-
81 влетать
girmek; dalmak* * *несов.; сов. - влете́ть1) girmekв окно́ влете́ла пти́ца — pencereden bir kuş girdi
2) перен., разг. ( вбежать) dalmak3) безл., разг.ему́ здо́рово влете́ло — adamakıllı papara yedi
а нам не влети́т за э́то? — bunun yüzünden papara / zılgıt yemez miyiz?
••влета́ть в копе́ечку — tuzluya oturmak
э́то влете́ло ему́ в сто рубле́й — bu ona yüz rubleye patladı
-
82 гораздо
-
83 гораздо
-
84 повезти
повез||ти́1. veturigi, transporti;2. безл.: ему́ \повезтило́ li havis feliĉon.* * *(1 ед. повезу́) сов., вин. п.1) llevar vt, traer (непр.) vt ( en un móvil); conducir (непр.) vt (машиной и т.п.)2) безл., дат. п. tener suerteему́ повезло́ — tuvo (ha tenido) suerte
ему́ здо́рово повезло́ — tuvo una suerte padre
* * *vgener. sacar troncha -
85 абсурдно
нареч.абсу́рдно; безглу́здо -
86 безалаберно
нареч.безла́дно; ( бестолково) безглу́здо -
87 безрассудно
нареч.безрозсу́дно, нерозсу́дно, нерозсу́дливо, нерозва́жно, нерозва́жливо; безглу́здо -
88 бестолково
нареч.1) безглу́здо2) безла́дно, недола́дно -
89 вить
I. 1) (скручивать) вити (н. вр. в'ю, в'єш); крутити, плести. [Крутити перевесла, мотузи. Волоки вити]; см. Сучить;2) (свивать) вити, звивати, плести. [Вити, плести вінок]. Вить гнездо - вити (кублити, бгати, мостити, класти) гніздо, кубло; (в значении: иметь обыкновение вить гнездо) моститися, кублитися. [Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві].II. р. -ти) (ж. р.) плетениця, крутеник.* * *ви́ти; (свивать; извивать) звива́ти; ( плести) плести́; ( верёвку) сука́ти; ( скручивать) скру́чувати -
90 гадательно
нареч.здога́дно и здо́гадно; непе́вно -
91 гадательный
1) здогадний;2) непевний. Гадательно -1) здогадно, за здогадом;2) непевно.* * *1) ( для гадания) ворожи́льний, для ворожі́ння2) ( предположительный) здо́гадний и здога́дний; ( сомнительный) непе́вний -
92 гвоздик
уменьш.цвя́шок, -шка, гвіздо́к, -дка -
93 гвоздочек
уменьш.-ласк.гвіздо́чок, цвяшо́к -
94 гвоздь
гвоздик1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.* * *1) цвях, гвіздо́к, -дка́2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше -
95 гипотетически
гіпотетично, здогадно.* * *нареч.гіпотети́чно; здо́гадно и здога́дно -
96 гипотетический
гіпотетичний, здогадний, домислений, припущений.* * *гіпотети́чний; ( предположительный) здо́гадний и здога́дний -
97 добыча
1) добич, здобич (р. -чи), здобича, добуток, узяток (р. -тку), (чем можно поживиться) пожива. [Вовк здобичи шукає. Козацькая здобиченька марне пропадає. Сухе літо, малий узяток бджолі. Злодій шукає грошей, або якої иншої поживи]. Добыча военная - військова здобич, (устар.) луп; (невольники) ясир. За добычей - по здобич, на здобитки, на роздобутки. [Розбійники виїхали на здобитки]. В добычу (на съедение) - на поталу. [Оддати на поталу ворогам. Тіло моє козацьке звірю на поталу не дайте (Дума). Вони не дадуться на поталу]. Взять в добычу - здобути, доскочити. [Вовка живого доскочили (Куліш)]. Взятый как добыча, захваченный в добычу - здобични[і]й. [Ви здобичні гроші пропиваєте! (Куліш)]. Без добычи - (шутл.) нездобихом. [Не пощастило їм: нездобихом вернулися];2) (добыток) здобуток, видобуток (р. -тку). [Тепер і під Київом добувають кам'яне вугля, але видобуток невеликий].* * *1) ( действие) добува́ння, здобува́ння; добува́ння, видобува́ння, ви́добуток, -тку2) (добытое, приобретённое; жертва) здо́бич, -і, до́бич, -і, здоби́ча, добу́ток, -тку, узя́ток, -тку; ( пожива) пожи́ва, узя́ток3) горн. ви́добуток, добу́ток -
98 доить
-ся доїти, -ся. Доёный - здоєний, видоєний.* * *дої́ти -
99 домащивать
-ся, домостить, -ся домощувати, -ся, домостити, -ся. [Ще треба дві дошки, щоб домостити підлогу]. Домощённый - домощений, змощений. [Глянь, гніздо вже змощене]. Д. (камнем улицу) - добруковувати, добрукувати, (вульг.) добурковувати, добуркувати.* * *несов.; сов. - домост`итьдомо́щувати, домости́ти; ( камнем) добруко́вувати, добрукува́ти -
100 домысел
до́мисел, -слу; ( догадка) здо́гад, -у
См. также в других словарях:
ЗДО — закон денежного обращения фин. ЗДО зона допустимых отклонений авиа … Словарь сокращений и аббревиатур
здоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здоїння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
здоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
здоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здоїти … Український тлумачний словник
здо — кров, дом , у Державина и др. (Чернышев, Сб. Соболевскому 25 и сл.), от здать, ст. слав. зьдати, зиждѫ, цслав. зьдъ δῶμα, сербохорв. за̑д каменная стена , чеш. zеd᾽ – то же. С другим вокализмом: сербохорв. зи̑д, словен. zȋd стена . Сюда же русск … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
здо — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. τὸ δῶμα) кров, кровля. … … Словарь церковнославянского языка
Здо — зда (на здех) кровля, крыша, развалина … Краткий церковнославянский словарь
здоїти — див. здоювати … Український тлумачний словник
здо — кровля, крыша; здание; стена … Cловарь архаизмов русского языка
здо — здание; стена; покрив … Църковнославянски речник