где+тут

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

 

консьюмеризм
Общественное движение, направленное на защиту прав потребителей, обеспечение качества потребительских товаров и честной рекламы. Как это чаще и бывает в таких случаях, родиной потребительской идеологии, как и многих других общественных начинаний, явилась страна, где все свободны и из сапожников получаются Рокфеллеры. В середине 60-х гг. В США самый молодой в истории американский президент Джон Кеннеди ввел Билль о правах потребителя. Вот тут-то все и началось. Этот документ установил, что потребительская общественность имеет право на защиту, информацию, выбор и, кроме того, она имеет право на то, чтобы быть выслушанной. А что значит, когда в Штатах кто-то имеет законодательно закрепленное за этим кем-то право? Он тут же начинает этим правом пользоваться. Так уж они устроены, эти американцы. Как только был введен Билль, он сразу спровоцировал ряд действий со стороны потребительской общественности, и консьюмеризм стал мощным, ориентированным на действия общественным движением. Это у нас тут можно травиться несвежими консервами без всяких моральных и материальных компенсаций, а у них… Вот недавно какой-то западный дяденька вылил на себя горячий кофе из Макдональдса и, пожалуйста, отсудил у фирмы несколько десятков тысяч долларов в виде компенсации – нечего кипятком народ потчевать. А у нас с него бы еще и денег взяли в приемном покое, неофициально, конечно, если не хочется загорать в больничном коридоре. Что-что? Медицинская страховка? Господь с вами! А вы говорите – консьюмеризм. В общем, работают у них всякие Билли принятые, работают.
[ http://www.lexikon.ru/rekl/a_eng.html]

Тематики

• реклама

EN

• consumerism

Сравни с:

ала-кушто

Görməli yerləri tamaşa etmə

- Могли бы вы мне порекомендовать хороший путеводитель по...?

- Есть ли здесь поблизости экскурсионное бюро? Где оно находится?

- Мы здесь пробудем только...

- Какие основные достопримечательности вы советуете нам осмотреть?

- Откуда отходит экскурсионный автобус?

- Когда начинается экскурсия?

- Сколько стоит обзорная экскурсия по городу?

- Есть ли гид, говорящий по-русски?

- Где находится...?

- Скажите, пожалуйста, где находится...?

- Скажите, пожалуйста, как пройти...?

- Кому поставлен этот памятник?

- Кто скульптор?

- Кому посвящен этот мемориал?

- Чему посвящен этот мемориал?

- Что это за здание?

- Когда оно было построено?

- Кто архитектор?

- Есть ли тут поблизости...?

- Далеко отсюда до центра города?

- Это...

- Скажите, пожалуйста, я правильно иду к...?

- Извините, где здесь поблизости...?

- Я иностранец и не знаю города. Не могли бы вы помочь мне найти...?

- Я отстал от своей группы

- Я заблудился. Помогите мне, пожалуйста

- Где здесь ближайшая...?

- Подскажите, пожалуйста, как мне добраться до гостиницы...?

1) (территория, где что-л находится или происходит) place; (более ограниченная тж.) spot; point; ( площадка для устройства чего-л) site

2) (положение, точка, где следует находиться кому-чему-л) place

3) ( местность) place, locality

4) ( очерёдность) place

5) (кресло в театре, самолёте и т.п.) seat; (койка на теплоходе, в спальном вагоне) berth; ( возможность разместиться в гостинице) accommodation

6) ( свободное пространство) space; room

7) ( должность) position

8) чаще мн. (подразделения, ведущие практическую работу) local / field organizations; ( провинция) the provinces

••

вот в чем собака зарыта

вот в этом и зарыта собака

вот где собака зарыта

вот здесь и зарыта собака

вот тут и зарыта собака

вот тут-то и зарыта собака

вот в чем собака зарыта

вот в этом и зарыта собака

вот где собака зарыта

вот здесь и зарыта собака

вот тут и зарыта собака

вот тут-то и зарыта собака

всякая собака

каждая собака

как собака

как собака на сене

как собака палку

любая собака

ни одна собака

собака на сене

а не то

а не то что

а не то чтобы

а то

а то и

а то как же!

а то нет!

