

пил (-лу, мн. пили, ум. пилок, пилочок), порох (-ху, мн. порохи, ум. порошок); (в воздухе) курява, курево и куряво, кура, копіт(ь) (-поту и -тю), кіпоть (-птю), кіптяга, кушпела. [І в пилу на шляху діямант він найшов (Самійл.). Не пили пилили, не тумани вставали, як з города Озова, в тяжкої неволі три брати втікали (Мартин.). Сухий, гарячий, весь у поросі день вже гас за вікном (Коцюб.). Малі босі ноженята підкидали порох - три рази в один бік, три рази в другий (Коцюб.). Вірли крильми землю збили, порохами скопотили (Ант.-Драг.). У хаті по стінах порохи (Кам'ян.). Ох, як тяжко тим шляхом ходити, широким, битим, курявою вкритим (Л. Укр.). Курява стовпом від коней та коліс знялася над шляхом (Боров.). Сіріла курявом широка проїжджа дорога (Мирн.). Михайло погнав коня так, що тільки кура по дорозі курить (Грінч.). За коником став копіть (Чуб.). Збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.)]. До Пречистої коноплі потіпать, а після Пречистої мички микать, щоб надворі, а то в хаті кіптю повно (Борз.). - Не продам, - обзивається дядько з кіптяги-куряви за возом (Неч.-Лев.)]. Пыль снежная - сніговий пил. Облако -ли - хмара пилу, куряви. [Густа хмара сірого в'їдливого пилу закривала від його все (Грінч.)]. Он весь в -ли - він увесь у пилу, в поросі. Сметать пыль - змітати пил, порох и порохи. Поднимать, поднять пыль - збивати, збити, спилити; пил, пилюгу, куряву и курево, кіптягу, копіт, курити, пилити; срв. Пылить, Напылить. [Він збивав у номері страшенну пилюгу (Яворн.). Хіба я курю? Я злегка мету (Мирн.). Їду я, - це-ж як подме вітер, так і спилив кіптюгу поперед мене (Катерин.)]. Поднялась облаком пыль - знялася хмарою курява, кіптяга, закуріла хмарою курява, кіптяга, знявся хмарою пил, кіпоть, закуріло, запиліло, закушпелило. Покрыть -лью - прибити, укрити пилом, порохом. Покрыться -лью - припасти, укритися пилом, порохом, закуритися, запорошитися, закуріти. [Не жаль мені доріженьки, що пилом припала (Пісня)]. Покрытый -лью - запорошений пилом, порохом припалий, прибитий. [Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива дощем неполита (Манж.). Втер хусточкою припале пилом лице (Неч.-Лев.)]. Пускать пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) кому и на кого, перед ким, туманити кого, (гал.) бляхманом очі заносити кому. [Отак Антосьо ману пускав і камбраттям (товаришам), і перед урядом, і по селах (Свид.)]. Цветочная пыль - краска, квітковий пилок.

* * *

1) пил, -у, по́рох, -у, порохня́ва; ( в воздухе) ку́рява; кі́птява, кіптяга́, кіптюга

2) бот. пило́к, -лку́; пил