в+этом+(таком)+-е

• ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ РОЛЬ

[VP]

=====

1. играть роль какую (в чем) [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to have a certain (as specified) meaning, significance, influence etc:

- X играет[AdjP] роль( в Y-e) ≈ X plays a [AdjP] role < part> (in Y);

- [in limited contexts, with большую, огромную etc] X is very (enormously etc) important.

     ♦ Володину было лестно играть такую значительную роль при таком выдающемся событии в жизни такого почтенного лица (Сологуб 1). Volodin was flattered to play such a significant role in such an important moment in the life of such a respected person (1a).

     ♦...Когда случается провожать старого или встречать нового начальника, то я всегда при этом играю видную роль (Салтыков-Щедрин 2)....Whenever we have to bid farewell to one of our chiefs, or extend a loyal welcome to a new one, I always play an important part in these proceedings (2a).

     ♦...Андрей однажды сказал мне: "Для Мити внешняя сторона играет огромную роль" (Каверин 1)....Andrei had said to me one day: "The outward appearance of things is enormously important for Mitya" (1a).

2. [subj: human, collect, or abstr; used without a modif; impfv only]

⇒ to be of considerable significance:

- X играет роль≈ X plays a leading < an important> role (part);

- X really matters (counts);

- X has (exerts) influence.

     ♦...Вероятно, Станкевичу говорили о том, что он... может занять в обществе почётное место, что он призван, по богатству и рождению, играть роль... (Герцен 2)....Stankevich had probably been told that...he could occupy an honourable position in society, that he was called by wealth and birth to play an important part.. (2a).

3. играть роль кого-чего [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to be or act in the capacity of s.o. or sth.:

- X играл роль Y-a ≈ X played the part (the role) ofY.

     ♦ Воспитанный полуиностранным воспитаньем, он хотел сыграть в то же время роль русского барина (Гоголь 3). Although his education had been half foreign, he wanted at the same time to play the part of a Russian landed gentleman (3d).

     ♦...С той поры сколько раз уже я играл роль топора в руках судьбы! (Лермонтов 1). How often since then have I played the role of an axe in the hands of fate! (1b).

4. играть роль (кого, rare чего, какую). Also: РАЗЫГРЫВАТЬ/РАЗЫГРАТЬ РОЛЬ [subj: human]

⇒ to pretend to be what one is not, act unnaturally:

- X играет роль≈ X is playing a role (a part);

- X is putting on an act;

- X is acting a part;

- X is playacting;

     ♦ "Наконец давнишнее желание моего сердца свершилось!" - повторил он и остановился, чтобы перевести дух. Я понял, что старик играет роль... (Салтыков-Щедрин 2). "At last my dearest wish has come true!" he repeated and stopped to take breath. I realized that the old fellow was acting a part. (2a).

     ♦ Кутузов никогда не говорил... о жертвах, которые он приносит отечеству, о том, что он намерен совершить или совершил: он вообще ничего не говорил о себе, не играл никакой роли, казался всегда самым простым и обыкновенным человеком... (Толстой 7). Kutuzov never talked of...the sacrifices he was making for the fatherland, or of what he meant to or had done: in general he said nothing about himself, adopted no pose, always appeared to be the simplest and most ordinary of men... (7a).

• ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ РОЛЬ

[VP]

=====

1. разыграть роль какую (в чем) [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to have a certain (as specified) meaning, significance, influence etc:

- X играет[AdjP] роль( в Y-e) ≈ X plays a [AdjP] role < part> (in Y);

- [in limited contexts, with большую, огромную etc] X is very (enormously etc) important.

     ♦ Володину было лестно играть такую значительную роль при таком выдающемся событии в жизни такого почтенного лица (Сологуб 1). Volodin was flattered to play such a significant role in such an important moment in the life of such a respected person (1a).