бросать то в жар, то в холод

в то время как

в то же время

во что бы то ни стало

вот то-то же

вот то-то и есть

вот то-то и оно

вот то-то и оно-то

вот то-то оно и есть

где бы то ни было

да и то

да и то сказать

ежели на то пошло

ежели уж на то пошло

если гора не идет к Магомету, то Магомет идет к горе

если на то пошло

если уж на то пошло

за что боролись, на то и напоролись

за что купил, за то и продаю

и то

и то дело

и то и се

и то правда

и то сказать

и то хлеб

как бы то ни было

какой бы то ни было

кидать то в жар, то в холод

когда бы то ни было

коли на то пошло

коли уж на то пошло

коль на то пошло

коль уж на то пошло

кто бы то ни был

кто бы то ни было

куда бы то ни было

на то

на то и

не все то золото, что блестит

не то

не то... не то

не то что

не то что... а

не то что... но

не то чтоб...

не то чтобы...

не то чтоб... а

не то чтобы... а

не то чтоб... но

не то чтобы... но

невзирая на то что

несмотря на то что

ни то ни се

но и то

ну то-то же

пока то да се

похоже на то, что...

почему бы то ни было

сколько бы то ни было

то бишь

то да се

то есть

то и дело

то и знай

то и се

то ли будет

то ли дело

то ли еще будет

то ли... то ли...

то-се

то так, то сяк

то так, то так

то так, то этак

то там, то сям

то там, то тут

то-то же

то-то и есть

то-то и оно

то-то и оно оно-то

то-то оно и есть

то туда, то сюда

то тут, то там

то, что доктор прописал

чей бы то ни было

что будет, то будет

что бы то ни было

что было, то прошло

что было, то прошло и быльем поросло

что до... то...

что касается, то...

что посеешь, то и пожнешь

что правда, то правда

что-то не то

1. s.o. is in very bad physical condition, is very ill, seriously injured etc: (Х-ово) дело дрянь — X is in bad shape (in a bad way)

2. the situation is extremely unfavorable (for s.o.), nothing good will come of it: (Х-ово) дело дрянь - it (this) is (a) bad business

a topic that is brought up or returned to incessantly, or the raising of or return to the same topic incessantly: (itfc) the same old story (thing, stuff, song etc)

(a. вот здесь, тут) da, da ist, sind; das ist (aber); nun; eben; вот этот dieser da; вон

* * *

вот ( auch вот здесь, тут) da, da ist, sind; das ist (aber); nun; eben;

вот э́тот dieser da; → вон;

вот, во́т fam das ist es eben; → именно;

вот и … da … nun oder also;

вот и всё fam das ist alles, das war’s; damit hat sich’s;

вот ещё (что)! fam sieh da!; da sieh mal einer an!; folgendermaßen; → вон;

вот тебе́! fam da hast du’s!;

вот тебе́ (и) раз oder на! fam da haben wir’s!;

вот где da also;

вот почему́ deshalb also; → каков;

вот бы …! fam … wäre jetzt schön!;

вот-во́т Adv. fam gleich, sogleich, jeden Augenblick

* * *

част hier, jetzt

вот наш дом da wohnen wir

вот как! na so was!

вот и всё das ist alles

* * *

1) gener. hier, da

2) colloq. also

• ДЕЛО( чье) ПЛОХО coll; ДЕЛО ДРЯНЬ < ШВАХ> highly coll

[NP; these forms only; VPsubj with быть, pres only]

=====

1. s.o. is in very bad physical condition, is very ill, seriously injured etc:

- (Х-ово) дело дрянь≈ X is in bad shape (in a bad way);

- things look bad.

     ♦...Ему [Рослякову] было очень страшно опустить глаза, чтобы рану посмотреть... " Что? - спросил [Росляков] сестру, стоявшую все время возле него с нашатырём и шприцем. - Дрянь дело?" - "Да что вы, - ответила сестра. - Пустяки..." (Семенов 1)... Не [Roslyakov] was terrified of lowering his head to look at the wound... "How is it?" said Roslyakov to the nurse who stood beside him the whole time, holding the sal ammoniac and a hypodermic. "Do things look bad?" "What do you mean?" replied the nurse, "nonsense..." (1a).

2. the situation is extremely unfavorable (for s.o.), nothing good will come of it:

- (Х-ово) дело дрянь≈ it (this) is (a) bad business;

- this means trouble;

- things are in a bad way;

- things look bad (for X);

- X is in trouble (in hot water, in a real mess);

- the situation is bad.

     ♦ Прокурор давеча сказал - дело плохо, кто-то должен сесть в тюрьму (Тендряков 1). The Prosecutor had said yesterday that it was a bad business, and that someone could go to prison for it (1a).

