Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

спешить

  • 1 спешить

    I сп`ешить II спеш`ить
    поспіша́ти, спіши́ти; спіши́тися; ( торопиться) ква́питися, -плюся, -пишся, хапа́тися, хвата́тися; ( быстро идти) швидкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    не \спешить ша́ — не поспіша́ючи; не ква́плячись; не хапа́ючись; (медленно, не торопясь) пово́лі, по́вагом, неспі́шно, несквапли́во, несква́пно, нехапли́во, неква́пом, спрокво́ла, спрокво́лу; пово́леньки

    Русско-украинский словарь > спешить

  • 2 крутить

    Кручивать
    1) (скручивать, сучить) крутити, вити (в'ю, в'єш), звивати, сукати що. [Перевесла дівчата в полі крутили (М. Вовч.). Синові дав волоки вити (Основа). Чоловік крутить, а бог розкручує (Номис). Крути, та не перекручуй (Приказка)];
    2) (вилять) крутити, вертіти, (хвостом ещё) меляти (хвостом). [Вертить хвостом (Номис). Моє теля хвостом меля (Сл. Гр.)]. -тя, вертя свет пройдёшь, да назад не воротишься - брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся (Приказка);
    3) (кем) крутити, вертіти, верховодити, орудувати ким. [До бога далеко, а пани вертять як хотять (Номис). Невістка нами орудувала (Г. Барв.)];
    4) -ть снег (о ветре, мятели) - крутити, хурделити сніг, снігом, (воду: о водовороте) нуртувати, вирувати, крутити воду. [В віконце поглядає, чи крутить завірюха (М. Вовч.). Він (нечистий) збирає багато снігу і сипле й крутить їм, - того й завірюха (Грінч.). Вітер хурделить (Сл. Гр.). Вир як воду крутить! (Грінч.)];
    5) (кости) крутити кістки, у кістках; см. Ломать;
    6) см. Коловращать, Кружить что;
    7) (спешить, понукать) поспішатися; підгонити кого. Не -ти, успеется - не підгонь - поспіємо.
    * * *
    1) крути́ти; ( вращать) оберта́ти; (о вьюге, метели) хурде́лити, кушпе́лити
    2) (вертя, изготовлять) крути́ти; ( сучить) сука́ти (сука́ю, сука́єш и сучу́, су́чиш) и сучи́ти; ( свёртывать) скру́чувати; ( свивать) звива́ти

    Русско-украинский словарь > крутить

  • 3 некуда

    нрч. нема(є) куди, нікуди, (иногда) нема(є) де, ніде, (диал.) нігде; (никаким путём) нема(є) куди, нікуди, (иногда) нікудою. [Тяжко, важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться, хоч з гори та в воду (Шевч.). Прокинулись ляшки-панки - нікуди втікати! (Шевч.). Наставляй ширше, а то, бач, нікуди сипать (Номис). Далі нікуди іти (М. Рильськ.). Йому ніде дітись (Сл. Гр.). Нігде Домасі дітись (Квітка). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою (Рудч.)]. Мне -да итти - мені нікуди (мені нема куди, я не маю куди) йти. -да было - не було куди, нікуди було. По самое -да - по саме нікуди, по саму зав'язку.
    * * *
    нареч.
    ні́куди, нема́є (нема́) куди́

    торопи́ться (спешить) \некуда да — поспіша́ти ні́куди (нема́є куди́, нема́ куди́)

    Русско-украинский словарь > некуда

  • 4 поспешать

    поспешить поспішати(ся), поспішити(ся), приспішати(ся), приспішити(ся), (поторопиться) похопитися, поквапитися, поскоритися; (сделать раньше положенного срока) поранитися; срв. Спешить. [Переказала Петрові, щоб поспішався, коли хоче дівчину взяти (Коцюб.). Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла (Кониськ.). Але Гаврило похопивсь і вже одімкнув двері (Н.-Лев.). Горпина підбігцем і приспівуючи поквапилася додому (Франко). Я поранилась з обідом (Хорол.)]. -шить отъездом - поспішитися, похопитися з від'їздом. -шить домой - поспішитися, поквапитися, похопитися додому. Он - шил перевести разговор на другую тему - він похопився звести розмову на инше. -шим, уже нерано - поскорім(о)ся, поспішім(о)ся, приспішім(о)ся, бо вже нерано. [То поскорімось по зілля, - одказує Катря, - сонечко вже низенько (М. Вовч.)]. -шай да не торопись - скоро, та не квапся. -шить - людей насмешить - скорий поспіх - людям посміх. Вы слишком -шили в этом деле - дуже поспішилися, похопилися, поквапилися, поранилися з цією справою.
    * * *
    несов.; сов. - поспеш`ить
    поспіша́ти и спіши́ти, поспіши́ти; поспіша́тися и спіши́тися, поспіши́тися; ( торопиться) ква́питися, поква́питися, несов. похопи́тися; диал. поскоря́тися, поско́ритися

    Русско-украинский словарь > поспешать

  • 5 спеть

    I
    ( что - пропеть) проспіва́ти (що), заспіва́ти (що, чого)
    II
    1) ( созревать) спі́ти, достига́ти, сти́гнути; спілі́ти
    2) ( о пище) спі́ти
    III
    ( спешить) диал. поспіша́ти, спіши́ти; ( поспевать) поспіва́ти

    Русско-украинский словарь > спеть

  • 6 торопиться

    ква́питися; ( спешить) поспіша́ти, спіши́ти, поспіша́тися, спіши́тися, диал. швидкува́ти, поскоря́тися; (что-л. сделать) хапа́тися, хвата́тися; гали́тися

    торопи́тесь! — поспіша́йте!

    не торопя́сь — не ква́плячись (не поспіша́ючи; не хапа́ючись)

    Русско-украинский словарь > торопиться

См. также в других словарях:

  • спешить — Поспешать, торопиться, горячиться, пороть горячку. И жить торопится, и чувствовать спешит . Вяземский. Спешу к вам голову сломя, и как вас нахожу . Гриб. Прибавь шагу! Поворачивайся! Нельзя терять и минуты. У него всякое дело горит. Нечего… …   Словарь синонимов

  • СПЕШИТЬ — спешу, спешишь, несов. 1. с инф. Стараться что н. исполнить, довести до конца в возможно более короткий срок. «И жить торопится и чувствовать спешит.» Вяземский. «Спешу объяснится во всем откровенно.» Пушкин. «Спешит Онегин одеваться.» Пушкин. 2 …   Толковый словарь Ушакова

  • СПЕШИТЬ — СПЕШИТЬ, шу, шишь; шенный; совер., кого (что). Заставить спешиться. С. всадника. Спешенный строй. | несовер. спешивать, аю, аешь. | сущ. спешивание, я, ср. (спец.). II. СПЕШИТЬ, шу, шишь; несовер. 1. Стараться сделать что н., попасть куда н. как… …   Толковый словарь Ожегова

  • СПЕШИТЬ — СПЕШИТЬ, шу, шишь; шенный; совер., кого (что). Заставить спешиться. С. всадника. Спешенный строй. | несовер. спешивать, аю, аешь. | сущ. спешивание, я, ср. (спец.). II. СПЕШИТЬ, шу, шишь; несовер. 1. Стараться сделать что н., попасть куда н. как… …   Толковый словарь Ожегова

  • спешить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я спешу, ты спешишь, он/она/оно спешит, мы спешим, вы спешите, они спешат, спеши, спешите, спешил, спешила, спешило, спешили, спешащий, спешивший, спеша; св. поспешить; сущ., ж …   Толковый словарь Дмитриева

  • спешить — I спе/шить шу, шишь; спе/шенный; шен, а, о; св. см. тж. спешивать, спешиваться, спешивание кого (что) Приказать, заставить спешиться. Спешить всадника. II спеш …   Словарь многих выражений

  • спешить — 1) спешить шу, шишь; прич. страд. прош. спешенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. спешивать). Приказать или заставить спешиться. Чобот, пробравшийся со своим эскадроном за станицу, проехал до самых камышей, спешил всадников и ждал. Фурманов,… …   Малый академический словарь

  • спешить — • безумно спешить • жутко спешить • страшно спешить …   Словарь русской идиоматики

  • спешить — спешу, укр. спiшити, спiшу, блр. спешыць, др. русск. спѣшити, ст. слав. спѣшѫ, спѣшити σπουδάζειν (Супр.), словен. spešiti, sре̣̑šim торопить, ускорять, спешить , чеш. spišiti спешить , польск. spieszyc się, в. луж. spěšic, н. луж. spěšys.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • спешить — 1. спеш/и/ть (торопиться). 2. спешить(ся) с/пеш/и/ть(ся) (слезть с лошади) …   Морфемно-орфографический словарь

  • спешить некуда — не горит, не на пожар, успеется, время терпит, над нами не каплет, не к спеху Словарь русских синонимов. спешить некуда нареч, кол во синонимов: 16 • время терпит (15) • …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»