-
1 social harmony
гармонія (злагода) у суспільстві, суспільна гармонія -
2 legal harmonisation
гармонізація правових систем; уніфікація законодавства -
3 harmonic
1. n1) муз. гармонійний призвук, обертон2) фіз. гармонія2. adj1) гармонійний; злагоджений2) музикальний, мелодійний3) муз. гармонічний; що стосується гармонії* * *I n1) мyз. гармонійний призвук, обертон; флажолет2) фiз., мaт. гармонікаII a1) гармонійний, гармонічний2) музичний, мелодійний; мyз. гармонічний; який відноситься до гармонії3) фiз., мaт. гармонічний; синусоїдальний -
4 accord
1. n1) згода; єдність; гармонія; злагода2) гармонійне поєднання, відповідність, співзвучністьwith one accord — одностайно, одноголосно
2. v1) давати, надаватиto accord a hearty welcome — сердечно (щиро) привітати
2) узгоджуватися; гармоніювати; відповідати (чомусь); бути погодженим3) улагодити* * *I n1) злагода, єдність; гармонія2) гармонічне сполучення, гармонія ( фарб)3) мyз. акорд4) угода; договір; домовленістьII v1) надавати (дозвіл, прийом)2) ( with) узгоджуватися, гармоніювати, відповідати -
5 chord
1. n1) поет. струна2) анат. зв'язка3) мат. хорда4) муз. акорд5) гармонія, гармонійне поєднання (барв)2. v рідк.гармоніювати; поєднуватися* * *I n1) пoeт. струна2) aнaт. зв'язка3) мaт. хорда4) бyд. пояс ( ферми)5) зooл. спинна струна, хорда6) тex. кордII [kxːd] n1) мyз. акорд2) гармонія, гармонічне поєднання ( фарб)III [kxːd] vгармоніювати; поєднуватися; приводити в гармонію, поєднувати -
6 harmonic
I n1) мyз. гармонійний призвук, обертон; флажолет2) фiз., мaт. гармонікаII a1) гармонійний, гармонічний2) музичний, мелодійний; мyз. гармонічний; який відноситься до гармонії3) фiз., мaт. гармонічний; синусоїдальний -
7 chime
1. n1) тж pl набір дзвонів; куранти2) pl передзвін; бій курантів3) мелодія курантів (дзвонів)4) бій годинника5) дзвіночок (на дверях)6) гармонія, музика (вірша)7) згода; гармонійне поєднання8) утор бочки2. v1) вибивати мелодію (на дзвонах, курантах)2) звучати; дзвонити; дзвеніти3) бити (про годинник)4) монотонно повторювати; скандувати5) гармоніювати; узгоджуватися; бути відповідним (до — in, with)□ chime in — вступати (у спільну розмову)
* * *I n1) (тж.; pl) набір дзвонів; куранти2) pl дзвоновий передзвін; дзвін курантів; мелодія, що виконується на курантах5) гармонія, музика ( вірша)II v1) вибивати мелодію (на дзвонах, курантах); дзвонити, дзвеніти; бити, відбивати ( про годинник)2) дзвонити ( у дзвони); закликати, запрошувати ( дзвіночком)3) одноманітно повторюватися (тж. chime over); монотонно повторювати; скандувати4) ( with) гармоніювати ( з чим-небудь)III = chimb -
8 temper
1. n1) вдача, натура; характерto have a good (sweet) temper — мати добрий (лагідний) характер
2) запальний характер; дразливість, нестриманість3) стриманість, самовладанняto keep (to control) one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — втратити самовладання; скипіти
to regain (to recover) one's temper — заспокоїтися, опанувати себе
4) настрійto be in good (in bad) temper — бути у гарному (у поганому) настрої
5) гармонія; гармонійність; пропорційність6) компроміс, середня лінія7) температура8) хім. суміш, розчин9) мет. вміст вуглецю (у сталі)10) мет. загартування11) мет. ступінь твердості (пружності)2. v1) стримувати; угамовувати; пом'якшувати2) пом'якшуватися; стримуватися3) вдало поєднувати; змішувати у потрібних пропорціях; регулювати4) доводити до потрібного стану5) набувати потрібного стану6) змішувати фарби; робити суміш7) мет. відпускати, гартувати8) гартуватися9) викликати гарний настрій* * *I n1) вдача, характерbad /ill/ temper — важкий характер; дурна вдача; запальний характер; крута вдача; дратівливість, нестриманість
