-
61 сшибить форс
• СБИВАТЬ/СБИТЬ СПЕСЬ < ГОНОР> с кого or кому; СБИВАТЬ/СБИТЬ ФОРС coll; СШИБАТЬ/СШИБИТЬ СПЕСЬ < ФОРС> highly coll[VP; subj: human]=====⇒ to make s.o. (who is overconfident, arrogant etc) less sure of himself, cause him to become more humble:- X took (brought, knocked) Y down a peg (or two);- X cut Y down to size.♦...[Александра Прокофьевна] называла его Гешей, как в старину, всячески сшибала с него спесь (Трифонов 3).... [Alexandra Prokofievna] called him Gesha as she did in the old days, and did everything she could to deflate his ego (За).♦ "Я вас ненавижу, товарищ Бабичев. Это письмо пишется, чтобы сбить вам спеси" (Олеша 2). "I hate you, Comrade Babichev. I'm writing this letter to bring you down a peg" (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > сшибить форс
-
62 сбить
I1) ( сшибить) abbattereсбить с ног — atterrare, far cadere
2) ( стоптать) scalcagnare3) (повредить ударами, стереть) ferirsi4) ( снизить) far abbassare, far ridurre5) ( сдвинуть) spostare, rimuovere6) ( нарушить) violare, rovinare7) ( заставить отклониться в сторону) far deviare, far confondereII1) ( сколотить) costruire, mettere insieme2) ( превратить в плотную массу) sbattere, condensare* * *сов. Всбить замо́к — strappare il lucchetto
сбить с ног — atterrare vt; <far cadere / buttare> per terra
сбить самолёт — <abbattere / tirare giu разг. > un aereo
2) ( испортить) guastare vt, rovinare vt3) ( сдвинуть) rimuovere vt, spostare vt4) (нарушить, отклонить) scostare vt; sballare vt; confondere vt5) ( заставить ошибиться) disorientare vtсбить с толку — scombussolare vt; far perdere la bussola
6) (снизить цену и т.п.) abbattere vt, ribassare vt, abbassare vt, far calareсбить цены — abbassare / abbattere i prezzi
8) ( собрать вместе) mettere insieme, riunire vt (in blocco)сбить бригаду — <organizzare / mettere insieme> una squadra
9) ( взбить) sbattere vt; frullare vtсбить сливки — sbattere / montare la panna
сбить желток — montare / sbattere i rossi d'uovo
••сбить спесь / гонор / форс — far abbassare la cresta
сбить с пути — traviare vt, sviare vt
* * *v1) gener. travolgere (о транспортном средстве)2) tuscan. scompannare -
63 амбиция
1) амбіція, гонор;2) чвань (р. -ни).* * *амбі́ція, амбі́тність, -ності; го́нор, -у -
64 невинный
и Невинен1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).* * *неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий -
65 неограниченный
необмежений, (реже) необмежований; (полный) повний, цілковитий, (безграничный) безмежний. -ная власть - необмежена (абсолютна) влада; безмежна влада. - ное доверие - необмежена (повна) (до)віра. -ное количество - необмежена кількість (-ости), необмежене число. В -ном количестве - у необмеженій кількості, необмежено; срв. Вволю. -ный кредит - необмежений кредит. -ная монархия - необмежена (абсолютна) монархія. -ный простор - необмежений (цілковитий, безмежний) простір. -ное пространство - необмежена (необмежована) просторінь, (беспредельное) безмір (-ру), безмежна (необмежна) просторінь (-рони). -ная свобода - необмежена воля. -ное честолюбие - безмежне шанолюбство (честолюбство), безмежний гонор.* * *необме́жений; ( безграничный) безме́жний -
66 почесть
I. шана, пошана, шаноба, повага, величання (-ня), честь, почесть (-сти). -сти - гонори (-рів, мн.), почесті. Дорога к -стям и должностям - дорога до гонорів та урядів. Тщета человеческих -стей - марність людської шаноби. Оказывать, -зать, воздавать, -дать -сти - віддавати, віддати, давати, дати хвалу, честь-хвалу, повагу, шанобу, шану кому, величати, звеличати кого. [І панові нашому честь-хвалу даймо (Чуб.). Ханові віддавали царську повагу (Леонт.)].II. см. Почитать.* * *I п`очестьпо́честь, -ті; (уважение, почёт) пова́га, поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́нняII поч`естьсм. почитать IIIIII поч`естьнареч. диал.ма́йже; ( чуть ли не) ма́ло не, тро́хи не -
67 Dünkel
m спесь f, гонор -
68 высокомерие
arrogance имя существительное:hauteur (высокомерие, надменность)superciliousness (высокомерие, надменность)self-assumption (высокомерие, чванство)словосочетание: -
69 заносчивость
arrogance имя существительное: -
70 надменность
-
71 самонадеянность
arrogance имя существительное: -
72 спесивость
arrogance имя существительное: -
73 кичливость
arrogance имя существительное: -
74 сбить
собью, собьшь, προστκ. сбей, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. сбитый, βρ: -сбит, -а, -о.1. καταρρίπτω χτυπώντας•сбить яблоки с ветки ρίχνω κάτω τα μήλα από το κλαδί•
сбить человека с ног ρίχνω κάμω τον άνθρωπο (στεκόμενοη βαδίζοντα)•
сбить самолт καταρρίπτω αεροπλάνο.
|| αποσπώ• σπάζω•сбить замок с двери σπάζω την κλείδων ιά της πόρτας.
|| απωθώ, εκδιώκω, βγάζω•сбить полк с позиции βγάζω το σύνταγμα από τις θέσεις (που κατέχει),
2. φθείρω, χαλνώ με το χτύπημα, το βάδισμα•сбить каблук χαλνώ το τακούνι•
сбить подковы φθείρω τα πέταλα.
|| γρατσουνιζω, εκδέρω.3. κινώ, κουνώ, μετακινώ με χτύπημα ή σπρώξιμο. || χαλνώ, ανατρέπω•сбить прицель χαλνώ τη σκόπευση•
сбить планы χαλνώ τα σχέδια.
4. (κυρλξ. κ. μτφ.) εκτρέπω• παρεκκλίνω•сбить с дороги εκτρέπω της οδού.
5. (για σκέψη, συνομιλία)• στρέφω, γυρίζω αλλού.6. μπερδεύω, συγχύζω• περιπλέκω•сбить на допросе μπερδεύω κατά την ανάκριση•
на экзамене μπερδεύω στην εξέταση.
7. μειώνω, ελαττώνω, λιγοστεύω• χαμηλώνω, κατεβάζω•сбить температуру жаропонижающими средствами κατεβάζω τον πυρετό με αντ ιπυρετικά φάρμακα.
|| χτυπώ., προκαλώ πτώση•сбить цену χτυπώ την τιμή.
8. συνενώνω, συνδέω, καρφώνω, κάνω, σκαρώνω•сбить полы φτιάχνω πατώματα•
сбить ящик из досок φτιάχνω κιβώτιο από σανίδια.
9. μαζεύω, συγκεντρώνω•сбить всех в кучу συγκεντρώνω όλους σωρό.
|| δημιουργώ• οργανώνω, ιδρύω. || (απλ.) αποταμιεύω, μαζεύω, οικονομώ.10. χτυπώ, δέρνω•сбить желтки χτυπώ τους κρόκους.
|| (για μαλλιά)• ανακατώνω.11. εξάγω, βγάζω•сбить масло βγάζω βούτυρο (χτυπώντας το γάλα).
|| ετοιμάζω, φτιάχνω•сбить шерсть ξένω το μαλλί•
сбить печь φτιάχνω φούρνο.
εκφρ.сбить спесь (гонор, форс – κ.τ.τ.) с кого κόβω τη φόρα (τον αέρα) κάποιου (ταπεινώνω)•сбить с пути – βγάζω κάποιον από το σωστό δρόμο.1. μετακινούμαι, ξεφεύγω (από τη θέση)•бинт -лся ο επίδεσμος ξέφυγε•
галстук -лся η γραβάτα ξέφυγε (στράβωσε)•
шляпа -лась на бок η ρεμπούμπλικα έκλινε πλάγια•
пристрелка орудия -лась η σκόπευση του πυροβόλου ξέφυγε.
|| αποτυχαίνω•дело -лось η υπόθεση απέτυχε (χάθηκε).
2. χτυπιέμαι, βλάπτομαι• αχρηστεύομαι. || φθείρομαι• στραβοπατιέμαι.3. ξεστρατίζομαι, ξεφεύγω από το δρόμο, παραστρατώ• περιπλανιέμαι•сбить с дороги ξεστρατίζομαι,.
ξεφεύγω, παρεκκλίνω (από το θέμα κ.τ.τ.).4. περνώ, γίνομαι, καθίσταμαι• μεταβάλλομαι, μετατρέπομαι.5. μπερδεύομαι, συγχύζομαι, τα χάνω•он -лся на экзаменах αυτός τά χασέ στις εξετάσεις.
6. στριμώχνομαι, συνωστίζομαι, συνωθούμαι. || ιδρύομαι, δημιουργούμαι, σχηματίζομαι• οργανώνομαι. || (για μέσα, χρήματα) μαζεύομαι• αποταμιεύομαι.7. (για ρευστά) πηχτώνω από το χτύπημα. || (για μαλλιά) ανακατεύομαι.εκφρ.сбить с ног – μου κόβονται τα πόδια (από την κούραση)•сбить с ноги – χάνω το βήμα (κατά το βηματισμό)•сбить с пути – ξεφεύγω από τον κανονικό δρόμο, παίρνω άσχημο δρόμο. -
75 сшибить
-бу, -бшь, παρλθ. χρ. сшиб, -ла, -ло, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. сшибленный, βρ: -лен, -а, -оρ.σ.μ. χτυπώ, ρίχνω κάτω χτυπώντας ή σπρώχνοντας•сшибить прохожего с ног ρίχνω κάτω το διαβάτη.
|| προσκρούω• χτυπώ.εκφρ.сшибить спесь (форс, гонор) – βλ. έκφραση στο ρ. сбить.1. χτυπιέμαι• συγκρούομαι.2. μπαίνω, ρίχνομαι στη μάχη, στον αγώνα• χτυπιέμαι. || συναντιέμαι, τρακάρω. -
76 сбить
325 (буд. вр. собью, собьёшь, собьёт) Г сов.несов.сбивать 1. кого-что, с чего alla v maha v küljest lööma; \сбить яблоко с дерева õuna puu otsast alla lööma, \сбить с ног pikali v jalust maha lööma, \сбить замок с двери lukku ukse küljest lahti murdma, \сбить температуру palavikku alla võtma (ravimisega), \сбить цену kõnek. hinda alla lööma, \сбить темп tempot v kiirust vähendama v maha võtma, \сбить охоту спорить vaidlushimu ära võtma;2. что kõnek. lõhkuma, katki tegema; lääpa v viltu v ära tallama; \сбить каблук kontsa viltu tallama;3. кого-что ülek. kõnek. segi v segadusse ajama; \сбить планы plaane segi ajama, \сбить порядок (esemete) asetust v paigutust segi lööma v segi paiskama, \сбить ученика трудным вопросом õpilast v õppurit raske küsimusega segadusse ajama;4. eksitama, kõrvale kallutama, hälvitama; \сбить с дороги teelt eksitama;5. что, на что (jututeemat) mujale viima; кого-что, на что, куда kõnek. õhutama; \сбить разговор на другую тему juttu mujale v teisale viima;6. кого-что kõnek. kokku kuhjama v ajama; \сбить в кучу что mida hunnikusse kuhjama;7. что kokku lööma v klopsima; \сбить ящик kasti kokku lööma, \сбить бригаду kõnek. brigaadi kokku klopsima;8. что (vahule, kokku) lööma, kloppima; \сбить яйца mune vahule lööma, \сбить масло võid tegema, kirnuma (van.); ‚\сбить vспесь vфорс с кого kõnek. kelle kõrkust kärpima v ninakust vähendama v maha võtma, kellele nina pihta andma;\сбить всех в кучу kõnek. kõiki ühte patta panema;\сбить vсбивать с толку кого kõnek. (1) kelle jutulõnga v jutujärge sassi ajama, keda segadusse ajama, (2) keda eksiteele v halvale teele v libedale teele ahvatlema v viima
См. также в других словарях:
ГОНОР — (польск., от лат. honor честь). Преувеличенная гордость. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГОНОР [лат. honor честь] преувеличенное чувство собственного достоинства, чванливое высокомерие, заносчивость … Словарь иностранных слов русского языка
гонор — См. обидчивость … Словарь синонимов
Гонор — а, муж. Стар. редк.Отч.: Гонорович, Гоноровна.Происхождение: (Лат. honor почет, уважение.) Словарь личных имён. Гонор а, м. Стар. редк. Отч.: Гонорович, Гоноровна. [Лат. honor почет, уважение.] Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский … Словарь личных имен
гонор — а, м. honneur ; пол., лат. honor. Господствующее чувство каждого француза это гонор (l honneur ), этому чувству, <говорил Наполеон> надо дать удовлетворение. РВ 1891 7 315 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ГОНОР — (лат. Honor) в римской мифологии персонификация почести … Большой Энциклопедический словарь
ГОНОР — ГОНОР, гонора, муж. (польск. от лат. honor честь) (разг.). Чванливое высокомерие, заносчивость. Он с большим гонором. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
гонор — ГОНОР, а ( у), муж. Самомнение, заносчивость. Человек с гонором. Сбить г. с кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ГОНОР — (Honos, Honor), в римской мифологии персонификация почести, служащей наградой за виртус (мужественность и доблесть). е. ш. (Источник: «Мифы народов мира».) … Энциклопедия мифологии
Гонор — (лат. – честь) – это отрицательное нравственное качество личности, выражающееся как тщеславие, повышенное самомнение и самолюбие, заносчивость, зазнайство, высокомерие и амбициозность. Так понимают это слово сегодня. Произошло оно от имени… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
ГОНОР — а ( у); м. [от лат. honor честь] Самомнение, заносчивость, спесь. Человек с гонором. Держать себя с гонором. Откуда у тебя такой г.? Сбить с кого л. г. (заставить держаться скромнее, уважительней к другим; поставить на место). * * * ГОНОР ГОНОР… … Энциклопедический словарь
ГОНОР — Задать гонор кому. Пск. Отчитать кого л., устроить нагоняй кому л. СПП 2001, 30. Поставить гонором. Пск. Проявить высокомерие; заупрямиться. ПОС 7, 81 … Большой словарь русских поговорок