Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

грамоте

  • 1 грамота

    1) грамота, письмо. Учиться грамоте - учитися письма, грамоти. Приступать к грамоте - братися грамоти. [Уже воно й грамоти бралося];
    2) грамота. [У руках царська грамота]. Конституционная грамота - грамота конституційна. Г. охранная - лист охоронний, обережний. Г. дарственная, жалованная - лист дарчий, надавчий. Г. освободительная - визволенний лист. Г. верительная - вірчий лист.
    * * *
    гра́мота; ( умение читать и писать) письмо́, письме́нство

    Русско-украинский словарь > грамота

  • 2 доучивать

    и доучать доучить
    1) кого чему и
    2) что - доучувати, довчати, довчити -
    1) кого чого (а не чому) и
    2) що. -чить кого грамоте - довчити кого грамоти. -чивать стихотворение, урок - доучувати вірші, лекцію.
    * * *
    несов.; сов. - доуч`ить
    доу́чувати, доучи́ти, довчати, довчи́ти

    Русско-украинский словарь > доучивать

  • 3 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

См. также в других словарях:

  • грамоте — учиться грамоте • непрямой объект, начало, знание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Грамоте не знает, а цифирь твердит. — Грамоте не знает, а цифирь твердит. См. ГРАМОТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Грамоте учиться всегда пригодится. — Грамоте учиться всегда (вперед) пригодится. См. ГРАМОТА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • грамоте́й — я, м. разг. Грамотный человек. Листки читали с оглядкой, по уголкам. Неграмотные отдавали их грамотеям, а те собирали около себя кучки людей и читали им вполголоса. Гладков, Вольница …   Малый академический словарь

  • Грамоте писать — Кар. Учиться в школе. СРГК 4, 518 …   Большой словарь русских поговорок

  • Безбукварный метод( обучения грамоте) —     в различных вариантах применялся в 18 начале 20 вв. Ж. Жакото (1770 1840). Сторонники Б.м., например, рекомендовали обучать без букваря, по любой книге, применяя аналитический метод обучения грамоте. В Домах ребёнка М. Монтессори дети сначала …   Педагогический терминологический словарь

  • ОБУЧЕНИЕ ГРАМОТЕ — обучение чтению и письму Выбор способа. О.г. определяется соотношением между устной и письменной речью, между звуками и буквами Способ О.г. опирается на знания о простейших элементах речи звуках и их обозначении буквами. Обучающийся грамоте… …   Российская педагогическая энциклопедия

  • Буквослагательный метод обучения грамоте — Буквослагательный метод обучения грамоте  метод обучения чтению. Метод применялся еще в Древней Греции и Древнем Риме; в России известен c XVI до середины XIX века.[1] Способ основывается на восприятии текста как множества букв. Считалось,… …   Википедия

  • По старой памяти, что по грамоте. — По старой памяти, что по грамоте. Живая грамота. См. ГРАМОТА По старой памяти, что по грамоте. См. ПАМЯТЬ ПОМИН …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • знает грамоте — грамотный, грамотей, читать писать умеет Словарь русских синонимов. знает грамоте прил., кол во синонимов: 3 • грамотей (10) • …   Словарь синонимов

  • Звуковой способ( обучения грамоте) —     основан на изучении звуков речи и их письменных обозначений букв. Разработан немецким педагогом Г. Стефани (начало 19 в.), определившим понятия звук , буква , название буквы . Он использовал приём звукосочетания протяжное произношение… …   Педагогический терминологический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»