to be in a temper, to show /to display/ temper — бути роздратованим, злитися; гніватися
to get /to fly, to go/ into a temper — розлютити
to put smb in a temper — вивести когось із себе, розлютити когось
2) стриманість, самовладанняto keep /to control/ one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — вийти із себе, не стриматися
to regain /to recover/ one's temper — опанувати собе, взяти себе в руки; заспокоїтися
to be out of temper (with smb) — сердитися ( на когось)
to try sm. 's temper — дратувати кого-л, випробувати чиєсь терпіння
3) настрійto be in a good [bad] temper — бути в гарному [поганому]настрої
to be in no temper for smth — не мати настрою робити щось, бути не в настрої
4) ступінь твердості, пружності (якогось матеріалу, речовини)5) метал. процентний вміст вуглецю ( у сталі); загартування; відтиск6) xiм. склад7) icт. гармонія; гармонійність; пропорційність8) icт. компроміс, середня лінія9) icт. темпераментII1) v зменшувати, пом'якшувати; стримувати ( ентузіазм); стримуватися2) вдало сполучити, змішувати в потрібних пропорціях; регулювати; гармоніювати з чимосьto temper the water — регулювати температуру води; приходити в потрібний стан
4) змішувати фарби; робити суміш5) метал. відпускати, гартувати; гартуватися; загартовувати, давати загартування6) мyз. темперувати7) icт. приводити в гарний настрійto temper the wind to the shorn lamb — виявляти милосердя до знедолених, бідних
-
9 tune
1. n1) мотив, мелодіяcatchy tune — мотив, що легко запам'ятовується
2) мелодійність3) тон; звук; тембр (голосу)4) стрій, настроєністьthe piano is in (out of) tune — фортепіано настроєне (розстроєне)
5) злагода, гармоніяto change one's tune, to sing another (a different) tune — змінити тон; заговорити інакше
2. v1) настроювати (музичний інструмент)2) звучати, грати3) поет. співати, наспівувати4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність5) гармоніювати, бути у злагодіtune up — а) настроювати інструменти (про музикантів); б) заспівати, заграти; в) жарт. заплакати (про дитину); г) настроювати (приймач); д) спорт., розм. розминатися
* * *I [tjuːn] n1) мелодія, мотивpopular tune — популярна мелодія /пісенька/; catchy tune мотив, що легко запам'ятовується
folk [stirring, plaintive] tune — народна [що хвилює, сумна]мелодія
a tune from Don Juan — пісенька/мотив/ з "Дон Жуана"
to the tune of smth — під яку-н. мелодію [ср. є]
to hum the tune of a song — муркотати /наспівувати/ мотив /пісеньку/; to hum the tune of the Blue Danube муркотати мотив "Блакитного Дунаю"
to play a tune with one's fingers on the window-pane — вистукувати пальцями якийсь мотив на шибці; музичний твір; музика
2) мелодійністьthis piece has very little tune about /in/ it — ця п'єса не відрізняється мелодійністю
3) icт. тон, звук; тембр ( голоси)to have good [poor] tune — добре [погано]звучати ( про голос)
4) лад, настроєністьthe piano is in [out of] tune — фортепіано налагоджене
to sing in [out of] tune — співати в тон [не в тон /фальшивити/]
to get out of tune — турбуватися; унісон
5) згода, гармоніяto be in tune with smb — ладнати /утив гарних стосунках/ з ким-н.
to be in tune with smth — мати гармонію з чим-л; відповідати чому-н.
to be in tune for smth — мати прихильність до чого-н.
to feel in tune for doing smth — бути настроєним зробити що-н.
to be out of tune with smb — не ладнати з ким-н.
to be out of tune with smth — йти врозріз з чим-н.