     ♦...[Дядя Сандро] уныло поднялся в дом, где не только не нашли Тали, а, наоборот, обнаружили, что исчез патефон... Тут всем стало ясно, что дело плохо, и стали искать её обратные следы... (Искандер). Не [Uncle Sandro] climbed dolefully up to the house, where they not only had not found Tali, but, on the contrary, had discovered that the phonograph was gone....By now it was clear to everyone that this was bad business. They began hunting for her return tracks.. (3a).

     ♦...Жена прокурора... стала уверять [Хабуга], что прокурора нету дома, что он завтра будет у себя в кабинете и что он вообще теперь про дела разговаривает только у себя в кабинете. Тут старый Хабуг понял, что дело плохо, но решил подождать до следующего дня (Искандер 3). The magistrates wife...assured him [Khabug] that the magistrate was not home, that he would be in his office tomorrow, and that nowadays he generally discussed business only in his office. Old Khabug realized that this meant trouble, but he decided to wait until the next day (3a).

     ♦ Он [адвокат] меня слушает, изредка задаёт вопросы, прикрывая рот ладонью, - признак, что алкаш... Я вижу перед собой алкаша, понимаю, что дело плохо... с таким алкашом мы дело проиграем... (Рыбаков 1). Не [the lawyer] listened to me, putting a question occasionally, and covering his mouth with his hand, the sure sign of a drunk....I was looking at an alcoholic and I knew the situation was bad... with an alcoholic like this one we would lose the case... (1a).

• ДЕЛО( чье) ПЛОХО coll; ДЕЛО ДРЯНЬ < ШВАХ> highly coll

[NP; these forms only; VPsubj with быть, pres only]

=====

1. s.o. is in very bad physical condition, is very ill, seriously injured etc:

- (Х-ово) дело дрянь≈ X is in bad shape (in a bad way);

- things look bad.

     ♦...Ему [Рослякову] было очень страшно опустить глаза, чтобы рану посмотреть... " Что? - спросил [Росляков] сестру, стоявшую все время возле него с нашатырём и шприцем. - Дрянь дело?" - "Да что вы, - ответила сестра. - Пустяки..." (Семенов 1)... Не [Roslyakov] was terrified of lowering his head to look at the wound... "How is it?" said Roslyakov to the nurse who stood beside him the whole time, holding the sal ammoniac and a hypodermic. "Do things look bad?" "What do you mean?" replied the nurse, "nonsense..." (1a).

2. the situation is extremely unfavorable (for s.o.), nothing good will come of it:

- (Х-ово) дело дрянь≈ it (this) is (a) bad business;

- this means trouble;

- things are in a bad way;

- things look bad (for X);

- X is in trouble (in hot water, in a real mess);

- the situation is bad.

     ♦ Прокурор давеча сказал - дело плохо, кто-то должен сесть в тюрьму (Тендряков 1). The Prosecutor had said yesterday that it was a bad business, and that someone could go to prison for it (1a).

     ♦...[Дядя Сандро] уныло поднялся в дом, где не только не нашли Тали, а, наоборот, обнаружили, что исчез патефон... Тут всем стало ясно, что дело плохо, и стали искать её обратные следы... (Искандер). Не [Uncle Sandro] climbed dolefully up to the house, where they not only had not found Tali, but, on the contrary, had discovered that the phonograph was gone....By now it was clear to everyone that this was bad business. They began hunting for her return tracks.. (3a).

     ♦...Жена прокурора... стала уверять [Хабуга], что прокурора нету дома, что он завтра будет у себя в кабинете и что он вообще теперь про дела разговаривает только у себя в кабинете. Тут старый Хабуг понял, что дело плохо, но решил подождать до следующего дня (Искандер 3). The magistrates wife...assured him [Khabug] that the magistrate was not home, that he would be in his office tomorrow, and that nowadays he generally discussed business only in his office. Old Khabug realized that this meant trouble, but he decided to wait until the next day (3a).

     ♦ Он [адвокат] меня слушает, изредка задаёт вопросы, прикрывая рот ладонью, - признак, что алкаш... Я вижу перед собой алкаша, понимаю, что дело плохо... с таким алкашом мы дело проиграем... (Рыбаков 1). Не [the lawyer] listened to me, putting a question occasionally, and covering his mouth with his hand, the sure sign of a drunk....I was looking at an alcoholic and I knew the situation was bad... with an alcoholic like this one we would lose the case... (1a).