     ♦...Когда случается провожать старого или встречать нового начальника, то я всегда при этом играю видную роль (Салтыков-Щедрин 2)....Whenever we have to bid farewell to one of our chiefs, or extend a loyal welcome to a new one, I always play an important part in these proceedings (2a).

     ♦...Андрей однажды сказал мне: "Для Мити внешняя сторона играет огромную роль" (Каверин 1)....Andrei had said to me one day: "The outward appearance of things is enormously important for Mitya" (1a).

2. [subj: human, collect, or abstr; used without a modif; impfv only]

⇒ to be of considerable significance:

- X играет роль≈ X plays a leading < an important> role (part);

- X really matters (counts);

- X has (exerts) influence.

     ♦...Вероятно, Станкевичу говорили о том, что он... может занять в обществе почётное место, что он призван, по богатству и рождению, играть роль... (Герцен 2)....Stankevich had probably been told that...he could occupy an honourable position in society, that he was called by wealth and birth to play an important part.. (2a).

3. разыграть роль кого-чего [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to be or act in the capacity of s.o. or sth.:

- X играл роль Y-a ≈ X played the part (the role) ofY.

     ♦ Воспитанный полуиностранным воспитаньем, он хотел сыграть в то же время роль русского барина (Гоголь 3). Although his education had been half foreign, he wanted at the same time to play the part of a Russian landed gentleman (3d).

     ♦...С той поры сколько раз уже я играл роль топора в руках судьбы! (Лермонтов 1). How often since then have I played the role of an axe in the hands of fate! (1b).

4. разыграть роль (кого, rare чего, какую). Also: РАЗЫГРЫВАТЬ/РАЗЫГРАТЬ РОЛЬ [subj: human]

⇒ to pretend to be what one is not, act unnaturally:

- X играет роль≈ X is playing a role (a part);

- X is putting on an act;

- X is acting a part;

- X is playacting;

     ♦ "Наконец давнишнее желание моего сердца свершилось!" - повторил он и остановился, чтобы перевести дух. Я понял, что старик играет роль... (Салтыков-Щедрин 2). "At last my dearest wish has come true!" he repeated and stopped to take breath. I realized that the old fellow was acting a part. (2a).

     ♦ Кутузов никогда не говорил... о жертвах, которые он приносит отечеству, о том, что он намерен совершить или совершил: он вообще ничего не говорил о себе, не играл никакой роли, казался всегда самым простым и обыкновенным человеком... (Толстой 7). Kutuzov never talked of...the sacrifices he was making for the fatherland, or of what he meant to or had done: in general he said nothing about himself, adopted no pose, always appeared to be the simplest and most ordinary of men... (7a).

• ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ РОЛЬ

[VP]

=====

1. разыгрывать роль какую (в чем) [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to have a certain (as specified) meaning, significance, influence etc:

- X играет[AdjP] роль( в Y-e) ≈ X plays a [AdjP] role < part> (in Y);

- [in limited contexts, with большую, огромную etc] X is very (enormously etc) important.

     ♦ Володину было лестно играть такую значительную роль при таком выдающемся событии в жизни такого почтенного лица (Сологуб 1). Volodin was flattered to play such a significant role in such an important moment in the life of such a respected person (1a).

     ♦...Когда случается провожать старого или встречать нового начальника, то я всегда при этом играю видную роль (Салтыков-Щедрин 2)....Whenever we have to bid farewell to one of our chiefs, or extend a loyal welcome to a new one, I always play an important part in these proceedings (2a).

     ♦...Андрей однажды сказал мне: "Для Мити внешняя сторона играет огромную роль" (Каверин 1)....Andrei had said to me one day: "The outward appearance of things is enormously important for Mitya" (1a).

2. [subj: human, collect, or abstr; used without a modif; impfv only]

⇒ to be of considerable significance:

- X играет роль≈ X plays a leading < an important> role (part);

- X really matters (counts);

- X has (exerts) influence.

     ♦...Вероятно, Станкевичу говорили о том, что он... может занять в обществе почётное место, что он призван, по богатству и рождению, играть роль... (Герцен 2)....Stankevich had probably been told that...he could occupy an honourable position in society, that he was called by wealth and birth to play an important part.. (2a).

3. разыгрывать роль кого-чего [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to be or act in the capacity of s.o. or sth.:

- X играл роль Y-a ≈ X played the part (the role) ofY.

     ♦ Воспитанный полуиностранным воспитаньем, он хотел сыграть в то же время роль русского барина (Гоголь 3). Although his education had been half foreign, he wanted at the same time to play the part of a Russian landed gentleman (3d).

     ♦...С той поры сколько раз уже я играл роль топора в руках судьбы! (Лермонтов 1). How often since then have I played the role of an axe in the hands of fate! (1b).

4. разыгрывать роль (кого, rare чего, какую). Also: РАЗЫГРЫВАТЬ/РАЗЫГРАТЬ РОЛЬ [subj: human]

⇒ to pretend to be what one is not, act unnaturally:

- X играет роль≈ X is playing a role (a part);

- X is putting on an act;

- X is acting a part;

- X is playacting;

     ♦ "Наконец давнишнее желание моего сердца свершилось!" - повторил он и остановился, чтобы перевести дух. Я понял, что старик играет роль... (Салтыков-Щедрин 2). "At last my dearest wish has come true!" he repeated and stopped to take breath. I realized that the old fellow was acting a part. (2a).

     ♦ Кутузов никогда не говорил... о жертвах, которые он приносит отечеству, о том, что он намерен совершить или совершил: он вообще ничего не говорил о себе, не играл никакой роли, казался всегда самым простым и обыкновенным человеком... (Толстой 7). Kutuzov never talked of...the sacrifices he was making for the fatherland, or of what he meant to or had done: in general he said nothing about himself, adopted no pose, always appeared to be the simplest and most ordinary of men... (7a).

• ИГРАТЬ/СЫГРАТЬ РОЛЬ

[VP]

=====

1. сыграть роль какую (в чем) [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to have a certain (as specified) meaning, significance, influence etc:

- X играет[AdjP] роль( в Y-e) ≈ X plays a [AdjP] role < part> (in Y);

- [in limited contexts, with большую, огромную etc] X is very (enormously etc) important.

     ♦ Володину было лестно играть такую значительную роль при таком выдающемся событии в жизни такого почтенного лица (Сологуб 1). Volodin was flattered to play such a significant role in such an important moment in the life of such a respected person (1a).

     ♦...Когда случается провожать старого или встречать нового начальника, то я всегда при этом играю видную роль (Салтыков-Щедрин 2)....Whenever we have to bid farewell to one of our chiefs, or extend a loyal welcome to a new one, I always play an important part in these proceedings (2a).

     ♦...Андрей однажды сказал мне: "Для Мити внешняя сторона играет огромную роль" (Каверин 1)....Andrei had said to me one day: "The outward appearance of things is enormously important for Mitya" (1a).

2. [subj: human, collect, or abstr; used without a modif; impfv only]

⇒ to be of considerable significance:

- X играет роль≈ X plays a leading < an important> role (part);

- X really matters (counts);

- X has (exerts) influence.

     ♦...Вероятно, Станкевичу говорили о том, что он... может занять в обществе почётное место, что он призван, по богатству и рождению, играть роль... (Герцен 2)....Stankevich had probably been told that...he could occupy an honourable position in society, that he was called by wealth and birth to play an important part.. (2a).

3. сыграть роль кого-чего [subj: human, collect, or abstr]

⇒ to be or act in the capacity of s.o. or sth.:

- X играл роль Y-a ≈ X played the part (the role) ofY.

     ♦ Воспитанный полуиностранным воспитаньем, он хотел сыграть в то же время роль русского барина (Гоголь 3). Although his education had been half foreign, he wanted at the same time to play the part of a Russian landed gentleman (3d).

     ♦...С той поры сколько раз уже я играл роль топора в руках судьбы! (Лермонтов 1). How often since then have I played the role of an axe in the hands of fate! (1b).

4. сыграть роль (кого, rare чего, какую). Also: РАЗЫГРЫВАТЬ/РАЗЫГРАТЬ РОЛЬ [subj: human]

⇒ to pretend to be what one is not, act unnaturally:

- X играет роль≈ X is playing a role (a part);

- X is putting on an act;

- X is acting a part;

- X is playacting;

     ♦ "Наконец давнишнее желание моего сердца свершилось!" - повторил он и остановился, чтобы перевести дух. Я понял, что старик играет роль... (Салтыков-Щедрин 2). "At last my dearest wish has come true!" he repeated and stopped to take breath. I realized that the old fellow was acting a part. (2a).

     ♦ Кутузов никогда не говорил... о жертвах, которые он приносит отечеству, о том, что он намерен совершить или совершил: он вообще ничего не говорил о себе, не играл никакой роли, казался всегда самым простым и обыкновенным человеком... (Толстой 7). Kutuzov never talked of...the sacrifices he was making for the fatherland, or of what he meant to or had done: in general he said nothing about himself, adopted no pose, always appeared to be the simplest and most ordinary of men... (7a).

1) ( первобытный) clan м., gente ж., tribù ж.

2) ( поколение) generazione ж., famiglia ж., stirpe ж.

3) ( происхождение) origine ж.

4) ( разновидность) specie ж., genere м., sorta ж., tipo м.

••

5) genere м.

* * *

1) ( в первобытном обществе) clan, gente f; tribù f ( племя)

2) ( поколение) stirpe f, schiatta f, ceppo; lignaggio

3) разг. ( происхождение) origine f

4) (группа, разряд) gruppo; genere m

5) ( тип) specie f, sorta f; fatta f пренебр.

6) ( в сочетаниях)

7) ( образ действия) modo m, genere m, specie f, maniera f, stile m

8) грам. genere

••

* * *

1) gener. una sorta di, ceppo, famiglia, fatta, genere (в разн. знач.), genia, parentado, ragione, semenza, tronco, genere, casa, casata, casato, generazione, lignaggio, maniera, progenie, prosapia, schiatta, sorta, sorte, specie, stirpe, tribu

2) obs. fazione

3) liter. stipite

4) book. guisa

5) econ. razza

1) ( в первобытном обществе) ыруг, ыру, кавем

2) нәсел, токым, нәсел-нәсәп

3) биол. төркем, ыру

4) төр

5) лингв. род, җенес

•

- без роду

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

. дано; при условии, что

•

This term is useful, however, as long as the complexities involved are kept in mind.

•

Once the surface of normal velocity has been obtained, the wave front may be easily constructed.

•

The exact structure, providing (or provided) it is known, is given in a schematic representation.

•

The coke recovered in this operation is of electrode grade if produced from low-ash content feedstock.

•

All these jugs are housed in wooden boxes to catch fragments in the event that atmospheric pressure shatters the glass.

•

Such materials are satisfactory provided ( that) they do not form corrosive chlorides.

•

Should the presence of cast iron escape the first examination it may then be detected and any adjustment necessary can be made on the spot.

* * *

 If these restrictions are satisfied, bubble-ring cavitation will definitely occur.

 Should a particular frequency response exhibit significant scatter, it generally reveals the presence of a nonlinearity in the sensing system.

 The vacuum shell acts as the lateral support for the toroidal field magnets in the event perturbations should develop in the toroidal fields from a fault condition.

 It can be shown that the minimum of W occurs at a value of rc greater than п as long as t0 ® Ґ.

— а если ещё учесть, что...

— а если это так, то...

— было бы весьма удивительным, если бы...