to be out of tune for smth — не бути налаштованим на що-н.. /
in perfect tune — доведений до кондиції, в ідеальному стані
to the tune of — в розмірі, на суму [ср. 1]
to some tune — на значну суму, значний розмір
we licked them to some tune! — ми їм дали як слід!, ми їх обробили під горіх!, ми їм всипали по перше число
to call the tune — задавати тон; господарювати
to change one's tune, to sing another /a different/ tune — змінити тон; заговорити інакше; заспівати на інший лад; заспівати іншу пісеньку; принишкнути
to dance /to pipe/ to smb s tune = — танцювати під чию-н. дудку
the tune the (old) cow died of — мотив, що ріже слух; какофонія, нудна, погано виконувана музика
II [tjuːn] vtheres many a good tune played on an old fiddle — пpиcл. = старий кінь борозни не зіпсує
to tune public opinion — налаштовувати громадську думку; формувати громадську думку; налаштовуватися, ловити ( tune about)
to be tuned — бути налагодженим, бути у хорошому стані
2) звучати; видавати звуки, музику; пoeт. співати, наспівувати3) пристосовувати (до чого-н.); приводити у відповідність (з чим-н.); a mind tune d to contemplation розум, створений для спогляданняto tune oneself to life in the tropics — пристосуватися /адаптуватися/ до життя в тропіках
4) бути в ладу, в гармонії гармонувати -
10 harmonist
n1) музикант; композитор; гармоніст (знавець гармонії)2) оркестратор; транскриптор3) поет.* * *n1) музикант; композитор; гармоніст ( знавець гармонії); оркестратор; транскриптор; аранжувальник2) поет3) peл. гармонізатор; фахівець із паралельних місць тексту ( Євангелія) -
11 group
1. n1) група2) угруповання; фракція3) pl верстви, кола4) група, клас5) військ., ав. авіаційна група6) хім. радикалgroup commander — ав. командир бригади (полку); військ. командир групи
group firing — військ. групова навчальна стрільба
group mind — думка певної групи (верстви) населення
group pressure — відстоювання групових інтересів; тиск з боку окремих груп
group representation — амер. представництво від груп населення за професіями (соціальним становищем)
2. v1) групувати (ся)2) класифікувати; розподіляти по групах3) добирати, гармонійно поєднувати; компонувати4) гармоніювати* * *I n1) група; купка; група, колектив; ансамбль2) угруповання; група; фракція; корпорація3) pl шар, верства, кола4) група, клас; серія5) aмep. авіаційна група6) xiм. радикал7) мaт. група8) обч. блокII v1) групувати; групуватися2) класифікувати, групувати; розподіляти по групах3) підбирати, гармонійно поєднувати (фарби, кольори); компонувати; гармоніювати; поєднуватися -
12 harmonically
advгармонійно, гармонічно* * *advгармонічно, гармонійно -
13 harmonious
adj1) гармонійний, гармонічний; співзвучний, злагоджений2) дружний; згідний; мирний3) мелодійний, милозвучний* * *a1) гармонічний, гармонійний; злагоджений, співзвучний2) дружний, злагідний; мирний3) мелодійний, благозвучний -
14 harmonize
v1) гармонізувати; узгоджувати2) гармоніювати; поєднуватися, узгоджуватися3) настроювати, налагоджувати4) муз. аранжувати5) жити в дружбі й злагоді, жити в мирі (в сім'ї тощо)6) військ. пристрілювати (зброю)* * *v1) погоджувати, узгоджувати, приводити у відповідність; розміряти; гармоніювати; узгоджуватися, погоджуватися, поєднуватися2) мyз. гармонізувати; злагоджено співати або грати4) вiйcьк. приводити до нормального бою, пристрілювати -
15 harmony
n1) муз. гармонія, співзвучність2) милозвучність; злагодженість звучання3) узгодженість; взаємна відповідність4) злагода, згода; мир; дружбаto live in (full, perfect) harmony — жити у (повній) злагоді
* * *n1) мyз. гармонія, співзвуччя; благозвучність; гармонійність звучання; гармонія ( розділ теорії музики)2) погодженість, поєднаність, взаємна відповідністьharmony of tenses — гpaм. узгодження часів
3) злагода, мир; дружба -
16 accord
-
17 chord
-
18 assort
v1) сортувати, добирати; групувати; класифікувати2) розпадатися на групи (класи)3) узгоджуватися), гармоніювати, підходитиto assort well (ill) with smth. — добре (погано) гармоніювати з чимсь
4) постачати (у магазин асортимент товарів)* * *v1) сортувати, підбирати, групувати; класифікувати; розпадатися на групи, класи2) ( with) погоджуватися, гармоніювати, підходити3) постачати (склад, магазин) асортиментом товарів4) рідко (with) водити компанію ( з ким-небудь); спілкуватися -
19 concordant
adj1) відповідний, узгоджуваний2) муз. співзвучний, гармонійний* * *a1) який узгоджується, відповідає; гармонічний2) мyз. співзвучний, гармонічний -
20 consort
In1) чоловік; дружина; подружжя (особл. про королівську сім'ю)2) мор. корабель супроводуIIv1) спілкуватися* * *I n1) apx. чоловік; дружина2) мop. корабель супроводуII n2) гармонія, погодженість, узгодженістьIII v1) часто спілкуватися, знатися, водитися2) (with, to) відповідати, гармоніювати
См. также в других словарях:
гармонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гармоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) … Український тлумачний словник
гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… … Словник синонімів української мови
гармоніка — и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна/ гармо/ніка духовий язичковий музичний інструмент. 2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси… … Український тлумачний словник
гармонізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гармонізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови