-
1 голова
головка, головушка1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.* * *голова́без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий
ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися
в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше
-
2 зауряд
нрч. під один ряд, (сплошь) поспіль. Все зауряд - голова в голову. [Капуста - голова в голову однаковісінька (Сл. Гр.)].* * *нареч.1) (с кем-чем - на ряду, рядом) по́ряд, по́руч (з ким-чим, кого-чого); ( наравне) нарі́вні и нарівні́, врівні (з ким-чим)2) (подряд, непрерывно) безпере́рвно, непере́рвно -
3 подбор
1) добір (-бору), добирання, прибирання; срв. Подбирание. Естественный, половой -бор - природний, статьовий добір;2) добір (-бору), (выбор) вибір (-бору). -бор исторических книг - добір, (полн. собрание) повний збір, повна збірка історичних книжок. Как на -бор - як один, один в один (одна в одну, одно в одно), голова в голову. [Ясенина та всяке дерево - одно в одно рівне та високе]. У него все лошади на -бор - у нього всі коні голова в голову (до масти);3) (в обуви) підп'яток, обцас (-са), корок (-рка), кірка (-ки), закаблук, підбір (-бору), (деревянный обтянутый кожей) колодочка. [Стьожки до кірок попустить (Г. Барв.)].* * *2) (набор, ассортимент) добі́р и до́бір, род. п. добо́ру, набі́р, -бо́ру3) ( каблук) спец. підбі́р, -бо́ра, каблу́к, -а; ко́рок, -рка -
4 tie
1. n1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок2) вузол, петля3) pl узи4) зв'язок, сполучення5) галстук, краватка6) обов'язок; зобов'язання7) тягар, клопіт8) рівна кількість голосів (виборців)9) амер. шпала11) спорт. нічия12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)13) муз. ліга, знак легато14) тех. зв'язок15) буд. розтягнутий елемент; затяжкаblack tie — дипя. смокінг
white tie — дипл. фрак
2. v1) зв'язувати, прив'язувати2) зв'язувати, скріпляти узами3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати4) зав'язуватися, з'єднуватися5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати6) обмежувати умовами; робити застереження7) сковувати; перешкоджати8) амер. в'язати (у снопи)9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)12) одержувати однакову кількість голосів13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию14) муз. з'єднувати знаком легато15) амер. укладати шпалиtie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати
tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)
to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах
to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги
to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось
* * *I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
5 tie
I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
6 один
I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.* * *числ.1) оди́н\один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному
\один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н
2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н3) в знач. сущ. оди́н4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь -
7 поголовно
поголовно, всі до одного, всі як один, всі чисто, геть усі, усі до ноги, наголо, поспіль, голова в голову, всі посполу, всі одним лицем. [Наголо всі п'яниці. Усіх до ноги вибито. Вони поспіль усі вимерли].* * *нареч.поголо́вно; (целиком, сплошь) по́спіль, наголо́ и на́голо -
8 председательствовать
головувати (головую, -вуєш). [Голова-Президент головує на Спільних Зібраннях Академії].* * *головува́ти -
9 первоприсутствующий
голова, президент.* * *ист.1) прич. голову́ючий2) в знач. сущ. голову́ючий, -ого, голова́ -
10 баш
1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы. -
11 head
1. n1) голова2) розум; глузд; здібностіa cool head — тверезий розум, розсудлива людина
a hot head — гаряча голова, запальна людина
a wise head — розумна голова, розумна людина
3) людина4) голова, керівник; начальник; головний; старшийthe head of a department — амер. начальник відділу
H. of government (of State) — глава уряду (держави)
the H. of the Army — командуючий збройними силами
5) вождь; вожак; ватажок6) верхівка, керівництво7) керівне становище8) верх, верхів'я9) головка10) колосок, волоть13) військ. головка снаряда14) насадка, ригель15) критична точка, перелом16) заголовок; рубрика; параграф20) піна; вершки (на молоці)22) капітель23) plгірн. багатий концентрат24) тех. бабка (верстата)25) мис27) шкіра на барабані29) стадо; зграяhead Mistress — директриса, жінка-директор школи
head scald — мед. парші
head tone — вступ, вступні зауваження
head over heels, heels over head — шкереберть