— в этом нетрудно убедиться, если

— даже если пренебречь

— делать очень трудным, если вообще не невозможным

— если..., то спрашивается

— если... что-либо значит

— если бы было наоборот

— если бы можно было

— если бы на самом деле

— если бы не то обстоятельство, что

— если бы нужно было

— если бы этого не делалось

— если вначале представить себе

— если вообще возможно

— если всё же

— если говорить более конкретно, то

— если говорить вкратце, то

— если говорить о недостатках, то

— если для начала пренебречь

— если есть возможность

— если есть подозрение, что

— если и встречается, то очень редко

— если и не

— если и существует, то

— если иметь в виду

— если мы имеем

— если мы не хотим, чтобы

— если мы хотим, чтобы

— если на время оставить в стороне другие соображения

— если не оговорено особо

— если не принимать во внимание

— если не принять соответствующих мер по борьбе с

— если не считать этого обстоятельства

— если неисправность сохраняется

— если ограничиться всего лишь

— если окажется, что

— если перейти к ещё более частному случаю

— если поверить в то, что

— если подходить к этому вопросу реалистически

— если позволят средства

— если позднее возникнет необходимость в таком

— если полностью пренебречь

— если попытаться

— если поступиться

— если предположить, что

— если представить себе, что существует

— если принять, что

— если продолжить аналогию ещё дальше

— если с... все в порядке

— если смотреть на

— если смотреть сверху

— если судить по

— если такая необходимость возникнет

— если только

— если учесть, что

— если это возможно

— если это можно назвать

— если это не оговорено иначе

— если это не так, то

— если это не требуется какими-либо техническими условиями

— если это нужно

— если это окажется необходимым

— если это потребуется

— если это условие не соблюдается

— если этого не сделать

— и если это так, то

— как если бы

— можно было бы..., если бы

— мы не очень ошибёмся, если скажем, что

— на тот редкий случай, если

— не так уж и удивительно, если учесть

— некоторые, если не все

— особенно, если учесть, что

— сказанное справедливо только в случае, если

— так бывает обычно, если

— такие же, если не большие

— условие удовлетворяется, если

— что бывает, если

— что совсем неплохо, если учесть

— это и понятно, если учесть

 Steps 1 through 13 are repeated until data at all desired temperatures are obtained.

— в начале этапа

— в несколько этапов

— выполнять в два этапа

— выполняться в два этапа

— до окончания этапа

— заключительный этап

— знать, что делать на каждом этапе

— можно выделить четыре этапа

— на всех этапах изготовления

— на данном этапе

— на начальном этапе работы внимание будет уделено

— на различных этапах

— на ранних этапах

— на этапах проектирования и изготовления

— на этапе предварительного проектирования

— на этапе предэскизного проектирования

— на этапе сбора предложений

— на этом этапе

— намечать очерёдность этапов программы

— находиться на таком этапе разработки, когда

— первый этап работы

— первый этап состоит в

— подготовительный этап

— последовательность этапов в типичном эксперименте

— последовательные этапы

— промежуточный этап программы

— протекает в два этапа

— проходить через множество этапов

— ранний этап

— состояние дел на каждом этапе

— состоять из нескольких этапов

— успешно преодолевать... этапы

— этап испытаний

— этап эскизного проектирования

* * *

предлог с предл. пры (кім-чым)

а) (в знач.: возле, около) каля (каго-чаго), ля (каго-чаго)

(над) над (чым)

(под) пад (чым)

б) (при наличии) з (са) (кім-чым)

(с собой) з сабой

в) (во время, в эпоху) за (каго, што), падчас (чаго)

m. case, event, chance;

1) family, kin, clan

2) ( происхождение) birth, origin, stock; generation ( поколение)

3) биол. genus

••

1) (сорт, вид) kind, sort, type; genre ( жанр); class

2) (образ деятельности) way; line

••

1) case

- во многих случаях

2) ( происшествие)

- несчастный случай со смертельным исходом

3) ( возможность)

4) ( случайность)

•

••

- при действии нагрузки

см. также иммобилизация

\