-
1 набегать
I. 1) набігати, натюпати що. -гать дорожку - набігати, (утоптати) доріжку (стежечку). Лиса -гала много следов - лисиця наслідила дуже. -гать себе кашель - набігати собі кашель (кашлю);2) см. Набегивать.II. набежать1) (наскакивать) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, наїжджати, наїхати на кого, на що. [Ненароком набіг конем на його і збив з ніг (Сл. Ум.). Човен наскочив на корчі і трохи не перекинувсь (Сл. Ум.)]. Колесо -жало на камень - колесо наскочило (наїхало, набігло) на камінь;2) (сбегаться, сходиться, собираться) набігати, набігти, понабігати, поназбігатися, наринати, наринути куди. [Вовки сіроманці набігали (Метл.). Набігло багато людей (Сл. Ум.). Понабігають з слободи дітвора до діда (Драг. Пр.). А народу наринуло - тьма тем (Мова)]. Толпа -жала на площадь - натовп поназбігався (наринув) на майдан. На лбу у него -гали морщины - на лобі у нього (йому) набігали зморш[щ]ки. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.)]. Верх -гает (против подкладки) - верх набігає (брижиться) (проти підбивки). На глазах у него -гали, -жали слёзы - на очах у його (йому) набігали (наринали), набігли (наринули) сльози. [У бідного хлопця аж сльози наринали на очах, але він державсь плакати (Яворн.)]. -гает, -жала туча - набігає, набігла хмара. [Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати (Метл.)]. Вода -жала с гор - води набігло (понабігало) з гір. Надо жить, как -жит - треба жить, як набіжить;3) см. Набег 2 (Делать -бег).* * *I1) (что - бегая, получить, приобрести) набіга́ти (що, чого)\набегатьть просту́ду — набі́гати просту́ду (просту́ди, засту́ду, засту́ди)
2) охотн. набі́гати, насліди́ти, -джу́, -ди́шлиса́ \набегать гала мно́го следо́в — лиси́ця ду́же насліди́ла
3) ( лошадь) спец. ви́їздити, -їжджу, -їздиш, об'ї́здити, -ї́жджу, -ї́здишII несов.; сов. - набеж`ать1) набіга́ти, набі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. понабіга́ти, ( наталкиваться с разбега - еще) наска́кувати наско́чити2) (безл.: морщить, собираться складками) набі́гати, набі́гти и мног. понабіга́ти; мо́рщитися, змо́рщитися, брижитися, збри́житися -
2 галка
зоол. галка, галиця; соб. галич (р. -чи), галь (р. гали).* * *га́лка; фольк. гали́ця; диал. ка́вкага́лки — мн. галки́, -ло́к
и — га́лки, -лок, собир. га́лич, -і
счита́ть га́лок — лови́ти ґа́ви (ґав), купува́ти ви́трішки
-
3 сторона
1) бік, род. п. бо́ку, сторона́брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)
броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)
бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік
быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)
в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь
в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су
в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік
во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч
глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]
лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни
моё де́ло на́ — см. дело
на \сторона не́ — ( работать) на стороні́
на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти
на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три
на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік
отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)
оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь
поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́
положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́
по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́
по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч
по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч
по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги
ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька
сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік
сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру
с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в
со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми
смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав
с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку
со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше
со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку
ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю
узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)
уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати
шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)
э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку
2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́
жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)
3) мат. сторона́, бік4) юр., дипл. сторона́о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні
-
4 волдырь
пухир (р. -ря), пухирчик, водянка, міхур (р. -ра), міхурець (р. -рця). [Опарила руку, аж пухирі понабігали. Водянки понатирала чобітьми]. Волдырь с гнойной жидкостью - гноянка.* * *пухи́р, -я; ( шишка) ґу́ля -
5 гадюка
зоол. Vipera berus гадюка, (гал.) сорокуля; Vipera prester - пекельниця (Троян.); соб. гадюччя. Детёныш гадюки - гадюча (р. -чати), гадюченя (р. -няти).* * *гадю́ка, пога́нка; гали́ця -
6 забегать
I. забежать1) (к кому, куда) забігати, забігти, (о мног. позабігати), заскакувати, заскочити, (слишком далеко) заганятися, загнатися, (о мног.) позаганятися. [Забіжу до вас узавтра. Заскочу до вас увечері. Десь теля забігло. Аж до Туреччини позабігали]. -гая окружать - забігати з усіх боків. -гать, -жать вперёд - забігати, забігти наперед кого; запобігати, запобігти, переймати, перейняти кого. [Забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб бачити його (Єв. Л.). Марта мислями далі та далі запобігала, як житиме вона? з ким? (М. Вовч.)].2) -гать перед кем, -гать в глаза кому - запобігати ласки чиєї, підлещуватися до кого.II. забігати, заметатися. [Забігав по хаті. Його холодні очі неспокійно заметалися по людях (Коцюб.)]. -гать ища что-либо (взбегаться) - збігатися. [Взяла да й утекла. Як збігалися пани! Бо' храни! трусу такого на все село (М. Вовч.)].* * *I заб`егатьзабі́гатиII забег`атьнесов.; сов. - забеж`атьзабіга́ти, забі́гти, -біжу́, -біжи́ш и мног. позабіга́ти; ( опережать) випереджа́ти, ви́передити -
7 луч
1) промінь (-меня, мн. промені), соб. проміння, ум. промінчик, промінець (-нця), (пробивающийся, напр. сквозь тучи) парус и парос (-са). [Промінь сонячний наче золотом червоним його обсипав (М. Вовч.). Сонце сипнуло промінням по росяних травах (Куліш). Промінчик ясної надії (Франко). У скісному парусі сонця грає роєм мушва (Коцюб.). Як легенькі блискавочки забігали по землі пароси (Мирн.)]. Луч света, надежды - промінь світла, надії. Бросить луч - кинути промінь. [Сонце кине промінь (Звин.). Мамо, кинь промінь ласки на твого сина (Крим.)]. Брызнул луч - вдарив, стрілив промінь. [Стрілив промінь золотистий (Франко)]. Сноп лучей - пасмо проміння. Лучи веером - паруси. [Дивись, які паруси попускало сонце (Сумщ.)]. Луч световой - світловий промінь. -чи рассеянные - розсіяне проміння. -чи рентгеновские - рентгенове (-нівське) проміння. -чи ультра-фиолетовые - ультра-фіялкове проміння. -чи испускать - см. Лучиться;2) см. Радиус;3) (рыбацк. приспособл.) присвітач (-ча), світильце, лучниця.* * *1) про́мінь, -менялучи́ — мн. физ. про́мені, -нів, собир. промі́ння
2) анат. про́мінь, промене́ва кі́стка -
8 мелкий
1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.* * *1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий2) (неглубокий) мілки́й -
9 набег
1) набіг (-бігу); см. Набегание, Набежка. -гом воды, ветра свалило дерево - набігом води, вітру повалило дерево;2) (нападение) напад (-ду), наскок (-ку), наїзд (-ду), набіг, забіг (-гу). [Татарські напади довго руйнували Україну (Сл. Ум.). Тієї ночи татари вибиралися в один з дуже сміливих наскоків на юрту заможнього якута (Короленко). Татарський наїзд половини XIII в. (Єфр.). Старі люди ще й досі переказують про татарські забіги (Звин.)]. Делать, производить -ги на кого, на что - робити напади (наскоки, наїзди, забіги), набігати, забігати, нападати, налітати на кого, на що. [Кримські татари почали набігати на Україну і дуже грабувати її (Драг.). А татарва як набігала, то вже я замужем була (Котл.). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів (Грінч. III)]. Произвести -бег на кого, на что - зробити (вчинити) напад (наскок, наїзд, забіг), наскочити, налетіти на кого, на що, наринути, впасти до кого. [Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.). Як тільки ти не вернеш мені скотини, то я нарину до тебе з тридцятьма козаками і двадцятьма кімликами (Мова). Слуги пані Монтовтової несподівано впали до Киселика і викрали господиню (Ор. Лев.)]. Пираты производят -ги на берега - пірати роблять напади (налітають, нападають, наскакують) на береги. -ги варваров - напади (наскоки, наїзди, забіги) варварів. Страна, подверженная неприятельским -гам - країна, що зазнає ворожих нападів; країна, відкрита ворожим нападам.* * *с \набег га, с \набег гу — з наско́ку, наско́ком
-
10 обгонять
обогнать1) кого вокруг чего - обганяти, и обгонити, обігнати кого круг чого;2) випереджати, випередити кого, попереджати, попередити, упереджати, упередити, перебігати, перебігти, переганяти, перегнати кого, (превзойти) перевищати, перевищити кого, взяти гору над ким, взяти над ким. Он всех -гнал - усіх він випередив (попередив), над усіма він (гору) узяв. [Хлопці то перебігали діда, то лишалися ззаду]. Обгоняться - бігати на(в)випередки.* * *несов.; сов. - обогн`атьобганя́ти, обігна́ти, переганя́ти, перегна́ти, випереджа́ти, ви́передити -
11 подвергать
подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.* * *несов.; сов. - подв`ергнуть1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти -
12 попугать
полякати, пополохати, пострахати кого (деякий час або трохи), дати настрашки кому, (с усилит знач.) пополякати, попострахати. [Полякай його трохи, щоб не ходив сюди (Грінч.)]. Всю дичь -гали - всю дичину пополохали (полякали).* * *поляка́ти; ( пострашить) постраха́ти, постраши́ти, пожаха́ти; ( всполошить) пополо́хати, пополоши́ти -
13 прибегать
I. прибегнуть к кому к чему удаватися, удатися до кого, до чого, ударятися, ударитися до кого; срв. Обращаться 2. [Вікарий був немощний, то мало не за кожною требою мусіли вдаватись до сусідських попів (Свидн.). Вона вдарилась до знахарки (ЗОЮР II)]. Не к кому в беде -нуть - нема до кого (ні до кого) вдатися в пригоді, при лихій годині. -гать к помощи кого-л., чего-л. - удаватися, ударятися до кого, удаватися до чого. -нуть к силе, к хитрости - вдатися до сили, до хитрощів, взятися на хитрощі (на способи, на штуки). Он -нул к такому приёму - він удався, обернувся до такого способу, узявся на такий спосіб, він ужив такого способу. [До яких способів обернутися, щоб зрушити народ (Єфр.)].II. прибежать прибігати, прибігти (диал. прибігнути), (подоспевать) надбігати, надбігти, (о многих) поприбігати, понадбігати. [Прибігає вовчик до ополонки (Рудч.). З буком надбіга господар (Франко). Нас, дівчат, усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз- по-раз надбіга, чи шиємо (М. Вовч.). Діти поприбігали, кричать: їсти (Черн.)].* * *I несов.; сов. - прибеж`ать(бегом достигать какого-л. места) прибіга́ти, прибі́гти и поприбіга́тиII несов.; сов. - приб`егнуть(к кому-чему) удава́тися, уда́тися (до кого-чого); ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися (до кого-чого); ( применять) ужива́ти, ужи́ти (чого); ( производить) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти (що) -
14 пробегать
I. пробежать1) пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, убігати, убігти; (только о времени: протекать) збігати, збігти. [День так швидко пробіжить, як часиночка. Час перебіг нам швидко. Серед праці збігали літа (Єфр.)]. Он -жал это расстояние в полчаса - він перебіг цю відстань за півгодини. Поезд -гает вёрст пятьдесят час - поїзд убігає верстов п'ятдесят за годину. -жать через улицу - перебігти вулицю. -жать по улице - перебігти вулицею. Уже сотню вёрст -жали - уже сотню верстов убігли (пробігли). У меня мороз по коже -жал - по мені холод перебіг, мене мов снігом обсипало, мене ніби морозом потисло. -жать с топотом - протопотіти. -гать, -жать мимо кого, чего - пробігати, пробігти повз кого, повз що, минати, (по)минути кого, що. Задумчивость -жала по лицу его - задума промайнула в нього на обличчі;2) (бегло прочесть) перебігати, перебігти (очима) що. [Перебігає очима засіяні дрібним писанням сторінки (Васильч.)].II. 1) пробігати, вибігати. [Вибігаєш за день верстов з двадцять на тих побігеньках];2) (упустить бегая) пробігати. [Пробігав ти свій обід, тепер дожидай вечері (Харківщ.)].* * *I проб`егатьпробі́гати; проганя́тиII пробег`атьнесов.; сов. - пробеж`ать1) пробіга́ти, пробі́гти; (через что-л.) перебіга́ти, перебі́гти2) (быстро проходить, проноситься; бегло прочитывать, просматривать) перебіга́ти, перебі́гти; ( о времени) збіга́ти, збі́гти -
15 произвол
1) (воля) самоволя, самовілля, воля. [Моя жага прорве усі запори, які-б мою впиняли самоволю (Куліш)]. Отдать что-н. на чей-н. -вол - дати (віддати) що на чиюсь волю. Оставить, бросить, покинуть кого-н., что-н. на -вол судьбы - покинути кого, що на призволяще, на призволящу, відбігти (о мног. повідбігати) кого, чого. [Повідбігали і хазяйства свого і діточок манесеньких (Квітка)]. На -вол ветра, стихий - на волю вітру, стихій. Отдаться на -вол судьбы - здатися на волю долі, на призволяще, пуститися берега. [Тільки й зоставалось пуститись берега (Стебн.)];2) (своеволие) сваволя, свавілля, свавільство, самовільство, самовільність, самочинство. [Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)].* * *1) сваво́ля, сваві́лля, сваві́льство, сваві́льність, -ності; ( своеволие) самово́ля, самові́лля, самові́льність2) см. произвольность -
16 торопить
-
17 торопиться
ква́питися; ( спешить) поспіша́ти, спіши́ти, поспіша́тися, спіши́тися, диал. швидкува́ти, поскоря́тися; (что-л. сделать) хапа́тися, хвата́тися; гали́тисяторопи́тесь! — поспіша́йте!
не торопя́сь — не ква́плячись (не поспіша́ючи; не хапа́ючись)
-
18 Галочье
зоол. соб. галич (р. -чи), галь (р. гали). См. Галка. -
19 Знай
нрч.1) (не взирая ни на что) знай, тільки й знає. [Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи (Шевч.)]. Я его успокаиваю, а он знай сердится - а його втихомирюю, а він тільки й знає, що сердиться. Сидит да трубку, знай, себе покуривает - сидить та люльку, знай, собі попакує;2) (то и дело, постоянно) знай, одно, в одну душу, в-одно, ув-одно. [На окопі знай бігали сірі та зелені ящірки (Мирн.). Як ти мені голову набила за вечір! - одно, торохтить наче в клепачку (Борз. п.)]. То и знай бегает, ходит - тільки те й знає (робить), що бігає, ходить, (гал.) ув-одно бігає, ходить. -
20 Позабегать
-ся забігати. [Забігали слуги, заметушилися (Ум.)].
См. также в других словарях:
гали́т — галит … Русское словесное ударение
Гали — нескл., жен. (см. Галя). Словарь личных имён. ГАЛИ Великий, возвышенный, высший, наивысший; высокопоставленный; дорогой; мощный, сильный, могущественный. Превосходящий над всеми. Один из эпитетов Аллаха. Диалектальные варианты: Али, Галикай,… … Словарь личных имен
ГАЛИ — город (с 1932) в Грузии, Абхазия. Железнодорожная станция. 15,7 тыс. жителей (1991). Чайные фабрики, эфирномасличный завод. Театр. Краеведческий музей … Большой Энциклопедический словарь
ГАЛИ — Муса (Габдрахман Галиевич Галиев) (род. 1923), башкирский писатель. Романтически приподнятые, интернационалистические по духу стихи и поэмы в сборниках Начало пути (1954), Земля не спит (1969), Далёкие молнии (1983), Язык любви (1984); стихи для… … Русская история
ГАЛИ — легкое судно, применявшееся в Средние века во всевозможных экспедициях. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
гали — сущ., кол во синонимов: 2 • город (2765) • фракция (9) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
гали — ей, мн. galliffet. Брюки военного покроя (бриджи, галифе). Сл. жарг. 1992. Лекс. Мокиенко 2000: га/ли … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Гали М. — ГАЛИ́ Муса (Габдрахман Галиевич Галиев) (р. 1923), башкир. писатель. Романтически приподнятые, интернационалистические по духу стихи и поэмы в сб ках Начало пути (1954), Земля не спит (1969), Далёкие молнии (1983), Язык любви (1984); стихи для… … Биографический словарь
Гали — У этого термина существуют и другие значения, см. Гали (значения). Город Гали, Гал абх. Гал, груз. გალი Страна … Википедия
Гали Чокрый — Гали Чокрый, башк. Ғәли Соҡорой Имя при рождении: Мухамматгали Габдессалихович Кииков Дата рождения: 8 января 1826(1826 01 08) Место рождения … Википедия
Гали (значения) — Гали: Имя Абайдулов, Гали Мягазович Гали мн. ч. от Галя Топоним Гали (абх. Гал, груз. გალი Гали) город в Абхазии, административный центр Гальского района … Википедия