he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить
I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти
to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд
to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь
to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати
two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще
2. v2) спрямовувати; вести4) давати (комусь) дорогу5) заважати, перешкоджати7) давати назву, озаглавлювати8) брати початок, витікати (про річку)10) зав'язуватися (про капусту тощо)11) наривати (про нарив)12) перен. досягати найвищої точки13) обрізати (кірку тощо)14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою15) відтинати головуhead back — а) заступати дорогу (противнику); б) зрізати гілки (у рослин)
head off — а) відвертати (щось), заважати (чомусь)
to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити
head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на
to head a trick — карт. бити старшою картою
* * *I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
12 председатель
-ница голова. -тель Совнаркома - Голова Раднаркому. -тель собрания - голова зібрання, зборів. Почётный -тель - почесний голова. Быть -лем - за голову бути. Избрать -лем - обрати на голову кого.* * *голова́ -
13 nob
1. n1) розм. голова, довбешка2) удар в голову3) розм. високопоставлена особа; фігура, персона; цабе4) виступ скелі5) карт. козирний валет2. v розм.ударити в голову (по голові) (бокс)* * *I n; сл.1) голова3) козирної валет ( у деяких іграх)4) виступ на скелі ( альпінізм)II v; сл. III nособа, фігура, велика цяця; високопоставлена особа, вельможаIV = knob -
14 Опускать
и Опущать опустить1) (ниже) спускати, спустити, знижати, знизити, осаджувати, осадити. [Треба камінь у млині осадити];2) спускати, спустити. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму]. -тить невод в прорубь под лёд - затопити невід; (окно в вагоне) відсунути, спустити вікно; (крышку сундука) зачинити скриню; (шлюзный ставень) заставити (и спустити) заставку, заставити воду; (свет в лампе) прикрутити лямпу, світло. -тить глаза - спустити очі, погляд. -кать, -тить голову - спускати, спустити, хнюпити, похнюпити голову, хнюпитися, похнюпитися. Угрюмо -тить голову - понурити голову, понуритися. -тить руки - спустити руки. Он и руки опустил - йому й руки впали. -тить крылья - спустити крила. -тить хвост - попустити хвіст. -тить руку в воду - спустити (встромити) руку в воду. -тить концы пояса, ленты - попускати, попустити (кінці в пояса, стрічки). -тить платье - спустити сукню нижче. Высоко поднял, да низко опустил (о хвастунах) - високо літав, та низько сів. Поднял руку да не опустил - замірився, та не вдарив;3) (из рук, из глаз) пускати, пустити з рук, з очей. -тить удобный случай - проминути добру оказію, (добру) нагоду, упустити слушний випадок;4) (ослаблять) попускати, попустити. [Попусти трохи струни]. -кать парус, занавес - спускати вітрило, завісу;5) -кать, -тить что-либо в книге, в разговоре - випускати, випустити, поминати, поминути, проминати, проминути. Опущенный - спущений, знижений, попущений. -ный взгляд - похнюплений (понурений) погляд. -ная голова - похнюплена (понурена) голова. С - ной головой - похнюпий, никлий, похнюпа (общ. р.), понура (общ. р.). -
15 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
16 twopenny
1. n1) розм. голова, макітра2) малюк (звертання до дитини або підлітка)3) дешеве пиво (тж twopenny ale)2. adj1) двопенсовийtwopenny tube — лондонське метро:
2) дешевий; поганий, паскудний* * *I n1) голова, довбешкаII a1) двохпенсовий2) дешевий, паскудний -
17 neck
1. n1) шйя2) шийна частина (туші)3) шийка (пляшки)4) комір5) геогр. перешийок; вузька протока; коса6) анат. шийка7) тех. кільцева канавка; цапфа8) розм. зухвалість, нахабство9) діал., розм. останній сніпneck and crop — швидко, рішуче
neck or nothing — або пан, або пропав
up to the neck — по горло, по вуха
2. v1) амер., розм. обніматися і цілуватися2) діал., розм. скрутити голову (курці тощо); відрубати голову* * *I [nek] n1) шияneck vertebrae — шийні хребці; голова, життя; довжина шиї коня ( на перегонах)
2) шийна частина ( яловичої туші)5) вузька частина предмета; ніжка ( чарки); мyз. шийка ( струнних інструментів)6) (of) важка частина; що-небудь непіддатливе7) aмep. місцевість (звич. neck of the woods)8) cл. нахабність9) гeoгp. ( вузька) протока; коса; перешийок ( neck of land)10) aнaт. шийка (матки, зуба)11) тex. кільцева канавка; шийка, цапфа12) метал. лежак; горловина ( конвертера)13) apxiт. шийка колони під капітеллю14) гeoл. нэк; циліндричний інтрузивII [nek] v2) скрутити голову ( курці); відрубати голову, задушити3) звужувати, робити більш вузьким; звужуватися -
