-
41 гора
dağ* * *ж1) dağсне́жные го́ры — karlı dağlar
жи́тели гор — dağlılar
уйти́ в го́ры — dağa çıkmak
2) yığın(це́лая) гора́ пи́сем — bir yığın / yığınla mektup
го́ры арбу́зов — yığın yığın karpuz
••горо́й (положить, насыпать) — doruklama, tepeleme
в го́ру — yokuş yukarı
по́д гору — yokuş aşağı
идти́ / кати́ться по́д гору — baş aşağı gitmek, yokuş aşağı yuvarlanıp gitmek
горо́й стоя́ть за что-л. — bir şeyin hararetli savunucusu olmak, canla başla bir şeyden yana olmak
сули́ть золоты́е го́ры — dünyaları vaadetmek
у меня́ то́чно / бу́дто гора́ с плеч свали́лась — sırtımdan dağlar devrilmiş gibi oldum
гора́ родила́ мышь — погов. dağ (doğura doğura) bir fare doğurdu
гора́ с горо́й не схо́дятся, а челове́к с челове́ком сойдётся — посл. dağ dağa kavuşmaz, insan insana kavuşur
-
42 гора
гор||аὁκ1. τό ὅρος, τό βουνό:ледяная \гора τό παγόβουνο· кататься с \гораы (на санках) κατηφορίζω μέ τό ἔλκηθρο· идти в гору о) ἀνεβαίνω ἀνήφορο, ἀνηφορίζω, б) перен προκόβω, ἔχω ἐπιτυχίες· идти́ под гору κατεβαίνω, κατηφορίζω·2. перен (куча) ὁ σωρός, ἡ στοίβα, ἡ στιβάς/ τό πλήθος (множество):\гора книг ὁ σωρός βιβλίων ◊ пир \гораой разг τρικούβερτο γλέντι· как \гора с плеч (свалилась) разг ἐβγαλα ἕνα μεγάλο βάρος ἀπό πάνω μου· сулить золотые го́ры разг ὑπόσχομαι λαγούς μέ πετραχήλια· стоять \гораой за кого-л., за что-л. ὑπερασπίζω κάποιον, κάτι μ' ὅλες μου τίς δυνάμεις· быть не за \гораами разг γρήγορα, σύντομα· \гора родила мышь τό βουνό κοιλοπονοδσε κ' ἔναν πόντικα γεννοῦσε, ὠδινεν ὄρος ἐτεκεν μῦν за \гораами за долами фольк. δρόμο παίρνει, δρόμο ἀφήνει. -
43 гора
1) ( возвышенность) montagna ж., monte м.••зима не за горами — l'inverno è alle porte [dietro l'angolo]
2) ( возвышение для спуска) altura ж., collina ж., montagna ж.3) ( множество) montagna ж., mucchio м.4) ( гористая местность) montagna ж., zona ж. montuosaжители гор — montanari м. мн.
* * *ж.1) montagna, monte mс (целую) гору разг. — (grande) come una casa / una montagna
гора́ родила мышь — la montagna ha partorito il topo
2) перен. разг. (нагромождение, куча) montagna, montagne f pl, mucchio m3) мн. ( гористая местность) montagnaжители гор — gli abitanti della montagna, montanari m pl
•••гору / горы своротить разг. — muovere cielo e terra
обещать / сулить золотые (златые) горы кому-л. — promettere mari e monti
как гора́ с плеч (свалилась) разг. — levarsi / togliersi un peso / macigno; sentirsi allargare / slargare il cuore
не за горами разг. — è dietro l'angolo; a portata di mano
идти / катиться под гору — andare a rotoli; andare di male in peggio
гора́ с горой не сходится — le montagne stanno ferme, ma gli uomini camminano
если гора́ не идёт к Магомету, Магомет идёт к горе — fare come Maometto con la montagna
* * *n1) gener. montagna, monte2) poet. alpe -
44 гора
* * *— апускацца, занепадацькак на каменную гору (надеяться, опираться)
— як на каменную тару (спадзявацца, апірацца)гора родила мышь погов.
— гара нарадзіла мыш -
45 гора
ж1) mountain; ( невысокая) hill; ( в названиях гор тж) Mountв го́ру — uphill
по́д гору — downhill
ката́ться с горы́ (на санках) — toboggan
2) разг (куча, множество) heaps ofгора́ бума́г — heaps of paper
•- горы своротить - не за горами
- сулить златые горы
- обещать златые горы
- стоять горой за кого-л.
- гора родила мышь
- гора с горой не сходится, а человек с человеком сойдётся -
46 гора
[gorá] f. (acc. гору, pl. горы, dim. горка)1.1) montagna, monte (m.)2) un sacco di2.◆стоять горой за + acc. — difendere a spada tratta
ему кажется, что он может своротить горы — sprizza energia da tutti i pori
3.◇гора с горой не сходится, а человек с человеком да — chi non muore si rivede
-
47 гора
тж. горы -
48 гора
f (33; 'у; на -у; pl. 'ы, -, -ам) Berg m; pl. Achterbahn f; горой wie ein Berg; fig. F mit Leib u. Seele; в гору bergan, bergauf (fig. И mit D); под гору bergab; под горой am Fuße des Berges; за горами weit weg, fern, über alle Berge; не за горами nicht weit, vor der Tür; F как гора с плеч свалилась (у Р jemandem) ist ein Stein vom Herzen gefallen; как на каменную гору felsenfest; гора родила мышь Spr. es kreißen die Berge und gebären eine Maus -
49 мышь
зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.* * *ми́ша -
50 гора
-ы θ.1. βουνό, όρος•ледяная гора παγόβουνο•
снежная гора χιονόβουνο (για παγοδρομίες).
2. σωρός μεγάλος, πλήθος, στίβα•гора ящиков βουνό από κιβώτια.
3. επίρ. -ой σαν βουνό (μεγάλος σωρός).εκφρ.гора на душе лежит – έχω βάρος μεγάλο στην ψυχή (σαν βουνό)•гора с плеч (свалилась) – μου ‘φύγε ένα μεγάλο βάρος από πάνω μου (ξαλάφρωσα)•-у своротить, сдвинуть – αναποδογυρίζω, κουνώ βουνά (επιτελώ μεγάλες πράξεις)•не за -ами – δεν είναι, μακριά, είναι κοντά, σιμά, φαίνεται•в -у идти (ή поднимать(ся) – ανέρχομαι τις βαθμίδες της ιεραρχίας, αναδείχνομαι•под -у идти ή катиться – κ.τ.τ. παίρνω τόν κατήφορο, τόν κατιόντα κλάδο (παρακμάζω)•надеяться как на каменную -у – βασίζομαι, στηρίζομαι απόλυτα, (σε κάποιον)•пир -ой – γλέντι τρικούβερτο•- мышь родила – κοιλοπόνεσε βουνό και γέννησε ποντίκι ή ώδινεν όρος, έτεκε μυν (стоять) -ой за кого-что στέκομαι βουνό (ακλόνητος) στο πλευρό κάποιου•гора с -ой не сдвинется, а человек с человеком свидится – βουνό με βουνό δε συναντιέται, όμως ο άνθρωπος με τον άνθρωπο συναντιέται παρμ. смерть не за горами, а за плечами παρμ. ο θάνατος δεν είναι μακριά, μπορεί να επέρθει από ώρα σε ώρα, από στιγμή σε στιγμή. -
51 гора мышь родила
Set phrase: the mountain has brought forth a mouse -
52 бесхвостая мышь
1. tailess mouse2. tailless mouse -
53 манипулятор типа мышь
1. mouse2. mouse pointing deviceРусско-английский большой базовый словарь > манипулятор типа мышь
-
54 одноклавишная мышь
Русско-английский большой базовый словарь > одноклавишная мышь
-
55 полевая мышь
-
56 parto da montanha
"гора родила мышь" -
57 dağ doğura doğura bir fare doğurmuş
гора́ родила́ мышь -
58 El parto de los montes.
Гора родила мышь.Proverbios y refranes espanoles y sus equivalentes en ruso > El parto de los montes.
-
59 Paren los montes y nacerá un ratoncito.
Гора родила мышь.Proverbios y refranes espanoles y sus equivalentes en ruso > Paren los montes y nacerá un ratoncito.
-
60 Es kreißen die Berge und gebären eine Maus
Гора родила мышь.Deutsch-Russische Wörterbuch Sprichwörter > Es kreißen die Berge und gebären eine Maus
См. также в других словарях:
Гора родила мышь — Пословица, известная еще в Древней Греции. Именно в этом качестве упоминается у древнегреческого историка Плутарха, который в своих «Жизнеописаниях» приводит следующий рассказ о царе Спарты Агесилае. Когда он пришел со своим войском в Египет на… … Словарь крылатых слов и выражений
гора родила мышь — сущ., кол во синонимов: 1 • малый результат при больших усилиях (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Гора родила мышь — Выражение Гора родилá мышь употребляется, когда говорят о больших надеждах, но малых результатах, о том, кто обещает многое, но даёт очень малое. Происхождение Выражение восходит к басне Эзопа, известной только в переделке римского баснописца… … Википедия
Гора родила мышь — Народн. Ирон. О ситуации, когда огромные усилия дают ничтожные результаты. ДП, 516; ШЗФ 2001, 57; Жук. 1991, 88 … Большой словарь русских поговорок
гора родила мышь — о малом результате при больших усилиях. Выражение восходит к басне Эзопа … Справочник по фразеологии
МЫШЬ — Роль М. в мифопоэтических представлениях в значительной степени объясняется её особенностями, в частности малыми (в сравнении с другими млекопитающими) размерами. Широко распространены представления о М. как хтоническом животном и о её связи с… … Энциклопедия мифологии
мышь — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) кого/чего? мыши, кому/чему? мыши, (вижу) кого/что? мышь, кем/чем? мышью, о ком/чём? о мыши; мн. кто/что? мыши, (нет) кого/чего? мышей, кому/чему? мышам, (вижу) кого? мышей, (вижу) что? мыши,… … Толковый словарь Дмитриева
МЫШЬ — символ воровства. Слово mus образовано от греческого глагола «воровать», что, возможно, и сделало мышь символом воровства. В России мышь часто называют «серым воришкой». Хотя сохранилось предание, что в XIII в. в одном из мест Ярославского… … Символы, знаки, эмблемы. Энциклопедия
ГОРА — С гор вода, со стану рыба. Новг. О времени таяния снега и льда, когда рыба начинает двигаться активно. НОС 9, 161. Спустились с гор за солью. Жарг. мол. Презр. 1. О грубых, невежественных людях. 2. О кавказцах. Максимов, 401. Белая гора. 1.… … Большой словарь русских поговорок
ГОРА — ГОРА, ы, вин. гору, мн. горы, гор, ам, жен. 1. Значительная возвышенность, поднимающаяся над окружающей местностью. Взбираться на гору и на гору. За гору или за гору спуститься (скрыться). Туннель уходит под гору. Подводные горы (в океане). Идти… … Толковый словарь Ожегова
Гора мышь родила — Гора мышь родила. Ср. Пышутся горы родить, а смѣшной родится мышенокъ. Тредьяковскій. Телемахида. Вступленіе. Ср. Que produira l’auteur après tous ces grands cris? La montagne en travail enfante une souris. Boileau. Art poétique. Ср. C’est… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)