• ДЕЛО( чье) ПЛОХО coll; ДЕЛО ДРЯНЬ < ШВАХ> highly coll

[NP; these forms only; VPsubj with быть, pres only]

=====

1. s.o. is in very bad physical condition, is very ill, seriously injured etc:

- (Х-ово) дело дрянь≈ X is in bad shape (in a bad way);

- things look bad.

     ♦...Ему [Рослякову] было очень страшно опустить глаза, чтобы рану посмотреть... " Что? - спросил [Росляков] сестру, стоявшую все время возле него с нашатырём и шприцем. - Дрянь дело?" - "Да что вы, - ответила сестра. - Пустяки..." (Семенов 1)... Не [Roslyakov] was terrified of lowering his head to look at the wound... "How is it?" said Roslyakov to the nurse who stood beside him the whole time, holding the sal ammoniac and a hypodermic. "Do things look bad?" "What do you mean?" replied the nurse, "nonsense..." (1a).

2. the situation is extremely unfavorable (for s.o.), nothing good will come of it:

- (Х-ово) дело дрянь≈ it (this) is (a) bad business;

- this means trouble;

- things are in a bad way;

- things look bad (for X);

- X is in trouble (in hot water, in a real mess);

- the situation is bad.

     ♦ Прокурор давеча сказал - дело плохо, кто-то должен сесть в тюрьму (Тендряков 1). The Prosecutor had said yesterday that it was a bad business, and that someone could go to prison for it (1a).

     ♦...[Дядя Сандро] уныло поднялся в дом, где не только не нашли Тали, а, наоборот, обнаружили, что исчез патефон... Тут всем стало ясно, что дело плохо, и стали искать её обратные следы... (Искандер). Не [Uncle Sandro] climbed dolefully up to the house, where they not only had not found Tali, but, on the contrary, had discovered that the phonograph was gone....By now it was clear to everyone that this was bad business. They began hunting for her return tracks.. (3a).

     ♦...Жена прокурора... стала уверять [Хабуга], что прокурора нету дома, что он завтра будет у себя в кабинете и что он вообще теперь про дела разговаривает только у себя в кабинете. Тут старый Хабуг понял, что дело плохо, но решил подождать до следующего дня (Искандер 3). The magistrates wife...assured him [Khabug] that the magistrate was not home, that he would be in his office tomorrow, and that nowadays he generally discussed business only in his office. Old Khabug realized that this meant trouble, but he decided to wait until the next day (3a).

     ♦ Он [адвокат] меня слушает, изредка задаёт вопросы, прикрывая рот ладонью, - признак, что алкаш... Я вижу перед собой алкаша, понимаю, что дело плохо... с таким алкашом мы дело проиграем... (Рыбаков 1). Не [the lawyer] listened to me, putting a question occasionally, and covering his mouth with his hand, the sure sign of a drunk....I was looking at an alcoholic and I knew the situation was bad... with an alcoholic like this one we would lose the case... (1a).

• СКАЗКА ПРО БЕЛОГО БЫЧКА coll, usu. disapprov

[NP; usu. sing; fixed WO]

=====

⇒ a topic that is brought up or returned to incessantly, or the raising of or return to the same topic incessantly:

- (it's) the same old story (thing, stuff, song etc);

- (s.o. brings up etc) the same thing all over again.

     ♦ "А где... она [Таньчора], где? Почему её тут нету?" - " Опять "где она". Сказка про белого бычка у нас с тобой, мать, получается" (Распутин 3). "Well, where is she [Iknchora]... eh? Why ain't she here?" "Here we go again. You keep coming back to the same old song, Mum" (3a).

1) ( в том месте) là, lì, ci, vi

2) (потом, затем) poi, dopo

1) ( для усиления) macché

2) ( для придания оттенка несущественности)

* * *

1) нар. (в том месте, не здесь) là, lì; ci, vi (част.); colà

2) нар. разг. (потом, затем) dopo, poi уст.

3)

а) част. разг. (придаёт значение несущественности, пренебрежения) ma ( quale)

б) (выражает сомнение в реальности чего-л.) macché...

4) част. ( в уступительных оборотах) checche, qualunque cosa (che)

5) част. разг. ( в разделительном перечислении для выражения примерной возможности) non so, o, oppure

6) част. ( в побудительных предложениях) su, via

••

* * *

gener. indi

1) gener. colà, ivi, quivi, vi, ce, ci, cola, costa (у вас), la, li, qua dentro (внутри)

2) obs. laddove

3) poet. 've

1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;

2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;

3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];

4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).

* * *

1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дій

2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується