Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+гостях

  • 1 visit

    1. n
    1) візит, відвідання

    to make (to pay) a visit — відвідати

    2) огляд, відвідання
    3) тимчасове перебування, поїздка
    4) амер., розм. дружня розмова
    5) юр. обшук, огляд (корабля)
    6) військ. перевірка (караулу)>
    2. v
    1) відвідувати (когось); заходити, навідувати (когось); приходити в гості
    2) бувати, ходити, їздити (кудись)
    3) гостювати, бути чиїмсь гостем; зупинятися, тимчасово перебувати
    4) бути постійним відвідувачем
    5) спіткати, уражати (про хворобу тощо)
    6) оглядати; інспектувати
    7) обшукувати
    8) амер. балакати, розмовляти
    9) бібл. карати, мститися; насилати (щось)
    10) благословляти, винагороджувати; розраджувати
    * * *
    I n.
    1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі
    2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити
    3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація
    4) військ. перевірка ( варти)
    II v.
    1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних
    2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою
    3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати
    4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом
    5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)

    English-Ukrainian dictionary > visit

  • 2 гость

    гість (р. гостя), ум. - госте[о]нько, гостик. [Прийде твій миленький, - буде в тебе гість (Мет.)]. Гости - гостина, гості. [Завітала до хати пізно гостина (Васильч.)]. В гости - у гостину, ум. в гостиночку, у гостя. В гостях - у гостині, в гостях. Из гостей - з гостини. Будь гостем, будь дорогим гостем - розгостися (от розгоститися). [Рідна хата, чим має, приймає. Розгостися, батьку (Грінч.)]. Пойти посидеть в гости - піти на посиденьки до кого (в гостину), піти на бесіду, загостити, пригостити до кого, завітати до кого. Компания г- ей - бесіда. Засидеться в -ях - загостювати. Приём -ей - гостина, вітання. Сидеть, посидеть в -ях - гуляти, погуляти (в гостині). [Погуляйте ще трохи в нас]. Принимать обязательных гостей (священника и т. д.) - відбувати гостей (пан-отця).
    * * *
    гість, род. п. го́стя; гостюва́льник

    в го́сти пойти́ (пое́хать) — у го́сті (у гости́ну) піти́ (пої́хати)

    в гостя́х быть — у гостя́х (у гости́ні) бу́ти, гостюва́ти

    Русско-украинский словарь > гость

  • 3 заседать

    засесть
    1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;
    2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;
    3) см. Застревать.
    * * *
    I II несов.; сов. - зас`есть
    засіда́ти, засі́сти, -ся́ду, -ся́деш и мног. позасіда́ти

    \заседатьть в голове́ (в го́лову) — запада́ти, запа́сти в го́лову (до голови́, на ду́мку), сов. засі́сти в голові́ (в го́лову), утелю́щитися в го́лову

    Русско-украинский словарь > заседать

  • 4 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 5 проводить

    I. см. Провожать.
    II. Проводить, провести или провесть -
    1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;
    2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;
    3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];
    4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];
    5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -
    1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;
    2) проведений, прокладений; переведений;
    3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];
    4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.
    * * *
    I несов.; сов. - пров`ести
    1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити
    2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти
    3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати
    II см. провожать

    Русско-украинский словарь > проводить

  • 6 хон-

    (хонар, хонай) сідати (про птаха, сонце), зупинятися на нічліг, ночувати; кӱн хонду сонце зайшло СМ; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сідає Г; хайда хонай, анда оңай де сідає, там і придбаває СБЧ. гість, гостина, місце для гостини, притулок, квартира, ставка, табір; знайомий, приятель О; эр бир кӧйе эвин-хона ғын осун хай у тебе має бути притулок у кожному селі СГ; хонаха в гостях СК; напаҗам хонаға? що мені робити в гостях? К; хонах ал- брати на ночівлю СЛ; ғарип ғарипни хонахка алған, алып ону кӧпек уйаға барған бідняк бідняка пустив ночувати, а сам пішов до собачого кубла спати НМ; истэйим бир хонах я прошу притулку на одну ніч СЛ; хонах ол- зупинятися на ночівлю, ночувати СЛ, СГ; хонах тӱш- зупинятися на ночівлю СЛ; хонахларға хой- поселяти на квартири ВН.

    Урумско-украинский словарь > хон-

  • 7 east

    1. n
    1) схід; мор. ост

    the E. — Схід

    Near (Far) E. — Близький (Далекий) Схід

    Middle E. — Середній Схід

    2) східний вітер (тж east wind)
    3) (E.) амер. північно-східна частина США

    E. or West home is best — присл. у гостях добре, а вдома краще

    2. adj
    1) східний
    2) мор. остовий
    3) спрямований на схід; що виходить на схід
    3. adv
    1) на схід, у східному напрямі
    2) зі сходу (про вітер)
    4. v
    1) рухатися у східному напрямі; повертатися на схід; ухилятися на схід
    2) задути зі сходу (про вітер)
    * * *
    I [iːst] n
    1) схід; (East) Схід; мop. ост
    3) (East) схід країни або району
    4) aмep. (East) північно-східна частина США, Нова Англія
    II [iːst] a

    east wind — східний вітер, ост; мop. остовий

    2) звернений на схід; який виходить на схід
    III [iːst] adv
    1) на схід, у східному напрямку
    IV [iːst] v
    1) рухатися у східному напрямку; повертати на схід; refl орієнтуватися; визначати своє місце розташування

    English-Ukrainian dictionary > east

  • 8 home

    1. n
    1) дім, житло, господа, оселя
    2) місце проживання; місцеперебування; проживання; притулок

    to give smb. a home — дати комусь притулок

    3) рідний дім; отчий дім; рідні місця
    4) батьківщина
    5) метрополія (Англія)
    6) сім'я; сімейне життя; домашнє вогнище
    7) місце поширення, батьківщина (рослини тощо); ареал
    8) місце зародження (виникнення); колиска
    9) приют, благодійний заклад
    10) приватний заклад для бездомних собак (котів тощо)
    11) спорт. фініш
    12) спорт. гол

    at home — спорт. на своєму полі; на стадіоні свого клубу

    to feel at home in (with) a foreign language — вільно володіти іноземною мовою

    east or west home is best — присл. у гостях добре, а вдома ліпше

    2. adj
    1) домашній, хатній
    2) родинний, сімейний
    3) рідний, свій

    home base — ав. своя авіабаза; аеродром базування

    4) місцевий

    home team — спорт. команда господарів поля

    5) житловий
    6) вітчизняний; внутрішній

    H. Office — міністерство внутрішніх справ

    H. Secretary — міністр внутрішніх справ

    H. Service — внутрішнє радіомовлення

    7) що стосується метрополії (Англії)

    H. Fleet — флот метрополії

    8) колючий, ущипливий, дошкульний

    home lot — розм. кіностудія

    home rule — самоврядування; автономія

    3. adv
    1) вдома
    2) додому

    to see smb. home — проводжати когось додому

    3) на батьківщину
    4) у ціль, у точку
    5) до кінця, до відказу; туго, міцно

    to bring smth. home to smb. — а) утовкмачувати щось комусь; б) зловити когось на чомусь

    to drive smth. home to smb. — а) утовкмачувати щось комусь; б) успішно завершити щось

    to get home — а) мати успіх; б) виграти, перемогти (у змаганнях)

    4. v
    1) повертатися додому (особл. про голуба)
    2) посилати (направляти) додому
    3) перебувати, жити (десь)
    4) надавати притулок, улаштовувати у себе
    * * *
    I n
    1) будинок, дім, житло; місце проживання; місцеперебування; проживання
    2) рідний дім, рідна домівка, рідні місця; батьківщина; метрополія
    3) родина, сім'я; домашнє коло; сімейне життя
    4) місце поширення, батьківщина ( рослин): ареал; місце зародження або виникнення, батьківщина, колиска
    5) притулок, благодійний заклад; пансіонат; приватний заклад для бездомних собак, кішок
    6) cпopт. будинок, дім ( в іграх); своє поле; фініш ( легка атлетика); гол
    II a

    home industry — надомна робота; кустарний промисел; сімейний

    2) рідний, свій; місцевий; зворотний

    home journey — мop. зворотний рейс

    3) житловий, жилий
    4) вітчизняний; внутрішній
    6) колючий, уїдливий
    III adv
    1) вдома; додому; на батьківщину
    2) у ціль, в точку
    3) до відказу, до кінця; туго, міцно
    IV v
    1) (по) вертатися додому, летіти додому (особл. про голуба); посилати, направляти ( додому); наводитися (про ракету, торпеду)
    2) перебувати, знаходитися, жити ( де-небудь); влаштовувати ( кого-небудь) у себе, дати притулок

    English-Ukrainian dictionary > home

  • 9 place

    1. n
    1) місце

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення

    reporting place — спорт. місце прибуття на змагання

    2) місто, містечко, населений пункт

    Paris is a noisy place — Париж — шумне місто

    3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні
    4) звичне (відведене) місце
    5) сидіння, місце (за столом тощо)
    6) місце в книзі, сторінка; уривок
    7) простір
    8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик
    9) маєток
    10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

    place of joining — військ. призовний пункт

    11) домівка, житло
    12) заміський будинок
    13) посада, службове місце
    14) висока державна посада, посада державного міністра
    15) членство, участь (у спортивній команді)
    16) обов'язок
    17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні
    18) гірн. вибій, виробка
    19) розряд

    place horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах

    place of arms — військ. плацдарм

    another place — парл. палата лордів

    in the first place — по-перше, насамперед

    to take place — трапитися, мати місце

    to go places — амер. досягти успіху

    the place where you cough — убиральня, туалет

    there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще

    2. v
    1) ставити, класти; установлювати, розташовувати
    2) улаштовувати (на посаду)
    3) вміщувати, віддавати (кудись)
    4) укладати, робити замовлення

    to place a call — амер. замовляти розмову по телефону

    5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)
    6) продавати (товари, акції)
    1) покладати (надіі); довірятися комусь
    8) визначати місце (дату); співвідносити

    I know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)

    9) вважати
    10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)
    11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)
    * * *
    I [pleis] n

    some place, some time — де-небудь, коли-небудь

    turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

    holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

    bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

    2) звичайне, звичне, відведене місце

    remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

    3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація
    4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик
    5) маєток; садиба
    6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

    place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

    7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення
    8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок
    9) положення, статус
    10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)
    11) гipн. вибій, виробка
    12) мaт. розряд
    13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

    in the first place — по-перше, насамперед взагалі

    II [pleis] v
    1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)
    2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)
    3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси
    4) продавати товари, акції
    5) (in, on) покладати ( надії)
    6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)
    7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні
    8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

    to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > place

  • 10 sit

    I
    n
    1) розм. місце, служба, робота
    2) сидіння
    3) тех. осідання

    to be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті

    II
    v (past і p.p. sat)
    1) сидіти
    2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)
    4) засідати, проводити засідання
    5) розглядати, розслідувати (справу)
    6) зосереджено займатися (чимсь); сидіти (над чимсь)
    7) залишатися, перебувати, бути

    to sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома

    8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місць

    the hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць

    9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)
    10) (on) долати (чийсь опір); ставити на місце (когось); затискати
    11) (on) затягувати (якусь справу); зволікати (з чимсь); відкладати в довгий ящик
    12) сховатися, причаїтися (в засідці)
    13) бути розташованим
    14) заст. проживати, мешкати
    15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу
    16) виходити (звідкись); мати джерело (десь)
    17) позувати (художнику)
    18) бути прототипом (образу)
    19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)
    20) представляти (у парламенті когось — for)
    21) сидіти (про одяг)
    22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)
    23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)
    24) садити на яйця (квочку)
    25) триматися (на коні)
    26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)
    27) стояти (про судно)

    sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)

    sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)

    sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати

    sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)

    sit through — висидіти, витримати до кінця

    sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді

    sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися

    to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати

    to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось

    to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)

    to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію

    to sit still — поводитися мирно; бути тихим

    * * *
    I [`sit] n
    1) припасування, підгонка ( під фігуру)
    2) місце, служба, робота
    4) тex. осадка; осідання
    II ['sit] v
    ( sat)
    1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця
    2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею
    3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатися

    to sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит

    4) залишатися, знаходитися

    to sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти

    5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць
    6) (on, upon) обтяжувати, тиснути
    7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце
    8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати
    9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися
    10) знаходитися, бути розташованим
    11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок
    12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності
    13) позувати (художникові, фотографові); служити прототипом ( образу)

    to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)

    15) сидіти ( про одяг); підходити; личити, пасувати
    16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця
    18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра)

    English-Ukrainian dictionary > sit

  • 11 visit

    I n.
    1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі
    2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити
    3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація
    4) військ. перевірка ( варти)
    II v.
    1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних
    2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою
    3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати
    4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом
    5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)

    English-Ukrainian dictionary > visit

  • 12 дикарь

    1) (о людях нисшей культуры) дикун [Австралійські дикуни], (редко) дикань [Чорноморський дикань (Мова)]; соб. дича (р. -чі). [Замчано кобзаря на край світу, між азіятську дичу (Куліш)];
    2) (нелюдим) відлюдок, відлюдник, нелюда, дичар (р. -ря), (чаще о животных) дичак. [Антось, хоч і не перший раз у гостях, проте дичарем таким, що ну! (Свидн.). Оцей півень - свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];
    3) (камень) дикар (р. -ря), камінь-дикар.
    * * *
    дику́н, -а; ( нелюдимый) відлю́дько, відлю́док, -дка, відлю́дник

    Русско-украинский словарь > дикарь

  • 13 досиживать

    -ся, досидеть, -ся
    1) досиджувати, -ся, досидіти, -ся. [Досиділи трохи не до півночи (Неч.-Лев.). Досиділася, що й сорочки на хребті нема]. -деться до чего (дождаться) - засидіти чого. [Сиділи довгенько в млині, поки черги засиділи]. -еться в гостях до сумерок - досидіти до смерку, досмеркатися;
    2) -вать, -деть (водку) - докурювати, докурити (горілку).
    * * *
    несов.; сов. - досид`еть
    доси́джувати, доси́діти

    Русско-украинский словарь > досиживать

  • 14 засиживаться

    засидеться засиджуватися, засидітися, (о мн.) позасиджуватися; (замешкать) забарятися, забаритися; (в гостях) загостюватися. [Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось (Н.-Лев.). Загостювалися наші довго. Пішла трошки з кумою посидіти, та й забарилась (М. Грінч.)]. -ться в девках - засидітися дівкою, (образно) досидітися, додівуватися до сивої коси, до сивого волосу, посивіти в дівках, (насм.) на висадки зостатися (лишитися).
    * * *
    разг.; несов.; сов. - засид`еться
    заси́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заси́дітися, -джуся, -ди́шся

    Русско-украинский словарь > засиживаться

  • 15 натура

    1) (природа) натура, природа;
    2) (врождённые свойства, наклонности) натура, (ум. натуронька), природа, (естество) єство, (сущность) істота, (характер) вдача; срв. Природа 2. [Маєм ми натуру преледачу (Самійл.). То вже в них натура мабуть, щоб покепкувати (Рудан.). Мало спільности, мало солідарности: індивідуалістична натура перемагає (Грінч.). Така вже вдача собача (Номис). Ти моєї вдачі (у тебя такая же -ра, как у меня): не любиш ходити по гостях (Звин.). Оригінальний, чутливої вдачі (с чуткой -рой) поет (Рада)]. Впечатлительная, нежная, сильная -ра - вразлива (сприйнятлива), ніжна, сильна (потужна, твёрдая: тверда) вдача (натура). По -ре - а) (по своим врождённым качествам) з натури, з природи, зроду, натурою, природою, на натуру. [Чистий лірик з натури (Рада). Гарний хлопець на натуру (Пісня)]; б) (по нраву кому) до (по) мислі, під мислі кому. -ра хлебного зерна - натура (природа) зерна (збіжжя, пашні). Привычка - вторая -ра - звичка - друга натура;
    3) (натуральная повинность, поставка вещами) натура. [Платити робітникам натурою (Пр. Правда)]. Получать жалованье, квартиру -рою - одержувати (здобувати, діставати) платню натурою (в натурі), мати ква(р)тиру в натурі (натурою);
    4) (у художников) натура, живовзір (-зору); (натурщик, -щица) натурник, -ниця. Писать (красками) с -ры - малювати з натури (з живовзору). [Малюватиме з живовзору, дивуючи професорів і товаришів (Д. Пісочинець)].
    * * *
    нату́ра; ( характер) вда́ча

    быть (стоя́ть) на \натура ре — иск. бу́ти (стоя́ти) на нату́рі

    это в \натура ре веще́й — це в приро́ді рече́й, це приро́дна річ

    втора́я \натура ра — дру́га нату́ра

    плати́ть \натура рой — плати́ти натурою; с

    \натура ры — з нату́ри

    у него́ така́я \натура ра — у ньо́го така́ нату́ра (вда́ча)

    Русско-украинский словарь > натура

  • 16 полагаться

    положиться
    1) кластися, покластися, бути покладеним. [На підбійку бавовна кладеться];
    2) належати(ся). -лагается на каждого по одному фунту хлеба - кожному належиться по одному фунтові хліба. -лагается выдавать пищу - належить видавати харчі;
    3) (предполагаться) матися. [Тут малося стежку прорізати];
    4) (на кого, на что) звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися, спускатися, спуститися, покладатися, покластися, впевнятися, впевнитися на кого, на що, убезпечатися, убезпечитися на кого, чим, дуфати (духвати) на кого. [Звіритись не можна ні на кого (Грінч.). На посвідчення сучасників звірилися (Корол.). Мали пани на Україні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті (Макс.). Я тобі кажу: ти на мене здайся (Л. Укр.). Пішли тайгою, на ласку божу спустившись (Корол.). На своє певне право надію кладу (покладаюся). Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже (Куліш). Не вбезпечившись на козаків, гетьманове коронні поспіль з ними і німецьку піхоту в човни посадили (Куліш). Та й на дядька не дуже духвайте (Свид.)]. -гаться на чей-л. авторитет - здаватися, здатися на чий авторитет. -гаюсь на вас, на ваше слово - здаюся (звіряюся) на вас, на ваше слово. -гаюсь во всём на вас - у всьому на вас здаюся (спускаюся). На его слова нельзя -житься - на його слова не можна звіритися (спуститися, здатися). -гаться на свои силы - на свою силу покладатися, покластися;
    5) -гаться согласно обычаю, закону - годитися. -гается (по обычаю) - годиться, заведено. [У гостях годиться поводитися чемно. На весілля заведено пекти коровай]. По закону -гается, чтобы - закон велить (наказує), щоб… Так поступать (делать) не -гается (законом) - так чинити (робити) не вільно, не дозволено (закон не велить); (обычаем) так чинити не годиться, не заведено;
    6) (взаимно условиться) поєднатися, постановити, покласти. [Поєдналися, щоб завтра й роботу почати. Поклали більше не сваритися].
    * * *
    несов.; сов. - полож`иться
    1) ( на кого-что) поклада́тися, покла́стися; ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися, спуска́тися, спусти́тися, упевня́тися, упе́внитися, склада́тися, скла́стися
    2) (несов.: причитаться) нале́жати
    3) (несов.: приличествовать) годи́тися; ( следует) слід; ( надо) тре́ба; ( в обычае) заве́дено; ( надлежать) нале́жати
    4) (несов.: усматриваться) убача́тися; ( считаться) уважа́тися
    5) страд. (несов.) кла́стися, поклада́тися; уклада́тися

    Русско-украинский словарь > полагаться

  • 17 попотчевать

    пришанувати, пошанувати, (вином) почастувати, участувати, (обнести всех кругом) обчастувати кого чим. -вать друг друга (вином) - почастуватися. [Хліба-соли заготую, та й вас пришаную (Ромен.). В гостях були? чим-же вас там пришанували? (Лубен.). Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати (Стор.). Зажди, нехай він обчастує всіх (Звин.)]. -тчуй гостя, вишь он ничего не кушает - пришануй (пошануй) гостя, бач вони нічого не їдять.
    * * *
    1) почастува́ти, пригости́ти; диал. пошанува́ти
    2) перен. почастува́ти

    Русско-украинский словарь > попотчевать

  • 18 Припрашивание

    припрохування, припрошування; припроха. [В гостях усього було, а припрохи ні трохи (Чуб.)].

    Русско-украинский словарь > Припрашивание

  • 19 east or West, home is best

    syn: there is no place like home
    у гостях добре, а дома краще ≅ де рідний край, там і рай за морем тепліше, та вдома миліше всюди гаразд, а вдома найліпше як хороше в людях, а дома все ж найкраще своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха вдома і стіни гріють there is no place like home

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > east or West, home is best

  • 20 life is not all beer and skittles

    syn: life is not all cakes and ale
    ≅ життя прожити – не поле перейти на віку, як на довгій ниві, всього буває: не пройдеш ніг не поколовши вік ізвікувати – не в гостях побувати чоловік без пригоди не проживе

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > life is not all beer and skittles

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»