18 закружить
1) (чем, что: о ветре и т. п.) закрутити, завертіти. [Вітер закрутив сухим листям. Схопиться вітер і закрутить по шляху (Грінч.)]. -жить кому голову - закрутити, вавертіти, замакітрити голову кому, збити кого з пантелику (з плигу, з пливу). -жило в голове, -жило кого - заморочило голову, замакітрило голову кому, завернулося (замакітрилося) в голові кому, млості обняли кого, млосно стало кому, занедобрилося кому, голова пішла обертом, мозок закрутивсь кому, у кого;2) (заставить путать в лесу) закрутити кого;3) (начать описывать круги, кружиться) закружити, закружляти;4) (загулять) закрутити, закурити, загуляти, закубрячити.* * *1) ( начать кружить) закрути́ти, закружи́ти, -кружу́, -кру́жиш, закружля́ти2) ( сбить с толку) закрути́ти; ( заморочить) запа́морочити\закружитьть го́лову кому́ — закрути́ти (запа́морочити) го́лову кому́
-
19 мозжить
1) міжчити, товкти (доки не розтовчеться), (дробить) дробити, кришити, (плющить) плющити, плескати, чавити що; (колотить кого) товкмачити, мотлошити кого. [Можчили голови і спини (Котл.). Міжчив мене (Звягельщ.)]. -жить голову кому, перен. - гризти (міжчити) голову кому, золити кого, дозоляти кому. -жить кого (просьбами о чём) - канючити в кого чого, жебрати в кого що и чого, циганити;2) (безл.: ломить) ломити, крутити що, ломотіти в чому, (корчить) судомити що в кого и кому. [На негоду кості в мене крутить (Київ)]. У меня голову -жит - мені голову ломить, у мене голова тріщить.* * *1) (ныть, ломить) ни́ти, ломи́ти2) (кого) перен. золи́ти (кого), дозоля́ти (кому), гризти (кого) -
20 мысль
думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.* * *ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дкаиме́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що
См. также в других словарях:
голова в голову — нареч, кол во синонимов: 2 • в одинаковом положении (2) • не опережая друг друга (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н … Словарь синонимов
ГОЛОВА В ГОЛОВУ — (проф.), одноврем. пересечение линии финиша несколькими л. Призовые места при этом делятся поровну … Справочник по коневодству
Голова в голову — Полит. Находясь в одинаковом положении, не опережая друг друга (о соперниках в предвыборной кампании). /em> Первонач. о выборах в США. НСЗ 80; Мокиенко 2003, 19 20 … Большой словарь русских поговорок
ГОЛОВА — жен. глава, часть тела, состоящая из черепа с мозгом, из мышц, покровов с волосами и пр. башка, мозговница. Разницу между головой и главой, см. глава. Голова состоит из головы собственно и лица: голова делится на лоб или чело, темя, маковку,… … Толковый словарь Даля
ГОЛОВА — ГОЛОВА, головы, вин. голову, мн. головы, голов, головам, жен. 1. Верхняя часть тела человека или животного, состоящая из черепной коробки и лица. Повернуть голову. «Голова у Ивана Ивановича похожа на редьку хвостом вниз; голова Ивана Никифоровича … Толковый словарь Ушакова
голова — См. болезнь, вершина, воротила, глава, главный, единица, руководитель, умный в голове ветер ходит, веселая голова, взмылить голову, взять в голову, взять на свою голову, взять себе в голову, висеть над головой, войти в голову, волосы рвать на… … Словарь синонимов
голова — голова, вин. голову и в знач. «руководитель, старший по положению, роли» голову. В сочетании с предлогами ударение часто переносится на предлог: за голову и за голову (закинуть руки, держаться), схватиться за голову, на голову и на голову (надеть … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ГОЛОВА — Адамова голова (глава). 1. Жарг. угол., Алт. Шутл. ирон. Череп, изображение черепа. БСРЖ, 131; Ф 1, 116; БТС, 29; СРГА 1,19. 2. Костром. Шутл. О человеке с большой головой. СРНГ 1, 206. 3. Жарг. угол. Шутл. О лысом человеке. ББИ,17. 4. Арх., Дон … Большой словарь русских поговорок
голова — ы/, вин.; го/лову; мн. го/ловы, ло/в, а/м; ж. см. тж. головёнка, головка, головушка, головной 1) а) Верхняя часть тела человека, верхняя или передняя часть тела п … Словарь многих выражений
голова — 1. голова, ы, голову; отвечатьза голову кого л.; схватиться за голову; надеть шапку наголову; поставить с ног на голову; как снег наголову (поговорка); на голову выше (в перен. знач.); положить под голову; мн. головы, голов, ам; в головах 2.… … Русское словесное ударение
голова — 1. голова, головы, головы, голов, голове, головам, голову, головы, головой, головою, головами, голове, головах 2. голова, головы, головы, голов, голове, головам, голову, голов, головой, головою, головами, голове, головах (Источник: «Полная… … Формы слов